Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі вивчення хімії в загальноосвітній школі

Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі вивчення хімії в загальноосвітній школі

Під час навчання у школі потрібно значну увагу приділити формуванню міжпредметних зв’язків хімії й екології, які дозволять на якісно новому рівня вирішувати низку навчальних проблем, а також формувати екологічну компетентність, екологічне мислення, екоцентричний тип свідомості, екологічну культуру, і як наслідок сприятимуть покращенню екологічного стану планети та запобігти негативному впливу людської діяльності.

У сучасній педагогічній літературі існує достатньо велика кількість трактування сутності поняття "міжпредметні зв’язки". З погляду загальнодидактичного підходу міждисциплінарні зв’язки трактуються як:

•    засіб відображення продуктів міжнаукової інтеграції у змісті кожного навчального предмета і в навчальній діяльності учнів;
•    засіб створення цілісної системи шкільного змісту навчання (загальнонаукові і світоглядні ідеї та поняття);
•    дидактична умова, що забезпечує послідовне відображення у змісті шкільних природничих дисциплін об’єктивних взаємозв’язків;
•    чинник формування системності знань учнів;
•    закономірність педагогічного процесу, яку слід брати до уваги під час визначення змісту, форм і методів навчання школярів на уроці.

З погляду діяльнісного і системного підходів сутність міжпредметних зв’язків полягає у системі взаємозв’язаної діяльності роботи вчителів різних предметів і учнів під час оволодіння знаннями, залучення змісту суміжних предметів із метою міцнішого засвоєння програмового матеріалу.

Актуальність використання міжпредметних зв’язків хімії і екології обумовлена необхідністю формування в учнів єдиної загальнонаукової картини світу за умов постійного збільшення обсягу навчальної інформації та браку часу на їх засвоєння.

У низці наукових джерел зазначено перелік функцій налагодження міжпредметних зв’язків у процесі вивченні курсу хімії, зокрема: освітня, розвивальна, виховна; діалектична, логічна, психологічна, дидактична; прогностична та інтегруюча.

З огляду на важливість використання міжпредметних зв’язків під час уроків хімії і екології основними функціями є:

•    навчальна (комплексний підхід до відбору навчальної інформації, узгодженість та інтеграція знань, умінь і навичок із хімії та екології);
•    виховна (формування екологічних знань, екологічного мислення, світогляду, культури, природокористування та ін..);
•    розвивальна (розвиток екологічних почуттів, інтересів тощо).

Виділені  функції збігаються із функціями процесу навчання у загальноосвітній школі.

Шкільний курс хімії посідає чільне місце серед навчальних предметів загальноосвітньої школи. Знання про речовини, їх структуру, властивості, біологічні функції, знаходження у природі та взаємоперетворення є базовим для формування екологічних знань.

Сучасне трактування поняття "екологія" – це наука, яка вивчає закономірності існування, формування та функціонування біологічних систем усіх рівнів організації в їх взаємодії з оточуючим середовищем. А біологічна форма руху матерії базується на хімічній, звідси випливає, що всі об’єкти живої природи мають речовинну будову. Дане стосується, як живої так і неживої природи в основі яких знаходяться неорганічні та органічні речовини.

Окрім цього, хімія досліджує окремі складові об’єктів живої природи (людина, рослини, тварини, мікроорганізми) та неживої природи (гірські породи, вода, грунт, повітря та ін.) виходячи з речовинної структури організації.

Для характеристики важливості міжпредметних зв’язків доцільно зупинитися на проблемі охорони природи та формуванні екологічної компетентності учнів під час вивчення курсу шкільної хімії. Результатом інтегрованого вивчення курсів хімії і екології є руйнування антропоцентричного типу свідомості і формування екоцентричного типу свідомості, а також екологічної компетентності учнів.

Засобами реалізації міжпредметних зв’язків можуть бути:

•    Питання міжпредметного змісту, які направлені на відтворення раніше вивченого матеріалу з інших дисциплін.
•    Домашнє завдання міжпредметного характеру, наприклад, постановка питань на роздуми, підготовка повідомлень, рефератів, виготовлення наочних посібників, складання таблиць, схем, кросвордів, що вимагають знань межпредметного характеру.
•    Міжпредметні наочні посібники (узагальнюючі таблиці, схеми, діаграми, плакати), які дозволяють учням наочно побачити сукупність знань із різних предметів, що розкриває питання міжпредметного змісту.
•    Хімічний експеримент, предметом якого є біологічні об’єкти та хімічні явища, що відбуваються в них.

