Рефлексія в початковій школі

Освітнім результатом навчаня є тільки той, який усвідомлений учнем. Якщо учень не розуміє, що він робив і чого навчився, не спроможний сформулювати способи своєї діяльності, проблеми, що виникли, шляхи їх вирішення та отримані результати, тоді його освітній результат перебуває у прихованому, неявному вигляді, що не дозволяє його використати з метою подальшого навчання.

Конструюючи урок, учитель найчастіше вкрай мало часу відводить етапу підбиття підсумків роботи на уроці. Учні  погоджуються з тим, що урок був цікавим,  вони довідалися багато нового… Але варто лише попросити конкретизувати, що саме було зроблено, як відразу з’ясовується, що багато хто з учнів не може зробити цього.

 Рефлексія – важливий саме  етап  роботи, що полягає у з’ясуванні змісту виконаного, підведенні своєрідної риски під знаннями, які мали бути засвоєні, і встановленні зв’язку між тим, що вже засвоєно, і тим, що знадобиться в майбутньому.

Учитель повинен розуміти важливість саме цього етапу роботи, що полягав у зясуванні змісту виконаного, підведенні своєрідної риски під знаннями, які мали бути засвоєні, і встановленні звязку між тим, що вже засвоєно, і тим, що знадобиться в майбутньому.

У педагогіці під рефлексією розуміється готовність та спроможність людини до самооцінки, самопізнання, аналізу своїх дій, мотивів, вчинків, настрою, до зіставленя їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, з’ясувати й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розвязування, отримані результати тощо.

Функціями рефлексії, як етапу уроку, є:

•                  з’ясувати зміст опрацьованого матеріалу;
•                  порівняти реальні результати з очікуваним;
•                  проаналізувати одержаний результат;
•                  зробити висновки;
•                  закріпити та скоригувати засвоєне;
•                  визначити нові теми для обміркування;
•                  установити звязки між тим, що вже відомо, і тим, що необхідно засвоїти, чого слід навчитися у майбутньому;
•                  скласти план подальших дій.

 

Виходячи з ключової функції рефлексії – повернення до очікуваних результатів уроку і можливості преконатися, що учні їх досягли, можна виділити наступні стадії рефлексії:

 

I Встановлення фактів (що відбулося?)

 

На цій стадії доречно використовувати запитання: Що і навіщо вивчали? Які нові знання отримали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися?

 

II Аналіз причин (чому це відбулося?)

 

На цій стадії доречно поставити запитання: Які способи діяльності ми використали? Як ми досягли мети?

 

III Планування подальших дій (що нам робити далі?)

 

На цій стадії варто запитати: Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?

 

Технологія проведення етапу рефлексії

На першій стадії варто:

•                  використовувати відкриті питання: як? чому? що?
•                  висловлювати почуття
•                  наполягати на описовому, а не на оціночному характері коментарів
•                  говорити про зроблене, а не про те, що могло б бути зроблено

На другій стадії доречно:

•                  запитувати про причини. Чому? Як? Хто?
•                  вникати у відповідь. Чому цього немає? Що було б, якби?
•                  шукати альтернативні теорії. Чи існують інші можливості?
•                  добирати інші приклади. Де ще відбувалося що-небудь подібне?

На третій стадії треба:

•                  сприяти тому, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій.

 

 

Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:

1. Зупинка рефлексивної діяльності.

Будь-яка попередня діяльність має бути завершена або припинена. Якщо виникли труднощі в розвязання проблеми, то після рефлексії її розвязання має бути продовжене.

2. Відновленння послідовності виконуваних дій.

Усно чи письмово відтворюється все, що виконувалося, у тому числі й те, що на перший погляд зжається малозначущим.

3. Вивчення відтвореної послідовності дій з огляду на її ефективність, продуктивність, відповідність до визначених завдань.

4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії.

Таких результатів може бути кілька видів:

•     предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді  на запитання та інше;
•     способи, що використовувалися або були створені під час діяльності;
•     гіпотези щодо майбутньої діяльності.

5. Первірка гіпотез під час наступної діяльності.

