Реалізація наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» під час уроків математики та в позаурочній діяльності

Реалізація наскрізної лінії

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

під час уроків математики та в позаурочній діяльності

Учитель математики,

вищої категорії

Зайцева Наталія Василівна

2022 рік

ЗМІСТ

1. Вступ…………………………………………………………………………...2
2. Теоретично-методологічні основи формування наскрізної лінії екологічна безпека та сталий розвиток учнів під час вивчення математики……………………………………………………………………5
   1. Теоретичні основа………………………………………………………….
   2. Конструювання процесу засвоєння екологічних знань при вивченні математики…………………………………………………………………7
3. Практична реалізація впровадження наскрізної лінії екологічна безпека та сталий розвиток у шкільному курсі математики. ………..12
   1.              Задачі для 5 класу……………………………………………………….
   2.              Задачі для 6 класу …………………………………………………….14
   3.              Задачі для курсу алгебри основної школи…………………………..17
4. Висновки.……………………………………………………………………20
5. Список використаних джерел……………………………………………..23

ВСТУП

Серед усіх наук, що відкривають людству шлях до пізнання законів природи є наймогутніша, найважливіша наука – математика.

Ковалевська С.В

У даний час загальна середня освіта знаходиться на етапі модернізації та оновлення системи і змісту освіти. Одним із завдань освіти стає формування екологічної свідомості. Це не тільки любов і дбайливе ставлення до всього живого, але і почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо, потреба діяти. Екологічна освіта включає в себе організацію навчальної діяльності, що передбачає формування знань про довкілля, через природу, всередині природи, для природи. Екологічні проблеми займають важливе місце серед актуальних проблем сучасності.

Взаємозв’язок людини і довкілля існує і розвивається з тих часів, коли людина виникла як об’єкт природи. За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє,  майбутнє  наших дітей, майбутнє держави

У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного середовища виникла нагальна потреба розглядати екологічні, правові, соціально-економічні, морально-етичні компоненти засвоєння знань, навичок, принципів та пріоритетів сучасної освіти та розвитку суспільства.

Основна мета впровадження наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» — це інформування учнів про існуючі екологічні проблеми та причини їх виникнення, необхідність відповідального ставлення до довкілля, врахування екологічних наслідків власної діяльності та потреби особистого внеску в збереження природи, важливість сталого розвитку для майбутніх поколінь

Існують два підходи до організації екологічного виховання, екологізація навчальних предметів відповідно до їх змісту і введення до навчального плану спеціального навчального предмета екологічного змісту. Тобто, одні фахівці наполягають на включенні в навчальні плани основної школи факультативних курсів і окремих предметів, присвячених екології та охороні природи, а інші — на екологізації освіти.

Математична освіта не може залишатися осторонь від цих проблем.

Математика, як навчальний предмет займає особливе місце в навчанні учнів. Вона все глибше проникає в повсякденне життя, її ідеї і методи стають необхідними для фахівців в різних сферах виробничої і духовної діяльності.

Без математичних знань неможливо зрозуміти  принципи будови сучасної техніки, навчитися ефективно  користуватися нею, сприймати і інтерпретувати різноманітну соціальну і економічну інформацію.

Через діяльність під час уроків математики учні засвоюють загальнонаукові прийоми і методи пізнання: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, узагальнення, конкретизацію, абстрагування.

Змістове наповнення курсу математики має великий потенціал для ненав’язливого висвітлення екологічних питань і, відповідно, екологізації освіти.

 Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляд.

Систематичне вирішення завдань з екологічним та соціальним змістом під час уроків математики допоможе подолати розрив між потребами життя і педагогічним процесом, оскільки за допомогою екологічних та соціальних знань школа готує учнів до життя

Розкриті можливості для формування в учнів відповідального ставлення до природи, власного здоров’я, нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей, підвищення рівня екологічної свідомості, розвитку пізнавальних інтересів учнів, розширення їх світогляду.

ІІ. Теоретично-методологічні основи формування наскрізної лінії екологічна безпека та сталий розвиток учнів під час вивчення математики.

 Змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Поняття сталого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми – з одного боку і суспільством та природою – з іншого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час, а саме: між природою і суспільством, між екологією і економікою, між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, між теперішніми і майбутніми поколіннями, між уже сформованими потребами людей і розумними потребами тощо. Таким чином, поняття сталий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та країни в умовах збереження навколишнього середовища (насамперед біосфери).

