Рекомендації для асистентів вчителів у процесі реалізації змісту предметів природничого циклу в навчальному закладі.

 Рекомендації для асистентів вчителів у процесі реалізації змісту предметів природничого циклу в навчальному закладі             

Право на рівний доступ до якісної освіти є невід`ємним правом кожної дитини, яке закріплене в основному законі України - Конституції України, інших законодавчих документах. Якою ж має бути якісна освіта для дітей з особливими освітніми потребами? Відповідь на це запитання можна знайти у багатьох документах ЮНЕСКО, ООН, інших міжнародних організацій, а починаючи з 2009 року – у ряді документів, прийнятих Україною. Це, насамперед, Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009р. №1482-р. «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року», Концепція розвитку інклюзивної освіти, Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Роль асистентів педагога в роботі інклюзивного класу є надзвичайно важливою і полягає у наданні допомоги вчителю та дітям, в тому числі й дітям з особливими потребами у навчанні. Асистенти педагога забезпечують:

• Надання допомоги вчителям в організації, підтримці та впровадженні навчально-виховного процесу;
• Моделювання додаткової позитивної ролі для учнів, належних і ефективних міжособистісних комунікаційних навичок (вербальних, невербальних);
• Моделювання безпечної практики роботи та реагування на непередбачені ситуації в міру їх виникнення;
• Розширення навчальних можливостей для дітей;
• Індивідуалізований підхід до навчання дітей та надання індивідуальної уваги окремим учням;
• Управління поведінкою учнів, проведення спостережень відповідно до вимог вчителя;
• Додатковий час для вчителя для планування, навчання та оцінки навчального процесу;
• Більшу послідовність у процесі викладання;
• Кращий моніторинг та оцінку прогресу у навчанні та розвитку дітей;
• Моделювання організаційних навичок та підзвітності, дотримання основних правил та процедур, прийнятих у навчальному закладі.

Чіткого конкретного переліку обов`язків, які покладаються на асистента вчителя, немає. На визначення обов`язків асистентів педагога впливають різні чинники, а саме: характеристики та особистість вчителя, склад учнівського колективу, стосунки між асистентом вчителя та дітьми, міжособистісні навички вчителя та асистента вчителя, рівень навичок асистентів вчителя, фізичне середовище класу. Окремі вчителі можуть додавати власні вимоги щодо роботи асистентів з метою покращення якості викладання. Наступний перелік містить приклади можливих обов`язків асистентів педагога:

• Допомагати окремим учням у виконанні навчальних завдань, розроблених вчителем;
• Здійснювати нагляд за дітьми під час їх перебування в їдальні, на ігровому майданчику тощо;
• Надавати допомогу у здійсненні моніторингу прогресу дітей;
• Допомагати у роботі малих груп або індивідуально з окремими дітьми в той час, коли вчитель працює зі всією групою або іншими дітьми;
• Надавати допомогу у підготовці навчальних матеріалів;
• Допомагати у проведенні тестів, інших видів перевірочних робіт (підрахунок балів тощо);
• Допомагати вчителю у проведенні спостережень, здійсненні відповідних записів;
• Допомагати вчителю у вирішенні проблемних ситуацій та управлінні поведінко учнів у класі;
• Проведення інструкцій, розроблених вчителем;
• Співпраця з вчителем у процесі розроблення розкладу;
• Застосовувати та підтримувати стан обладнання в класі, включаючи проектор тощо.

Більш конкретні види діяльності, які можуть виконувати асистенти педагога, допомагаючи вчителю у процесі викладання, можуть включати в себе:

• організація екскурсій;
• читання книжок дітям;
• допомога учням у виконанні навчальних завдань, розроблених вчителем;
• роздавати матеріали учням на уроці;
• допомога дітям у вивченні свого імені, домашньої адреси, номера телефону, дня народження, імені батьків;
• здійснювати нагляд над ігровими видами діяльності дітей.

Працюючи за програмами загальноосвітньої школи, вчитель та асистент вчителя мають право: обирати відповідні предмети та види праці для поглибленого вивчення, адаптувати та модифікувати зміст базових програм (деякі теми можуть не вивчатися) або за їх зразком розробляти нові з урахуванням індивідуальних потреб дитини з особливими освітніми потребами, спираючись на місцеві умови навчання та подальшого працевлаштування випускників.

 Адаптації та модифікації навчального матеріалу і процесу навчання мають відбуватися шляхом покрокового виконання наступного алгоритму:

 Алгоритм роботи з дитиною з особливими освітніми потребами.

