Реферат "Чинники та мотивація учнівської молоді до здорового способу життя "

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Факультет фізичної культури і спорту

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Курсова робота з предмету

Методика викладання теорії і методики фізичного вихованняу ЗВО

 на тему:

«Чинники та мотивація студентської молоді до здорового способу життя »

                                                           Студентки  VІ курсу 613 групи

заочної форми навчання

напряму підготовки 6.010201-

фізичне виховання

Саламанюк Ю.В

 Керівник проф.: Лісенчук Г.А.

Національна шкала ________________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS ____

Члени комісії:_________________                  _____________________________      (підпис) (прізвище та ініціали)

_______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Миколаїв – 2019

ЗМІСТ

  РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ…….     

               2.1 Організація, методи та шляхи залучення студентської молоді 

                     до  рухової активності………………………………………..      

               2.2 Аналіз мотивації студентської молоді до занять оздоровчою 

                    руховою активністю ………………………………………...        16

               2.3 Алгоритм залучення студентської молоді до систематичних 

                     занять руховою активністю………………………………...        18

ВСТУП

Актуальність теми.У сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, дедалі більше уваги приділяється проблемам стану здоров'я молодого покоління. Одними з найактуальніших є питання, що стосуються студентської молоді, оскільки вони є основою та майбутнім нашої держави.

Навчання у вищому навчальному закладі потребує затрати великих зусиль і напруженої розумової діяльності. Досить часто навчання та побут студентів проходять в умовах обмеженої рухової активності, великого навчального навантаження, стресових ситуацій, неповноцінного харчування, тощо. Передовий світовий досвід та велика кількість наукових досліджень свідчать, що рухова активність - це біологічна потреба кожного живого організму, невід'ємна частина здорового способу життя, один із найважливіших соціально-біологічних факторів. Але слід зазначити,що дефіцит рухової активності студентської молоді України становить 60-75% необхідного для підтримання нормального рівня здоров'я. Лише 13% українців мають необхідний, фізіологічно обумовлений рівень рухової активності, тим часом як у країнах Європейського Союзу - 40-60 %, а в Японії - 70-80 % [1, 6].

В інших країнах світу також гостро стоїть проблема оптимізації рухового режиму молоді. Наприклад, у Фінляндії, Японії, Канаді, Австралії завдяки державній політиці, спрямованій на створення необхідних умов для широкого впровадження в повсякденне життя різних форм рухової активності в органічному їх поєднанні зі збалансованим харчуванням, боротьбою проти шкідливих звичок та поліпшенням екології навколишнього середовища, смертність людей молодого та середнього віку скоротилася у кілька разів, середня тривалість життя збільшилася на 10-20 років, різко підвищилася життєздатність населення, що своєю чергою, забезпечило значне економічне зростання в зазначених країнах [5, 123].

Об’єктом дослідження є рухова активність студентської молоді.

Предметом дослідження являється вплив чинників та мотивації на   

 спосіб життя і життєві цінності студентської молоді.

Мета:  формування в студентства мотивації до здорового способу життя у закладах вищої освіти.

 Завдання:

1.Проаналізувати значення чинників для формування здорового способу життя студентської молоді.

2. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до оздоровчої рухової активності.

3. Розробити алгоритм щодо оптимізації рухової активності студентської молоді.

Методи дослідження:

• Теоретичний аналіз літературних джерел.
•  Анкетування.
•  Методи математичної статистики.
•  Педагогічні методи дослідження.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків. Загальний обсяг роботи 25 сторінок.

РОЗДІЛ І. ЗНАЧЕННЯ ЧИННИКІВ ТА МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

1.      Чинники, які впливають на мотивацію занять студентів руховою активністю

 Для з'ясування мотивації студентів щодо рухової активності і визначення шляхів її формування необхідно встановити ті чинники, якими керується студентська молодь у своїх вчинках, бажаннях у процесі навчальної і поза навчальної діяльності [6, 33].

Мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та ін. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині мотивації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більше, то менше значення, тому знання їх допоможуть викладачу диференційовано впливати на мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення[8, 46].

Низька мотивація діяльності студентів пов'язана з певними факторами, що в різному співвідношенні можуть виступати відповідно до умов проживання молоді, навколишнього середовища, сімейного виховання.

