Рекомендації молодим педагогам "Робота з обдарованими дітьми"

Школа молодого вчителя

Трофимова І.М.

При роботі з обдарованими дітьми:

* Перш робиться акцент на формування вміння вчитися. Регулярно надається можливість виступати в ролі вчителя.

* Використовується велика кількість творчих завдань, рольових тренінгів, дискусій.

* Виключається тиск вчителя, на занятті-вільне спілкування.

* Освіта повинна приносити дитині задоволення

* Необхідно самостійне добування інформації, повага бажання дитини працювати самостійно.

* Заохочення наполегливості, активності.

* Не знижувати самооцінку учня

* Дитині необхідно усвідомлювати суспільну значимість проблеми.

* Завдання повинні бути творчими, що включають дослідження, аналіз, докази та висновки щодо досліджуваної проблеми; необхідно більше практичних робіт, робіт зі словниками, з довідковою літературою.

Змінюється і сам викладач, який працює з цими дітьми.

При роботі з обдарованими дітьми викладач частіше запитує думку самих дітей, менше пояснює, більше слухає.

Учитель завжди допоможе і підтримає, якщо це необхідно. На занятті створюється емоційно-безпечна атмосфера, поважається особистість учня, його думку, навіть якщо вона розходиться з думкою педагога.

Фахівці, які працюють з обдарованими дітьми, давно зазначили, що найчастіше такі діти зростають в інтелігентних сім'ях. І спра­ва тут зовсім не в особливих генах геніальності — їх природа розпо­ділила між усіма дітьми порівну. Справа — у родинній атмосфері, у системі родинних цінностей.

УЗАГАЛІ ВСІ БАТЬКИ ХОТІЛИ Б РОЗВИВАТИ В СВОЇЙ ДИТИНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПОТРЕБИ І РІЗНІ ЗДІБНОСТІ. АЛЕ РОБЛЯТЬ ВОНИ ЦЕ ПО-РІЗНОМУ:

1. Батьки постійно пропонують дітям певні розвивальні ігри і за­вдання: зробимо те-то, пограємо в цю гру, почитаємо цю книгу, відвідаємо цей музей... За певної наполегливості й послідовно­сті така стратегія є результативною. Але нерідко у дитини виникає внутрішній протест, навіть при зовнішній покірливості. Ін­коли це передається через підвищену стомлюваність дитини від будь-яких інтелектуальних занять.

2. Батьки доручають визначення здібностей і розвиток їх у дитині спеціально підготовленим людям. Таких послуг пропонується за­раз дуже багато. Це і групи розвитку для дошкільників, і групи підготовки до школи, і всілякі спеціалізовані класи в школах. Зрозуміло, при хорошому рівні таких послуг користь для дити­ни безперечна. Але за умови, що батьки не збираються повністю перекласти турботи про її розвиток на плечі фахівців.

3. Батьки не намагаються тотально контролювати розвиток здібно­стей дитини, проте надають їй можливості для вибору і добира­ють відповідну школу. Найголовніше в таких сім'ях — атмо­сфера яскравих пізнавальних інтересів самих батьків. Вони самі постійно захоплені якоюсь справою, багато читають, серед теле­програм обирають пізнавальні передачі, прагнуть відвідати нову виставку, не нав'язуючи все це дитині, але надаючи їй можли­вість самій знайти відповідне заняття. Як виявилось, така стра­тегія саморозвитку — найефективніша.

Учителеві для роботи з обдарованими дітьми необхідно мати певні якості:

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно ви­різняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще за­охотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елемента­ми змагання. Обдарована дитина частіше від решти дітей става­тиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості спричиняє роздрато­ваність, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність — зломисне прилюдне приниження унікальних здібностей — звісно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що здебільшого обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторю­ються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей?

1. Підхоплюйте думки учнів й оцінюйте їх одразу, наголошуючи на їх оригінальності, важливості тощо.

2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового.

3. Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Не­хай дитина практично розв'язує дослідницькі завдання.

4. Навчайте дітей систематичної самооцінки кожної думки. Ніко­ли не відкидайте її.

5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одно­стороннього рішення там, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуйте творчу атмосферу — учні повинні знати, що твор­чі пропозиції, думки клас визнає, приймає їх, використовує.

8. Учіть дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо занотову­вати їх у блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, тому це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення обдаро­ваній дитині, що це може статися, і розвивати у неї терпимість і впевненість.

10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюйте страх у талановитих дітей.

12. Стимулюйте та підтримуйте ініціативу учнів, самостійність. Про­понуйте проекти, що можуть захоплювати.

13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, про­гнозування, уяви.

14. Створюйте в школі періоди творчої активності, адже більшість геніальних рішень з'являється саме в такий момент.

15. Допомагайте опановувати технічні засоби для записів.

16. Розвивайте критичне сприйняття дійсності.

17. Учіть доводити розпочате до логічного завершення.

18. Впливайте особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюйте досягнуті результати та давай­те завдання підвищеної складності, створюйте ситуації самоана­лізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучайте до роботи з розроблення та впровадження власних творчих задумів й ініціатив, створюйте ситуації вільного вибо­ру і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуйте творчу діяльність вихованців під час проведен­ня різних видів масових заходів, відкритих та семінарських за­нять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучайте учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджальних завдань, створюйте розвивальні ситуації.

23. Активно залучайте до участі в районних, обласних, Усеукраїн­ських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначайте досягнення вихованців, підтримуйте та стимулюй­те активність, ініціативу, пошук.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми?

Учитель повинен:

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, від­чувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. Володіти почуттям гумору.

7. Мати живий та активний характер.

8. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

Висновок: перед початком роботи з обдарованими дітьми необхідно враховувати їх психологічні особливості, вміти виявляти таких дітей, володіти прийомами роботи з ними.