Реферат на тему "Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках англ. мови"

Реферат на тему:

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Учительки англ. Мови СЗШ 20

М. Кам’янське

Баленко О.А.

 2021 рік

ВСТУП

Актуальність дослідження даної проблеми полягає в тому, що, з одного боку, реалізація міжпредметних зв’язків є дуже важливою ланкою в освітньому процесі викладання англійської мови. Міжпредметні зв’язки  стають вірною можливістю в організації плідного та якісного проведення освітнього процесу.

Необхідність запропонованого дослідження пояснюється стиканням з рядом певних труднощів, що виникають у вчителя при організації освітнього процесу з вивчення англійської мови. Так, наприклад, при засвоєнні теми «Складнопідрядне речення» у восьмому класі  учень має оперувати такими поняттями як «будова речення», «підрядний зв'язок», «підрядні сполучники». Ця тема спирається на  матеріал, що учень уже засвоїв на уроках рідної мови.  Тобто учителю англійської необхідно мати навички спирання на фундамент з надбаних знань в рідній мові для роз’яснення даної теми на уроці англійської. Це означає, що реалізація зв’язків між цими двома дисциплінами є необхідним компонентом у методиці викладання  граматики англійської мови.

Окрім того, в умовах карантину та всебічної глобалізації перед учителем постають як нові можливості, так і нові труднощі. Наразі він  стикається с проблемою викладання матеріалу у віртуальному просторі (обмеженість часу проведення уроку з одного боку та можливість зробити освітній процес більш наглядним з іншого). Все це дає відбиток і на якість сприйняття матеріалу учнями, і на можливості по-новому провести зріз знань за певною темою. На допомогу приходить впровадження міжпредметних зв’язків з інформатики.

Окрім того, для закріплення на уроках англійської мови вивченого лексичного матеріалу можливе використання аудіо матеріалів: текстів, уривків текстів, аудіо книг, пісень. Руханки можуть використовуватись для запобігання перенавантаженню нервової системи учнів. Все це розвиває кругозір і дає можливості мислити більш масштабно. Саме для цього використовують міжпредметний зв’язок між англійською мовою і музичним мистецтвом.

А з другого боку, тема реалізації міжпредметних зв’язків є недостатньо дослідженою. Є багато питань, які залишаються невивченими при розробках методик викладання англійської мови в загальних закладах середньої освіти. Як результат,інтеграція дисциплін у предмет викладання англійської мови недостатньо реалізується на практиці. Окрім того, необхідно з’ясувати, які особливості має процес реалізації міжпредметних зв’язків на практиці. Чи дійсно є можливим ефективне використання цих зв’язків на уроках англійської мови?  Ось чому стало доцільним розробити методичні матеріали для встановлення цих зв’язків з іншими предметами у загальноосвітній школі та спробувати зробити навчальний процес з вивчення англійської мови більш ефективним і досконалим.

Об’єкт дослідження – педагогічний процес реалізації міжпредметних зв’язків на уроках англійської мови в закладах середньої освіти.

Мeтоди досліджeння:

•              аналіз літeратури з тeми досліджeння з мeтою відбору матeріалу,який може бути використаний у створенні комплексу завдань;
•              аналіз рекомендацій щодо формування міжпредметної компетентності на уроках англійської мови;

Теоретична значущість дослідження полягає у  визначенні низки питань. По-перше,  яким саме чином англійська мова пов’язана із суміжними дисциплінами. По-друге, як конкретно можна організувати освітній процес з вивчення англійської мови, спираючись на знання, здобуті учнями при вивчені суміжних дисциплін.

Як використати міжпредметні зв’язки на уроках англійської мови

 «Наша реальність наповнена викликами, які ми повинні вміти сприймати та гідним чином «тримати» їх»[9]. Це означає лише одне – щоб виховати учня сьогодення, необхідно плекати його конкурентоспроможність. Первісне завдання кожного освітянина виховувати та навчати нове наступне покоління з урахуванням світових вимог.

Для повноцінної реалізації  на уроках англійської мови слід, перш за все, окреслити суть поняття «міжпредметні зв’язки». Багато дослідників до нашого часу намагалися вивести певний імператив або правило, яке б дало змогу створити повноцінну і цілісну картину того процесу, що ми називаємо використанням або впровадженням міжпредметних зв’язків. Наведемо, за нашою думкою, найбільш доцільні з них.

Суть поняття «міжпредметні зв’язки»

 «Наука – один із найдавніших і найважливіших виявів людської культури. Це цілісна система, яка представляє розмаїтий світ людських знань.»[5] За цим визначенням маємо розуміти, що освітній процес має бути також підпорядкованим певній системі знань.

Сучасний світ змінюється миттєво, як ніколи раніше. Глобалізація та  перехід на цифровий формат життя змушують педагогів та викладачів відшукувати нові засоби та прийоми для якісного сприйняття учнями інформації. Як донести інформацію до сучасної дитини і бути почутим? Як мотивувати сучасну дитину на плідну розумову діяльність? Як навчити її збалансованому існуванню у світі сучасних технологій?

Думка про об’єднання декількох різних підходів та поглядів на одну й ту саму тему в рамках одного предмету, не є принципово новою. К.Д. Ушинський зазначав, що « це закон різноманітності в єдності – таким чином єдність здійснюється в різнобарвності, а різнобарвність живе єдністю – це є законом розуму» [17].

За його думкою одним із прискорених шляхів отримання високої якості знань є об’єднання дисциплін, що вивчаються. Це поєднання потребує порядку і єдності, узгодженості між взаємодіючими елементами знань. Він наголошував на тому, що до тих пір, поки різні предмети навчального курсу будуть викладатися, ніби зовсім не знаючи про існування один одного, а освітній процес  не буде суттєво впливати на духовний розвиток дітей; до тих пір навчання не буде захоплюючим, органічним процесом психічного розвитку, а натомість перетвориться на нестерпно нудну працю і для наставника, і для учня".

Я.А.Коменський в своїх працях приділяв значну увагу можливості взаємопов’язати предмети, що викладаються. Але при цьому освітній процес не має перетворитися на беззмістовне вивчення незрозумілих понять. «Іноді учням знання подаються в предметах, яких вони не розуміють…звідси труд викладання і вивчення стає тяжким та приносить незначні плоди» [6].Великий дидакт наголошував на створенні освітнього процесу, який буде зрозумілим для учнів таким чином, щоб вони були здатні опувати нові знання.

Необхідність об’єднаного підходу до організації освітнього процесу він пояснював таким чином, що всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках.

Спроби відокремити поняття «міжпредметні зв’язки» у певну категорію відбувалися також і за часів Радянського Союзу. І хоча здебільшого вони носили хаотичний характер, це дало змогу в нашому сьогоденні наблизитись до систематизації поняття «міжпредметні зв’язки» та реалізації потенціалу цих зв’язків у практиці педагога і викладача.

Так, С.У. Гончаренко виділяє таке поняття, як «…взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв’язки  відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами» [4]. Помітно, що викарбовується певна диференціація, де за основу викладання береться один певний предмет (у нашому випадку це англійська мова), а у методику викладання цього предмету (англійської мови) вкраплюються певні конкретні знання з інших суміжних дисциплін. Такий принцип можемо відобразити схематично (див. рис.1.1)

Рис.1.1: Схема використання міжпредметних зв’язків англійської мови з іншими предметами

Навчання англійської мови у школі знаходиться у тісному поєднанні з іншими предметами, утворюючи сталий і взаємопов’язаний з іншими дисциплінами педагогічний процес. Значення міжпредметних зв'язків  невпинно зростає: тенденція сьогодення до поєднання та взаємодії знань –  це справді один з  найвдаліших кроків у бік підвищення якості шкільної освіти. Цей процес є засобом збільшення  загальноосвітнього потенціалу школи в цілому. Реформування системи освіти в Україні нині набуло глобального характеру. Ми є свідками процесів, які безпосередньо пов’язані з реформуванням змісту освіти. Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й впровадженням інноваційних методів та технологій навчання. Якісне навчання забезпечує засвоєння знань та формування умінь, що для випускника школи стануть підґрунтям у його подальшому житті. Людина або, так би мовити, особистість є продуктом виховання, продуктом освіти. Тому і навчати необхідно із наснагою, щоби у учня з’явилося відчуття, що знання та вміння є для нього життєвою необхідністю. Навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетенції, визначити шлях до самовдосконалення. У світлі сучасних завдань всебічно, гармонійно розвиненої особистості школяра проблема міжпредметних зв’язків набуває важливого значення. Актуальність даної проблеми зумовлена розвитком науки, техніки, суспільства. Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері. «Учитель  - дзеркало суспільства і кожна доба висуває до нього свої вимоги»[2]. Ось чому розробка практичних методів та прийомів, ефективних шляхів формування міжпредметної компетентності учнів на уроках англійської мови, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання англійської мови, розвитку й удосконаленню комунікативної та соціокультурної компетенції учнів, розширенню змістовної основи навчання англійської мови є важливим внеском у дослідження процесу викладання. Англійська мова, насамперед, відкрита для численних міжпредметних зв’язків, для використання інформації з інших галузей знань, для розвитку, виховання і соціалізації, успішної самореалізації учня, набуття компетентності  у ХХІ столітті. За тлумаченням сучасного психолого-педагогічного словника «інноваційний процес – сукупність послідовних дій щодо створення, розвитку й проникнення в практику педагогічних нововведень».[19]

Саме таким можна назвати освітній процес із використанням міжпредметних зв’язків.

