Рекомендації по роботі з учнями, які мають підвищений рівень шкільної тривожності
Необхідно враховувати дані особливості учнів у своїй роботі, з метою зниження і нормалізації рівня шкільної тривожності, підвищення шкільної мотивації, забезпечення особистісного розвитку, поліпшення успішності, психологічного клімату в класному колективі.
Для цього необхідно застосовувати такі рекомендації:
1. Уникати надмірно емоційних реакцій з приводу невдач учнів, порівняння учнів один з одним, тому що це сприяє виникненню страхів, підвищення тривожності, зниження рівня шкільної мотивації, виникнення у дітей мотиву уникнення невдачі, формування заниженої самооцінки, неврозів, погіршення взаємин між учителем і учнем. Для створення у дітей ситуації успіху, краще намагатися показувати позитивну динаміку в результатах окремого учня, пояснювати причини невдач, чітко роз'яснювати систему вимог і оцінювання, вчити дітей долати труднощі, витягуючи уроки з невдач, щоб уникати їх надалі, заохочувати дітей.
2. Пам'ятати, що надмірно напружена обстановка перед контрольною, може знизити результати у дітей з високою тривожністю. Необхідно провести попередню бесіду з класом (або з конкретними дітьми) з метою обговорення способів подолання стресу, підготовки до контрольних, обговорити варіанти поведінки при отриманні поганої оцінки. Потрібно намагатися підвищити у дітей впевненість в своїх силах і знизити зайву тривожність. Залякування дітей часто призводить до протилежних результатів.
3. При роботі з невпевненими в собі і сором'язливими дітьми необхідно пам'ятати, що будь-яка відповідь біля дошки, підвищена увага, призводить таких дітей в стан стресу. Тому потрібно намагатися створювати на уроках максимально безпечну з психологічної точки зору атмосферу взаємоповаги: припиняти спроби приниження, тиску, насмішок з боку дітей, сприяти підвищенню самооцінки і впевненості в собі шляхом заохочення і підкреслення позитивних моментів в роботі. Дуже важливо налагодити довірчі відносини з такими дітьми, використовувати індивідуальні бесіди з метою корекції зайвої тривожності і страху самовираження.
4. При роботі з дітьми, що зазнають соціальний стрес, дітьми - «ізгоями», дітьми, які негативно відносяться до школи, необхідно в першу чергу налагодити контакт з ними і встановити довірчі відносини. Потрібно постаратися з'ясувати, які проблеми турбують дитину, запропонувати свою допомогу. Для поліпшення психологічного клімату в класі необхідно проводити позашкільні заходи, налагодити роботу з лідерами і бажано, використовувати їх допомогу в керівництві класом, залучати дітей групи ризику до участі в житті класу, школи, виконання доручень, сприяти саморозкриттю, самоствердженню, підвищенню авторитету дітей групи ризику серед однокласників.
5. Для роботи з дітьми, що мають проблеми в стосунках з вчителями, необхідно перш за все вислухати обидві сторони.
Дуже часто причинами взаємної неприязні є:
-
несправедливість з боку вчителя;
-
образи і приниження особистості з обох сторін;
-
образи особистого характеру з боку вчителя;
-
порушення дисципліни з боку учнів;
-
зайва емоційність і перепади настрою з боку вчителя;
-
невиконання обіцянок.
Для того щоб уникнути негативних наслідків, необхідно довести до учнів перелік вимог і санкцій вчителя, свого роду укласти договір, і, що дуже важливо, контролювати його виконання.
Діти будуть знати про вимоги і можливі покарання, і в разі інциденту, учитель зможе покарати учня, пославшись на цей договір. Складність полягає в тому, що необхідно бути послідовним і виконувати договір в будь-якому випадку, без поблажок.
Якщо вчитель сам зробив помилку, некоректно, несправедливо повівся, потрібно обов'язково визнати свою помилку і вибачитись.
Такий стиль поведінки сприяє підвищенню авторитету вчителя, дисциплінує класний колектив, сприятливо позначається на відносинах з учнями і їх батьками.
Тест шкільної тривожності
( за методикою Філіпса)
Психолог. Я запропоную тобі тест про те, як ти почуваєшся в школі. Відповідай відверто, пам’ятай, що тут немає добрих чи поганих відповідей, довго не думай. Відповідай на запитання тільки «так» чи «ні».
Анкета
-
Чи важко тобі бути на одному рівні з іншими дітьми класу?
-
Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що хоче перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?
-
Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?
-
Чи сняться тобі сни про те, що вчитель злий, бо ти не вивчив уроку?
-
Чи буває, що хтось у класі б’є чи кривдить тебе?
-
Чи часто ти хочеш, щоб учитель не поспішав, пояснюючи новий матеріал, щоб ти зрозумів, про що він каже?
-
Чи сильно ти хвилюєшся, при відповіді або виконанні завдання?
-
Чи буває так, що ти боїшся відповідати, бо остерігаєшся зробити помилку?
-
Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?
-
Чи часто твої однокласники сміються з тебе, коли ви граєте у різні ігри?
-
Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?
-
Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?
-
Чи намагаєшся ти уникнути ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе зазвичай не обирають?
-
Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?
-
Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти?
-
Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?
-
Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують батьки?
-
Чи боїшся часом, що тобі стане зле у класі?
-
Чи будуть твої однокласники сміятися з тебе в разі, якщо ти зробиш помилку під час відповіді?
-
Чи схожий ти на однокласників?
-
Чи тривожишся ти після виконання завдання про те, наскільки добре ти з ним упорався?
