Ранкова зустріч на тему «Дружба – Божий дар»

 

Відділ освіти Скалатської міської ради

 

 

 

 

 

Ранкова зустріч
на тему
«Дружба – Божий дар»

 

 

 

                                           Підготувала вчитель
                                           Остап’ївської ЗОШ І-ІІ ст.
                                              Довгань Г. С.

 

 

2018

Тема: «Дружба-Божий дар»

Мета: ознайомлення учнів з поняттями “друг”, “дружба”. Довести до їх свідомості, що означає «уміти дружити». Виховувати у дітей бажання бути чуйним і уважним до своїх товаришів, бути справжнім другом.

Хід ранкової зустрічі

І.Привітання

Пісня «Тому, хто біля тебе»

1. Тому, хто біля тебе, дай любов,дай любов

 Тому, хто біля тебе, дай любов (2 рази)

        Приспів:

Незалежно від віри

Чи  кольору очей

Ти люби усіх,

Усім твори добро (2 рази)

2.Тому, хто біля тебе, усміхнись,  усміхнись

Тому, хто біля тебе, усміхнись (2 рази)

(Приспів)

3.Тому, хто біля тебе, руку дай, руку дай

Тому, хто біля тебе, руку дай (2 рази)

(Приспів)

4. Ісус тебе навчає, щоб любив, щоб любив

Ісус тебе навчає, щоб любив (2рази)

(Приспів)

ІІ. Вступне слово вчителя

Світ, який оточує нас, - Божий світ - досконалий і прекрасний, неповторний і витончений. Трави, квіти, пташки, метелики – живі! Вони пахнуть, співають, милують око гармонією кольорів і звуків.

     Хто є творцем цього прекрасного дива? Людина? Чи може людина сама створити щось подібне? Людина може зробити і придумати лише неживі речі,які служать і допомагають їй у побуті.

    Творцем дивосвіту, що нас оточує, є Господь Бог. Він з любові покликав його до життя і нас, людей, у ньому як найвище своє творіння. Нас створено на образ і подобу Божу, задля нашого щастя і радості буття. Бог любить нас! Усі люди у світі – одна велика Божа Родина! Пам’ятаймо про це. Бог дав нам багато дарів. Одним із найкращих є дружба.                                   

 

ІІІ.Повідомлення теми і мети.

Темою нашої ранкової зустрічі буде «Дружба».

IV. Обмін інформацією.

  Вправа «Ланцюжок дружби».

Як ви вважаєте, якими рисами має бути наділений справжній друг?

Утворимо «ланцюжок дружби».

( Діти виходять і кожен з них говорить одне слово, яким би він хотів бачити свого друга, беручись за руки з попереднім товаришем).

V. Групове заняття.

 1. Перегляд та обговорення казки «Як Жабка шукала друга»

Ведучий 1. 

         Жила собі на світі Жабка. І була вона зеленою-зеленою і сумною-сумною. Зеленою тому, що такою народилася, а сумною через те, що не було у неї жодного друга. Щодня зі сходом сонця вона покидала свою нічну схованку, сідала на купині і дивилася на світ великими сумними очима. Здавалося, ніхто її не помічав, усі заздалегідь обминали її, але якби хтось наважився і підійшов, то почув би тихе, але таке гірке зітхання…

 

Пісня жабки

Ох, моя пісенька сумна…

Але не моя у тім вина,

Бо без друзів, любі діти,

Дуже важко в світі жити,

А тому і пісенька сумна

 

Жабка.   

            Ох, як же ж набридло мені отут сидіти. Напевно, і справді, серед зеленої трави мене ніхто не помічає. Треба щось робити, бо можна отак усе життя просидіти на цій купині, очікуючи на зустріч. І якщо друг не може мене знайти, то я його обов’язково знайду!

 

Ведучий 2.

        І вирішила Жабка вирушити на пошуки друга. Адже не може такого бути, щоб на цілому світі не знайшовся хтось один, готовий полюбити її, зелену-зелену і сумну-сумну жабку, щоб подарувати радість.