Існують певні розбіжності у структурі зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на мотивацію до систематичного виконання фізичних вправ як засобу самовдосконалення у студентів.

До об'єктивних зовнішніх причин, які ускладнюють реалізацію мети, можна віднести відсутність груп за інтересами і спроможність оплачувати заняття, до внутрішніх причин, які відбивають нестійкість мотивівта інтересів це брак часу.

Чинники, які впливають на мотивацію занять студентів

Сімейне виховання відіграє значну роль у формуванні фізкультурно-спортивних інтересів молоді. Доведено, що студенти, які займаються руховою активністю, менш схильні до таких шкідливих звичок, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія і т.п. Під впливом рухової активності у них виробляється стійкий імунітет до різних видів захворювань. Дуже часто студенти неблагополучних родин потрапляютьпід такий вплив, так і не усвідомивши того, що є інший бік життя. Тому дуже важливо, щоб кожен з батьків приділяв значно більше уваги вихованню своєї дитини, враховуючи її вподобання та інтереси.

Вплив телебачення на формування мотивів й інтересів зумовлений щоденним переглядом телепередач, причому вікові коливання незначні. У будний день студентська молодь дивиться телепередачі протягом 2-3 годин, а у вихідні більше 4-х годин [2, 320].

Аналізуючи проблеми формування здорового способу життя молодого покоління, можна також стверджувати, що багато залежить від регіону проживання, рівня соціалізації молоді та її ідентифікації з територією проживання. Вчені вважають, що регіональні особливості визначають своєрідність умов життя і накладають свій відбиток на всі процесиякі відбуваються. До таких належать:

1. Клімат, ландшафт, природні ресурси, які істотно впливають на умови життя населення.

2. Етно- політичні, культурно - історичні, релігійні, демографічні та інші характеристики, що мають на даний момент значення об'єктивних факторів життєдіяльності населення, середовища проживання людей і основи формування стійких традицій і правил поведінки.

Інституційні основи соціальної організації фізкультурно-оздоровчої роботи серед студентської молоді вимагають впровадження інноваційних соціальних технологій на базі програмно-цільового методу, який забезпечує соціальне стратегічне програмування в управлінні фізкультурно-оздоровчою діяльністю з цільовою установкою на оздоровлення способу життя.

Для того, щоб мати здорове покоління, необхідно ширше та глибше розвивати роботу серед молоді, пов'язану з забезпеченням потреби у здоровому способі життя. Провідна роль у цій роботі належить вищій школі а особливо викладачам з фізичного виховання, які б повинні мотивувати, організовувати, корегувати, пропагувати та формувати у студентів навички здорового способу життя через фізкультурно-спортивну діяльність.

Згідно з Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту, формування у населення сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника забезпечення здорового способу життя є одним з головних завдань державної політики у цій сфері [3, 64].

У зв'язку з цим перед суспільством і службою охорони здоров'я постає завдання перетворити спосіб життя населення країни на здоровий, який би не руйнував, а зміцнював здоров'я населення. На думку експертів, потребує корінної зміни система освіти і виховання, яка сьогодні не забезпечує мотивацію до здорового способу життя [5, 126].

Не секрет, що постановка фізичного виховання у освітніх закладах (і, особливо, у закладах вищої освіти) України вимагає суттєвого перегляду. Скрізь, на місцях (у закладах вищої освіти фізкультурного профілю) йде масове скорочення кількості академічних годин, які відводяться для учбових занять з фізичного виховання. Недостатній обсяг обов'язкових навчальних занять (4 години на тиждень, а у деяких вузах України 2 години на тиждень) не може забезпечити зміцнення здоров'я і підвищення рівня рухової активності студентів. Умови й організація навчального процесу з фізичного виховання у вузі не сприяє поліпшенню здоров'я студентів .

Л.М. Міхєєва виділяє такі причини незадовільного відношення студентів до занять фізичним вихованням: незручний розклад (27%), нецікаве проведення занять (20%), погані умови для розвитку індивідуальних здібностей (10%), недостатнє навантаження на заняттях (7%), погана організація занять (6%), неуважне відношення викладача (4%). Переважну більшість цих недоліків можна усунути використовуючи клубну форму організації занять, необхідність поширення якої відображена у Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту [8, 46].

Основною рисою клубної форми організації занять з фізичного виховання є особистий вибір способу проведення вільного часу .Але нажаль на сьогодні ще не розроблена така модель клубної форми організації занять, яка б забезпечувала формування у студентів стійкої мотивації щодо рухової активності. Це обумовлено тим, що більшість дослідників розглядають спортивний клуб у закладах вищої освіти, як сукупність секцій і команд з видів спорту, приділяючи недостатньо уваги тим видам рухової активності, що не пов'язані з виступом на змаганнях (атлетична гімнастика, фітнес-аеробіка, шейпінг, йога, пілатес та інші) [5, 125].

2.      Спосіб життя, як головний чинник,  що впливає на стан  здоров`я  студентської молоді

Вивчення проблеми здорового способу життя студентської молоді в широкому соціокультурному аспекті обумовлено специфікою цієї соціально-професійної, соціально-демографічної групи.

Становлення сучасного українського студентства цілком припадає на пост - перебудовний період, коли в силу відомих соціально-економічних і екологічних причин помітно погіршився стан здоров'я населення в цілому і дітей особливо. А адже саме ці вчорашні діти приходять сьогодні до закладів вищої освіти, поповнюючи студентські лави.

Якщо мова йде про умови, в яких проходить життя студентів, то перш за все слід звернути увагу на спосіб життя молодого покоління. Це своєрідна картина того, як живуть молоді люди в умовах їх соціально - історичного буття. Поряд з такими характеристиками життя, як рівень, якість, стиль, спосіб життя студентської молоді дає умовне уявлення про життя молодих людей [10] .

За прогнозами ряду дослідників, кількість студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, тобто до категорії студентів з відхиленнями в стані здоров'я, може досягати 50 % від загальної кількості. На жаль, дана тенденція збережеться і в найближчі 10-15 років, коли загальні втрати робочої сили за 2006-2015 роки склають понад 10 млн осіб (в середньому по 1 млн. осіб щорічно) [11, 141].

Залучення студентської молоді до занять з рухової активності залежить перш за все від навколишнього середовища: знання про користь занять фізичними вправами, порад друзів, телепередач про здоров'я, рухову активність, новинки у спорті, поради батьків та викладачів. На формування індивідуального підходу до занять вирішальний вплив мають соціально-економічні умови і, насамперед, рівень життя населення, житлові умови, наявність у країні та окремій місцевості спортивної бази, кадрів і спортивної індустрії, а також розподіл вільного часу студента [7, 407].

Здоровий спосіб життя студентства є найважливішим соціальним чинником, який проходить всі рівні сучасного соціуму, впливаючи на основні сфери життєдіяльності суспільства. Хотілося б відзначити, що сьогодні - це головний соціальний фактор, який захищає від негативних наслідків при переході від етапу молодості до дорослого життя.

Через недостатність досліджень взаємозв'язку здорового способу життя та соціальних позицій студентської молоді ці питання продовжують залишатися актуальними і в даний час. Відповіді студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, на запитання «Чи займаєтеся ви руховою активністю у вільний від навчальних занять час?» розподілилися наступним чином: 18,7 % студентів відповіли, що не займаються; 55 % дали відповідь, що займаються епізодично, і лише 26,2 % респондентів займаються систематично, два-три рази на тиждень і більше. Аналіз отриманих результатів дозволяє припустити, що велика частина даної категорії молоді не надає серйозного значення рухової активності в процесі життєдіяльності, у той час як студенти, які активно займаються руховою активністю, всі без винятку позанавчальної діяльності займаються два-три рази на тиждень і більше [5, 124].

