Дотримання правил техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії
Хімії в жодному разі навчитися
неможливо, не знаючи самої практики
і не беручись за хімічні операції
М. В. Ломоносов
Хімія – одна з найдавніших наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин. Завданням хімії є:
а) дослідження властивостей елементів і хімічних сполук
б) вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови
в) вивчення умов перетворення одних речовин в інші
г) поширення хімічних речовин у природі
д) технологій їхнього одержання
е) механізмів взаємодії хімічних сполук
є) практичне використання хімічних реакцій.
Вивчаючи хімію ми відкриваємо для себе світ дивовижних речовин, роль яких у нашому житті надзвичайно велика. Завдяки цій науці розробляють новітні технології, добувають різноманітні матеріали для галузей переробки.
Тому, не слід забувати про важливі правила поводження з реактивами та іншими речовинами, а також хімічним посудом.
Насамперед, починаючи вивчення шкільного курсу хімії, педагог знайомить учнів з устаткуванням кабінету хімії, показує лабораторне обладнання, хімічний посуд, пояснює його призначення.
Перед кожним хімічних експериментом учитель проводить інструктаж з правил техніки безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті хімії.
Загальні правила техніки безпеки
У кожному кабінеті хімії повинні бути захисні окуляри, респіратори, захисні гумові рукавиці та фартухи. Також, кабінет має бути оснащений засобами протипожежного захисту: ящик з просіяним піском, протипожежна ковдра (азбестова або товста полотняна), справний вогнегасник. У доступному місці повинна бути аптечка з усіма необхідними медикаментами.
Перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки в кабінеті хімії:
1. Аміаку розчин 10% 40 мл – 1 фл.
2. Бинт марлевий медичний нестерильний 10 м х 5 см – 2 уп.
3. Бинт марлевий медичний стерильний 10 м х 5 см – 2 уп.
4. Болезаспокійливі засоби (анальгін, цитрамон тощо) – 1 уп.
5. Борної кислоти розчин спиртовий 2% (3%) 10 (20) мл – 1 фл.
6. Брильянтового зеленого розчин спиртовий 1% 15 (20) мл – 1 фл.
7. Вазелін мазь 20 (25) г – 1 уп.
8. Валідол 0,06 N 10, таблетки – 1 уп.
9. Вата медична гігроскопічна стерильна 100 г – 1 уп.
10. Джгут кровоспинний гумовий – 1 шт.
11. Йоду розчин спиртовий 5% 20 мл – 1 фл.
12. Лейкопластир 0,05 х 5 м – 1 шт.
13. Ножиці медичні – 1 шт.
14. Перекису водню розчин 3% 25 (40) мл – 1 фл.
15. Пінцет – 1 шт.
16. Пластир бактерицидний 2,3 х 7,2 см – 5 шт.
17. Серветки марлеві медичні стерильні – 2 уп.
Інструктаж з техніки безпеки повинен бути не лише загальним, а й поточним, тобто стосуватися конкретних класів речовин та дій з ними.
Правила безпечної роботи з кислотами та лугами
Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба зберігати в спеціально призначеному приміщенні.
Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжною шафою, щоб запобігти травмам.
Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємностей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
Переносити склянки ємністю більш ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених кошиках, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть піднімати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.
Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.
Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або порцеляновим посудом.
Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками та гумовою грушею.
Розчиняти луги слід у порцеляновому посуді, вільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.
Під час усіх операцій з кислотами і лугах треба обов’язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.
Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
На практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензен, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.
За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінеті хімії, належать до трьох груп:
За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.
Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов’язково у витяжній шафі.
Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екраном із органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком із органічного скла.
Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити а електричні нагрівники – вимкнути.
Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.
Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати в призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.
Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді не дозволяється.
Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його.
У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях більших за 0,05 л, необхідно:
Як вище було вказано, деякі органічні та неорганічні речовини несуть велику небезпеку і їх слід зберігати та проводити експерименти з ними у витяжній шафі. Тож, детально розглянемо роботу витяжної шафи.
Правила користування витяжною шафою
Витяжну шафу вмикають не пізніше ніж за 15 хв до початку роботи.
Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше як половину висоти отвору.
Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.
Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
Безпечність демонстрацій хімічних експериментів - це запорука успішності проведених досліджень з предмету хімії. Також, основна гарантія безпеки це висока технічна грамотність педагога. Дотримання техніки безпеки та техніки проведення дослідів – обов’язкова вимога до будь якого виду шкільного експерименту. Вона взаємопов’язана з безпечністю, надійністю, необхідністю повторення. Кожний дослід краще проробляти попередньо, з метою відпрацювання техніки проведення, визначення тривалості, з’ясування оптимальних умов його виконання.
Не менш важливим є естетичність хімічного експерименту, що виконує виховну функцію учнів. Вона полягає у вмінні підібрати обладнання, чистоті робочого місця. Сюди ж можна віднести раціональність виконання хімічного досліду, охайність та точність записів спостережень пророблених дослідів у практичних зошитах.
Дотримання цього допомагає учням виховувати в собі акуратність, привчає до організованості, стає прикладом культури праці.
Важливим у досягненні педагога дидактичних цілей є естетика кабінету хімії.
Інтер’єр повинен сприяти успішній трудовій діяльності учнів і вчителя, гармонійне поєднання експонованих матеріалів із забарвленням стін, підлоги, меблів і тд…
Важливо, щоб хімічний кабінет був добре освітленим, чистим. Зовнішній вигляд має позитивно впливати на естетичні почуття школярів, прививати інтерес до хімічної науки.
Оснащення хімічного кабінету та умови мають забезпечувати учням і педагогу:
У хімічному кабінеті повинні бути дидактичні матеріали (навчальні посібники, довідкові таблиці: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделеєва, розчинність солей, кислот і основ у воді, електрохімічний ряд напруг металів, ряд електронегативності хімічних елементів), а також портрети вчених-хіміків, інструктивні матеріали та таблиці, що допомагають виконувати окремі хімічні дії.
Хімія – це наука у якій теорія іде поряд з практикою. На уроках хімії у школярів слід формувати особливі якості, що дозволять їм самостійно формувати власну картину світу. Кожен учень повинен усвідомлювати для чого він виконує досліди і як слід вирішувати поставлені перед ним завдання. Він вивчає речовини органами чуття або за допомогою хімічних приладь. Виконуючи досліди учень використовує всі свої здобуті у процесі навчання знання, навики та вміння, помічає особливості процесів, що відбуваються і при цьому зуміє зберегти своє здоров’я та однолітків.