Сучасний рівень розвитку виробництва обумовив такі зміни в стані навколишнього середовища, при яких виникла загроза існуванню живої природи. Про це свідчить всезростаючий перелік глобальних і регіональних екологічних проблем. Екологічні проблеми займають важливе місце серед актуальних проблем сучасності. Успіх вирішення екологічних проблем багато в чому визначається рівнем екологічної освіти дітей.

 Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

Формування в учнів екологічних знань у процесі навчання математики може відбуватися в різних формах навчально-пізнавальної діяльності учнів: розв’язування задач, дібраних учителем; складання задач учнями та їх розв’язування; виконання та складання частково-пошукових завдань (на передбачення результатів дослідів чи наслідків дії екологічних факторів; на планування дослідження; на осмислення певних ситуацій; на пояснення ситуацій; на передбачення можливих наслідків своєї діяльності чи діяльності інших людей);написання екологічно-алгебраїчних диктантів; короткі цікаві повідомлення під час  уроків; створення емоційних-моральних ситуацій; проведення інтегрованих уроків; організація екскурсії; проведення пізнавальних екологічно-математичних ігор та інших позакласних заходів тощо.

 У психологічній і педагогічній літературі зазначається, що на різних етапах свого життя учні по-різному сприймають навколишній світ. Тож, щоб засвоєння знань було свідомим і надалі принесло позитивні результати, потрібно враховувати вікові особливості учнів при виборі матеріалу, що пропонується до розгляду під час уроків математики.

Особливої уваги з метою екологічного виховання учнів заслуговують задачі, у яких міститься інформація про життєдіяльність людини та функціонування оточуючого середовища. Такі задачі мають відображати реальну ситуацію і містити пізнавальні відомості. Їх умови мають бути лаконічними з акцентом на математичний зміст і спосіб розв’язування.

Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається під час певного уроку, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. 2. Конструювання  процесу засвоєння екологічних знань при навчанні математики

Процес формування екологічних переконань забезпечується організацією самостійної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння екологічних і природоохоронних знань, що відповідають творчому рівню пізнавальної активності учнів. Це вимагає потребує конструювання видів діяльності учнів, що забезпечують той рівень засвоєння знань, яким є переконання. Конструювання методики формування екологічних переконань передбачає  вичленення видів діяльності учнів  спрямованої на засвоєння екологічних і природоохоронних знань, передбачених етапами формування переконань; виокремлення з усіх існуючих методів і прийомів тих, використання яких може забезпечити організацію необхідного виду діяльності учнів; побудову методики засвоєння екологічних та природоохоронних знань із застосуванням математичного моделювання.

Прийнята теорії виховання поетапність формування переконань дозволяє виділити наступні види діяльності учнів  ознайомлення  з ідеєю; накопичення відомостей, що підтверджують істинність ідеї; закріплення даної ідеї в ході дискусійного обговорення. Встановлення  такої послідовності визначило підхід  до добору методів навчання і побудову методики, що забезпечує дотримання ідеї.

На першому етапі формування екологічних переконань доцільне використання методів інформаційно-повідомлюючого характеру: розповідь, евристична бесіда, розв’язування задач. В їх реалізації основна роль належить вчителю, який в процесі подання матеріалу виділяє певну природоохоронну ідею, орієнтує на неї увагу учнів, виключаючи при цьому виникнення помилкових думок і суджень. В накопиченні знань про явища соціальної діяльності найбільш результативними виявились: бесіда, спостереження, робота з літературою, екскурсії. У процесі закріплення екологічних знань у внутрішньому плані і прояві дієвої сторони переконань, що утворилися на їх основі, найбільш ефективними були: бесіди проблемно-узагальнюючого характеру, уроки- конференції, семінари, тематичні ранки.

Творчий рівень пізнавальної активності на всіх етапах формування екологічних переконань забезпечується як добором змісту навчального матеріалу, так і способами його подання та організацією діяльності щодо його засвоєння. Пізнавальний інтерес у своєму розвитку може бути виражений різними станами. Умовно можна розрізняти наступні послідовні стадії розвитку пізнавального інтересу: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес. Однак нераціонально розглядати пізнавальний інтерес як ступінчасту послідовність його стадій, завершальною з яких є стадія теоретичного інтересу. Адже в процесі формування пізнавального інтересу в межах певної предметної галузі неможливо чітко визначити межі його заключної стадії. Тим більше, що стадія «теоретичний інтерес» є завершальною лише в межах обмеженого змістового чи діяльнісного циклу, створюючи передумови для зародження та розвитку стадії «цікавість» інших циклів розвитку пізнавального інтересу.

