Реалізація наскрізної лінії ”Екологічна безпека та сталий розвиток” на уроках хімії.

Соснівська філія опорного навчального закладу

”загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Пнівне”

 

 

 

 

Реалізація наскрізної лінії

”Екологічна безпека та сталий розвиток”

на уроках хімії.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель хімії: Пугач Ірина Миколаївна

 

Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невідокремним складником загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій і новітніх матеріалів, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних впливів інформації. Хімічні знання, здобуті учнями в основній школі, створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.

Навчання хімії в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає у розвитку й соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких  навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, який вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами; має бажання і здатність до самоосвіти; виявляє активність і відповідальність, підприємливість й ініціативність у громадському й особистому житті, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до довкілля, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Компетентнісний підхід у навчанні, на відміну від предметного, передбачає інтеграцію ресурсів змісту курсу хімії та інших предметів на основі провідних соціально й особистісно значущих ідей, що втілюються в сучасній освіті: уміння вчитися, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська відповідальність, ініціативність і підприємливість. 

Для реалізації цих ідей виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

              Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

      Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

   організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

  навчальні предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль навчальних предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту навчального предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. 

Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання учнів, є спільними для всіх предметів і корелюються з ключовими компетентностями.

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Такі зразки надає матеріал про добування й застосування речовин, збереження природних ресурсів – води й повітря, раціональне й ощадне використання природних вуглеводнів, колообіг хімічних елементів і речовин тощо.

Результатом реалізації цієї змістової лінії є не лише обізнаність учня із екологічними проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти води і повітря, процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами хімії. Учень цінує природні ресурси, від яких залежить його здоров’я, добробут, сталий розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.

Ми живемо у  час, коли Людство прагне сталого  розвитку, який визначається як «розвиток, що задовольняє потреби дійсного часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби», (визначення Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку у доповіді «Наше майбутнє» (1987р.) Тому екологічна освіта є складовою освіти для сталого розвитку – ідеології ХХІ століття. Екологічна освіта  не може бути завданням якогось одного шкільного предмета, а повинна реалізовуватися екологізацією навчально-виховної роботи кожного з них. Але у першу чергу – хімії  та біологї.

Метою екологізації навчально-виховної роботи у  викладання хімії  є різнобічний розвиток особистості учня, його здібностей та інтересів, між якими існує тісний взаємозв’язок. Різноманітні здібності, і перш за все здібності до навчання,  розвиваються в навчально-пізнавальній діяльності, що стимулюється мотивами навчання та інтересом до предмету. Успішність навчальної діяльності в свою чергу, розвиває інтерес учнів до пізнання предмету чи його окремих аспектів.

Найважливішою вимогою до організації процесу навчання є формування позитивної мотивації до вивчення предмету, а одна з умов формування мотивів та інтересу – наявність освітніх потреб. Практика навчання хімії показала, що велику зацікавленість у учнів викликають глобальні, соціально і особистісно вагомі проблеми, і  перед усім екологічні. Таким чином важливішою характеристикою навчання хімії на сучасному етапі стала її екологічна спрямованість. І підтвердженням цього є  збільшення кількості уроків екологічної спрямованості у  програмі з хімії.

 

Клас	Тема розділу, уроку
7	Вступ. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин. Лабораторний дослід «Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів)»
7	Тема 2.  Кисень. 1.  Повітря, його склад. Проблема чистого повітря.
7	2.   Застосування та біологічна роль кисню
7	3. Поняття про окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).
7	Тема  3. Вода 1. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення
7	2. Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі.
8	Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини. Атомні, молекулярні та йонні кристали.
8	Тема 4. Основні класи неорганічних сполук. Безпечне поводження з речовинами.
8	Тема 4. Основні класи неорганічних сполук. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.
9	Тема  1. Розчини. Поняття про рН розчину..
9	Тема  1. Розчини. Застосування якісних реакцій.
9	Тема 2. Хімічні реакції. 1.Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. 2.Екзотермічні та ендотермічні реакції. 3..Оборотні й необоротні реакції. Швидкість хімічної реакції.
9	Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки. Природні й синтетичні органічні речовини.
9	Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля.
9	Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.
9	Тема 4. Роль хімії в житті суспільства. Хімія та екологія.

