ВЖЕ ПРИШЛА ДО НАС ВЕСНА ТА ТЕПЛО НАМ ПРИНЕСЛА

Про матеріал
Закріпити в учнів знання про пору року весну, місяці весни, традиції українського народу; розвивати та коригувати зв'язне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, вчити правильно і влучно висловлювати свої думки, дрібну моторику рук; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, любов та бережне ставлення до природи
Перегляд файлу

ВИХОВНА ГОДИНА ДЛЯ ГПД

 « ВЖЕ ПРИЙШЛА ДО НАС ВЕСНА ТА ТЕПЛО НАМ ПРИНЕСЛА»

 

Мета: Закріпити в учнів знання про пору року весну, місяці весни, традиції українського народу; розвивати та коригувати зв'язне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, вчити правильно і влучно висловлювати свої думки, дрібну моторику рук; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, любов та бережне ставлення до природи.

Обладнання: вірші, загадки, витинанки на весняну тематику, малюнки про весну.

Хід виховного заходу

І Організаційна частина

                      У вікно сонце заглядає,

                      Добре вчитись закликає.

                      Отож ми часу не гаймо,

                      До роботи приступаймо!

 

ІІ. Основна частина

  - Сьогодні мені наснився дивний сон. Снилася мені дівчина- красуня. Ніжна,весела, співуча, тепла, ясна, гомінка, сонячна, різнокольорова така. Вона збиралася в дорогу та забарилася. Усі давно чекають на неї: і люди, і пташки, і звірята. Збиралася вона в далеку дорогу, пісні співала, загадки загадувала.

Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас …
(Весна)

- Так, діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про весну-красуню, читати вірші, відгадувати загадки.

 Природа проживає багато днів і ночей в очікуванні тепла. Якою ж постає перед нами весна? ( відповіді дітей)

Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю.

Весна... Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.

Весна — це оновлення і відродження природи. Це — сонце і тепло, це — зелень і пахощі квітів, це — нове життя.

Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою — стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з'являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.

 

Лине над полями березневий вітер,
І тріщать на річці крижані мости.
В лісі починають білі первоцвіти
Під останнім снігом радісно рости.
Тепле сонце гріє, сніг холодний тане,
І вода підсніжна радісно дзюрчить.
Розламались, щезли крижані кайдани,
І ріка розкута вільно вже шумить.
Довшає і довшає день,
Більшає в лісі пісень,
Сніг потемнів, ніби зна-
Скоро,вже скоро весна.!
Сонце раніше встає,
Радості нам додає.
Радість, як мати ясна,

- Скоро, вже скоро весна!

 

 - Весна  завітає у кожне місто, у кожне село, загляне у кожне віконечко. Завітає вона і до нас.

-  Погляньте у віконечко. Мені здається, що весна вже поруч.

-Якого ж кольору весна?

-Зелена, блакитна, жовта, синя, рожева, біла…

-Крокує диво-дівчина по землі з фарбами та пензликом у руках. Розмальовує все навколо. Та не сама, а з братами-місяцями.

-Давайте пригадаємо їх.

 

Ще вітер зимовий з дощами гуде,
Ще сніг острівками блищить де-не-де.
Береза сережки свої розпускає.
Чи ви здогадались, коли це буває? (У березні)
Березень-перший місяць весни, дуже мінливий. Сніг лежить, а пригріє сонечко, дзвенять струмочки. З-під  снігу проглянули перші весняні квіти-проліски, зацвітають верби, лози.  Прилітають птахи з вирію.

                По засніженій дорозі          

                Понад полем за селом

                Їхав березень на возі

                І малятам віз тепло.

 

Вже пташки вернулись в наш край.
Про весну співають поле й гай.
Ніжаться на сонці трави й квіти,
Вже настав ласкавий... (Квітень).
Квітень-другий місяць, пригріває сонечко, пробивається зелена травичка, зацвітають перші весняні квіти: кульбабки, фіалки, ряст.

               Першим квітам у діброві

               День весни стрічати час.

               Місяць квітень, місяць квітень

               Посміхається до нас.

 

Цей місяць весело співає,
Дощами землю поливає.
Зеленіють буйно трави,
То іде веселий... (Травень).

Травень- третій місяць, день стає довшим, птахи виводять пташенят, зеленіють листочками дерева, земля вкрилася молодою соковитою травичкою, цвітуть квіти : бузок, тюльпани, нарциси. Люди працюють на полях, городах.

             Травень ясний, травень ясний

             Святково землю вбрав

             В одяг свіжий та яскравий

             Із рясних зелених трав. 