Отже, пізнавальний інтерес в межах визначеної предметної галузі доцільно розглядати як вибіркову направленість дитини, звернену до пізнання, до її предметної сторони і самого процесу оволодіння знаннями, яка в своєму розвитку характеризується періодичністю визначених циклів, кожний з яких складає завершений акт пізнання і містить чотири проміжні стадії.

Характерною особливістю розвитку пізнавального інтересу є та, що досягти вищих стадій, обминувши початкові, неможливо, крім того, отримати позитивний результат, коли кожна попередня стадія чітко виражена і дієва, а також слугує стимулом наступній, вдається далеко не завжди. Вирішальними в даній ситуації виступають шляхи і фактори активізації переходу до більш вищих стадій пізнавального інтересу, що досягається вмілою та ефективною організацією навчального процесу.

Вивчення структурних компонентів природоохоронної діяльності і передумов формування екологічних переконань дає змогу сформулювати вимоги не тільки до добору змісту екологічного матеріалу, а й до організації діяльності учнів під час засвоєння елементів екологічних знань на уроках математики.

Добір методів навчання повинен насамперед забезпечувати обґрунтоване підведення учнів до свідомого засвоєння екологічних і природоохоронних ідей. Це може відбутися як в процесі пояснення навчального матеріалу, так і в процесі його освоєння учнями. З прийомів пояснення матеріалу найбільш придатними для цієї мети є ті, що засновані на логічних умовиводах: індукції і дедукції. Індуктивний метод пояснення ґрунтується на такому підході до подання екологічного матеріалу, в якому реалізується перехід від конкретних фактів до загальних положень. Дедуктивному засобу пояснення характерний перехід від загальних положень (екологічних чи природоохоронних ідей) до конкретних випадків. Враховуючи, що матеріал екологічної і природоохоронної спрямованості на уроках математики не є основним, а тільки пов’язаний з ним логічно, у доборі методів навчання повинен переважати індуктивний підхід.

Методи навчання, які застосовує вчитель для формування екологічних переконань учнів, повинні добиратися так, щоб забезпечувати активну пізнавальну діяльність учнів протягом усього процесу засвоєння екологічних знань. У зв’язку з цим головне місце повинні зайняти проблемно-пошукові методи. Враховуючи, що в процесі навчання математики не завжди проблемний метод може використовуватися з успіхом, оскільки він потребує спеціальної підготовки учнів (високого рівня сформованості процесів мислення), можуть бути використані, наприклад, такі частково-пошукові завдання: на передбачення наслідків впливу екологічних факторів; на планування дослідження; на домислення певних ситуацій; на пояснення ситуації; на вибір раціонального засобу використання природних ресурсів; на передбачення наслідків своєї діяльності чи діяльності інших людей.

В процесі планування екологічного виховання на уроках математики добір методів навчання повинен здійснюватися так, щоб забезпечувати високий ступінь самостійності учнів під час виконання завдань з екологічної тематики. Поряд з методами організації навчальної діяльності під керівництвом вчителя потрібно застосовувати методи самостійної роботи учнів. Перевагу повинні мати: робота з книжкою та додатковим матеріалом; підготовка рефератів і повідомлень; складання і розв’язування задач на основі фактичного матеріалу екологічного чи природоохоронного змісту; виконання завдань дослідницького характеру. Важливою вимогою до добору методів навчання є необхідність на їх основі стимулювання інтересу до еколого-математичного матеріалу, сприяння розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій. Можливі напрями екологічного виховання учнів такі:розкриття математичних закономірностей окремих явищ природи; з’ясування ролі математики, математичного моделювання у розв’язуванні екологічних проблем; виховання відповідальності за стан навколишнього середовища, екологічної культури.

Практика роботи вчителів-експериментаторів показує, що формування в учнів екологічних знань у процесі навчання математики може відбуватися в таких формах навчальної діяльності: розв’язування задач, дібраних учителем; складання задач учнями; побудова діаграм, графіків; короткі повідомлення на уроці; тематичні заняття гуртка, екскурсії; написання рефератів, оформлення планшетів, альбомів.