 

Під час проведення рефлексії розглядається кінцевий результат діяльності: даються відповіді на запитання з вивченого під час розв’язання вправ, складання таблиць тощо. Але не менш важливим є обговорення питань:

•     Яких помилок можна припуститися, якщо забути вивчену теорію чи її частину?
•     Чи виконані ті завдання, що поставлені на початку уроку?
•     Що допомогло досягти мети?
•     Що сподобалося чи ні під час конкретного виду діяльності?
•     Які труднощі виникали протягом уроку? Чому?
•     Що можна порадити іншим учням для подолання таких труднощів?
•     Які рекомендації можна надати зодо запобігання цих труднощів під час виконання домашнього завдання?

 

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в початковій школі, є різноманітність її методів і прийомів, можливість їх використання відповідно до вікових та інших особливостей молодших школярів.

 

 

Розглянемо використання методів:

«Рюкзак»;

«Асоціативний кущ»;

«Обери позицію»;

«Сенкан»;

«Різнокольорові капелюшки»;

«Розумний куб»;

«Метод прес»;

«Есе»;

«Самооцінка»

для проведення етапу рефлексії на прикладі матеріалу різних навчальних предметів 3 класу.

 

«Рюкзак»

Метод етапу рефлексії «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня до роботи на цьому етапі. Полягає він в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запропоноване учителем запитання. Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Знайомляться з відповідями вибірково.

Варіанти запитань:

•     Які знання, отримані на уроці, знадобляться вам на інших уроках?
•     Які з отриманих знань, способів дій знадобляться вам у житті?
•     Які вправи, виконані на уроці, ви згадаєте при виконанні домашнього завдання?
•     Які моменти уроку вам запамяталися? Чому?
•     Яка інформація на уроці вас вразила? Чому?
•     Які вправи, завдання, виконані на уроці, ви хотіли б виконувати частіше?
•     З яких питань уроку ви хотіли б отримати додаткову інформацію, розширити свої знання?
•     Чиї відповіді (доповіді) на уроці вам сподобалися? Чим?
•     Чи виправдалися ваші сподівання щодо уроку? Чому?

 

Особливості методу «Рюкзак» у тому, що він:

•     дає мождивість залучити до роботи всіх учнів;
•     дає можливість виділити головне, визначити важливість уроку;
•     вносить в урок елементи гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій;
•     надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобалися їм;
•     створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

 

«Асоціативний кущ»

 

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цей метод рекомендується використовувати на етапі рефлексії як під час групової роботи, так і індивідуально.

Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил:

1.               Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово чи фразу, виділити її певним чином.
2.               Записати будь-які слова чи фрази, які спадаюсть на думку щодо ключового слова (фрази).
3.               Ставити знаки питання біля частин «куща», в яких є невпевненість.
4.               Після заповнення «куща» вказати проблеми чи теми, для розгляду яких є необхідна додаткова інформація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади «асоціативних кущів»

До теми «Тварини»

Асоціативний кущ «Цінність тварин для людей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До теми «Гриби»

Асоціативний кущ «Значення грибів»

 

 

 

 

«Обери позицію»

Цей метод, використаний на етапі рефлексії, допомагає навчитися обирати позицію відносно проблемних питань, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатися до аргументів тих, хто обирає іншу позицію.

 

Організація діяльності із застосування методу

 

Учням пропонується проблемне питання (ситуація) та шкала, на якій вони можуть позначити свою позицію.

 

            так __________________________0__________________________ні

 

 

1. Шкалу, позначену на аркуші паперу, можна передати по рядах (групах) з проханням відмітити свою позицію. Можна проголосувати за обрану позицію та записати кількість голосів біля відповідної позиції на шкалі, що накреслена на дощці.

 

2. Учням пропонується навести аргументи на підтримку своєї точки зору.

 

3. Школярі розбирають наведені аргументи, при необхідності виконують обчислення, провадять практичний дослід, які допоможуть розвязати проблему, звертаються до підручника тощо.

 

4. Після цієй роботи учні можуть обрати іншу позицію, якщо думка змінилася.

 

Приклади проблемних питань до методу «Обери позицію»:

Мікроби є шкідливими для людини?

Сонце – наш друг?

Без взаємодопомоги людям не обійтись?

Треба вміти відмовляти! (ЯДС)

Чи треба читати швидко?