В українському педагогічному словнику мислення тлумачиться як «психічний процес узагальненого, опосередкованого відображення навколишнього світу через встановлення зв'язків і відношень між предметами й явищами» [11]. Отже, для того, щоб активізувати мислення учня під час освітнього процесу необхідно встановлювати певні зв’язки.

Питанням організації міжпредметних зв’язків на уроках присвячено багато праць українських вчених. Так, наприклад,уроки з використанням міжпредметних зв’язків, О.Я. Савченко також розглядає як різні дидактичні поняття, оскільки міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають «допоміжне значення для вивчення певної теми. Це, на думку науковця, окремі «короткочасні моменти уроків», які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття

Уроки з використанням міжпредметних зв’язків можна дещо порівняти із інтерактивним навчанням «як спеціальною формою організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність »[13]. Це поняття несе в собі тотожний зміст, оскільки  під час інтегрованого уроку, так само як і під час кроку з використанням міжпредметних зв’язків, учні ознайомлюються зі змістом різних предметів, включаються у несхожі між собою види діяльності, що підпорядковані одній темі.

За М.М. Фіцулою, для уроків з міжпредметними зв’язками притаманне особливе розподілення матеріалу, що зможе зацікавити учнів та буде оптимально впливати на їх здатність засвоювати матеріал. Вказуючи на особливості цих типів уроків, автор звертає увагу, що «міжпредметні уроки ставлять за мету «спресувати» матеріал кількох предметів» [18, с. 167].

В.А. Сухомлинський відмічав, що «однією з найважливіших особливостей творчості педагога є те, що об’єкт його праці – дитина – повсякчас змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора. Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставиш» [16]. Педагог формує повноцінну особистість. Для цього необхідне оволодіння певними методами та інструментами, за допомогою яких процес творчості педагога наблизиться до більш досконалого. Саме тому треба зануритись в процес  дослідження можливостей практичної реалізації міжпредметних зв’язків.

 Взаємозв’язок англійської мови зі суміжними дисциплінами

Міжпредметні зв’язки є одночасно основою формування комунікативних умінь і результатом здійснення комунікативної діяльності. Основне їх значення полягає в тому, що вони дають можливість пов’язати в єдину систему всі знання, отримані на різних уроках, а також здобути нові знання в результаті здійснення цих зв’язків. Учнів треба вчити вмінню отримувати і застосовувати на уроках англійської мови інформацію, одержувану ними при вивченні інших предметів. Це відповідає вимогам педагогів про необхідність вчитися створювати «урок майбутнього», у якому буде відображено « творчий процес, а не стандартизований. Такий урок буде жити лише завдяки винахідливості усіх учасників освітнього процесу»[10]. Розглянемо практичні аспекти з реалізації міжпредметних зв’язків.

Англійська і українська мова

Дитина, опановуючи рідну мову, спирається на мислення, яке розвивається одночасно з процесом оволодіння рідною мовою. Але при вивченні іноземної мови в шкільних умовах учні не можуть засвоювати ліншомовну лексику та граматику нібито автоматично. Проте учні можуть спиратися на знання та навички, опановані та здобуті при вивченні рідної мови. Крім того, шлях інтуїтивного механічного оволодіння мовою вимагає величезних затрат часу. Зв'язок з рідною мовою стає своєрідним ланцюгом поєднання із лексичними і граматичними одиницями іноземної мови. Так, дуже доречно використовувати цей зв'язок при вивченні граматичного матеріалу. Наприклад, при вивчені теми «Складнопідрядне речення» для учнів 8 класу доцільно буде спиратись на раніше засвоєний граматичний та синтаксичний матеріал з рідної мови.