Важливою умовою розвитку інтересу учнів до екологічних проблем є ставлення до них учителя, який повинен бути переконаним у необхідності охорони природи, розглядати виховання в учнів екологічних переконань як свій громадський обов’язок. При доборі шкіл для проведення експериментального навчання ми виходили з того, що серед них були міські і сільські, звичайні і передові школи [4]. Вчителі добирались так, щоб серед них були молоді і досвідчені. Проте природоохоронна освіта не під силу вчителеві одного предмета, оскільки це робота багатопланова і має реалізовуватися в певній комплексній системі за участі вчителів-предметників. Проте робота може реалізовуватись у позаурочний час, в системі самонавчання, маючи не лише прикладний, але й пізнавальний, дослідницький характер. Вона повинна включатися в загальнодержавну систему природоохоронних заходів і координуватися відповідними науковими установами.

ІІІ. Практична реалізація впровадження наскрізної лінії екологічна безпека та сталий розвиток у шкільному курсі математики.

Пропоную ряд прикладів цікавих числових відомостей екологічного спрямування, а також задач, що їх можна використовувати під час уроків математики.

Доцільно пропонувати учням задачі про довкілля та функціонування людини в ньому.

1. Задачі для 5 класу .

№1

Потреба однієї людини у воді на добу становить приблизно 2 л. Розрахуйте потребу в питній воді для своєї сім’ї на добу, місяць, рік.

№2

20кг макулатури зберігає одне велике дерево, а 1т макулатури зберігає 500 км2 лісу  середнього віку. Визначити кількість лісу, який можна зберегти, зібравши 20 т макулатури; 50 т макулатури; 100 т макулатури.

№3

5 мурашників на 1 га лісу забезпечують здоров’я цієї екосистеми. Скільки гектарів лісу оздоровлять 10, 15, 20 мурашників? Скільки комах зникне, якщо за один день мурашине сімейство поїдає до 20000 комах

№4.

Дуб вбирає 85 л води щодня, осика – 462 л за тиждень, а береза – 1800 л за 30 днів. Розмістити назви цих дерев у порядку збільшення кількості води, яку вони вбирають за один день.( Відповідь: береза, осика, дуб).

№5

Прочитайте вислів М. Амосова: «У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу. Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні й значні». Полічіть частоту використання у цьому вислові літери «і»

№6

Якщо не вимкнути протягом дня одну електричну лампочку потужністю 100 Вт, то втрати електроенергії за 10 год становитимуть 1 кВт. Скільки грошей витратить ваша сім’я даремно, якщо забути вимкнути одну лампочку потужністю 100 Вт, за місяць? За рік?

№7

Дерево акації полили водою, і через 5 годин після поливу вода піднялася на висоту 7м 70см. Обчисліть швидкість переміщення води в стовбурі акації.

№8

Одна сім’я шпаків, двоє дорослих і п’ять пташенят, з’їдають за день в середньому 360 великих слимаків – шкідників городніх культур. Скільки слимаків знищує одна сім’я шпаків протягом одного місяця?

№9

Бджоли для збирання меду повинні відвідати величезну кількість квіток. У період цвітіння одне суцвіття конюшини дає до 8 г нектару. Із скількох суцвіть конюшини бджоли збирають 1 кг меду?

2. Задачі для 6 класу .

№1 (тема «Відсоткові розрахунки »)

Кожна  тонна розлитої у воді нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12 км² водної поверхні й забруднює близько 1 000 000тонн води. Яка територія і яка маса води буде забруднена, якщо:

1. під час промивання танкера гарячою водою у море злили 1,5тонни нафти;
2.  під час аварії танкера тоннажністю 25 000 тонн, у воду потрапив 1% нафти?

Задачі екологічного змісту можна пропонувати учням під час вивчення рівнянь чи систем рівнянь.

№2

Найбільшими забруднювачами вод України є електроенергетика, комунальне господарство і сільське господарство — 79 % від усього обсягу зливу в ріки. Відомо, що відсоток зливів електроенергетики перевищує сукупні зливи сільського і комунального господарства на 7%, а зливи одного сільського господарства на 26,5%. Який відсоток обсягу всіх зливів дає комунальне господарство?

№3

В даний час ліси на планеті займають близько 40 млн. км2 . Щорічно ця величина зменшується на 2%. Коли планета залишиться без своїх «легенів», якщо цей процес не зупинити? Чому ліс називають легенями планети ?

