Діти зможуть досліджувати походження слова «Батьківщина»,
пробуджувати пізнавальні інтереси, виховувати почуття любові та вдячності до своєї родини, отримувати радість від спілкування.
Тиждень 6 : «Я і моя Батьківщина»
Ранкова зустріч
« Чому батьки і Батьківщина схожі ( споріднені ) слова?»
Мета та завдання:
вчити, досліджувати походження слова «Батьківщина»,
пробуджувати пізнавальні інтереси, виховувати почуття любові та вдячності до своєї родини, сприяти комфорту і радості від родинного оточення і спілкування.
Очікувані результати:
Обладнання: дерево родоводу або квіточки із фотографіями родини, дошка для новин, велика заготовка контуру кордону України, м’яч для гри, ілюстрації до теми.
Всіх гостей ми привітаєм:
- Добрий день!
І здоров’я побажаєм.
- Добрий день!
Швидше втому проганяйте,
з нами весело співайте,
І вітайте всіх навколо: - Добрий день!
1. Бесіда.
- На попередній ранковій зустрічі ви робили родове дерево. Передайте один одному найкращі характеристики своєї родини, потиснувши один одному руку. (моя родина - турботлива, дружня, весела, щаслива, дбайлива і т.д. )
- А хто робить ваші родини такими, як ви розповіли?
- Батьки.
2. Гра з веселим м’ячем «Ланцюжок добрих слів про родину»
( вчитель передає м’яч і називає слово, діти добирають прикметники)
Бабуся – добра, турботлива, надійна, любляча. Матуся – ніжна, єдина, ласкава, рідна, красива.
Дідусь – добрий, працьовитий, справедливий, щедрий.
Батько – сильний, єдиний, веселий, міцний, надійний..
- А ви знаєте, що таке Батьківщина? ( відповіді дітей )
А чи звучить «батько» в слові «Батьківщина»?
- На які роздуми вас надихають ці малюнки?
- Турботливі руки батьків тримають ваші родини, а з маленьких родин складається наша велика Батьківщина- Україна.
Отже, слово «Батьківщина» походить від слова «батьки», це те, що батьки передають дітям: традиції, культуру, знання, піклування, любов, батьківський спадок.
- А які ще споріднені слова ви можете дібрати? ( Держава- Україна, мова- українська, ми- українці )
- Діти, хто знає вірш про сім’ю?
Рідний дім
Хай живе наш рідний дім!
Тепло й затишно у нім.
Тут і тато, тут і ненька.
І бабусенька рідненька.
І веселий наш дідусь
Кругить пишний русий вус.
Батько й мати
Як мені вас не любити.
Рідний батьку. нене,
Бо мене ви годували
І дбали про мене.
Бо мене ви годували
Щирими руками.
Так нема на білім світі,
Як в батька і мами.
Батько розуму навчає.
Мати приголубить
І ніхто у цілім світі
Як вони, не любить.
- Отак і наша Батьківщина дбає про вашу освіту, здоров’я, розвиток культури, відпочинок. (демонстрація малюнків таборів відпочинку, лялькових театрів, шкіл, лікарень, дитячих садочків, ігрових майданчиків).
Створення карти «Квітуча Україна»
Діти із фотографій на квіточках викладають контур кордону України під музичний кліп Тіни Кароль « Україна- це ти!»
Моє ім'я - Батьківщина,
Лелеки легке крило.
Моє ім'я - Україна
І сонечка тепло.
Моє ім'я - Вишиванка,
Я - хрестик на полотні.
Моє ім'я - синє небо,
Я - сонях малий під ним.
Приспів:
Татові слова:
Україна - це я!
Мамині пісні,
Україна - це ти!
Моє ім'я - Степ широкий,
Моє ім'я - Хліба смак,
Останній шкільний дзвіночок,
Над сивим Дніпром туман.
Моє ім'я - то Надія,
Моє ім'я - то Любов,
Моє ім'я - чиста мрія,
І віра, що з нами Бог!
Приспів. (2)
Моє ім'я - колискова...
Моє ім'я - то є Воля...
Моє ім'я - то Родина...
Моє ім'я - добре Слово,
Що збереже цей світ!
- На вас сьогодні чекає інсценізована казка про Мандрівника.
Місяць. А в які ночі світло стає яскравим?
Зірка. Моє світло спалахує яскраво тоді, коли я бачу мандрівників. Мені завжди було цікаво дізнатися куди вони так поспішають?
Місяць. І ти дізналася про таємницю мандрівників?
Зірка. Так. Одного разу я запитала про це людину, яка довго була у дорозі. Вона мала дуже стомлений вигляд , але очі...
Місяць. А якими були її очі?
Зірка. Вони сяяли в темряві від щастя та радості. (Наперед виходить Мандрівник.) Чому ти радієш, мандрівнику?
Мандрівник. Замерзаючи в снігу, голодуючи без хліба, задихаючись від спеки, я крокую вперед, тому що знаю: вдома на мене чекає тепло та затишок, турбота й піклування моєї родини — дружини, дітей, онуків. Заради їхніх щасливих очей я готовий зробити навіть неможливе.
Зірочка. Ось відтоді я й намагаюся дарувати якомога більше світла тим мандрівникам, які несуть щастя у свій дім, у свою родину».
Місяць. Моя маленька помічнице! Чи хотіла б ти мати велику родину зірок, які б допомагали тобі робити людей щасливими.
Зірочка «А хіба можливо це?»
Місяць. І Місяць, не кажучи ні слова, змахнув рукавом своїх срібних шат, і тієї ж миті на небі засяяли тисячі нових зірок, які сяяли та дивовижно мерехтіли своїм неповторним світлом, немовби говорили маленькій Зірочці: «Ми поруч, ми тут, люба, ми — одна родина!»