Англійська мова і музичне мистецтво

Метою предметів художньо-естетичного циклу є розвиток дітей в процесі художньої, музичної, трудової діяльності. Діяльна освіта розвиває дитину засобами музики почуттів, відчуттів, емоцій, руху, зображення. Воно є специфічною мовою спілкування зі світом що вчить спілкуванню, тільки вербальними засобами. І часом важко передбачити, який з пропонованих дитині мов спілкування зі світом виявиться найбільш близьким і зрозумілим йому. Об'єднання зусиль цих предметів взаємно збагачує їх, зачіпає такі струни, які найбільш чуйно відгукуються на той чи інший емоційний вплив. Музика добре допомагає відпочивати під час навчальної діяльності.  На уроках англійської мови багато вчителів використовують музичні динамічні паузи, що дозволяє уникати «перевантаженості» уроку. Використання музики і співу на уроках іноземної мови дозволяє включити в активну пізнавальну діяльність резервні можливості особистості кожної дитини, створює передумови для дружньої колективної роботи в атмосфері позитивних емоцій. Відомо, що існує тісний взаємозв'язок між розвитком мовного і музичного слуху. Тому використання музичних текстів сприяє розвитку слухової уваги і контролю, удосконалює роботу артикуляційного апарату. Важливу роль у навчанні іноземних мов відіграють процеси сприйняття. Сприйняття відображає предмет в сукупності його властивостей. У залежності від того, який аналізатор відіграє в сприйнятті головну роль, розрізняють зорові, слухові, дотикові і кінестетичні відчуття. При навчанні іноземних мов особливе значення мають слухові і кінестетичні відчуття. Це пов'язано з тим, що звукова мова є основною, а утворення звукомоторних образів пов'язане зі слуховими і кінестетичними відчуттями. При навчанні писемного мовлення провідне значення мають зорові сприйняття й сприйняття, пов'язані з моторикою руки. Саме тому на допомогу у засвоєнні лексичного матеріалу приходить використання зв’язків англійської мови та музичного мистецтва.

Англійська мова та інформатика

В сучасному віртуальному просторі є місце і для закріплень знань з англійської мови і для досконалого вивчення нових тем. Особливою мотивуючою стороною стало тимчасове звернення до дистанційної форми навчання – обмеженість часу з одного боку та безмежність варіацій виконання завдань з іншого. Використання сучасних технологій сьогодні, як ніколи раніше, набуло актуального значення:

- проходження онлайн – тестувань, виконання завдань в реальному часі, використання флеш карток за темою уроку на різних навчальних сайтах по типу https://naurok.ua;

- участь у онлайн – конференціях та вебінарах (особливо ефективно при підготовці до складання певного типу іспитів);

- закріплення знань та здобуття нових на навчальних платформах типу ILearn тощо.

Враховуючи все вищезазначене, можна схематично зобразити  процес викладання навчального матеріалу із використанням міжпредметних зв’язків наступним чином (рис.1.2).

Рис. 1.2 Схема навчального процесу із використанням міжпредметних зв’язків

Особливості методики реалізації міжпредметних зв’язків на уроках англійської мови

За Н.П. Волковою «педагогічна реальність є складною і багатоманітною, пізнання її потребує особливого бачення, володіння надбаннями багатьох наук, використання філософських, загальнонаукових і спеціальних методів. Завдяки системному їх використанню ця дійсність набуває правильного відтворення у мисленні, трансформується в науково вивірені концепції, теорії, відповідно впливає на педагогічну практику»[3]. Це означає, що перед учителем постає досить складне завдання – трансформувати цю складну реальність, розкласти її на простіші складові таким чином, щоб учень під час навчання мав змогу опанувати складні теми, спираючись на більш простий матеріал.

У новому державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти [21]відмічається важливість міжпредметних зв’язків у формуванні системи знань учнів. Міжпредметні зв’язки можна приєднувати в урок у вигляді фрагмента, окремого етапу уроку, на якому певна пізнавальна задача вимагає залучення знань з інших предметів. Навчальний матеріал окремих тем уроків певного курсу виявляється настільки тісно пов’язаним з навчальним матеріалом іншого предмета, що виникає потреба в здійсненні міжпредметних зв’язків протягом усього уроку. «За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків закладається фундамент для формування в учнів умінь комплексного бачення проблем реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання»[1].

І учень, і учитель відіграють в навчальному процесі власну роль – виконують функції, що відповідають вимогам поставлених перед кожним із них задач.  «Традиційно вважається, що навчальний процес ґрунтується на прямій і постійний взаємодії вчителя і учня»[2, с. 34]. Так вчитель використовує можливості інтеграції з суміжними дисциплінами, а учень несе відповідальність за якість  засвоєних знань, набуває досвіду у спроможності самостійно застосовувати ці знання у практиці повсякденного життя. При цьому викладач стикається з низкою особливостей процесу:

- учні опановують нові знання і навички уривчасто, отримують нецілісну картину уявлення світоіснування. Такі знання поступово, якщо не будуть відстежені та виправлені, можуть псувати мислення та зробити спотвореним ставлення до світу й самого себе;

- у учня не вистачає навичок для створення взаємозв’язку між досліджуваним матеріалом та тим, що проходив  раніше,  не розуміє, як практично використати на уроках англійської  знання з інших предметів.