Підвищення рівня здоров'я молодих людей, залежить від багатьох факторів, однак вирішальним серед них є позиція самої людини, його ставлення до власного здоров'я. Рухову активність необхідно розглядати як найважливішу з видів діяльності, що мають соціально-культурний характер, бо її предметом, метою і головним результатом є розвиток самої людини. Здоровий спосіб життя передає повноту включеності людини в різноманітні форми і способи соціальної діяльності відповідно до оптимального і гармонічного розвитку всіх його структур: тілесної, психічної, соціальної і включає всі компоненти різних видів діяльності, спрямовані на охорону і поліпшення здоров'я молоді. Здоровий спосіб життя не зводиться до окремих форм медико - соціальної активності: викорінюванню шкідливих звичок, проходженню гігієнічним нормам і правилам, санітарній освіті, звертанню за лікуванням або порадою в медичні установи, дотриманню режиму праці, відпочинку, харчування і багато іншим, хоча усі вони відбивають ті чи інші його сторони. Поряд із впровадженням нових технологій профілактики і лікування необхідно з особливою увагою ставитися до створення належних умов для здорового способу життя. Показником особистого успіху має стати швидше здоров'я людини, а не кількість зароблених ним грошей.

 1.3 Проблеми організації сфери дозвілля студентської  молоді

Важливе місце в житті сучасної студентської молоді займає сфера вільного часу. Він є одним із важливих засобів формування особистості молодої людини, оскільки в його умовах найбільш сприятливо проходять рекреаційно - відтворювальні процеси, які знімають інтенсивні фізичні, інтелектуальні, психічні навантаження.

Студенти вирізняються найбільш високим освітнім рівнем, соціальною активністю, гармонійним поєднанням інтелектуальної й соціальної зрілості. Час навчання у закладах вищої освіти збігається з періодом зрілості та характеризується становленням особистісних якостей. Помітно закріплюються такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Спостерігається посилення соціально-моральних мотивів поведінки, посилюється інтерес до моральних проблем - способу і змісту життя, обов'язку, відповідальності, любові та вірності. Важливою умовою оптимального розв`язання завдань, що стоять перед студентом у роки навчання, є розуміння важливості раціональної організації часу й наявності досвіду його використання [5, 126].

 Особливо проблематичним для багатьох студентів є використання вільного часу. Вільний час приваблює студентів не регламентованістю, самостійним вибором різних занять, можливістю поєднувати в ньому різні види діяльності: розважальні, творчі. Однак потужний педагогічний потенціал вільного часу для значної кількості студентів залишається неусвідомленим, нереалізованим. Вільний час сприймається як час розваг. Упровадження ринкових умов викликало до життя таке явище, як робота студентів у поза навчальний час із метою заробітку. Діяльність у вільний час цінний своїм процесом і тому сприймається як вільна діяльність. До дій такого виду залежно від особливостей та потреб особистості, відносять читання, творчу працю, зустрічі з друзями, сон, приготування їжі, а також безглузде вештання по вулиці, уживання алкоголю, наркотиків. Студентська молодь сприймає, а отже й обирає, різну діяльність для відпочинку, залежно від виду потреб рекреаційних установок, які визначають форму проведення вільного часу. Усі ці заняття вказують на досягнутий рівень культури індивідуального дозвілля [11, 145].

Дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати різні сторони своєї особистості, навіть власний талант. Для цього потрібно, щоб до дозвілля підходило з позиції свого життєвого завдання, свого покликання - усебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе. При цьому слід ураховувати той факт, що на першому місці разом із комплексом професійних знань комплекс професійних здібностей особистості, а також рівень розвитку загальної культури майбутнього спеціаліста. Найчастіше студентська молодь надає перевагу таким видам дозвілля: - ходжу на дискотеки (у бари, клуби) - на 12,2 %; - «тусуюсь» у дворі (на вулиці) зі своєю компанією - на 8,3 %. Якщо порівнювати юнаків і дівчат, то можна казати, що юнаків більше приваблює двір, дівчат - дискотека. Однак, якщо порівняти популярність дискотек у жителів різних типів поселень, то виявляється, що основними відвідувачами дискотек є сільська та селищна молодь. Для юних жителів міст цей різновид дозвілля зовсім не популярний: 3,8 % опитаних у місті проти 27,9 % на селі. Можливо, такий розподіл пояснюється тим, що клубні дискотеки на селі є єдиними місцями дозвілля, на відміну від міста [5, 128].

Регулярні заняття оздоровчою руховою активністю протягом навчання представляють собою засіб фізичної рекреації студента, які здатні забезпечити створення стійких фізичних умов на здоровий спосіб життя, підвищення фізичної і розумової працездатності, й адаптаційних можливостей до навчальної діяльності[10, 12].

