Реферат на тему "Птах року 2021"

Про матеріал

Щороку в Україні проводиться природоохоронна акція "Птах року", цього року символом серед птахів обрано синицю чубату. Мета акції – привернути увагу юних натуралістів до проблем екології, охорони птахів та їхніх природних біотопів, залучення учнів до активної природоохоронної роботи.

Перегляд файлу

РЕФЕРАТ

на тему:

«Синиця чубата-

птах 2021 року»

2021

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………….3

Розділ I. Синиця чубата

Опис…………………………………………….5
Біологічна класифікація……………………….6
Поширення……………………………………..6
Живлення………………………………………7
Розмноження…………………………………...8

Розділ II. Цікава інформація про птаха

2.1 Поведінка і характер………………………….10

2.2 Хохлушка-санітар лісу………………………..11

2.3 Факти про синицю…………………………….11

2.4 Чому синицю назвали синицею?.....................12

Розділ III.Охорона

3.1Охорона синиці чубатої……………………….14

3.2 Допомога синиці взимку……………………..14

Висновок…………………………………………..16

Використані джерела…………………………….17

ВСТУП

Традиційно щороку в Україні проходить Всеукраїнська природоохоронна акція «Птах року». Серед птахів символом цього року в Україні обрано синицю чубату (Parus cristatus) – цей птах з родини синицевих, поширений в більшій частині Європи. Основний біотоп - високостовбурні соснові і смерекові ліси, зазвичай з переважанням сосни звичайної та ялини звичайної.

Довжина тіла синички – 11-14 см, вага – 9-14 г. Найбільш характерною ознакою цієї синиці, за якою її легко визначити навіть на відстані є завжди піднятий вгору чорно-білий чубчик на голові. Подовжене пір'я на голові, що утворює чубчик, чорне з широкими білими облямівками. Щоки і простір між оком й основою дзьоба бруднувато-білі. Від потилиці через око проходить тонка темна смужка. Ще одна смужка утворює нашийник навколо горла. Під дзьобом чорна трикутна пляма. Верх буро-сірий, іноді з легким оливковим або рудуватим відтінком, злегка більш насичений на стернових і блідий на верхніх покривних крила.

Основну поживу чубатої синиці складають дрібні безхребетні і їх личинки, а також насіння і плоди рослин в зимовий період. Влітку у великих кількостях чубаті синиці поїдають павуків і дрібних комах – гусінь та імаго метеликів, жуків (довгоносиків і листоїдів), двокрилих (комарів, мух), перетинчастокрилих (бджіл, ос), напівтвердокрилих.

Період розмноження в чубатої синиці триває з березня по червень, проте вже в дні лютневих відлиг самка починає підшукувати місце для майбутнього гнізда. Починаючи з цього часу можна почути пісню синиці. Зазвичай, пари формуються взимку в перший же рік і зберігаються до кінця життя. Чубата синиця воліє самостійно видовбати, чи радше вищипати гніздо, а не використовувати вже готові порожнини. Зазвичай, для гнізда обирається мертвий, трухлявий стовбур дерева або пень, рідше живе дерево. За сезон чубата синиця виводить один або два виводки, причому другий виводок характерний для південної частини ареалу. У кладці 5-11 білих з червонувато-коричневими цяточками яєць. Насиджує тільки самка протягом 13-18 днів, самець у цей час зайнятий пошуком поживи для себе і для самиці. Нащадків вигодовують обоє батьків протягом 16-22 днів.

Синиця чубата, як лісовий вид, потребує суворої охорони місць гніздування: старих лісів, підліску, старих дерев, тощо. Синиця чубата занесена до переліку видів, що перебувають під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища та охороняються Бернською конвенцією. [8]

Мета акції: привернути увагу громадськості до проблем охорони птахів та їх природних біотипів через пропаганду охорони певного виду птаха та поширення знань про нього.

Завдання: розповсюдження інформації про сучасне поширення та чисельність птахів, що є все ще звичайними в межах України, але значно скорочують чисельність в інших частинах ареалу, або перебувають у несприятливому середовищі через надмірне та нераціональне використання певних біотипів.

