«Реалізація змістової лінії «Театралізуємо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Реалізація змістової лінії «Театралізуємо»

 

 

 

 

                                                                                  Вчитель початкових класів

                                                                    Вчитель вищої категорії

                                                                             Криворізької спеціалізованої

                                                                     загальноосвітньої школи

                                                          І-ІІІ ступенів № 4 з

                                                                    поглибленим вивченням

                                                    іноземних мов

                                                                                  Іванюк Світлана Василівна

 

 

 

 

                                                         м. Кривий Ріг

2021

 

 

     Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування.

Змістова лінія «Театралізуємо» реалізується через сценічну творчість учнів, яка розвиває здатність дитини до імпровізації і спрямована на: 1) удосконалення у володінні українською мовою; 2) усвідомлення різних комунікативних стратегій (словесні й несловесні засоби спілкування); 3) творчість (створення образу засобами експресії).

     Учні початкових класів ще добре пам’ятають та люблять своїх казкових героїв. Улюблена гра на уроках літературного читання – розмовляти голосами казкових персонажів. Дітям подобається добирати слова, охарактеризовувати дійових осіб.

     Мабуть, не випадково я спробувала формувати навички театральної майстерності на уроках літературного читання. Впевнена, що тільки невимушена творча ситуація в класі, коли між учнями і вчителем встановлюється особистісний психологічний контакт, коли обом сторонам працюється легко і охоче, є запорукою успіху у навчанні та вихованні і, зокрема, у формуванні і розвитку особистості, що поєднує в собі найкращі риси сучасної людини. Адже кожна дитина є оригінальна, неординарна індивідуальність.

     Театральне мистецтво було й залишається невичерпним джерелом розвитку творчих здібностей дітей будь-якого віку. У процесі опрацювання ролі, під час різноманітних театралізованих ігор розвивається уява, фантазія, артистичність школярів, здатність імпровізувати.

     Спеціальні вправи формують уміння передавати образи через рухи та жести, вдосконалюють координацію. Звичайно вони позитивно впливають і на розвиток мови, а саме таких її складових, як мовне дихання, дикція, артикуляція, тональність голосу, інтонаційна виразність.

     Окрім того, в учнів формується стійкий інтерес не лише до театру, а й до інших видів мистецтва – літератури, живопису, музики.

      Починати кожне заняття слід з мовної розминки, артикуляційних вправ. До вашої уваги коротенький фрагмент мовної розминки на початку заняття:

Вчитель:                                        Жив у роті язичок

                                                        І великий був мовчок,

                                                        Він в будиночку сидів,

                                                        Йти гуляти не хотів.

(Діти рухають язичками, не розтуляючи ротиків)

Вчитель:                                       Якось він засумував,

                                                         У віконце виглядав.

                                                         І побачив язичок

                                                         В небі сонечко яскраве.

                                                     І сказав він: «Ах! Ах! Ах!» (повторюють діти)

Вчитель:                                      В полі вітер повівав

                                                         Язичку він проспівав.

Діти:                                               У-у-у! В-в-в! Ш-ш-ш!

Вчитель:                                      Теплий дощик прошумів,

                                                       Язичок наш, повторив:

Діти:                                              Кап-кап-кап! Стук-стук-стук!

                                                        Хлюп-хлюп-хлюп!

Вчитель:                                       Після дощику роса,

                                                        І навколо – ой краса!

                          (Діти глибоко вдихають – видихають)

      На уроках літературного читання я використовую тренувальні вправи на дихання.

Наприклад:

• Уявіть себе повітряною кулькою. Зробіть вдих носом, секундна пауза, швидко видихніть через губи, складені трубочкою, ніби ви – кулька здулась, ниточка розв’язалась.
• Уявіть, що ви гасите свічку. Наберіть вдих носом і видихніть через губи. В уяві переставте свічку далі (двічі).

Правильне дихання забезпечує чистоту, красу, різноманітність відтінків голосу. Найкраще виконувати подібні вправи у формі змагання, конкурсу, гри.

      Можна «пограти» голосом у гру «Відлуння» - повторювати останній склад слова:

                                                        Я лист пишу-шу-шу-шу

                                                        Я молоко п’ю-ю-ю-ю.

Промовляння скоромовок, виконання артикуляційної гімнастики для губ допомагають привернути увагу учнів до дикції та орфоепії. Ефективним заняттям є розробка партитури текстів, здебільшого їх частин. Готуючи текст до виконання, слід поставити логічні наголоси; визначити зміни інтонації, паузи, застосовуючи спеціальні загальновживані позначення.

                                                        Про Україну, рідний край,/

                                                        Ти  завжди пам’ятай.

                                                                                           (Д. Павличко)

       З далекого краю прилетіли журавлі.