Прислів’я відрізняються від приказок? (Літературне читання)

 

«Сенкан»

Сенкан (п’ятиряддя) допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки.

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з пяти рядків.

 

Схема сенкану

            Тема (один іменник)

Опис (два прикметники)

Дія (три дієслова)

Ставленя (фраза з чотирьох слів)

Перефразування змісту, підсумок (одне слово)

 

Алгоритм складання сенкану

1.               Один іменник – назва поняття
2.               Два прикметники – опис поняття
3.               Три дієслова – визначення дії
4.               Фраза, яка виражає ставлення, почуття з приводу обговорюваного.
5.               Узагальнення (одне слово, синонім), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.

 

Приклад 1   Літературне  читання

                     Ірина Прокопенко. Як берізка листя роздарувала

                             Берізка

                             Красива, чуйна

                             Прикрашає, сумує, заспокоюється

                             Берізка дарує радість іншим

                             Доброта

 

Приклад 2     ЯДС

                       Поведінка, звички і здоров’я

                              Звички

                              Корисні, шкідливі

                              Допомагають, руйнують, впливають

                              Поганих звичок можна позбутися

                              Здоров’я

 

 

«Різнокольорові капелюшки»

Метод зявився у практиці рефлексії на основі методичних розробок французького психолога Едварда де Боно.

Перед тим, як працювати з методом, доречно познайомитися із «Легендою про старого Майстра».

На основі цієї казкової інтерпретації розроблено метод розумових різнокольорових капелюхів, який використовується на етапі рефлексії для аналізу проблеми, ситуації, для групової дискусії, коли необхідно розглянути предмет під різним кутом зору, об’єктивно оцінити явище, змоделювати різноманітні cитуації та спрогнозувати їх розвиток. Цей метод навчає:

•     думати різними способами;
•     по-різному оцінювати ситуацію;
•     прогнозувати події

 

Можна пропонувати учням створити групи під кожним капелюхом, опрацювати ситуацію та презентувати її, такоє можна запропонувати перевдягати капелюшки. Необхідно пам’ятати, за що саме «відповідає» кожен капелюх.

Білий капелюх символізує нейтральну інформацію. Учень, міркуючи з білим капелюхом на голові, пригадує особисті знання і вміння, пробує визначити, якої інформації недостатньо, які прогалини в знаннях окреслює джерела, де можна знайти і доповнити потрібну інформацію, користуючись словниками, таблицями, схемами тощо.

Чорний капелюх – це вказівка на негативні сторони, помилки. Учень, міркуючи з чорним капелюхом на голові, піклується про істину, правдоподібність, критично оцінює: «Чи це правильно? Які можливі проблеми і небезки?»

Жовтий капелюх – це простеження позитивних сторін явища, переваг та досягнень. Мета мислення під жовтим капелюхом – довести здійснення ідеї.

Зелений капелюх – це пропозиції, ідеї, творчість, можливі альтернативи. Достатньо просто висунути ідею для подальшого розгляду, не обгрунтовуючи її логічно. Мета зеленого капелюха – розширити діапазон можливих варіантів, активізувати мислення.

Синій капелюх – контроль над розумовим процесом підбиття підсумків, житт’євий досвід, що випливає з ситуації, висловлення спостережень та коментарів.

Наведемо приклад використання методу для узагальнення знань з мір довжини і маси.

Заздалегідь вчитель дає учням завдання повторити міри величин, опрацювати в додатковій літературі відомості про одиниці їх вимірювання в різних країнах, в давнину. Перед уроком учні попередньо обирають, у групі якого кольору працюватимуть. На уроці відбувається обговорення питань у групах (побудова відповіді, визначення доповідача тощо).

 

«Міри довжини»

Білі капелюхи:

•     Які одиниці вимірування довжини ви знаєте?
•     Які одиниці  вимірювання довжини існували в давнину?
•     Які одиниці  вимірювання довжини існують в нашій країні, в інших країнах?

 

 

 

Червоні капелюхи:

•     Які одиниці вимірювання довжини в життєвій практиці використовуються частіше, рідше? Чому?

Жовті капелюхи:

•     Чи виграло людство, створивши різноманітні одиниці вимірювання довжини? Доведіть свою думку.

