Поради дефектолога
Батькам, які виховують дітей
зі складними порушеннями у розвитку
У родині з’явився малюк . Разом з ним приходять щастя й радість, бо це найкращий подарунок долі.
Та, на жаль, трапляється, що разом з народженням дитини в дім приходять розпач, стрес, депресія, бо з’ясовується, що у неї значні проблеми у розвитку. Народження дитини з особливими потребами ( з тяжкими порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, інтелекту, мовлення) назавжди змінює життя батьків, руйнує їх плани і сподівання. Життя змінюється, але не закінчується. Минає час гнітючого розпачу і надій, що лікарі помилилися, сподівань, що все минеться і проблема зникне. Настає час роздумів про те, як бути, як зробити, щоб дитина почувалася комфортно у цьому світі, як адаптувати її у суспільство як вчити, виховувати. Виховання , як відомо, починається в сім’ї. Про що перш за все слід пам’ятати? Батькам, всім членам родини важливо визначити пріоритети, які є надзвичайно важливими у ситуації, що склалася:
-
Прийміть ситуацию якою вона є, не думайте про те, як і чому так трапилося, думайте про те, як жити далі. Безпідставне приниження і картання себе не полегшить долі дитини.
-
Даруйте дитині свою любов, увагу, але пам’ятайте, що є й інші члени члени сім’ї, яким Ви теж потрібні.
-
Всі члени сім’ї повинні мати можливість саморозвитку і повноцінного життя.
-
Організуйте своє життя так, щоб ніхто у родині не почував себе «жертвою», відмовившись від свого особистого життя.
-
Якщо стан дитини дозволяє, придумайте їй прості домашні обов’язки, не оберігайте дитину від них.
-
Розвивайте уміння і навички по самообслуговуванню.
-
Слідкуйте за своєю зовнішністю і поведінкою. Для дитини це дуже важливо.
-
Постійно розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні комп’ютер, ні телевізор, ні планшет не замінять Вас.
-
Створюйте умови для спілкування дитини з однолітками.
-
Намагайтеся частіше зустрічатися з друзями, запрошуйте їх у гості.
-
Спілкуйтеся з сім’ями, у яких теж виховуються діти з особливими потребами. Діліться своїм досвідом і переймайте чужий досвід. Це важливо не лище для Вас, а й для дитини, яка зможе знайти для себе друзів. Допомагаючи один одному Ви перш за все допомагаєте собі.
-
Пам’ятайте, що майбутнє вашої дитини залежить від того, наскільки вона адаптована соціально.
-
Зробіть все можливе, щоб дитина звикла знаходитися серед людей, спокійно спілкувалася з дітьми і дорослими.
-
Намагайтеся почувати себе спокійно і впевнено з дитиною з інвалідністю серед людей. Шанси знайти собі друзів у дитини значно зростуть, якщо вона зможе спостерігати такий стиль спілкування.
-
Своєчасно звертайтеся за допомогою до педагогів, психологів, лікарів, виконуйте їх рекомендації.
Бажаю Вам успіхів!