Для самого учителя теж назріває низка питань, які необхідно обов’язково враховувати при розробці будь – яких методичних рекомендацій:

- знання із суміжних дисциплін забуті або невідомі в силу своєї новизни; вчитель не оперує новітніми даними щодо досягнень в суміжних предметах;

- вчитель не надбав спеціалізованих  методичних умінь та навичок для регулярного впровадження реалізації міжпредметних зв’язків;

- дублювання одного і того ж матеріалу в навчальних програмах й посібниках веде до перенавантаження зайвою інформацією, коли учителеві замість пошуку інновацій та ново впроваджень, необхідно займатись пересівом та сортуванням матеріалу;

- відсутність загальної освітньої політики в одному педагогічному колективі, протистояння та нездорова конкуренція, що не дає змогу діяти як єдине ціле, намагання переключити увагу та інтерес учнів саме до свого предмету, ігноруючи інші суміжні дисципліни.

Особливе значення мають міжпредметні зв’язки для ефективного використання організаційних форм навчання, а також цілеспрямованої перебудови всіх основних ланок навчально-виховного процесу:

- комплексної постановки завдань уроку (навчальної теми, сукупності уроків, факультативних занять тощо), що поєднує освітні, розвиваючі та виховні завдання суміжних предметів;

- комплексної розробки змісту уроку, що включає вивчення узагальнених, суміжних понять, провідних ідей споріднених предметів, світоглядних проблем, ідейно-виховних аспектів науки; організації пізнавальної діяльності учнів, що передбачає навчання складним узагальнених умінь і прийомами навчальної роботи, загальними для ряду предметів;

 - комплексного використання засобів активізації навчальної діяльності учнів, методів і форм навчальної роботи, наочних посібників, між якими встановлюється зв’язок;

- аналізу рівнів навченості та вихованості учнів відповідно із завданнями, загальними для різних навчальних предметів;

- комплексного поурочного й тематичного планування, що включає всі раніше названі аспекти організації навчання і передбачає взаємодію вчителів різних предметів.

«Говорячи про підвищення якості освіти, доцільно буде відмітити, що необхідно не знищити в дитини бажання навчатися, а навпаки всіляко підтримувати та мотивувати його» [7]. Саме через те, що урок із використанням міжпредметних зв’язків може виглядати занадто громіздким та об’ємним, впровадження міжпредметних зв’язків є найбільш актуальним і в той самий час найбільш складним процесом.

Модернізація змісту здебільшого вимагає підвищення професійної компетентності сучасного педагога. Учитель та викладач сьогодення має по - новому зорієнтувати своє мислення на усвідомлення  та опрацювання цілком оновлених вимог до викладацької діяльності. Проте слід не забувати й про те, що «успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями»[12].

Етапи формування міжпредметних знань, умінь і навичок учнів у загальноосвітній школі зображено в таблиці 1.1 (див. додатки)

Висновки

Можна сформулювати наступне твердження. Міжпредметні зв’язки — педагогічна категорія для позначення інтеграційних відносин між об’єктами, явищами та процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу й виконують освітню, розвивальну та виховну функції в їхній органічній єдності

Міжпредметними зв’язками будемо вважати взаємну узгодженість навчальних програм суміжних з англійською мовою дисциплін. Особливістю принципів реалізації міжпредметних зв’язків вважатимемо розташування матеріалу суміжних предметів таким чином, щоб вивчення англійської мови могло спиратися на знання, викладені в інших дисциплінах.

Відсутність стійких предметних інтересів і знань позбавляє учня основ «міжпредметної» діяльності, спричинюючи часом негативне ставлення до неї. В одних учнів під впливом міжпредметних зв’язків підвищується інтерес до навчальних предметів, які раніше не цікавили їх, а рівень знань та умінь ще залишається невисоким. В інших, навпаки, значно зростають уміння міжпредметного перенесення, проте помітних змін у розвитку предметних інтересів не спостерігають.

Інтеграція одних предметів зі шкільної програми у сферу інших стає чудовою можливістю для створення повноцінного процесу викладання шкільних дисциплін, що дасть гідну відповідь викликам сучасного світу. Проте слід пам’ятати і про те, що систематичне використання міжпредметних зв’язків може перевантажувати учнів під час освітнього процесу.