Здоров'я студента можна визначити як здатність організму зберігати й активізувати захисні й регуляторні механізми, що здатні забезпечити ефективну фізичну і розумову працездатність й всебічний розвиток особистості студента в умовах навчальної діяльності.

В зв'язку з цим, негативна ситуація, що пов'язана із станом здоров'я та низьким рівнем рухової активності студентів вузів, посилює стан сучасної вищої освіти, яка характеризується:

1. переважання в режимі дня студента навчальної діяльності над руховою активністю;

2. відсутність обліку об'ємів фізичного і розумового навантаження протягом навчального дня;

3. скорочення тривалості занять руховою активністю внаслідок збільшення кількості навчальних занять.

Тому, для подолання ситуації, що склалася впродовж навчання в вузі студенту необхідно вживати певні заходи для відновлення організму. І саме рухова діяльність є одним із дієвих способів рекреації студентів.

Існуюча система вищої освіти вимагає від студента застосування впродовж навчальної діяльності різних заходів, що спрямовані на відновлення функціонального стану організму студента. Регулярна рухова діяльність, заплановані заняття з фізичного виховання й заняття фізичною культурою і спортом у вільний час, дозволять відновити ("розвантажити") фізичну й психоемоційну сферу студента, будуть позитивно впливати на студента, який відчуває розумове втомлення після напруженої навчальної діяльності. В зв'язку з цим актуальним є підхід, що спрямований на вирішення завдання залучення студентів до систематичних занять руховою діяльністю на основі врахування їх індивідуального розвитку, можливостей та інтересів до занять фізичною культурою і спортом із оздоровчою спрямованістю. Заняття фізичною культурою і спортом з помірним фізичним навантаженням здатні позитивно впливати на серцево-судинну й дихальну системи, підвищувати фізичну підготовленість й рівень розвитку психічних якостей, формувати пізнавальні інтереси й творчі якості[5, 127].

Висновок до І розділу.

Мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та ін. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині мотивації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більше, то менше значення, тому знання їх допоможуть викладачу диференційовано впливати на мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення.

Розділ ІІ

Організація, методи та шляхи залучення студентської молоді до рухової активності

2.1 Методи та організація дослідження

При проведенні досліджень нами були використані наступні методи:

- теоретичний аналіз літературних джерел;

- соціологічні методи дослідження (анкетування);

- методи математичної статистики;

- педагогічні методи дослідження;

Теоретичний аналіз літературних джерел

Мною були вивчені літературні джерела присвячені тематиці здоров'я та способу життя студентської молоді. За державною статистикою було визначено сучасне становище студентської молоді, були вивчені програмні документи, заходи щодо впровадження пропаганди здорового способу життя, залучення студентської молоді до рухової активності. У вивченні передового досвіду вчених були висвітлені проблеми здоров'я та формування способу життя молоді, представлені програми та рекомендації щодо вирішення даних питань.

Соціологічні методи дослідження

Анкета (від. фр. enquкte - список питань, розслідування) - методичний засіб для отримання первинної соціально-психологічної інформації. Анкета  це сукупність питань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження. Анкетування - процедура проведення опитування у письмовій формі за допомогою попередньо підготовлених бланків. Анкету самостійно заповнює респондент, а потім здійснюється її аналіз.

З метою дослідження способу життя студентів та їх ставлення до рухової активності нами була розроблена анкета та проведене вибіркове, очне анкетування. Виборки відповідали вимогам репрезентативності й однорідності.

Педагогічні методи дослідження

Для того щоб досягти кращих результатів при проведеному дослідженні, було застосовано безпосередньо педагогічні методи дослідження. Важливим завданням педагогічного дослідження є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. Закономірність - це факт наявності постійного й необхідного взаємозв'язку між реальними феноменами процесу. Таким чином застосовуючи педагогічні методи спостереження, аналізу, педагогічного експерименту було досягнено ціль дослідження даної роботи.

Методи математичної статистики

Результати отриманих досліджень визначали у відсотковому розподілі.