          Жабка пострибала вздовж берега ріки, і першою, кого вона зустріла, була Рибка. І Рибка не проста, а Царівна-рибка. Вона випірнула з води і заграла на соні всіма барвами веселки.

 

Ведучий 1.

         Маленька Жабка зачаровано дивилася на Царівну-рибку, і від того її очі здавалися ще більшими.

 

Жабка.   Агов, красуне-рибко! Давай з тобою дружити!

 

Рибка.    Що? Дружити з тобою? Чи не почулося це мені? Ти подивись на себе. Як можеш ти – така зелена і бридка – мріяти про дружбу зі мною? Ти мене просто насмішила.

 

Ведучий 2.   Рибка майнула хвостом, і хвиля накрила її, а Жабка, зітхнувши, попрямувала далі. Невдовзі вона знову зупинилася, вражена красою і грацією великого білого птаха. Він то опускав свою голівку до води, то знову гордо підіймав її, ніби тримаючи корону. О, від цього дивовижного птаха не можна було відвести очей…

Пісня Лебедя

Птахи казкові, наче ті мрії,-

Не відведеш очей,

Ніжні голівки, вигнуті шиї,-

Не відведеш очей.

Схожі з далеку на білі вітрила,-

                                                           Не відведеш очей,

Понад водою підняті крила,-

Не відведеш очей

 

Жабка.     Вітаю вас! Доброго дня!

    Пробачте, що потурбувала… Я тільки хотіла запитати… Тобто я хотіла вас попросити… Мабуть, я хотіла запропонувати…

 

Лебідь.    Кажи вже швидше. Твоя нісенітна мова втомлює мене.

 

Жабка.     Прошу вас: будьте моїм другом.

 

Лебідь.    Що я чую? Така мала і – така нахабна! Як смієш ти, така зелена і бридка, пропонувати мені свою дружбу? Іди геть! Терпіти не можу жаб!

 

Ведучий 1.  Маленька жабка не сміла поворухнутися, приголомшена такими образливими словами. Та через якийсь час вона отямилася і попрямувала далі. Надія зустріти справжнього друга не покидала її сердечка. А це давало їй сили продовжувати пошуки.

Опинившись на луці, Жабка аж зойкнула. Вона ще ніколи в своєму житті не бачила такого розмаїття квітів. Білі, рожеві, жовті і голубі, одні кращі за інші, вони стелилися великим барвистим килимом, що не мав ні початку, ні кінця. Від усіх цих барв і пахощів у жабки аж запаморочилось у голові… 

 

Жабка.

(Торкається Метелика)

    Ой, що це за дивовижна квітка? Якась незвичайна… Вона що, жива? Ба, та це ж метелик. Здається, я його розбудила.

 

Метелик.   Це ти, Жабко! Ти мене налякала: така зелена і бридка.

 

Жабка.     Вибач мені, я не хотіла. Який ти гарний! Ти дійсно схожий на живу квітка. О, якби ти погодився стати моїм другом.

 

Метелик.    Оце так вигадала! Що спільного у метелика з жабою? Твоє місце – на купині, а не серед квітів. І мріяти забудь!

 

Ведучий 2.   Метелик полетів далі, навіть не помітивши, як боляче його слова вразили серце маленької Жабки. І все – таки маленька іскорка надії ще жевріла в глибині її душі.

       Відразу за лукою починалися чагарники. Так собі, якісь кущі, нічого цікавого. Аж раптом…

 

                           (Звучить мелодія пісні Соловейка)

 

Жабка.        О, яка чарівна мелодія. Ці звуки… здається, слухала б і слухала… Цікаво, звідки вони долинають?

 

Ведучий 1.    Придивившись, Жабка побачила у заростях маленьку пташку, сіреньку, непримітну. Але голос, який у неї був голос!

 

Пісня Соловейка

Ллється пісня моя –

Ніжний спів солов’я,

Мов ручай весняний струменить.

То журливо бринить,

То дзвіночком дзвенить,

І у далеч за обрій летить.

 

Приспів.

Пісне моя всіх зачаруй.

Пісне моя світ подивуй.

Хоч я непримітний, – це так.