 

Весна дуже гарна пора року. Тому про неї складено багато віршів, пісень, намальовано багато картин. Її називають блакитною красунею. Люди пов'язують з весною всі свої найкращі почуття та сподівання. (роздивляємось малюнки про весну)

А які весняні квіти принесла нам весна?

  (Підсніжник, білоцвіт, конвалія, нарцис).

  (Пролісок, барвінок, гадюча цибулька).

   (Фіалка, ряст, бузок).

 Квіти милують нас, піднімають настрій.

 

Уперше про весну наші пращури згадували на Стрітення, тобто 15 лютого. А найзнаменнішим святом весняного періоду вважається Обретіння, що припадає на 9 березня. У давнину наші пращури цього дня святкували повернення (обертання) до рідних країв перелітних птахів.

Першими, саме на Обретіння, коли з полів ще не зійшов сніг, повертаються в рідні краї жайворонки. Цих весняних благовісників особливо шанували в Україні.
 

 

- Чом ти, жайворонку,
Рано з вирію вилітав?
Іще на горах сніженьки лежали,
Ой ще по долинах криженьки стояли...
- Ой, я тії криженьки
Крильцями розжену,
Ой, я тії сніженьки
Ніжками потопчу...
 

 Справжнє настання весни традиційно пов'язували зі святом Явдохи, що припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, так звані «веснянки». Дівчатка та хлопчики брали їх до рук і йшли на околицю села, за місто, у поле, щоб закликати в гості весну-красну.
 

З Кононового дня — 18 березня — починається весняний сонцеворот, коли день уже переважує ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави «заклички птахів». Перед цим днем матері або бабусі випікали з тіста для дітлахів безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали «жайворонками», або «голубками». У ранці ним прикрашали двір і сад, а коли сонце обігрівало землю, удень, виходили юрбами за село, несучи в долонях печиво.

 

30 березня — Теплого Олексія (Святого Олексія) — знаменує початок роботи пасічників. Цього дня, зазвичай, не працювали, лише пасічники обов'язково виставляли вулики для обльоту бджоли. Якщо сніг ще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, щоб ті прокидалися й готувалися до роботи. З Теплого Олексія починалася вже справжня весна.

За стародавніми віруваннями, на Теплого Олексу, вівсянка співає свою першу в цьому році пісеньку. Щука цього дня розбиває хвостом лід і зазвичай викидає ікру, тому рибалки святкують цей день, сподіваючись, що рибалитимуть удало протягом року.


О цій порі повертаються з вирію журавлі. Журавель «відповідальний» за лад і згоду між птахами. Зруйнувати журавлине гніздо — це великий гріх, оскільки журавель — небесний птах.


Під час зустрічі весни співали українські веснянки — пісні — вітання весни. У них звучали турботи про майбутній урожай та добробут. У різних місцевостях України веснянки називають гаївками, гагілками, маївками.

Після холодних коротких днів та довгих зимових вечорів, що минали у тісних хатах за роботою, молодь залюбки виходила на галявини, укриті першою прозеленню пагорби, де дихалося на повні груди і співалося на повен голос.

Найпоширенішою формою зустрічі весни в Україні були дівочі хороводи та веснянки. Веснянки розпочиналися «Кривим танцем», яким традиційно започатковувалися всі хороводи. Цей танок був своєрідним доказом того, що весна нарешті настала і повноправно господарює. Коли в лісі розцвітали проліски, хлопці та дівчата йшли «топтати ряст» (магічна дія, що сприяє здоров'ю та довголіттю). У весняних іграх та хороводах імітували рухи, характерні для трудової діяльності (засівання поля, збирання врожаю, обмолоту).

Закликання весни, насамперед, пов'язане із птахами. Слід квапитися, бо час виходити, гостей стрічати, хатки-дощаниці розвішувати.

Прокидаються від сну дерева, кущики, з'являються перші весняні квіточки. Природа оживає.

Багато роботи чекає на нас на шкільному  подвір'ї. Слід згребти торішнє листя, суху траву, зібрати сміття. Територія школи повинна бути упорядкованою, чистою, адже ми дбайливі господарі. Чи не так? То ж поспішаймо обкопати та посадити дерева, посіяти квіти. Люди кажуть: «Весна ледачого не любить».

Краса природи існуватиме тільки тоді, якщо її зберігати, захищати, примножувати! Про це слід завжди пам'ятати.

ІІІ. Підсумок заходу

А тепер давайта всі разом зустрінемо весну прикрасивши вікно нашого класу весняними витинанками (діти вирізають витинанки та наклеюють на вікно)

 

 

 

підготувала та провела

вихователь ГПД

Кужелюк А.І.

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Виховна робота
Додано
15 лютого 2019
Переглядів
1736
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку