Рекомендації по роботі з учнями, які мають підвищений рівень шкільної тривожності
Необхідно враховувати дані особливості учнів у своїй роботі, з метою зниження і нормалізації рівня шкільної тривожності, підвищення шкільної мотивації, забезпечення особистісного розвитку, поліпшення успішності, психологічного клімату в класному колективі.
Для цього необхідно застосовувати такі рекомендації:
-
Уникати надмірно емоційних реакцій з приводу невдач учнів, порівняння учнів один з одним, тому що це сприяє виникненню страхів, підвищення тривожності, зниження рівня шкільної мотивації, виникнення у дітей мотиву уникнення невдачі, формування заниженої самооцінки, неврозів, погіршення взаємин між учителем і учнем. Для створення у дітей ситуації успіху, краще намагатися показувати позитивну динаміку в результатах окремого учня, пояснювати причини невдач, чітко роз'яснювати систему вимог і оцінювання, вчити дітей долати труднощі, витягуючи уроки з невдач, щоб уникати їх надалі, заохочувати дітей.
-
Пам'ятати, що надмірно напружена обстановка перед контрольною, може знизити результати у дітей з високою тривожністю. Необхідно провести попередню бесіду з класом (або з конкретними дітьми) з метою обговорення способів подолання стресу, підготовки до контрольних, обговорити варіанти поведінки при отриманні поганої оцінки. Потрібно намагатися підвищити у дітей впевненість в своїх силах і знизити зайву тривожність. Залякування дітей часто призводить до протилежних результатів.
-
При роботі з невпевненими в собі і сором'язливими дітьми необхідно пам'ятати, що будь-яка відповідь біля дошки, підвищена увага, призводить таких дітей в стан стресу. Тому потрібно намагатися створювати на уроках максимально безпечну з психологічної точки зору атмосферу взаємоповаги: припиняти спроби приниження, тиску, насмішок з боку дітей, сприяти підвищенню самооцінки і впевненості в собі шляхом заохочення і підкреслення позитивних моментів в роботі. Дуже важливо налагодити довірчі відносини з такими дітьми, використовувати індивідуальні бесіди з метою корекції зайвої тривожності і страху самовираження.
-
При роботі з дітьми, що зазнають соціальний стрес, дітьми - «ізгоями», дітьми, які негативно відносяться до школи, необхідно в першу чергу налагодити контакт з ними і встановити довірчі відносини. Потрібно постаратися з'ясувати, які проблеми турбують дитину, запропонувати свою допомогу. Для поліпшення психологічного клімату в класі необхідно проводити позашкільні заходи, налагодити роботу з лідерами і бажано, використовувати їх допомогу в керівництві класом, залучати дітей групи ризику до участі в житті класу, школи, виконання доручень, сприяти саморозкриттю, самоствердженню, підвищенню авторитету дітей групи ризику серед однокласників.
-
Для роботи з дітьми, що мають проблеми в стосунках з вчителями, необхідно перш за все вислухати обидві сторони.
Дуже часто причинами взаємної неприязні є:
-
несправедливість з боку вчителя;
-
образи і приниження особистості з обох сторін;
-
образи особистого характеру з боку вчителя;
-
порушення дисципліни з боку учнів;
-
зайва емоційність і перепади настрою з боку вчителя;
-
невиконання обіцянок.
Для того щоб уникнути негативних наслідків, необхідно довести до учнів перелік вимог і санкцій вчителя, свого роду укласти договір, і, що дуже важливо, контролювати його виконання.
Діти будуть знати про вимоги і можливі покарання, і в разі інциденту, учитель зможе покарати учня, пославшись на цей договір. Складність полягає в тому, що необхідно бути послідовним і виконувати договір в будь-якому випадку, без поблажок.
Якщо вчитель сам зробив помилку, некоректно, несправедливо повівся, потрібно обов'язково визнати свою помилку і вибачитись.
Такий стиль поведінки сприяє підвищенню авторитету вчителя, дисциплінує класний колектив, сприятливо позначається на відносинах з учнями і їх батьками.