1. Знайомство з дитиною, її батьками та супровідними документами.

2. Визначення актуального рівня розвитку.

3. Визначення зони найближчого розвитку.

4. Визначення провідної сигнальної системи (реакції на наступні види роботи): - візуальну демонстрацію (картинки, тексти, таблиці); - слухову демонстрацію (оповідання вчителя, читання тексту, музика); - тактильні відчуття (участь у дослідах і вправах, де можна доторкнутися, потримати в руках, порухати); - почуття (емоційне забарвлення навчального матеріалу). 

5. Визначення критеріїв оцінювання успішності дитини.

 6. Розроблення індивідуальної програми розвитку.

7. Корегування індивідуальної програми розвитку з урахуванням поступу дитини.

Основні шляхи підвищення якості навчання учнів з особливими освітніми потребами, які реалізує асистент педагога:

1. Створення психологічної установки на навчання та виконання практичних дій, які відповідають вимогам програми та індивідуальним можливостям дитини.

2. Навчання нормативно затвердженим прийомам навчальної та практичної діяльності, застосування у роботі ефективної технології.

3. Забезпечення достатнього рівня технічного та матеріального облаштування навчального процесу учнів.

Для ефективного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно проводити систематичний моніторінг динаміки розвитку їх здібностей та успішності. Одним із способів вирішення цього завдання є самостійні практичні роботи учнів у кінці кожної навчальної чверті. Цілеспрямоване вивчення результатів такої роботи учителем, поряд з іншими методами спостереження за дитиною, дозволяють виявити сильні та слабкі сторони навчальної діяльності учня, визначити завдання, спрямовані на виправлення властивих їм недоліків.

Вивчення предметів природничо-математичного циклу є одним із основних напрямів підготовки учнів до самостійного життя. Основоположними з них є математика та природознавство, які починають вивчатися у початковій школі. Природничі науки є пропедевтикою формування природовідповідного світогляду учнів шляхом засвоєння системи знань про природу і людину, сучасних основ екологічної культури.

Досягнення мети роботи інклюзивних навчальних закладів – соціальної адаптації школярів з особливими освітніми потребами − передбачає вирішення на уроках природничого циклу освітніх, корекційно-виховних та практичних завдань.

Наукові відомості про природу і навколишній світ, якими оволодівають учні з особливими освітніми потребами у інклюзивному класі, у порівнянні зі знаннями інших учнів, можуть бути обмежені за обсягом навчального матеріалу, спрощені за структурою і змістом пропонованої інформації, глибиною розкриття причиннонаслідкових зв'язків тощо. Наприклад, школярі з порушенням інтелектуального розвитку не вивчають такі важливі та необхідні для розуміння матеріального світу навчальні предмети, як фізика і хімія, водночас спеціальні дослідження показали можливість засвоєння ними елементарних фізичних та хімічних понять.

Головна мета викладання предметів природничого циклу в школі – повідомлення учням елементарних наукових відомостей про людину, реальні предмети, об'єкти та явища живої і неживої природи; доступне пояснення зв'язків між окремими природними явищами, визначення їх причини, демонстрація взаємозалежності та взаємозв'язку між існуванням людини і природою; формування сучасних поглядів на природу і взаємодію природи та суспільства, збагачення особистого досвіду учнів у результаті проведення систематичних спостережень за природою і природними явищами; озброєння учнів необхідними практичними навичками та вміннями у галузях природознавства, які з великою ймовірністю будуть використовуватися у реальному житті.

Викладання предметів природничого циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивною формою навчання повинно бути спрямоване не тільки на формування природничих наукових знань, а й на корекцію недоліків психофізичного розвитку. При знайомстві з живою і неживою природою, природними явищами, необхідно розвивати в учнів спостережливість, увагу, пам'ять. Учні повинні навчитися проводити порівняння різних об'єктів (величин), визначати подібність та відмінність, встановлювати спочатку за допомогою вчителя, а потім і самостійно прості причинно-наслідкові залежності. Спостереження за об'єктами і явищами природи, знаходження шляхом порівняння змін, що відбуваються з ними, узагальнення отриманих матеріалів сприяють корекції мислення учнів. У процесі засвоєння природничого матеріалу на основі безпосереднього знайомства учнів з об'єктами і явищами природи, спостережень у природі, використання на уроках різних засобів наочності (демонстрація натуральних об'єктів, друкованих посібників, кіно-відеоматеріалів) активізується пізнавальна та мовленнєва діяльність учнів.