Організація дослідження

Вирішення поставлених задач здійснювалось у Національному педагогічному університеті ім.. В.О. Сухомлинського. Дослідження проводились серед 40 студентів (20 дівчат та 20 юнаків) другого та третього курсів, що склали дві групи досліджуваних.

Всього у дослідженні брало участь 40 студентів. Дослідження здійснювались у 3 етапи.

Перший етап включав процес визначення мети й завдань дослідження, підбору адекватних методів, вивчення стану питання. Вирішувались задачі, пов'язані з теоретичним аналізом питань, що стосуються тематики роботи, також розроблялася анкета для вирішення послідуючих завдань.

На другому етапі вирішувались завдання пов'язані з дослідженням формування культури здоров'я та способу життя студентів спеціальності фв та спорт.

З цією метою проводилося анкетування обох досліджуваних груп студентів. У 40 студентів, що безпосередньо брали участь в анкетуванні та які згідно даних медичних обстежень були практично здорові, оцінювався рівень рухової активності.

На третьому етапі проводився аналіз та узагальнення результатів проведених досліджень.

2.2 Аналіз мотивації студентської молоді до занять оздоровчою руховою активністю

Мотив є одним зі складових мотиваційної сфери студентів, це спрямованість активності на предмет, внутрішній психічний стан прямо зв'язаний з об'єктивними характеристиками предмета, на який спрямована активність. Якщо потреба характеризує готовність до діяльності, то наявність мотиву додає активності новий, більш дійсний характер. Коли мова йде про спеціально організовану рухову активність, необхідно з'ясувати зміст, особисту значимість цієї діяльності. Ціль - це спрямованість активності на проміжний результат, що представляє етап досягнення потреби. Щоб студенти усвідомлювали мету своїх дій і співвідносили їх з мотивами фізичного самовдосконалення, ціль рухової активності може залишатися однією і тією ж, а зміст повинен змінюватися - стати чемпіоном, бути матеріально забезпеченим, подобатися представникам протилежної статі тощо.

Більшість дослідників зауважують, що учбове навантаження за останні 20 років зросло більш ніж на 40 %, а обсяг рухової активності знизився. Все це призвело до зростання захворюваності, зниження рівня здоров'я, фізичної працездатності та підготовленості молоді [5, с. 129].

При проведенні анкетування було визначено, що у майже 70% опитуваних рівень мотивації до оздоровчої рухової активності низький. У зв'язку з цим необхідно знайти шляхи залучення студентської молоді до рухової активності.

Як правило у студентському віці дівчата хочуть мати струнку, привабливу фігуру, хлопці гарне, натреноване, мускулисте тіло, але не всі знають, чи не мають бажання дізнатися якими шляхами цього можна досягти. Тому потрібно вказати на ці шляхи, і правильно змотивувати студентську молодь до рухової активності.

Слід цікавитись не тільки тим, що спонукає студентів активно займатися спортом, але й тим, що їм заважає. Серед шести можливих причин (здоров'я, фінанси, майстерність, пропозиція, інтерес і час) як дійсно серйозну перешкоду можна брати до уваги тільки дефіцит часу і недостатній інтерес. Мотивація до занять сприяє більш якісному їх проведенню, що у свою чергу впливає на формування необхідної мотивації і підвищення рухової активності студентів [5, с. 129].

Під час анкетування студентам було поставлено питання: «Чи займаєтесь ви руховою активністю (біг, пробіжки, тощо)?», студенти відповіли: брак часу - 78 %, відсутність фізкультурно-оздоровчих груп, що мене цікавлять- 10 %, не маю друзівз якими б відвідував тренування - 6 %, взагалі не маю бажання займатися спортом - 6 %. Отже, можемо зробити висновок про те, що студенти нераціонально використовуютьсвій час.

Результати дослідження щодо залучення студентської молоді до рухової активності показали, що перше місце як у хлопців, так і у дівчат, займає мотив удосконалення форми тіла, однак розвиток цього мотиву має свої особливості. У хлопців цей мотив йде паралельно зі спортивним мотивом, простежується позитивний взаємозв'язок, тобто заняття спортом асоціюються з гарною фігурою і здоров'ям. А відбувається чіткий поділ мотивів - мотив удосконалення форми тіла домінує, а спортивний мотив знижується. Дівчата починають звертати увагу на свою фігуру раніше, ніж хлопці. У них у 3 рази вищий мотив боротьби із зайвою вагою, ніж у хлопців. Досить стабільний в усі вікові періоди мотив зміцнення здоров'я. Мотивами рекреаційного характеру є: "спілкування з друзями" та "активний,, відпочинок", які притаманні і хлопцям, і дівчатам [5, с. 130].