    У шкільному курсі хімії пропонується ознайомлення учнів з хімічними проблемами екології. Основна увага зосереджена на тих явищах, які викликають серйозну стурбованість за стан природного середовища та майбутнє цивілізації.

      Хімічні знання - невід'ємна частина знань про основи охорони природи, раціональному використанні та розумному перетворенні навколишнього середовища людини.

      Роль хімії у вирішенні екологічних проблем на сучасному етапі значна. Вона може відповісти на питання, про те, як поводиться та чи інша речовина в атмосфері, грунті, водному середовищі, які впливи надають воно і продукти його перетворень на біологічні системи. Вона сприяє вирішенню завдання найбільш природного та «безболісного» входження промислового виробництва в природні цикли, роблячи його частиною будь-якої екосистеми.

   Моїми екологічними цілями на уроках хімії є:

-сформувати у школярів екологічну компетентність, спрямовану на позитивне ставлення до екології довкілля.

- створення системи безперервної екологічної освіти; формування в учнів громадської позиції;

- виявлення зв'язку між теоретичною і науково-практичною діяльністю;

- формування основ здорового способу життя;

- формування і розвиток міжпредметних зв'язків у вивченні екологічних проблем (хімія - географія, хімія - біологія, хімія - економіка, хімія - соціологія).

  Для здійснення поставлених цілей мені потрібно вирішити наступні завдання: 

-підвести  учнів до засвоєння поняття необхідності посиленої уваги людини до природного середовища, як фактору просторової організації суспільства,

-сприяти залученню учнів в глибоку пізнавальну діяльність,

-розвивати творчу активність і самостійність учнів,

-виховувати інтерес до здорового способу життя та збереження свого здоров'я.

Існують правила взаємодії людини і природи, які сформулював американський еколог Баррі Коммонер:

• «Все пов'язано з усім».

• «Все повинно кудись діватися».

• «Природа знає краще».

• «Ніщо не дається даром».

   Екологізація шкільного курсу хімії дає можливість вчителю розкрити особливу роль цієї науки у боротьбі з екологічним невіглаством, що виявляється в вкорінене поданні про «винністі» хімії в сформованій екологічної ситуації; залучення учнів в глибоку пізнавальну діяльність, виховання у них інтересів до екологічних проблем і до предмету; формування екологічної компетентності здійснюються через:

експеримент;

практичні і лабораторні роботи;

цікаві досліди;

вивчення додаткової літератури;

екскурсії в історію розвитку предмета.

     «Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність» Б.Шоу. Ці слова Б.Шоу взяті мною за основу виховання і навчання.

Тільки, залучаючи школярів в активну діяльність, можна домогтися позитивних результатів у навчально-виховному процесі, тобто випустити учня вихованого і освіченого, здатного будь-яких життєвих проблем знайти гідне і правильне рішення. Творчості школярів немає меж.

    Я намагаюся постійно залучати школярів до самостійну, творчу роботу: конкурси малюнків, плакатів, листівок, емблем, стінгазет на екологічні теми, підготовка повідомлень, рефератів,  доповідей, історичних довідок,

     Реалізовувати  наскрізну лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток” я стараюся на різних етапах уроках. Наприклад при проведенні уроку на тему “Вода, склад її молекули, поширеність в природі, фізичні властивості” можна дітей психологічно настроїти використовуючи екологічну тематику.

     На етапі мотивації та  актуалізації  знань, наприклад на уроці на тему” Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин ” я використовую асоціація «Квітка».