№4

В Україні існує 44800 видів тварин. У Червону Книгу України занесені: 41 вид ссавців, 59 видів птахів, 9 видів плазунів, 8 видів земноводних, 36 видів риб та 71 вид безхребетних. Який відсоток від загальної кількості тварин становлять ті, які занесені до Червоної Книги?

№5

Дієтологи вважають, що для нормального розвитку дитини щомісяця потрібно: жирів тваринних – 900г, молока – 15,21л, м’яса – 5кг, овочів – 9,3кг, фруктів – 9кг, риби – 1,8кг, цукру – 3кг, сиру – 300 г, сиру твердого – 1,5кг, яєць – 3 шт. Виконати відповідні перетворення і побудувати стовпчасту діаграму

№6.

 У народі кажуть «Без верби і калини нема України». Здавна в нашій місцевості на обійстях садили ці рослини-символи. Знайдіть висоту верби, якщо довжина тіні, яку відкидає це дерево, дорівнює 5 м, а відстань від стовбура до кінця тіні – 4 м.

№7.(Відношення)

Довжина ведмедя 2м, а вовка – 1м15см. Висота ведмедя 1м 25см, а вовка – 85 см. Знайдіть у скільки разів розміри ведмедя більші за розміри вовка.

№8.(Пряма пропорційність)

Із 264 г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти хлопчик, що заготовив 1485листя?

№9.(Пряма пропорційність)

Цівка води товщиною в сірник за добу може призвести до втрат 480 л води. Скільки літрів води буде втрачено, якщо 1000 чоловік залишать  не до кінця закритими  крани? Скільком мешканцям вистачило б цієї води, якщо мінімальна її потреба для однієї людини на добу становить 3 л? 

№10.(Пряма пропорційність)

При переробці 100 кг макулатури виходить 80 кг чистого паперу. Скільки кілограмів чистого паперу можна отримати після переробки зошитів учнів нашої школи (240 чол.), якщо в середньому кожен учень списує 50 зошитів вагою 30 г?

№11.(Поділ числа у даному відношенні)

Для виготовлення захисної суміші від жуків-шкідників беруть смолу, нафталін і гас у пропорції 1:1:3. Яку кількість кожної речовини потрібно взяти, щоб одержати 1 кг суміші?

№12 (Діаграми)

Лікарі рекомендують добову потребу в їжі розподілити на 4 частини: перший сніданок – 25%,другий сніданок – 15%, обід - 45%, вечеря – 15%. Побудуйте стовпчасту та кругову діаграми розподілу добової норми їжі

3. Задачі для курсу алгебри основної школи .

Увесь курс алгебри основної школи пронизує функціональна лінія. Під час вивчення різного виду функцій значне місце відводиться формуванню в учнів умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти та використовувати функцію як певну математичну модель реального процесу. Для урізноманітнення прикладів функціональних залежностей можна і доцільно використовувати екологічні відомості. Наприклад. Для ознайомлення учнів з табличним способом задання функції можна скористатися експериментальними даними стосовно росту дерев, зокрема сосни звичайної

На мультимедійній дошці подаються дві таблиці. У першій таблиці наведено дані стосовно дерев сосни звичайної кращого росту а у другій – відстаючої в рості. Для прикладу подаємо таблицю 1. Учням пропонується проаналізувати дані таблиць, побудувати відповідні графіки і зробити висновки про необхідність збереження зелених насаджень.

У 9 чи 10 класі під час вивчення теми «Властивості функцій» можна розглянути таку задачу.

У таблиці подано дані про перевезення в Україні лісових вантажів морським транспортом (у тис. т).

 Оберіть доцільний масштаб і побудуйте графік цієї функції. Встановіть область визначення і множину значень цієї функції. Зростаючою чи спадною є дана функція? Як, на вашу думку, можна пояснити зменшення лісових вантажів?

Дані, подані в таблиці можна використати під час вивчення теми «Початкові відомості про статистику» в 9 чи 11 класі з метою формування умінь подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм і графіків.

Під час вивчення алгебраїчних виразів та їх перетворень (дуже абстрактного матеріалу) задачі екологічного змісту доцільно пропонувати для повторення матеріалу з попередніх класів.

 № 1.

Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистять від автомобільних вихлопних газів 25 каштанів, посаджених уздовж дороги, якщо одне дерево очищає зону довжиною 100м, шириною 12 м, висотою 10 м?

№2.

