Педагогічна фасилітація як специфічний вид діяльності педпрацівника

Педагогічна фасилітація як специфічний вид діяльності педпрацівника

Основні складові професійної компетенції педагога: функціональна;соціально-педагогічна;соціально-економічна; інноваційна; фасилітативна.

Фасилітація (від англ. facilitate — допомога, полегшення). Фасилітація — це тип педагогічної взаємодії, за якого головною метою діяльності педагога стає створення сприятливих умов для саморозвитку та самореалізації іншого суб'єкта. Функція фасилітації - об'єднувати тих, хто вчить, і тих, хто навчається. Учасники навчально-виховного процесу усвідомлюють і поважають права одне одного, вбачають одне в одному партнерів.

Педагогічна фасилітація — специфічний вид педагогічної діяльності, який базується на засадах гуманізму, толерантності, має за мету допомагати учню усвідомити себе як самоцінність, підтримувати його прагнення до саморозвитку, самореалізації, сприяти його особистісному зростанню, розкриттю здібностей, на основі суб'єкт-суб'єктного спілкування, розуміння та довіри.

Структура педагогічної фасилітації має компоненти:індивідуально-настановчий (ціннісне ставлення до особистості, її внутрішнього світу), когнітивно-діяльнісний (комунікативна компетентність вчителя, суб’єкт-суб’єктні відносини),рефлексивно-оцінний (осмислення та усвідомлення ціннісної основи і значущості своєї професійної діяльності).

Традиційне навчання - учитель передає готові знання, дає інструкцію, як виконати завдання, очікує від учня правильної відповіді, перевіряє знання. Фасилітативне навчання – учитель-транслятор знань, він передає знання і вчить навчатися. Учні самостійно планують свою роботу, опрацьовують джерела знань, оцінюють їхню корисність, творчо мислять. Право на помилку є нормальним, адже воно заохочує до об'єктивної самооцінки.

Якості педагога-фасилітатора. Фасилятивність (допомога)Емпатійність (співпереживання)Конгруентність (співпраця, адекватність)

Фасилітативний стиль спілкування