Зелені капелюхи:

•     Що вимірували у давнину верстою, вершком, п’яддю, ліктем?

Чорні капелюхи:

•     Чому зникли стародавні одиниці вимірювання?

Сині капелюхи:

•     Зробіть висновки з теми. Чому необхідно знати одиниці вимірювання довжини. Наведіть приклади використання вами отриманих знань.

 

«Міри маси»

Білі капелюхи:

•     Які одиниці вимірування маси існують сьогодні?
•     Які прилади використовуюстья для визначення маси?
•     Якими мірами маси користувалися у давнину?

Червоні капелюхи:

•     Чому, на ваш погляд, виникла необхідність появи одиниць вимірювання маси?

Чорні капелюхи:

•     Вкажіть недоліки одиниць вимірювання маси (На нашу думку... За відсутності терезів та еталонів ваги...)

Зелені капелюхи:

•     Якби ви були вченими, які одиниці маси ви б прийняли як недоцільні, які б залишили? Можливо, ввели б свою пропозицію щодо мір маси?

Жовті капелюхи:

•     Які переваги має система вимірювання маси? (Добре те, що під час використання мір маси...)

Сині капелюхи:

•     Зробіть висновки з теми. Чому необхідно знати і вміти користуватися знаннями про міри маси. Наведіть приклади використання вами цих знань.

 

«Розумний куб»

 

Для застосуваня цього методу виготовляється куб для індивідуального чи фронтального опитування або декілька кубів, якщо буде застосовано групові форми роботи. На кожній з граней написано одне з питань, за якими можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз, порівняти тощо. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані. Така робота надає можливість створювати ігрові моменти і позитивно сприймається учнями.

 

Приклад 1. ЯДС

                    До теми «Вода»

1. Властивості води

2. Стани води

3. Вода-розчинник

4. Перетворення води

5. Кругообіг води в природі

6. Запобігання забрудненню води

 

Приклад 2. ЯДС

                    До теми «Безпека в школі»

1. Правила поведінки в коридорі

2. Правила поведінки на уроках трудового навчання

3. Правила поведінки у спортивному залі

4. Правила поведінки на шкільному подвірї

5. Правила поведінки в ідальні

6. Правила поведінки на перерві

 

Можна створювати куби із загальними питаннями, які застосовуються для характеристики понять з різних предметів. Наприклад:

1. Опиши...

2. Проаналізуй...

3. Застосуй...

4. Оціни...

5. Вислови своє ставлення...

 

«Метод прес»

 

Метод прес може бути використаний на етапі рефлексії з метою навчити учнів знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати свої думки у вигляді чіткої та логічної структури.

 

Етапи методу

1. Висловлюємо свою думку: «Я вважаю...»

2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що...»

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї пропозиції: «Наприклад, ...»

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже...», «Таким чином...»

 

Приклад 1 Літературне  читання.

                   Колосок. Українська народна казка

•     Чи правильно зробив Півник, коли залишив мишенят голодними?

1. Я вважаю, що Півник залишив мишенят без частування пирогами заслужено.

2. Тому що Круть і верть були ледачими, думали тільки про розваги.

3. Наприклад, про це свідчать рядки з казки:

«А мишенята почали гратися»

«А мишенята тим часом в довгої лози гратися. Одне через одного стрибаюсть, веселяться».

«Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють»

І все це – під час роботи Півника.

4. Отже, небажання працювати, допомагати Півнику призвело до того, що мишенята залишилися голодними.

 

Приклад 2. ЯДС

                    Безпека пішоходів.

•     За яких погодних умов рухатися дорогами небезпечно?

1. Я вважаю, що небезпека на дорозі посилюється аід час дощу, снігу, туману.

2. Тому що, коли дорога мокра чи підмерзла, водієві важко керувати машиною, під час туману погіршується видимість.

3. Наприклад, навіть вправний водій не зможе відразу зупинити машину, вона буде рухатися і тоді, коли вже спрацювали гальма. А це небезпечно і для водія, і для пішоходів.

4. Отже, в дощову й снігову погоду, в туман слід бути особливо уважним як пішоходам, так і водіям.