Значна увага до використання міжпредметних зв’язків у процесі вивчення хімії спричинило появу нових форм організації навчального процесу, це комплексний семінар, комплексна екскурсія, межпредметна екскурсія та ін. Уроки з міжпредметним змістом можуть бути наступних видів: урок-лекція, урок-семінар, урок-конференція, урок-рольова гра, урок-консультація та ін.

Реалізація міжпредметних зв’язків повинна мати системний характер, це можуть бути окремі теми з хімії або фрагменти окремих уроків. Наприклад, під час ознайомлення учнів із властивостями амоніаку і процесом його виробництва варто не лише сформувати уявлення про значення амоніаку, але і окреслити коло проблем, що виникають у результаті потрапляння азотовмісних відходів виробництва у навколишнє природне середовище.

Також, варто розглянути питання включення амоніаку в кругообіг речовин і переходу його в категорію забруднювачів природи. Як приклад, потрапляння амоніаку у природне середовище призводить до зміни середовища ґрунтів і водойм та до сильної загазованості і порушення роботи серцевої системи та інших органів живих організмів.

Під час ознайомлення учнів із темою "Значення хімії в народному господарстві та побуті людини" варто наголосити, що за певних умов, при застосуванні хімічних речовин у сільському господарстві, а саме: використання пестицидів, гербіцидів, інсектицидів у боротьбі з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур; добування металів і сплавів у металургії та ін., може призвести до забруднення природного середовища, зокрема повітря і води.

Вивчаючи тему "Оксиген. Поширення та кругообіг у природі. Застосування кисню, його біологічна роль" доречно ознайомити учнів із фізичними властивостями кисню, здатністю розчинятися у воді, і забезпеченні можливості життя живих істот у воді. Так на уроці хімії учні можуть дати відповідь на питання: Значення атмосфери для живих організмів? Назвіть атмосферні шари та розкажіть про склад повітря.

При вивченні властивостей води учні дізнаються про значення води в житті людини, її хімічний склад. Доречним є з’ясування низки питань: На які групи поділяються материкові води? Яка причина утворення гарячих джерел. Шляхи очищення природної води. Яке значення має очищення питної води? Де використовують воду?

При вивченні мінеральних добрив учні знайомляться з значення мінеральних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, про роль хімії у розвитку тваринництва. Після цього матеріал доповнюється докладними відомостями про властивості мінеральних добрив, їх різновиди та ролі сечовини у харчуванні тварин.

Вивчаючи тему "Природні вуглеводні. Види пального" можна запропонувати питання: Назвіть найбільші родовища кам’яного вугілля. Розкажіть про родовища нафти. Де знаходяться великі родовища природного газу? Особливості ресурсозбереження корисних копалин?

Формування екологічної компетентності учнів засобом міжпредметних зв’язків вивчення хімії повинно також відбуватися з використанням практично-діяльнісного компоненту, а саме методів проблемного навчання, які сприяють розвитку творчості, самостійності пошуку знань.

Вивчення теми "Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва на основі вчення про будову атомів" розкривається роль періодичного закону стосовно до біологічних процесів, що протікають в природі, єдності і цілісності навколишнього світу.

Розгляд теми "Метали" дозволяє розкрити подвійний вплив катіонів металу на природне середовище в залежності від їх концентрації. Ознайомлення з темою "Неметали" можна здійснити у ході дослідницької роботи "Оксиди неметалів" сполуки яких розглядаються як забруднювачі природного середовища. Це у першу чергу "кислотні дощі" їх природа походження, збитки яких вони завдають природному і предметному середовищам (металевим конструкціям, бетонним спорудам тощо).

Отже використання міжпредметних зв’язків між хімією і екологією сприяє підсиленню ефективності процесу навчання, вирішенню одного з головних завдань освіти – вихованню у школярів цілісного природничо-наукового світогляду, формуванні екологічної компетентності та всебічному розвиткові учнів.

Окрім цього ефективна підготовка учнів до застосування хімічних знань у реальному житті, визначає формування екологічно грамотної особистості і це певною мірою сприяє забезпеченні безпеки природного навколишнього середовища.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біда О. Міжпредметні зв'язки природничих предметів початкової та основної школи. // Біологія і хімія в школі. - 2001. - № 3. – C. 32-36.
2. Максимова В.Н. Межпредметные связи в совершенствовании процесса обучения, М.: 1984. – 136 с.
3. Пряжников М. Особиста професійна перспектива // Психолог. – 2004. №16. – С.6.
4. Тірушева Л.В. Міжпредметні зв’язки у навчанні хімії. Х.: 2004. – 159 с.