Пріоритетними мотивами до занять руховою активністю студентів є зміцнення здоров'я, удосконалення форми тіла, досягнення високого спортивного результату, спілкування з друзями й активний відпочинок[4, с. 41].

Тому хлопці ставлять за мету, займаючись фізичними вправами та руховою активністю, стати сильним, витривалим і мати гарну фігуру. Звідси в них й інтерес до передач про бодібілдінг, вони хочуть довідатися як досягти цього, займаючись самостійно.

У дівчат виникає інший ідеал, вони складають з мелодрам образ красивої, стрункої, романтичної героїні. Звідси в них і виникає бажання схуднути і мати гарну фігуру. Необхідно констатувати, що ідеали молоді змінилися. Якщо раніше вони хотіли бути схожими на відомих спортсменів, то тепер вони навіть не знають їхніх прізвищ. Такі ідеали можуть формувати тільки мету, але не підвищувати активність для її досягнення. Для підвищення мотивації необхідні діючі спонукання і стимули[6, с. 57].

2.3 Алгоритм залучення студентської молоді до систематичних занять руховою активністю

Нами було створено анкету для опитування студентів, проаналізовано мотивацію студентів до занять руховою активнітю, фактори які впливають на мотивацію студентів і на цій основі було створено алгоритм щодо залучення студентської молоді до рухової активності.

Для реалізації змісту технології залучення студентів до рухової активності оздоровчої спрямованості було розроблено відповідний алгоритм.

1- Насамперед потрібна реклама (пропаганда) рухової активності як головний чинник формування здорового способу життя, щоб привернути увагу, зацікавити студентів, переконати їх. Для цього можна зробити анкети, постери з корисною інформацією про здоровий спосіб життя і розмістити їх в навчальному закладі, в місцях де найчастіше перебувають студенти.

Щоб бути ефективною, реклама повинна відповідати таким принципам: безперервність впливу, оригінальність, наочність інформації, врахування потреб та особливостей студентів, доступність того, що рекламується, правдивість реклами означає, що ознаки, якості та переваги, про які повідомляється в рекламі, повинні існувати реально.

Для рекламної діяльності необхідні різноманітні засоби її розповсюдження: друкована, кінореклама, телевізійна, радіореклама, відеореклама, реклама на транспорті, реклама на місці надання оздоровчих послуг тощо. "Прямою рекламою" називають поштові відправлення. Цей вид реклами ефективний своєю адресністю. Газетна реклама вважається найбільш розповсюдженою. На жаль, газетна реклама не завжди дає змогу виділення саме "свого" споживача, а в нашому випадку студентів, у зв'язку з відсутністю її спеціалізації. Реклама на радіо і телебаченні, на відміну від попередньої, зберігає "вибіркові" можливості у зв'язку з тим, що може бути включена теоретично в кожну передачу. Окрім того, вона має масову аудиторію слухачів та глядачів. Ефективність реклами значною мірою залежить від часу її подання, а також вдалого поєднання з іншими передачами. Під зовнішньою рекламою розуміють усі види реклами, які здійснюються за допомогою різних засобів, на вулиці, її різновиди: реклама на стінах будинків, на щитах повз шосе, надписи на бортах машин, фургонів, трамваїв, тролейбусів.

2- Для зацікавлення студентів до рухової активності потрібен час і коли реклама почне працювати, студентська молодь почне проявляти інтерес, необхідна організація занять з рухової активності. Це може бути що завгодно: масові зарядки, масові пробіжки, флешмоби, квести, кількість учасників необмежена. Зараз дуже популярний в Україні захід як масові пробіжки та масова спортивна ходьба, який пропагандує здоровий спосіб життя та переконує в користі рухової активності.