У процесі систематичного вивчення предметів природничого циклу дітьми з особливими освітніми потребами, за даними науковців (Блеч Г. О., Королько Н. І., Літвінова В. В., Прохоренко Л. І., Сак Т. В., Таранченко О. М., Трикоз С. В.) зустрічаються наступні характерні труднощі: школярі не можуть виділяти і диференціювати суттєві ознаки, узагальнювати та систематизувати, розмежовувати несуттєві та мінливі ознаки, виділення яких дає можливість підкреслити своєрідність предмета, об'єкта, поняття; вони невірно запам'ятовують і відтворюють назви геометричних фігур, об'єктів або предметів, іноді самостійно придумують їм назви; невірно співвідносять назву об'єкта (предмета) та його образ; неправильно відносять конкретний предмет (об'єкт) до того чи іншого поняття; у процесі формування природознавчих понять учні краще відтворюють окремі ознаки і зв'язки, що відображають зовнішній вигляд об'єкта чи явища; іноді школярі в процесі відповіді намагаються реалізувати знання, що не мають прямого відношення до поставленого запитання.

Процес підготовки до уроку полягає: у підоборі матеріалу, як словесного, так й ілюстративного, складанні завдань, які будуть використовуватися для закріплення і перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації, а також для контролю за його якістю. Тут необхідно спиратися на знання особливостей інтелектуальної і психічної сфери учнів з особливими освітніми потребами, основні принципи і положення загальної та спеціальної педагогіки. Водночас при виборі методів і прийомів навчання, доборі засобів навчання, завдань та вправ необхідно враховувати рівень знань учнів, їх готовність до сприйняття навчального матеріалу, сформованість таких психічних процесів, як сприйняття, пам'ять, увага, мислення. Це дозволить передбачити типові помилки, уникнути їх і сформувати міцні та усвідомлені предметні знання.

Для полегшення запам'ятовування матеріалу і його кращого відтворення необхідно використовувати методичні прийоми, що вимагають включення різних аналізаторів, як слухових, так і зорових та тактильних. Вивчення предметів природничо-математичного циклу неможливе без широкого використання наочного матеріалу (малюнки, схематичні зображення, натуральні предмети, макети, муляжі, колекції, відеоматеріали), опорних слів і схем, що полегшують засвоєння, запам'ятовування і відтворення програмного матеріалу та сприяють актуалізації наявних знань.

Розповідь і пояснення вчителя (асистента вчителя) повинні обов'язково супроводжуватися демонстрацією наочності. Крім картин та  об'єктів натуральної наочності доцільно використовувати графічне зображення у вигляді схем, таблиць, графіків, картосхем, що ускладнюються як за формою, так і за змістом. Для кращого засвоєння знань про будову об'єкта або стадії явища можна використовувати прийом «розширення» малюнка або схеми, він може бути виконаний учителем на дошці крейдою, методом аплікації, спроектованим за допомогою технічних засобів навчання.

Необхідно використовувати різні види завдань на узагальнення понять та їх ознак. Ці завдання можуть бути цікавими за формою подачі матеріалу або за змістом (завдання, які спираються на малюнки та схеми або словесний опис об'єкта, кросворди, загадки природничо-математичного змісту тощо), різними за складністю, ступенем самостійності учнів, видам інструкції. Один з варіантів вправ, які можна застосовувати з цією метою, − це коректурні завдання: учні повинні розглянути ряд зображень об'єктів (предметів) або прочитати їх назви та визначити предмет (об'єкт), що не належить до цього ряду, або прочитати речення і знайти помилку.

Учні з особливими освітніми потребами здебільшого легко знаходять відмінності у предметах, явищах, але важко встановлюють схожість, тому для досягнення міцності знань необхідно навчати учнів не тільки встановлювати відмінності між об'єктами або природними явищами, а й знаходити схожість, бачити їх спільність.

Для цього використовуються завдання на знаходження у предметів, явищ спільного і відмінного, на класифікацію явищ або об'єктів, виділення загальних характерних ознак понять (завдання на порівняння опис об'єктів по картині з опорою на план). Невміння відокремлювати істотні ознаки від несуттєвих призводить до утруднення понятійних узагальнень, відволікання від ситуації. Щоб сформувати в учнів правильні природничі поняття, необхідно виділити те спільне, що притаманне всім одиничним об'єктам, які входять до складу загального поняття. З метою 13 корекції цієї особливості можливе застосування завдань на групування понять.

