РЕФЕРАТ З ТЕМИ «ЕМБЛЕМАТИКА»
Емблематикою називають спеціальну історичу дисципліну, що охоплює вивчення різноманітних емблем. Емблемою в свою чергу прийнято вважати умовно-символічне зображення певних ідей чи понять, що виконані у пластичній чи графічній формах, мають конкретний зміст та здебільшого не потребують спціального тлумачення.
На початку поняття емблеми охоплювало певного роду прикрасу, переважно виконану за допомогою техніки інкрустації, що з плином часу стала поширюватися на інші художньо-ремісничі вироби, які були складені з кількох частин та виконані з різних матеріалів.
На сьогодні під терміном «емблема» розуміється поняття логотипу. Логотипами є графічні зображення чи символи торгівельної марки, бренду, підприємства, організації чи установи, що має стале виконання з постійною графічною і кольоровою основою та використанням особливих шрифтів. Наразі саме емблематика також займається вивченням походження логотипів.
Отже, предметом дослідження емблематики є історичний розвиток найрізноманітніших емблем та логотипів, знаків для товарів та послуг, з‘ясування їх змісту та походження, дослідження взаємозв‘язків, аналіз художніх, історичних та соціальних значень. Об‘єктом вивчення виступають різні види знаків у графічному чи пластичному виконанні, що відображають конкретну ідею та мають конкретний зміст.
Методологічною основою емблематичних вивчень складають системний підхід до вивчення предмету у контексті тих процесів і явищ, що найбільше вплинули на його становлення. Використовуть також методи, що запозичені з інших спеціальних історичних дисциплін, таких як вексикологія, геральдика, нумізматика.
Джерельна база складається з рукописних пам‘яток, пам‘яток мистецтва тощо. Емблеми можуть зображуватися як на документах, так і на печатках, упковках, вони можуть бути представлені елементами аксесуарів (броші, брелоки тощо).
Емблеми беруть свій початок розвитку з початком людської цивілізації, де вони слугували релігійно-міфічними култтовими елементами, предметами атрибутів влади тощо. На базі емблем сформувалися середньовічні герби. У ІІ пол. ХVІ ст. почали формуватися спеціальні збірки емблем, де пояснювалися значення та сенси перелічених емблем. З ІІ пол. ХVІІІ ст. емблематика трохи втрачає своє значення як самостійної науки: дедалі рідше вона зустрічається у живописі і літературі, та переростає у елемент декорування. Але, вже з кін. ХІХ ст. - поч. ХХ ст. емблеми знов стають обов’язковим атрибутом об’єднань, товариств, організацій, спілок тощо.
Початком становлення емблематики як окремої спеціальної історичної дисципліни відбувся у 60х рр. ХХ ст. з легкої руки вченого А. Введенського, який запропонував цим термном замінити геральдику. Інший науковець, В. Стрельський порекомендував включити до предмету дослідження емблематики не тільки символи й герби, а й прапори, ордени, екслібри, філіграні тощо.
Наразі триває розширення кола дослідження питань сучасної емблематики як допоміжної спеціальної історичної дисципліни.