 

«Есе»

Есе – це різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій.

Єдиної моделі чи зразку есе не існує. Есе, як метод рефлексії, полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Це дозволяє:

•     глибше зануритися у проблему й власний внутрішній світ під час її розвязання;
•     розширювати й удосконалювати кругозір;
•     розвивати  спостережливість;
•     збагатити словниковий запас;
•     удосконалювати усну і писемну мову;
•     «почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей.

 

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим, може обмежуватись у часі від 5 до 20 хвилин, бути необмеженим.

Есе може використовуватися не тільки для підбиття підсумків на уроках з різних предметів, але і як домашнє завдання.

 

Написання есе відбувається за таким алгоритмом:

1. Збирання інформації за проблемою

2. Аналіз інформації

3. Виявлення власної точки зору

4. Викладення власної точки зору.

 

Приклади тем есе:

1. Чи потрібно мені знати про інфекційні хвороби?

2. Вогонь: наш друг чи ворог?

3. Чому на Землі залишається все менше чистої води?

4. Як я бережу свій зір? (ЯДС)

5. Навіщо потрібно вчити вірші напамять?

6. Чи потрібно писати каліграфічно? (Українська мова)

 

Наприкінці теми, чверті, семестру, року можна запропонувати учням за допомогою есе здійснити рефлексію своєї діяльності, відповідаючи на запитання:

•     У чому я змінився?
•     Якого найбільшого успіху я досяг?
•     Чому та як мені це вдалося?
•     У чому полягає моя найбільша проблема?
•     Як я її долав і чи буду це робити надалі?
•     Що мені раніше не вдавалося, а тепер вдається?
•     Що я навчився робити?
•     Які нові види і способи діяльності я застосував і засвоїв? тощо.

 

«Самооцінка»

 

Важливим елементом кожного уроку, безперечно, є оцінювання. Оцінка на уроці може виконувати різні функції: діагностичну, організаційну, стимулюючу, рефлекторну. Самооцінка учнями своєї роботи є важливим різновидом оцінювання. Самооцінка школяра випливає з рефлексії і завершує освітній цикл.

Регулярно застосовуючи цей метод, учитель може дізнатися багато нового та цікавого про дітей, про себе, свої уроки, свій предмет, про методи, які використовуюсть на уроці, про настрій та ставлення своїх учнів до того, що відбувається на уроках.

 

Особливості методу:

•     дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;
•     вчить учнів контролювати та оцінювати свої дії, дії інших школярів;
•     дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;
•     надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань;
•     надає можливість диференціації домашнього завдання.

 

Одним з найважливіших завдань початкової ланки є формування у школярів умінь здійснювати адекватні самооцінні судження, що сприяє розвитку їхньої розумової рефлексії, тобто здатності обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх, свідомо ставитися до учня. Цій меті служитиме побудова учнями діаграм і таблиць власних навчальних досягнень, анкетування, заповнення аркушів оцінювання набутих умінь, викоричтання різних оцінювальних форм.

 

Приклад 1. Таблиця будується за наслідками, наприклад, тематичних контрольних робіт з математики. Учень розфарбовує клітинку, що відповідає виду завданя, олівцем потрібного кольору:

•     червоного – якщо завдання виконано відмінно
•     зеленого – у разі наявності в ньому 1-2 помилок
•     синього – якщо завдання цілком виконано неправильно, або невиконано.

 

		Конт	роль	ні	робо	ти
Завдання	1	2	3	4	5	6	7	8
Нумерація чисел
Математичні вирази
Задачі
Іменовані числа
Геометричний матеріал
Оцінка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2. Учень будує діаграму за оцінкою вчителя, наприклад, на уроках читання, протягом місяця.

 

 

Бали

    |

12|

11|

10|

 9 |

 8 |

 7 |

 6 |

 5 |

 4 |

 3 |

 2 |

 1 |

 0 |__,__,__,___,__,__,___,__,__,___,__,__,_______       

    п   с   ч     п   с   ч     п   с   ч     п   с   ч                     Дні тижня

 

 

 

Діаграма дає змогу учневі простежити, чи є його досягнення стабільними; простежити й обговорити з учителем, виконання яких завдань сприяло отриманню вищих (нижчих) балів та зробити висновки.