Система практичних робіт, яка застосовується у процесі вивчення предметів природничого циклу, має сприяти опануванню та закріпленню учнями з особливими освітніми потребами необхідними знаннями, уміннями і навичками, активізувати всі види діяльності учнів на уроці, корегувати недоліки психічних процесів. Вона повинна дозволяти встановлювати і розуміти причинно-наслідкові залежності, сприяти розвитку вміння виділяти головне і другорядне, аналізувати та порівнювати об'єкти і явища, а також уточнювати і збагачувати уявлення, розвивати понятійний апарат. Практичні роботи, які пропонуються учням, повинні складатися з урахуванням їх можливостей, відповідно ці роботи припускають різну ступінь самостійності у процесі їх виконання.

Виконання практичних робіт, передбачених програмою, вимагає спеціальної підготовки. Учня з особливими освітніми потребами необхідно навчити виконувати необхідні дії і описувати результати своєї діяльності. Для успішного засвоєння алгоритму пропонованого завдання необхідно поступове зростання ступеня складності та самостійності. Адже розв’язання задач математичного, географічного та біологічного змісту, як засвідчує практика, привчає учнів міркувати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові залежності та закономірності, узагальнювати і робити висновки.

На початкових етапах навчання більшість завдань практичного характеру повинна виконуватися спільно з асистентом вчителя або під його безпосереднім керівництвом. Завдання доцільно супроводжувати чіткою поетапною інструкцією, водночас необхідно стежити за точністю її дотримання.

Учням із особливими освітніми потребами складно виконувати багатокомпонентні завдання, які вимагають багатоаспектного аналізу, застосування того чи іншого логічного прийому і вироблення принципу рішення. Труднощі які виникають у процесі виконання навчальних завдань, наприклад необхідність інтелектуального напруження, можуть створити негативний фон, який у подальшому може призвести до зниження емоційно-пізнавального інтересу до даного виду навчальної роботи, а також до появи байдужого і негативного ставлення до предмета в цілому. Тому асистент учителя має спрямовувати діяльність учнів під час вирішення навчальних завдань на досягнення позитивного результату. Вони мають бути цікавими для учнів, спиратися на їх життєвий досвід, містити у собі відомості, що зустрічаються у засобах масової інформації та навколишній дійсності. Успішність виконання подібних завдань залежить не тільки від наявності в учня достатніх теоретичних знань з навчальної теми і знання способу їх виконання, а й від уміння керуватися інструкцією. Адже на уроках природничого циклу у зв'язку з великою кількістю практичних і лабораторних робіт учням часто доводиться виконувати завдання, використовуючи інструкцію педагога або підручника.

Спираючись на вищевикладене, можна зробити висновок, що успішність засвоєння учнями з особливими освітніми потребами природничих знань залежить від правильного добору змісту навчального матеріалу, точного його структурування, адекватного вибору методів і прийомів навчання, опори на особистий чуттєвий досвід учнів, зв'язок навчання з життям, а також від того, як учитель і асистент учителя враховують інтелектуальні, фізичні та психічні особливості учнів, виконують корекційно-розвивальну складову навчання, дотримуються основних етапів формування уявлень і понять. Крім загальних вимог, що пред'являються до всіх предметів природничо-математичного циклу, існують і окремі вимоги, які пропонують до окремих методик.

Водночас, учителю і асистенту вчителя необхідно ознайомитися з програмами з предметів природничо-математичного циклу для спеціальних загальноосвітніх шкіл. Адже в них враховані різні можливості учнів з особливими освітніми потребами в оволодінні навчальним матеріалом, міститься перелік обов'язкових і необов'язкових знань та умінь, якими повинні оволодіти школярі при переході в наступний клас та на момент завершення навчання в школі.

Література:

1. Дятленко Н. М., Софій Н. З., Мартинчук О. В., Найда Ю. М. Асистент вчителя в інклюзивному класі: Навчально - методичний посібник .- К.: –2014. – 262 с.

2. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: практ. посіб./ [Тім Лорман, Джоан Деппелер, Девід Харві]; пер. З англ.. – К.: – СПД-ФО Парашин І.С. 2010. – 296 с.

3. Остапчук О. Проектування багатовимірного педагогічного процесу: пошуки нових резервів освіти // жур. Рідна школа. – 2007. – No 9.–С. 3-6.

4. Лапін А.В. Організаційно-педагогічні умови діяльності асистента вчителя у процесі реалізації змісту предметів природничоматематичного циклу в навчальному закладі з інклюзивною формою освіти. К.:-2015 – 47 с.

5. https://uzosh6.e-schools.info/pages/asistent-vchitelja-v-nkljuzivnomu-klas-osnovn-rol-ta-zavdannja