Та кращий за всіх,

Та кращий за всіх,

Та кращий за всіх

Я співак!

 

 

 

Жабка. ( Аплодує)

    Браво! Браво! Ти справді найкращий співак у світі! Соловейку, любий, давай з тобою дружити. Я буду твоїм вдячним слухачем.

 

Соловейко.     То це я для тебе так старався? Шкода… А думав: хто це мені так жваво аплодує? Виявляється, жаба… Що за думки прийшли тобі на розум? Хіба ти не знаєш, що соловей жабі не товариш? Мені доводилося чути твій голос. Я мало не вмер. Бувай собі!

 

Ведучий 2.       І Соловейко випурхнув із куща. А маленька Жабка так і стояла на місці, не в силах повірити в те, що сталося. Ніхто… Ніхто не хоче з нею дружити. Усі її не люблять і вважають бридкою. Остання крапля надії потонула в морі образ. Вона не могла більше стримувати себе. Великі, солоні, гарячі сльози потекли з її очей. Вона плакала так гірко, як не плакав ніхто і ніколи.

      Аж раптом вона почула, що хтось звертається до неї.

 

Голос Бога.  Чому ти так плачеш, маленька Жабко?

 

Жабка.  Хто це? Хто говорить зі мною?

 

Голос Бога.  Це Я, Бог. Той, Хто засвітив оце сонце над тобою, Хто створив ріку, де ти живеш, Хто створив і тебе, маленьку Жабку.

       Чому ж ти так гірко плачеш?

 

Жабка.     Я плачу тому… Тому, що я зелена і бридка… Мене ніхто не любить…  Ніхто у цілому світі…  Я справді бридка…

 

Голос Бога.   Не вір у це. Для Мене ти – мила, хороша, маленька Жабка, бо Я тебе дуже і дуже люблю.

 

Жабка.  Ти… Любиш мене? Це – правда?

 

Голос Бога.   Так, це правда! І це – найбільша правда.

 

Жабка.    Бог любить мене… І це тоді, коли всі від мене відвернулися… Значить, Він – мій справжній Друг.

     Я знайшла свого Друга! Хоча ні, це Він мене знайшов, і я тепер – найщасливіша у світі!

 

 

Пісня Жабки

Не вмію співати я, як соловейко,

Не вмію я так щебетать,

Але як умію,

Отак, як умію

Для Бога я хочу співать.

 

Приспів.

Ква-ква-ква-ква,

Скреке-ке, скреке-ке!

Ква-ква-ква-ква,

Скреке-ке!

 

Хтось може із пісні моєї сміятись,

І вуха свої затулять,

Але як умію,

Отак, як умію

Для Бога я хочу співать.

 

Ведучий 1. Отак співаючи, маленька Жабка поспішала до ріки. Вона і справді відчувала себе найщасливішою у світі.

 

2. Вправа «Радіємо разом із Жабкою».                                                                                   

 

VI. Робота в групах

( Діти вибирають кольорові сердечка, за якими діляться на групи.

Вчитель роздає на кожну групу корону із зображенням героїв казки.Діти у групі вибирають представника, який буде презентувати відповідь).

Завдання для всіх одне: чому герої казки не хотіли дружити з Жабкою?

VII.Учитель читає вірш “Божі скарби».

                         Бог скарбів багато має,

                         Всіх нас ними наділяє.

                         Скарб добра, краси, любові,

                         До барвінку в чистім полі,

                         До маленької пташини,

                         До червоної калини,

                         Щоб душа тепліша стала,

                         Щоб краса кругом буяла,

                         Щоб любов жила у всьому:

                         І в великому й малому,

                         Щоби жабка зелененька,

                         І пташинка дрібненька,

                         Прославляли Божий день

                         Співом радісних пісень.

 

VIII. ВІдеозапис пісні “ Хто сотворив небо і землю?».

( Діти разом з виконавцями співають і підтанцьовують з відповідними рухами).

IX. Теми для щоденника вражень:

• Які фарби я візьму щоб намалювати справжню дружбу?
• Що таке «надійний друг»?
• Що ти можеш дати друзям?
• Чому дружба є Божим даром?