Ранкова зустріч у 5 класі "Життя без ярликів"

«Життя без ярликів»

Мета: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування, незалежно від національності. Збагатити знання про поняття «міжнародний день толерантності». Виховувати моральну основу поведінки і взаємовідносин у спілкуванні.

Очікувані результати: сприяти вихованню спостережливості, уважності до інших людей, здатності бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, навчитися встановлювати стосунки на доброзичливій основі; створення передумов виховання чуйності, взаємоповаги, людяності, терпимості і небайдужості; почуття взаємодопомоги та дружнього прийняття іншої людини; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок.

Обладнання та матеріали: аркуші А4, АЗ, ватман, мар­кери, стікери, ножиці, скотч, плакати «То­лерантність», «Карта світу», «Риси толерантної особистості», аркуші для малюнків, пазл «Квітка толерантності», конструктор Lego, горіхи.

Зміст

І. Вітання

Учитель. Доброго ранку! Ми сьогодні обговоримо тему, що означає  «Життя без ярликів». На нашій ранковій зустрічі ми відкриємо з вами «джерела душі» з наших чеснот. Саме вони допомагають нам у спілкуванні і роблять це спілкування приємним.  Людина не може жити без спілкування. Ви спілкуєтеся один з одним? А що ви в першу чергу робите, коли зустрічаєтеся з другом? Давайте станемо в коло і привітаємо один одного.

Вправа «Веселе привітання»

Як ви вітаєте один одного? А чи знаєте ви, що у різних народів є свої привітання. Варіанти привітання: Легкий уклін зі схрещеними на грудях руками (Китай); Рукостискання і поцілунки в обидві щоки (Франція); Легкий уклін, долоні складені на лобі (Індія); Легкий уклін, долоні та руки витягнуті з боків (Японія); Поцілунки в щоки, долоні лежать на плечах партнера (Іспанія); Просте рукостискання і погляд в очі (Німеччина); М'яке рукостискання обома руками, торкання лише кінчиками пальців (Малайзія); Потертися носами один об одного (Ескимоська традиція). – Чи знаєте ви сучасні варіанти привітання?

Давайте привітаємося один з одним різними способами привітання. Діти стають у круг і вітаються різними способами зі своїми сусідами.

Аналіз. Які привітання були найцікавішими? Чому? Вам було приємно вітатися незвичним способом?

Рис. 1. Привітання учнів

II. Робота в групах.                                                                                

Учитель. Зараз ви привіталися способами різних народів. А чи знаєте ви, які національності живуть у нашому селі? Так, це українці, росіяни, вірмени, греки, азербайджанці, румуни, білоруси, молдовани. Давайте тепер дізнаємося, які національності є у нашому класі.

Вправа «Я і моє коріння»

Діти по черзі повинні назвати своє ім’я та приналежність до певної національної меншини. Наприклад, «Я, Ніна,  мій тато-грек», «Я, Саша, мій тато-вірменин», «Я, Сергій, моя мама - українка».

Аналіз. Діти, чи знали ви, що у нашому класі у 5 учнів у сім’ях в  корінні роду є різні національності. Чи заважає вам це у спілкуванні? Чи має значення для справжньої дружби національність людини?

Люди народжуються в різних країнах, спілкуються різними мовами і вірять в різні речі. Але у багатьох нас є спільні риси.

Рис. 2.  Національності нашого класу

Вправа  «Чим ми схожі?»

Учасники сідають по колу. Вчитель обирає серед учнів одного за якоюсь реальною чи уявною схожою зі своєю рисою (наприклад, карі очі чи любов до музики) та запрошує його в центр кола.  Обраний звертається до будь-кого з учасників у такий же спосіб. Але за іншою ознакою. Так продовжується доти, доки усі учасники не опиняться у колі.

Рис. 3. Центр радості

Аналіз. Всі учасники вправи по черзі опинилися в центрі кола. Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас? Чи хвилювалися ви, коли кожного наступного разу вас не обирали? Чи важко було тому, хто стояв у центрі кола знайти схожу рису в іншому? А оскільки всі ж таки різні, то часто буває, що хто-небудь починає дражнити іншого.

Вправа «Горішок»

Учитель. Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», що всі німці страшні педанти, а фіни – мовчазні. Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що мішечок горіхів наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по горіху. Роздивіться його якомога уважніше, з'ясуйте «особливі прикмети». На це дається 1 хвилина. Потім горіхи змішуються. Кожний повинен знайти свого горіха й описати його.

Рис. 4. Індивідуальність людини, проведена через аналогію з горіхом

Аналіз. Кожен учень знаходить свій горіх, доводить його унікальність, проводить аналогію з людиною.

Вчитель зачитує частину вірша В. Симоненка

Бо ти на землі − людина,

І, хочеш того чи ні,

Усмішка твоя − єдина,

Мука твоя − єдина,

Очі твої − одні.

IІІ. Обмін інформацією.

Учитель. Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри,  інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Розберемося з поняттям «толерантності». Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

Один з учнів знайомить однокласників з розумінням «толерантності» у інших країнах.

Учень.

•                  В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.
•                  У французькій – повага свободи іншого, його способи думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.
•                  У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.
•                  В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.
•                  У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Вправа. Пазл «Квітка толерантності»

Учитель. Давайте разом з вами складемо пазл «квітка толерантності» розберемо, як же це поняття розуміють українці.

Рис. 5. Пазл «Квітка толерантності»

Рис. 6. Створення і обговорення «квітки толерантності»

Учитель. Отже, толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей. Багато країн світу, у тому числі Україна, можуть бути яскравими прикладами об’єднання  на­родів, етносів, культур і цивілізацій.

Вправа «Вежа добрих правил класу»

Учитель. Діти, давайте з вами складемо вежу добрих правил нашого класу, використовуючи елементи конструктора Lego. Візьміть олівці та запишіть на уявну цеглинку (елемент кубик конструктора Lego) правило доброго життя у вашому класі.  Поєднайте їх у єдине ціле. Ось і вийшла вежа добрих правил нашого класу.

Рис. 7. Створення вежі добрих правил класу

Аналіз. Ця вправа допоможе нам, діти жити в мирі і злагоді у нашому класі, якщо ми всі разом будемо дотримуватися загальноприйнятих правил, записаних на вежі. І давайте повторимо девіз нашого класу, як ми це робимо кожного ранку:

 «Ми різні - в цьому наше багатство.

Ми разом - в цьому наша сила»

V. Щоденні  новини

16 листопада – Всесвітній день толерантності.

Створити редакційній групі класу плакат «Ми різні, але всі друзі».