Ранкова зустріч
Мета: розвивати навички спілкування, соціальні навички: дати дітям відчуття приналежності, вчити піклуватися один про одного, розвивати довіру поміж дітьми, розвивати уміння говорити і слухати один одного, створювати умови для ефективної праці,
позитивний настрій в класі.
Перебіг ранкової зустрічі
Діти і вчитель стають у коло.
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості.
- Діти, простягніть праву долоньку – на ній подаруйте свою творчість і старанність.
Простягніть ліву долоньку – я вам дарую свою любов і повагу.
Обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки.
Діти вітаються по колу, звертаються один до одного на ім’я і торкаються долоньками.
– Доброго ранку,Настусю. Мені дуже приємно тебе бачити.
– Доброго ранку, Собхі. Я рада, що ти прийшов.
Учитель: Я також рада, діти, зустрічі з вами.
Діти стоять у колі. Ведучий у грі-вчитель, а потім дитина. Передаючи м'яч, діти пересідають зі свого місця на місце ведучого.
Діти, кожний по черзі засобами пантоміми, ви зобразите якийсь предмет чи поняття і «подаруйте» його сусідові (морозиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учасникові.
Одержалися чудові подарунки.
Убога хатина стоїть край села,
Біля хати шумить вишневий сад,
В ній народилася дитина, в ній росла,
Було це більш,ніж двісті літ тому назад.
( Л. Гончарук. смт. Побузьке, 2013 рік)
9 Березня – День народження Тараса Григоровича Шевченка.
Тарас Шевченко – великий народний поет і художник. Він завжди мріяв про велику родину, щоб його завжди зустрічали рідні на порозі рідної хати. Але малому Тарасу, на жаль, не довелося жити у великій та дружній родині. Рано втративши батьків, він залишився сиротою. Тяжким було життя хлопчика, але йому вдалося стати великим поетом, який дуже любив Україну, боровся за її кращу долю і світле майбутнє. Він заповідав: «… І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом».
Поет закликає побудувати нову, вільну сім’ю народів. Це його друге скромне прохання. Нащадки пам’ятають Тараса, вшановують пам’ять Кобзаря, згадують його добрим словом, навчаються любити й оберігати все те, що не зміг побачити оновленим наш прославлений поет. Будемо вірні пам’яті поета, згадуймо про ті часи, коли він мріяв і заповідав нам бути однією вільною великою родиною.
Кожному з нас треба цінувати все, що ми маємо, — родину, любов, щирість, добро, щастя. Тож візьміться за руки, подивіться один одному у вічі й подаруйте свої найприємніші, найщиріші посмішки.
Пісня «В цьому класі друзі всі…»
В нашім класі друзі всі – (тримаємося за руки),
Раз, два, три (оплески) –
І великі, і малі (рухи руками)
Раз, два, три (оплески)
Руку дай тому, хто справа (рука у долоню сусіда – праворуч)
Руку дай тому, хто зліва (рука – ліворуч)
Ми – одна сім’я! (розвести руки в сторони, показати на всіх).
В цьому класі друзі всі (тричі тупнути):
Я і ти, і ми, і ви (тричі тупнути).
Посміхнись тому, хто зліва (посміхнутися сусідові зліва).
Посміхнись тому, хто справа (посміхнутися сусідові справа).
Ми — одна сім'я! (розвести руки в сторони, показати на всіх).
Ми — одна сім'я, одна команда, єдине ціле. Нам усе вдасться і сьогодні, й завжди.