РОЗДІЛ I. СИНИЦЯ ЧУБАТА

Опис

Птах дрібних розмірів, має сіро-темне забарвлення, чубок піднятий вгору. Саме через чубчика синиця отримала назву - гренадерка, тому що він схожий на головний убір. Хвіст, крила і спина сірувато-бурого забарвлення, видимих відмітин непомітно. Є темна смужка, яка простягається через очей з загином на щоки, схоже на темні дужки. Потилицю темний, а на горлі присутній чорна пляма. Ззаду виділяються підстави пір`я, але лоб білого кольору, на цьому тлі чубчик помітно відрізняється. Черево і голова мають біло-брудні відтінки. Якщо синиця чубата переходить в стадію роздратування, то у неї витягується шия і притискається чубчик. За зовнішніми характеристиками самки і самці практично не мають відмінностей. А молодняк має чубчик і борідку не великих розмірів. Має наступні параметри:

за розмірами не більш горобця - тіло в довжину не більше 14 см;
розмах крил становить 21 см;
маса птиці не перевищує 14 грам.[1]

Дорослий птах від решти синиць відрізняється довгим «чубом», а молодий — тим, що пера верху голови з білою верхівкою. [2]

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fptici.info%2Fptici%

Біологічна класифікація

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Надряд: Кілегруді (Neognathae)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Синицеві (Paridae)

Рід: Lophophanes

Вид: Синиця чубата (Lophophanes cristatus) [3]

Поширення

Поширена на більшій частині Європи, хоча відсутня у Великій Британії (за виключенням Каледонського лісу в Шотландії), на Апеннінах та на півночі Скандинавії. На півночі Європи зустрічається до межі лісів — в Норвегії до 65° пн. ш., у Швеції, Фінляндії і Карелії до 67° пн. ш., далі на схід до районів Архангельська та Сиктивкара. Далі на схід межа ареалу різко відсувається на південь та доходить до східних схилів Уралу в районі Єкатеринбургу, після чого повертає на захід.

Південна межа ареалу проходить через північне узбережжя Середземного моря в Іспанії та Франції, південну межу Альп, Албанію, центральну Грецію, Болгарію, південне підніжжя Карпат, Волинську і Подільську височини, центральну і східну Україну до 50° пн. ш., Воронезьку, Пензенську і Самарську області Росії.

В Україні поширена в лісовій і значній частині лісостепової смуги, а також Карпатах. У центральній Україні найбільш південною точкою гніздування є околиці м. Черкас. [3]

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%

Живлення

https://wildfauna.ru/wp-content/uploads/2019/10/sinica-hohlataya-2.jpg

Синиці чубаті переважно вживають в їжу практично всіх комах, але улюблена їхня їжа - це гусениці невеликого розміру, які водяться в хвойних деревах і ушкоджують крону стовбура. Якщо утримувати птахів в мимовільних умовах, то з їжею з`являться проблеми, адже цей вид вимагає харчування живим кормом. У раціон харчування синиць входять наступні безхребетні: листоїди, довгоносики, павуки, метелики, оси, бджоли, мухи, комарі, тля, коники, поденки, бабки, веснянки, цвіркуни, сарана.

В осінньо-зимовий сезон харчується насінням і ягодами: кизил, ялівець, ялиця, ялина, сосна, глід, горобина і вільха. Навесні за краще пити сік клена, берези та осики.[1]

Розмноження

Розмноження з березня по червень, але в лютневі відлиги самка починає підшукувати місце для майбутнього гнізда. Починаючи з цього часу можна почути пісню синиці. Як правило пари формуються зимою в перший рік і зберігаються протягом життя. Під час шлюбних ігор самець демонстративно годує самку. Позначивши гніздову територію птахи . На відміну від великої синиці, чубата синиця сама видовбує чи вищипує гніздо, а не використовує уже готові пустоти. Як правило для гнізда вибирається вже трухлявий стовбур дерева чи пеньок. Якщо потрібне місце не знайдено, то використовується дупло дятла, чи гнізда ворон та інших хижих птахів. Зрідка використовується земляна нора. Зазвичай гніздо розташовується високо над землею, до 3 м, нерідко в кореневій частині пенька, біля самої землі. Будує гніздо самка, самець допомагає лише зрідка. Діаметр отвору не більш 30 мм. Гніздо чашоподібне з товщиною стінок 2—3 см і глибиною лотка 2—7 см. Як матеріал використовується трава, мох, лишайники, листя, шерсть, пір’я та павутина (тип матеріалу залежить від місцевості де проживають птахи). Відклавши перше яйце, самка продовжує шукати м’який матеріал і накидає його зверху — в результаті до кінця насиджування кладка вкрита товстим шаром підстилки. За сезон виводить один-два виводки, причому другий характерний для південної частини ареалу. В кладці 5-11 білих з червонувато-коричневими крапинками яєць. Розмір яєць: (11-14) х (12-16) мм. Насиджує тільки самка протягом 13—18 днів, самець в цей час зайнятий пошуком корму для неї. Пташенята на голові і шиї покриті темно-сірим пухом, і мають жовтувату порожнину дзьоба. Потомство вигодовують обоє батьків протягом 16—22 днів. Навчившись літати пташенята покидають гніздо не відразу і ще протягом 23—25 днів підгодовуються батьками. Тривалість життя чубатої синиці до 9 років. [4]

https://animal.in.ua/wp-content/uploads/pp1456_11061.jpg https://zooclub.org.ua/assets/files/2018/07/hohlataya-sinica.jpg