Оцінити ж свій рівень знань порівняно з однокласниками допоможе нанесення на діаграму різнокольоровими ручками показників декількох учнів, що спонукатиме дітей до змагань, сприятиме формуванню взаємооцінних суджень.

 

 

 

 

 

Приклад 3. Завдання, що виконуються на уроці, поділено на частини, кожна з яких оцінюється від 1 до 3 балів за допомогою ключових слів

 

1	2	3
-   багато помилок     потребую допомоги	припускаюся незначних помилок     необхідна підтримка	виконую всі завдання     можу надати допомогу іншим

 

 

 

 

Бали виставляються на картках; наприкінці уроку сумуються.

 

Картка самооцінки

Завдання	Бали
1
2
3
4
Сума балів

 

Приклад 4. Анкета, відповіді на питання якої проілюструють ставлення учнів до певної теми, виконаної роботи, дає можливість учням здійснити рефлексію.

 

ЯДС

Анкета «Я і мій клас»

 

1. Яким, на твою думку, є твій клас

а) дружний;

б) більше дружний, ніж недружний;

в) більше недружний, ніж дружний.

 

2. Чи є у тебе в класі друг?

а) так;

б) ні.

3. Чи хтось з одноклассників для тебе є авторитетом?

а) так;

б) ні.

 

4. Чи є, на твій погляд, лідери у класі?

а) у добрих справах;

б) у поганих справах.

 

5. Чи проводиш ти свій вільний час з кимось із однокласніків?

а) так;

б) ні.

 

6. Чи люблять учні разом проводити час у школі і поза нею?

а) так;

б) ні.

 

7. Чи дружать хлопчики з дівчатками?

а) так;

б) ні.

 

8. Чи є в класі такі діти, з якими у тебе складні або конфліктні стосунки?

а) так;

б) ні.

 

9. Чи були заходи, проведені класом, які тобі запам’яталися надовго?

а) так;

б) ні.

 

10. Чи є у вашому класі маленькі групи, в яких учні товаришують один з одним?

а) так;

б) ні.

 

11. Чи допомагає тобі хтось з однокласників (за своєю ініціативою або на твоє прохання) у навчанні; в інших справах?

а) так;

б) ні.

 

12. Чи існує щось, на твою думку, що заважає тобі вчитися краще?

- лінощі

- відсутність інтересу

- брак часу

- слабке здоров’я

- щось інше ___________________________________________________________

 

Приклад 5. Аркуш оцінювання набутих умінь

 

Призвище, імя _________________________________________________________

 

Я це знав
Я частково це знав
Я цього не знав
Я дізнався про
Я б хотів дізнатися про

 

 

Приклад 6. Оцінювання за допомогою різних оцінювальних форм (позначок, пелюстків, човників, листочків тощо).

 

- повне розуміння матеріалу 

 

- часткове розуміння матеріалу

 

- нерозуміння матеріалу    

 

Вищезазначені підходи до організації самооцінювання учнів забезпечують учителю отримання інформації про вплив його діяльності на тих, для кого вона здійснюється. Фіксація учнем того, що відбувається з ним під час уроку, виступає для вчителя джерелом даних, спираючись на які він може здійснювати рефлексію своєї діяльності.

 

Сучасний урок предбачає здійснення контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу протягом уроку, а на останньому його етапі відбувається рефлексія та самооцінювання діяльності учнів.

 

Отже, основними напрямками, за якими доцільно здійснювати загальну та індивідуальну рефлексію діяльності учнів на уроці є:

•     діяльнісний підсумок уроку: що ми з вами встигли зробити?
•     розвивальний підсумок уроку: чого ви навчилися? на яку сходинку піднялися? у чому стали розумнішими, дорослішими?
•     змістовний підсумок уроку: на які питання, що були поставлені на початку та в процесі уроку, змогли відповісти? що нового дізналися?
•     емоційний підсумок уроку: кому з учнів ви б хотіли подякувати за співпрацю?

       чи сподобався вам урок, чим саме?

 

Всі ці види підсумків не слід одразу використовувати на одному уроці. Доцільно обирати один або два напрямки, змінюючи й урізноманітнюючи їх у системі уроків.