 Наприклад: озирнувшись навкруги ми помітимо, що в природі і світі все постійно змінюється. Ці зміни називаються явищами.                                                                                                                        Наведіть приклади таких явищ, що відбуваються навколо нас щодня.                                                                                                                     (Дощ, сніг, вітер, гроза, ріст дерев, скисання молока, приготуван­ня чаю)                                                                                                   Згадайте, які явища ви вивчали на уроках природознавства і запишіть їх на пелюстках квітки

 

   Етап вивчення нового матеріалу можна провести у вигляді рольової гри на прикладі уроку на тему” Йони. Йонний зв'язок, його утворення.” По ходу пояснення матеріалу або під час опитування часто проводжу «екологічні хвилинки» і, щоб посилити емоційний вплив, щоб сказане запало в душу, я використовую віршовані рядки: 

Бережіть ці землі, ці води,

 Навіть малу билинку люблячи,

 Бережіть всіх звірів всередині природи,

 вбивайте лише звірів всередині себе.

     Одним із ефективних методів формування екологічних знань і вмінь учнів є розв’язання задач по екологічній тематиці. Їх оптимальне використання в учбовому процесі дозволяє зробити теоретичний матеріал аргументованим, життєвим та менш академічним. В пошуках відповіді на питання задачі учень стає активним  учасником проблем захисту природи, отримує реальні можливості використовувати набуті знання в житті.

       Вплив на природу здійснюється промисловістю, транспортом, сільським господарством, які впливають в різних напрямках:

• Споживання хімічних речовин з природи;
• Забруднення природи відходами людської діяльності;
• Поява в природі нових високоактивних хімічних сполук, виділених з природних джерел або синтезованих людиною                                         

     До умов задач можуть бути включені слідуючі проблеми:

• подвійна роль хімії – вона з одного боку, слугує людині і природі з іншого – призводить до порушень біохімічних процесів при не раціональному використанні її досягнень людиною;
• вплив окремих хімічних елементів і їх сполук на живі організми;
• технологічна недосконалість виробництва, пов’язана з багатостадійністю хімічних процесів, накопиченням відходів, появою побічних продуктів, попаданням шкідливих речовин на природне середовище. Фізіологічний  вплив відходів хімічної промисловості на людину і тварин в межах системи «людина – виробництво – природа»

      Контроль за діяльністю учнів під час розв’язання подібних задач дає уявлення про рівні сформованості їх екологічних, хімічних знань та вмінь, пізнавальних інтересів, а також про інтелектуальний розвиток учнів. Задачі, які можна розв’язувати декількома способами, дозволяють вчителю зробити висновок про рівень сформованості екологічної культури учнів. І коректувати свою педагогічну діяльність в цьому напрямку.

                     Приклади таких задач можуть бути:

Задача 1

 

На складі продірявилася стеля, і вночі через дощ у залишену відкритою бочку з олією набралася дощова вода. Що треба зробити, щоб відновити олію й не сплачувати збитків.

Задача 2

 

Повітря в лісі багате на кисень і фітонциди. Гектар лісу за рік очищує 18 млн. м³ повітря, а за годину поглинає стільки вуглекислого газу, скільки видихає 200 осіб. Фітонциди берези і тополі вбивають бактерії через 20 хв., сосни і дуба – через 15 хв. Як люди використовують ці властивості? Обчисліть об’єм повітря, що залишилося неочищеним (за рік), якщо внаслідок вирубки було знищено 50 гектарів лісу.

 

Задача 3

 

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

 

Задача 4

 

Для збереження деревини від гниття використовують цинк хлорид. Обчисліть кількість речовини (моль), якщо відомо, що число молекул сполуки дорівнює 12,04•10²³.

Задача 5

 

Визначте молекулярну формулу речовини, що входить до складу скелета найпростіших морських тварин аконтарій, якщо масові частки елементів у ній складають: Стронцію – 47,83%, Сульфуру – 17,39%, Оксигену – 34,78%.