РОЗДІЛ II. ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПТАХА

Поведінка і характер

https://bird-ukraine.pp.ua/images/slideshow/Lophophanes%20cristatus/Lophophanes%20cristatus10.jpg

Чубатій синиці властиві всі повадки, характерні для птахів її роду. Це дуже активні птиці, які постійно перебувають у русі, при цьому вони дуже веселі і зухвалі, часто беруть участь в різних сварках і бійках. Хохлушка має дуже мужній характер, завдяки чому дуже любить лазити.

Не можна назвати чубатих синиць великими співаками, так як ці здібності у них не дуже розвинені. Однак, хохлушки можуть бути цікаві іншими своїми звичками. Наприклад, в шлюбний період самці беруть такі пози, що позаздрити можуть самі великі пернаті спокусники.

Унікально також і те, що чубаті в зимовий період легко об'єднуються з іншими різновидами птахів, щоб було простіше вижити. Як правило, їх напарниками стають корольки, повзики, пищухи і московки. Подорожі у цих птахів проходять виключно під наглядом строкатого дятла. Такий підхід робить переліт більш безпечними. [5]

Хохлушка-санітар лісу

Хохлушка є справжнім санітаром, який очищає хвойні ліси. Основна перевага цих птахів полягає в тому, що навіть в період холодів чубаті не відмовляються від комах і продовжують їх пошук в лісі. До зернового корму вони звертаються лише в крайніх випадках, коли комах знайти не вдається взагалі. Варто зазначити, що пошук комах і личинок займає дуже багато часу у пташок, тим не менш, вони не приступають до зерна, поки абсолютно не зголодніли. Якщо ви вирішите завести вдома чубату синицю, у вас можуть виникнути деякі труднощі з годуванням, оскільки птиці потрібно буде постійно давати живий корм. [5]

Факти про синицю

Ці пташки на подив ненажерливі. Зазвичай вони полюють весь день безперервно, навіть їли вони вже ситі. Надлишки видобутку вони ховають в гнізді, щоб з’їсти їх пізніше.
Синиці поїдають практично будь-яких комах, навіть тих, якими інші птахи зазвичай не харчуються.
Вони здатні видавати близько 40 різних звуків.
У більшості випадків синиці утворюють пари на все життя.
Маленькі синички знищують більше комах-шкідників, ніж майже всі інші птахи, тому в сільській місцевості для них часто вішають годівниці, щоб принадити настільки корисних сусідів.
Любителям погодувати пташок варто знати, що їм не можна давати чорний хліб. У ньому міститься багато дріжджів, які здатні їх убити.
Під час висиджування яєць самка синиці зазвичай не залишає гнізда. Годує її в цей час самець.
Вони відрізняються чудовою пам’яттю, і запам’ятовують місця, де їм вдалося знайти багато їжі, щоб згодом до них повернутися.
У середньому влітку доросла синиця за день поїдає 300-400 комах, в основному гусениць.
У Великобританії не раз фіксували випадки, коли синиці прокльовували фольгу на пляшках з молоком, які місцеві молочники залишають біля дверей будинків. Молоко вони не п’ють, зате охоче ласують плаваючими на його поверхні вершками. [6]

Чому синицю назвали синицею?

Досить лише одного погляду на цих пернатих створінь, щоб зрозуміти, що вони зовсім не сині, а жовто-зелені з відтінками чорного. Версій походження їх назви досить багато, і майже всі вони прийшли з народу.

Наприклад, в народі вважається, що таку назву цим пернатим дав чоловік, який страждав на дальтонізм. Деякі версії взагалі смішні: м'ясо цього птаха має синій колір, нібито звідси і її назва.

Жарти жартами, а єдиної версії, чому синичку назвали синичкою, до сих пір немає! В даний час існує два найбільш правдоподібних і загальноприйнятих пояснення. Одне з них незабаром може виявитися вірним.