Скільки вуглекислого газу вбирають зелені насадження парку площею 8,5 га і скільки при цьому буде виділено кисню, якщо 1 га зелених насаджень вбирає за добу 280 кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому 220 кг кисню?

№3.

У процесі росту сосна ввібрала з повітря 1,84 т вуглекислоти, із землі 0,55 т води і 0,03 т мінеральних речовин, а виділила в повітря 1,42 т кисню. На скільки збільшилась маса сосни?

№4.

На планеті Земля проживає 7 000 000 000 людей. Кожні 100 осіб за 1 годину видихають 1 кг вуглекислого газу. Яку площу повинен займати ліс, щоб, перетворити цей вуглекислий газ у процесі фотосинтезу на кисень, якщо відомо, що за 1 год 1 га лісу поглинає 2 кг вуглекислого газу?

№ 5.

 Один кубічний метр повітря у операційній палаті містить приблизно 500 мікроорганізмів. На скільки відсотків це більше, ніж в березовому лісі, де один кубічний метр повітря містить 450 мікроорганізмів? 6. Яку масу макулатури потрібно зібрати, щоб зберегти життя 240 000 000 дерев, якщо відомо, що 20 кг макулатури зберігає від вирубування одне дерево?

Сучасний вчитель має бути не лише одним із джерел знань, а і менеджером освітнього процесу. Він має навчити учня здобувати знання, застосовувати їх на практиці, а також працювати над тим, щоб визначені у державному стандарті освітні компетентності стали надбанням кожного учня, основою для формування його особистісних переконань. Корисно, іноді, учням пропонувати задачі, розв’язання яких потребує статистичних даних, які в задачі не наведені. Такі задачі спонукають учня до пошуку відомостей в книжках чи Інтернеті. Це є надзвичайно корисним, адже при такому стрімкому розвитку суспільства і величезній кількості відомостей, завданням людини є не як найбільше запам’ятати, а навчитися в найкоротші терміни відшукати те, що її цікавить в даний момент. Приклади задач на відшукання додаткових даних

№ 1.

1 га зелених насаджень здатен поглинути за 1год стільки вуглецю, скільки його видихає за цей час 200 людей. Дізнайтесь, яке населення міста Києва, яку частина площі зайнята зеленими насадженнями. Скільки потрібно зелених насаджень, щоб компенсувати зменшення кисню населенням міста Києва.

№2

Дізнайтесь кількість автомобілів зареєстрованих у місті Києві та площа, яка припадає під зелені насадження. Проходячи 100 км автомобіль спалює в середньому 350кг кисню. Яка площа зелених насаджень протягом року зможе відновити кисень, спалений автомобілями за один рік, якщо припустити, що кожен автомобіль за рік проходить 50 тис. км?

№3

Клас має форму прямокутного паралелепіпеда з довжиною 14 м, шириною 7 м і висотою 3,5 м. Тут 40 учнів і вчитель проводять урок. Відомо, що в приміщенні повітря стає шкідливим для здоров’я, якщо в кожному кубічному метрі міститься 4 дм³ вуглекислого газу. Відомо також, що кожна людина видихає 16 разів на хвилину, а об’єм повітря, що видихається дорівнює 0,5 дм³ і містить 5% вуглекислого газу. Який максимальний час можна знаходитися в класі без провітрювання?

Висновки. В сучасних умовах навчання виявлено протиріччя між завданнями математичної освіти, спрямованими на здобуття системних знань, всебічний, гармонійний розвиток учнів, виховання висококультурної, освіченої людини, та недостатнім методичним забезпеченням, необхідним для розв’язування цих завдань. За останні десятиріччя екологічна освіта формується як нова галузь педагогічної теорії і шкільної практики. Поряд з цим в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях практично відсутні праці з методики навчання математики, пов'язані з екологічною освітою і вихованням.

Актуальність їх передбачена новою концепцією шкільної математичної освіти та Державним стандартом загальної середньої математичної освіти в Україні. У роботах методистів із даної проблеми виникає суперечність між цілями екологічного виховання, що включають формування системи наукових знань, поглядів і переконань, достатніх для забезпечення становлення в учнів відповідального відношення до природи, і наявністю засобів для досягнення цих цілей в процесі навчання математики. Враховуючи існування цієї невідповідності, проблемою дослідження вибрані шляхи підвищення ефективності екологічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл в процесі навчання математики..