Задача 6

 

Для того щоб тісто було пухким, використовують СО₂, що утворюється внаслідок взаємодії питної соди з оцтом. Визначте масу 9%-го розчину столового оцту, який необхідно взяти для повної нейтралізації однієї чайної ложки (5 г) соди.

Задача 7

 

Звичайна дощова крапля масою 500 мг під час падіння з висоти 1 км поглинає речовини з 16 л повітря. У результаті 1 л дощової води містить 100 мг домішок. Розрахуйте масову частку домішок у дощовій воді. Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою. Приклади ігор, які можна використовувати на уроках хімії.

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів)

 

У класі формують пари. Кожна пара одержує однаковий за змістом текст про екологічний стан конкретної місцевості й аналізує його тільки в рамках зазначеного для неї напрямку: 1-ша пара – грунт; 2-га пара – повітря й стан атмосфери; 3-тя пара – вода; 4-та пара – стан флори; 5-та пара – стан фауни. Потім кожна група зачитує частину тексту, яка відбиває конкретний напрямок.

Завдання: учасники гри мають визначити характер підприємства, розташованого в певній місцевості, технологічну схему виробництва, потоки шкідливих викидів і представити проект екологічно безпечного виробництва.

 

Гра 2. «Знайди помилку»

 

Команди (по чотири – п’ять учнів) одержують схему виробництва. У схемі є помилки (технологічні, хімічні, порушення техніки безпеки), через які завдано збиток навколишньому природному середовищу або здоров’ю людини. За відведений час команди мають знайти ці помилки, указати шляхи їх усунення й способи ліквідації наслідків забруднення із числа тих, які наведено в завданні. Виграє команда, яка швидше за всіх упоралась із завданням.

Гра 3. «Туристична стежка»

 

У грі використовують карту реальної або вигаданої місцевості (група учнів готує карту заздалегідь). Учитель формує дві групи – провідників (співробітників туристичного бюро) і екологів. Завдання першої групи – прокласти такий маршрут, який дозволив би ознайомити екскурсантів з усіма пам’ятками. Друга група складає правила поведінки туристів на маршруті, позначає місця заборони для відвідування, зони тиші й рекреаційні ділянки.

Групи провідників і екологів погоджують свої вимоги під час обговорення, оформляють необхідний «документ» і передають у туристичне бюро.

     Метод екологічних проектів дає можливість формувати в учнів творчий підхід до пізнання природи, оцінки екологічної ситуації, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення екологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохоронну компетентність. Розглядаючи програму ми бачимо що запропоновано багато тем проектів екологічного змісту, в яких дитина чітко бачить, що хімічні знання є досить пов’язані з екологією, навколишнім середовищем. І саме такі проекти  діти дуже люблять. Наприклад діти малюють плакати, малюнки, створюють презентації. До таких проектів відноситься ”Проблеми забруднення  повітря”, “Дослідження якості води”, еколого-економічний проект ”Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет” та інші.

      Також реалізовувати наскрізну змістову лінію ”Екологічна безпека та сталий розвиток” можна і при позакласній роботі з хімії. Наприклад при проведенні КВК, лінійки, вікторин, тижня хімії і біології.

 

 

     Сучасні школярі, на жаль, не навчені в повсякденній діяльності належно поводитися з позицій екологічної доцільності. Вони більше знаються в екологічних проблемах глобального характеру та їх наслідках для довкілля, але не пов’язують виникнення екологічних проблем зі своїм побутом, не знають, які відходи є побутовими, як зменшити їх кількість та як вони розкладаються у природі. Дуже важливо наблизити екологічну освіту до повсякденного життя – сприяти усвідомленню школярами того, що розв’язання екологічних проблем залежить практично від поведінки та вчинків кожного там, де він живе, вчиться, працює. Водночас процес формування екологічної культури особистості має бути поступовим, безперервним і всеосяжним.