Перша версія свідчить, що спів цих птахів дуже схоже на два людських слова - «Зінь-Зінь». Вважається, що спочатку на основі співзвуччя цих птахів стали називати зіниці, а вже після - синицями. Однак навіть тут можна посперечатися, адже різним людям в співі цих птах чується щось своє. Наприклад, в Європі вважають, що синиці вимовляють «Зінь-Зінь», а «пинь-пінь-тарарах». Українці ж чують в цьому «Цень-Цень-тарарах».
Згідно з другою версією, назва «синичка» все ж пов'язане з кольорового відтінку цієї істоти. Лінгвісти спільно з істориками вважають, що в давньоруській мові слово «синій» позначало трохи інший відтінок кольору, ніж в даний час. Справа в тому, що поняття «синій» тоді було більшим, ніж зараз. На Русі синім вважався чорний з синюватим відливом колір, а у синиці якраз так звана «шапочка» має саме цей відтінок.[7]

РОЗДІЛ III. ОХОРОНА

Охорона синиці чубатої

Синиця чубата занесена до Червоної книги Харківської області.

Синиця чубата, як лісовий вид, потребує суворої охорони місць гніздування: старих лісів, підліску, старих дерев, тощо. Відтак для збереження виду необхідне впровадження природо відповідних, пермакультурних методів лісового господарства та суворий захист заповідних лісових ділянок. Синиця чубата занесена до переліку видів, що перебувають під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища та охороняються Бернською конвенцією. [8]

https://lh3.googleusercontent.com/proxy/MzCmYrCef_c236Qseadp3

Допомога синицям взимку

Найгіршим часом для чубатих синиць є зимовий період. У цей сезон їм приходиться їсти практично все, що попадається, оскільки знайти комах або їх личинки стає практично неможливо. Поки ще не настали серйозні холоди, хохлушки продовжують пошук живого прожитку, однак, як тільки температура опускається нижче -15 градусів, синиці починають погоджуватися на будь-який корм.

Люди, які в зимовий час підгодовують птахів, часто не знають, що пернатим можна давати щось ще крім зерна. Однак, потрібно точно знати, що саме можна давати пташкам, щоб не отруїти їх. Найкращим варіантом для додаткової підгодівлі може стати несолоне сало, насіння кавуна і гарбуза, а також сирі соняшникове насіння. Також, якщо ви купували кокос, не варто викидати шкарлупки. У зимовий час їх можна просто підвісити на вулиці, синички із задоволенням їх поклюють. Потрібно знати, що хліб, а також пшоно чубаті синички не їдять, а тому цей корм краще залишити для горобчика або голубів. Якщо нічого для синичок абсолютно немає, то можна підкинути їм сирі кістки або м'ясо без жиру.

Також синичкам слід на період зими споруджувати годівниці, вони допоможуть їм вберегтися від морозу. Варто відзначити, що взимку синички з радістю бувають в місті, вони не бояться людини і можуть навіть їсти з рук. Спорудити годівницю можна з підручних засобів, причому зробити це зовсім не складно. Досить взяти порожню чисту пляшку з-під води об'ємом 5 літрів, і прорізати в бічній частині широкий отвір. На дно пляшки потрібно розсипати корм для синичок, а за шийку прив'язати її до гілки дерева на вулиці. Розміщувати годівницю слід на висоті близько 1-2 метрів від землі.

Не варто забувати, що синички - дуже спритні птиці. Взимку вони також можуть залітати між рамами, в кватирку і ласувати продуктами, які часто зберігають взимку на вікні або за ним. Вони з радістю поласують салом, маслом, ковбасою чи сиром. Так що, не забувайте прибирати продукти. [5]

ВИСНОВОК

З вище сказаного можемо зробити такі висновки: Пташка ця дуже невелика, навіть менше горобця. Важить пташка зовсім небагато. Треба відзначити, що синиця чубата традиційно жила тільки на європейському півночі. Хвойні ліси між середнім Поволжям і Архангельському, Башкирія, схід Кавказу - ось де вона відчуває себе комфортно. Але в останні роки ареал її проживання істотно розширився. Зараз вона зустрічається і в інших регіонах - переважно там, де наявні хвойники. Чубата синиця дуже рухлива, зухвала, весела, любить сварки і бійки, при цьому володіє великою мужністю і дуже любить лазити. Співочі здібності у птиці невеликі.

Чубата синиця є природним санітаром хвойних лісів. Її головна перевага в тому, що навіть в холоди вона в першу чергу шукає зимуючих комах і лише в їх відсутність погоджується на зерновий корм.

Найгірше почуваються синиці взимку. І в цей час вони особливо не вередують - їдять те, що їм попадається. Для синиць в холодну пору року, коли випадає сніг і вдаряє мороз, необхідно споруджувати годівниці та час від часу насипати в них корм!

Під час даної акції я ознайомилася з будовою, поширенням та способом життя синиці чубатої. З метою розповсюдження інформації про даного птаха з учнями нашого НВК виготовили інформаційний стенд. З метою допомогти птахам взимку я та однокласники виготовили годівнички та розмістили їх на деревах на території школи та парку.