Розв’язування математичних задач слід розглядати не тільки як метод навчання, засвоєння теорії. Зміна постановки задачі за допомогою прийомів математичного моделювання дозволить використовувати її як ефективний засіб розвитку і екологічного виховання особистості учнів. Базуючись на психологічних закономірностях процесу навчання і теорії емоцій, згідно із структурою такого складного утворення, як переконання, виділено наступні передумови його формування в процесі навчання: здійснення пізнавальної діяльності на теоретичному рівні; особистісна значущість екологічного і природоохоронного матеріалу, що вивчається; забезпечення в процесі формування екологічних і природоохоронних знань творчого рівня пізнавальної активності школярів

Відомо, що кожна задача має навчальне, розвивальне і виховне призначення, але не завжди вони реалізуються. Більшість задач, що пропонуються учням в процесі навчання математики, носять лише навчаючий характер, що не відповідає сучасним вимогам до навчального процесу. Все це приводить до висновку про необхідність удосконалення методичної системи навчання математики.

На сучасному етапі розвитку шкільної математичної освіти, в умовах особистісно- орієнтованого навчання, диференціації, проблема навчання учнів математичного моделювання, формування умінь і навичок такої роботи в середній школі набула особливої актуальності. Важливим елементом якісного впровадження у навчальний процес математичного моделювання як засобу екологічного виховання учнів є класифікація, що сприяє рухові шкільного навчання від емпіричного накопичення знань, умінь і навичок до рівня теоретичного аналізу та системного підходу. Виховання переконаності можливе лише на основі включення людини в систему спеціально організованих діяльностей: навчальну, трудову, громадсько-політичну.

Умови формування екологічних переконань в процесі навчання учнів математики : об’єктивізацію зв’язків математичних знань з елементами екології і охорони природи; повноту розкриття суттєвих властивостей виділених екологічних і природоохоронних понять; спрямованість процесу формування екологічних і природоохоронних знань на висвітлення суспільних цінностей і норм поведінки в природі; добір екологічних відомостей, повідомлення про які забезпечує емоційний вплив на учнів; використання в процесі формування екологічних і природоохоронних знань методів, прийомів організації пізнавальної діяльності, зміст і послідовність використання яких забезпечують творчий рівень активності учнів на кожному з етапів формування переконань..

Підсумовуючи вище згадане можна зробити висновки, що екологізація математики сприяє отриманню здобувачами освіти знань про навколишній світ і його екологічні проблеми, здійснюється мотивація навчальної діяльності учнів, розв’язуються деякі питання екологічного виховання, формуються уявлення про роль математики у вирішенні екологічних проблем, виховується інтелектуальна зрілість особистості, розвиваються дослідницькі навички.

Це вимагає від викладача нових знань, зміни сформованих стереотипів мислення і викладання, використання нових методів та форм навчання..

Щоб підсилити інтерес учнів до екологічних проблем, вплинути на формування екологічної свідомості і світогляду учнів, вчителю варто проаналізувати і переосмислити свій світогляд. Вчитель має бути переконаним у необхідності бережливого ставлення до природи.

Таким чином, включаючи в освітній процес під час  уроків математики вправи та задачі екологічного змісту, вирішуються такі навчальні та виховні завдання, як: вміння школярів застосовувати у повсякденному житті числа та функціональні залежності між ними, міркувати над проблемами екології та розв’язувати прикладні задачі; екологічне виховання учнів виробляє в них любов і повагу до навколишнього середовища, патріотичну та екологічну свідомість; підвищує пізнавальний інтерес та дослідницькі навички здобувачів освіти; показує необхідність розвитку культури спрямованої на збереження природи в житті людини.

Отже, формування екологічної компетентності здобувачів освіти під час уроків математики сприяє їх всебічному розвитку, самовдосконаленню, розвиває здатність застосувати опановане у майбутній професійній діяльності, використовувати набуті знання в повсякденному житті.

Проаналізувавши літературу з даної теми та власний досвід роботи в школі, розв’язування задач екологічного змісту та цікаві коментарі до них учителя викликають в учнів інтерес та пізнавальну активність, сприяють формуванню екологічної культури учнів. Використання екологічного матеріалу в процесі вивчення математики сприяє формуванню у підростаючого покоління знань про оточуюче середовище та навичок бережного ставлення до всього живого. Екологічне виховання тісно пов’язане з формуванням ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а тому має стати  одним з невід’ємним компонентом шкільної математичної освіти.

Список використаних джерел