Запропонувати учням прочитати, виражаючи подив, радість, захоплення. Емоційно насичений матеріал завжди сприймається дітьми, легко усвідомлюється, засвоюється ними. Позамовні засоби увиразнення, підсилення емоційності – міміка і жест. Наприклад, хвилі захоплення, надзвичайної втіхи супроводжується сплеском у долоні, піднесенням рук, посмішкою, похмуре обличчя.

      На уроках літературного читання  використовую інтонаційно-образні ігри. Наприклад, прослухавши музичний твір, визначити настрій музики, піднявши картки з піктограмами настрою із застосуванням схем-опор, на яких зображені обличчя з різною мімікою (радість, сум, гнів, подив, увага, замисленість). Наприклад, Б. Чайковський - «Хвороба ляльки», «Нова лялька»; В. Косенка – «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика». Можна застосовувати різні музичні твори: вальс, марш, колискова, джаз. Дітям дуже подобається пантоміма. Розпочинати цю роботу слід з найпростішого – з відгадування загадок. Наприклад:

1. До дошки вийшла дівчина у жовтому вбранні, з косою з зеленою стрічкою. (Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі).
2. Хлопчик у халаті з прикріпленими до нього латками. Діти їх знімають і плачуть. (Цибуля)

Від таких конкретних прикладів можна переходити до пантомімного зображення творів.

Діти полюблять уроки, на яких вони разом з учителем читають казки. З великим задоволенням учні переказують тільки-но прочитану казку, а надто коли імітують голоси своїх персонажів. Можна й трішечки пофантазувати. Для цього слід виготовити маски звірят: вовка, зайчика, лисички, ведмедика; свійських тварин: собачки, кішки. А також пошити на уроках трудового навчання рукавичку, вирізати з картону і розмалювати ріпку та безліч інших атрибутів до відомих казок. Вивчаючи байку чи казку, можна «розігрувати» сценки в особах. Цікавим видом роботи є продовження «завершеної казки». У дітей виникає почуття безпосередньої участі у творенні казки. Щорічно у школі відбувається конкурс інсценованої казки. До нього ретельно готуються. Добирають репертуар, складають свій сценарій, готують необхідний реквізит, костюми, проводять репетиції. Свято казки – це завершальний етап роботи вчителя з учнями в класі.

      На уроках літературного читання діти:

• придумують різні варіанти закінчень оповідання;
• домислюють події, які могли б продовжити розповідь про героїв оповідання;
• створюють уявні образи на основі прочитаних текстів;
• вводять у твір нові події і персонажів.

У своїй роботі також використовую проблемні мовленеві ситуації. Завдання такого типу розвивають товариські стосунки та почуття. Вміння прогнозувати наслідки своїх вчинків дає дітям можливість поставити себе на місце іншого, оцінити ситуацію з різних точок зору і знайти правильне рішення, збагачує досвід безконфліктної поведінки.

Моделювання мікроситуацій

1. Завдання виконує одна дитина. Їй пропонують змоделювати ситуації:

А) одержала позитивну оцінку;

Б) одержала негативну оцінку;

В) одержала гарний подарунок на день народження.

2. Участь можуть брати 2-3 дитини. Їм пропонують розіграти: суперечка між друзями, зустріч добрих друзів.

     3. Вправи ускладнюють діями з уявними предметами: посадити квіти, полити квіти.

Проблемні ситуації з даним сюжетом

Дається готове рішення проблеми.

Дівчинка розбила вазон і плаче, боїться сказати мамі. Дві подруги запропонували свою допомогу. Вони пересадили вазон, а потім пішли до її  мами всі разом.

Проблемні ситуації з незакінченим сюжетом

Дітям пропонують придумати завершення до ситуації, розіграти її. Моделювання ситуації за темою. Цей вид вправ передбачає самостійну роботу дітей, які об’єднуються в групи і самі придумують проблемну ситуацію відповідно до заданої теми: «Запізнився на урок», «Допоміг товаришу». Придумування і моделювання закінчення казки, твору, вірша.

Весна. Сонечко розбудило підсніжник. Він підняв білу голівку і ….

Орієнтовні теми діалогічного мовлення: В автобусі. Зустрічаю гостей. У гостях. Обираю подарунок другу.

      Отже, щоб належним чином формувати навички театрального мистецтва на уроках літературного читання, слід акцентувати увагу на наступному:

• ознайомлення з різними видами театру (ляльковий, театр опери і балету, театр драми, театр тіней, фольклорно-етнографічний);
• вчити дітей інтонувати речення, визначати головних героїв і читати твір в особах;
• вчити інсценувати твори;
• навчати складати сценарії на основі прочитаного;
• збагачувати словниковий запас школярів;
• удосконалювати навички акторської гри;
• розвивати акторські здібності дітей, творчу фантазію;
• виховувати любов до рідного слова, театру, підтримувати пізнавальний інтерес.

Все це свідчить про те, що формування навичок театральної майстерності на уроках літературного читання розвивають інтерес до навчання у молодших школярів.