Для безпосередньої організації студентів до рухової активності потрібно завчасно подумати про місце проведення, це може бути парк, стадіон, тощо, уявити приблизну кількість учасників, створити цікаву програму, наприклад 10 - 20 хвилинну лекцію про користь рухової активності. В організації потрібно залучити партнерів, які будуть допомагати в залученні студентів до рухової активності. Якщо це квест і він проводиться, наприклад в парку, необхідно завчасно підготувати місце проведення та завчасно подумати про інвентар.

3- Після проведення успішної організації, щодо залучення студентів до рухової активності, потрібно залучати до участі студентів і проводити заняття. На початку потрібно збирати не дуже велику кількість студентів - учасників для заходів присвячених руховій активності, щоб уникнути незручностей та проблем.Після успішних занять, самі учасники безпосередньо будуть залучати своїх знайомих, друзів до цих занять, що значно полегшить роботу організаторам, і принесе великий ефект.

Висновок

Система цінностей, мотивації, звички, цілеспрямована поведінка індивідуума стають свого роду ядром реалізації соціальної ідеології в питаннях формування здорового способу життя. У даному контексті одним із принципових моментів є поширення серед студентської молоді знань про важливість здорового способу життя, можливості використання технологій, що коригують і зберігають здоров’я на основі використання інформаційних технологій. Стратегія розбудовиновітньої України повинна базуватись на посиленні освітнього аспекту учбовогопроцесу. Сучасна концепція оптимізації учбово-виховного процесу у ВНЗ України передбачає широку просвітницьку роботу серед молоді як передумову до самовиховання й звернення студентів до повсякденних норм здорового способужиття (стає очевидним, що бути здоровим - це вигідно, навіть, у економічномувідношенні, у плані реалізації власної кар'єри молодої людини). Реальне втілення концепції у практику ми вбачаємо у корінній зміні програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання, формуванню стійкого інтересу до фізкультурного виховання з метою зміцнення здоров'я, самовдосконалення фізичної підготовленості, пов'язаної зі здоровим способом життя у майбутній професійній діяльності. Крім того, важливим є створення у вищих навчальних закладах спортивних клубів, які б залучали до активних занять спортом і фізичною культуроюякнайбільше студентів. Такі клуби повинні сприяти організації відповідних умов для пропаганди здорового способужиття й умов для організації постійно діючих секцій спортивно-оздоровчої спрямованості.

Список використаної літератури

1. Арзютов Г. М. Формування валеологічних знань студентської молоді засобами освіти – змістовний засіб формування здорового способу життя / Г. М. Арзютов, Л. Ф. Андронова, М. Б. Гуска, О. В. Гаркава // Наукові праці Кам’янець - Подільського державного університету. – 2007. – № 5. – С. 5–11.

2. Багдикян Б. Монополия средств информации / Б. Багдыкян. – М. : Прогресс, 1987. – 320 с.

3. Грушин Б. А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения / Б. А. Грушин. – М., 1979. – 64 с.

4. Дутчак М. В. A мода на здоров'я вічна / М. В. Дутчак // . – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/issue_full.php? m_id=10403

5. Куц О. С. Фізкультурно-оздоровча робота з студентською молоддю / О. С. Куц. – К., Вінниця, 1995. – Ч. 1. – 123 - 130 с.

6. Платонов В. М. Бережи здоров’я змолоду / В. Н. Платонов //. – Режим доступу :http://www.dt.ua/3000/3450/55278/

7. Медико-біологічні основи валеології ⁄ за ред. П. Д. Плахтія. – Кам.-Подільськ., 2000. – 407 с.

8. Міхєєва Л. Особливості формування здорового способу життя у молодого покоління / Л. Міхєєва // Український науковий

журнал [Електронний ресурс]. – № 3. – 2011. – С. 318. – Режим доступу : http://www.social-science.com.ua/зміст/13_№3%202011.

Наукові праці. Випуск 146. Том 158 ст.46

9. Соловов А. В. Электронное обучение: проблематика, дидактика, технология / А. В. Соловов. – Самара : Новая техника, 2006. – 464 с.

10. Цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації». – К., 1998 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963%D0%B0/98

11. Швець Н. Проблема формування здорового способу життя студентської молоді / Н. Швець // Порівняльна професійна

педагогіка. – 2011. – № 2. – С. 141-148.