Радянізація ЗУЗ 1939–1941 рр.

Подати руку помочі братнім народам Західної України та Хахідної Білорусі - наше священне забов’язання Радянські агітаційно-пропагандистські плакати

Тема уроку. Радянізація західноукраїнських земель 1939–1941рр.§32-33, С. 196-201

1. “Золотий вересень” та “Воз’єднання”.2. Зміни кордонів і адміністративно-територіальний устрій.3. Основні заходи радянізації (політичні, економічні, соціальні, культурні).4. Репресії та депортації.5. Опір новій владі (ОУН).6. Мілітаризація СРСР і становище України напередодні німецько-радянської війни.7. Висновки. План

1. “Золотий вересень” та “Воз’єднання”

2. Зміни кордонів і адміністративно-територіальний устрій. У грудні 1939 р. створено 6 областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку. У 1940 р. утворено Ченівецьку (серпень) й Ізмаїльску (грудень) області

3. Основні заходи радянізації (політичні, економічні, соціальні, культурні). РАДЯНІЗАЦІЯ — НАСАДЖЕННЯ В УСІХ СФЕРАХ ЖИТТЯ ВИРОБЛЕНИХ ЗА РОКИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМКІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ: НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ, КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ. КАДРОВА ПОЛІТИКА. Направлено 86 тис. партійних, радянських, комсомольських і профспілкових функціонерів, учителів, культпрацівників, агрономів, медиків. ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА. Розподілено близько 2 млн га поміщицьких і осадницьких земель, реманенту, худоби. Спочатку селяни сприйняли позитивно, але після початку колективізації ставлення змінилося. На 1 червня 1941 р. у 2,6 тис. колгоспів об’єднано 140 тис. господарств (13 %). ЕКОНОМІКА. Націоналізація землі, надр, 2200 заводів і фабрик, закладів торгівлі. Запроваджено 8-годинний робочий день, збільшено зарплату, ліквідовано безробіття (за кілька місяців). СОЦІАЛЬНА СФЕРА. Безоплатна медицина і освіта, дитячі садки, ясла, школи й курси ліквідації неписьменності. КУЛЬТУРА І МОВА. Запроваджено українську мову, збільшено кількість українських шкіл (до 5–6 тис.), українізовано Львівський університет (на честь І. Франка) і політехніку. Кількість українських студентів зросла в 4 рази (до 50 %). Привезено багато українських книжок, організовано гастролі театральних, хорових і музичних колективів. Однак українізація була жорстко обмежена рамками радянської системи: ліквідовувалася стара українська преса, культурно-освітні організації («Просвіта», НТШ тощо).

Мета — якнайшвидше вирішити питання про суспільний лад і утвердити радянську владу. Спочатку репресії переважно торкнулися поляків, потім — українських політичних активістів. Найпоширенішою формою стала депортація (примусове насильницьке переселення). Загалом вивезено 320 тис. осіб, смертність серед депортованих — 16 %. Репресії проводилися без суду і слідства, інколи — показові процеси.4. Репресії та депортації.

Фотокопії перших сторінок складених списків членів УНА Станіславським відділом НКВС у 1940 р. за матеріалами польського поліцейського архіву. Фотоальбом членів Української національної армії. Е-Особливо цінні документи (Державний архів Івано-Франківської обл.) https://if.archives.gov.ua/osoblyvo-czinni-e-dokumenty/

Опір новій владі (ОУН).Єдиною організованою силою опору новій владі була ОУН, яка зберегла свою конспіративну мережу. Підпілля розповсюджувало листівки, гуртувало молодь до майбутньої боротьби, іноді здійснювало збройні акції проти представників нової влади. ОУН налагодила співпрацю з нацистською розвідкою абвером і вела підготовку до дій під час майбутньої війни між СРСР та Німеччиною, про можливість якої мало хто сумнівався. У січні 1941 р. у Львові відбувся закритий процес над 59 членами ОУН. Частину підсудних стратили, інших засудили до тривалих строків ув’язнення.

Початок Другої світової війни прискорив мілітаризацію СРСР. • Військові витрати: 1939 р. — 25,6 %, 1940 р. — 32,6 %, 1941 р. — 43 % бюджету. • Підприємства переходили на військову продукцію. • Створено нові зразки зброї: танк Т-34, КВ-1, реактивні міномети «Катюша», літаки МіГ-3, Ла. ГГ-3, Як-1, Пе-2, Іл-2. • Чисельність Червоної армії зросла майже вдвічі (до 5 млн бійців), сформовано 125 нових дивізій. • Будувалися укріплення «Лінії Молотова». • 26 червня 1940 р. ухвалено Указ про 8-годинний робочий день, 7-денний тиждень і заборону самовільного виходу з роботи. • Проведено часткову мобілізацію промисловості. Радянська пропаганда створювала відчуття невідворотності війни, але одночасно запевняла, що війни не буде, а Червона армія — «могутня і непереможна».6. Мілітаризація СРСР і становище України напередодні німецько-радянської війни.

Підіб’ємо підсумки