-
Коли ти працюєш у класі, чи впевнений у тому, що все добре запам’ятаєш?
-
Чи сниться тобі іноді, що ти у школі й не можеш відповісти на запитання учителя?
-
Чи правда, що більшість дітей ставляться до тебе доброзичливо?
-
Чи працюєш ти старанніше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися у класі з результатами твоїх однокласників?
-
Чи часто ти мрієш про те, щоб менше хвилюватися, коли тебе викликають відповідати?
-
Чи боїшся ти іноді вступати у суперечку?
-
Чи не трапляється, що твоє серце починає сильно битися, коли учитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку?
-
Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?
-
Чи добре ти себе почуваєш із тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою повагою?
-
Чи буває, що деякі діти в класі говорять про те, що тебе заторкує?
-
Як ти гадаєш, чи втрачають прихильність класу ті учні, які не можуть упоратися із завданням?
-
Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе уваги?
-
Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?
-
Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?
-
Чи допомагає твоя мама в організації шкільних вечірок, як інші мами твоїх однокласників?
-
Чи хвилювало тебе колись те, що думають про тебе навколишні?
-
Чи сподіваєшся ти вчитися в майбутньому краще, ніж зараз?
-
Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники?
-
Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що про тебе в цей час думають інші?
-
Чи мають здібні учні якісь виняткові права, яких не мають інші учні у класі?
-
Чи дратує деяких твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них?
-
Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться твої однокласники?
-
Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем?
-
Чи висміюють однокласники часом твою зовнішність та поведінку?
-
Чи гадаєш ти, що переймаєшся своїми шкільними справами більше, ніж твої однокласники?
-
Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що от-от розплачешся?
-
Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом із тривогою про те, що буде завтра в школі?
-
Працюючи над складним завданням, чи відчуваєш ти інколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше?
-
Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти працюєш над завданням?
-
Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли учитель каже, що збирається дати класу завдання?
-
Чи лякає тебе перевірка твоїх завдань у класі?
-
Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи боїшся ти, що не впораєшся з ним?
-
Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?
-
Коли учитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще за тебе?
-
Чи тривожишся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?
-
Виконуючи завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано?
-
Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом?
Ключ до запитань: «+» - Так, «-» - Ні
1 –
|
11 +
|
21 –
|
31 –
|
41 +
|
51 –
|
2 –
|
12 –
|
22 +
|
32 –
|
42 –
|
52 –
|
3 –
|
13 –
|
23 –
|
33 –
|
43 +
|
53 –
|
4 –
|
14 –
|
24 +
|
34 –
|
44 +
|
54 –
|
5 –
|
15 –
|
25 +
|
35 +
|
45 –
|
55 –
|
6 –
|
16 –
|
26 –
|
36 +
|
46 –
|
56 –
|
7 –
|
17 –
|
27 –
|
37 –
|
47 –
|
57 –
|
8 –
|
18 –
|
28 –
|
38 +
|
48 –
|
58 –
|
9 –
|
19 –
|
29 –
|
39 +
|
49 –
|
|
10 –
|
20 +
|
30 +
|
40 –
|
50 –
|
|
Опрацювання та інтерпретування результатів
Виокремлюють запитання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Наприклад, на 58 запитання дитина відповіла «Так», тоді як у ключі цьому запитанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояви тривожності. Під час обробки підраховується:
-
загальна кількість розбіжностей по всьому тесту:
понад 50% - підвищена тривожність;
понад 75% - висока тривожність;
-
кількість збігів за кожним із 8 чинників тривожності,
Рівень тривожності визначається так само, як і в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан учня, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.
Чинник
|
Номер запитання
|
-
Загальна тривожність у школі.
|
2, 4, 7, 12, 16, 21, 23, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58.
S = 22
|
-
Переживання соціального стресу.
|
5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44
S = 11
|
-
Фрустрація потреби в досягненні успіху.
|
1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43
S =13
|
-
Страх самовираження.
|
27, 31, 34, 37, 40, 45
S = 6
|
-
Страх ситуації перевірки знань.
|
2, 7, 12, 16, 21, 26
S = 6
|
-
Страх невідповідності очікуванням оточення.
|
3, 8, 13, 17, 22
S = 5
|
-
Низька фізіологічна опірність стресові.
|
9, 14, 18, 23, 28
S = 5
|
-
Проблеми і страхи у стосунках з учителями.
|
2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47
S = 8
|
Опрацювання результатів
-
Число розбіжностей знаків («+» - так, «-» - ні) за кожним із чинників (абсолютна розбіжність у відсотках: <50%; >50%; >75%).
-
Подання цих даних у вигляді індивідуальних діаграм.
-
Кількість розбіжностей за кожним виміром для всього класу; абсолютне значення - <50%; >50%; >75%.
-
Подання цих даних у вигляді діаграми.
-
Кількість учнів, які мають розбіжності за певним чинником >50% і >75% (для всіх чинників)
-
Подання порівняльних результатів при повторних замірах.
-
Повна інформація про кожного з учнів (за результатами тесту).
Змістова характеристика кожного синдрому (чинника)
-
Загальна тривожність у школі – загальний емоційний стан дитини, пов’язаний з різними формами її включення в життя школи.
-
Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні контакти (передусім з однолітками).
-
Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психічний фон, такий, що не дає змоги дитині розвинути власну потребу в успіху, досягненні високого результату тощо.
-
Страх самовираження – негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних із потребою саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
-
Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей.
-
Страх невідповідності очікуванням оточення – орієнтація на значущість інших в оцінюванні своїх результатів, учинків, думок, тривога з приводу оцінок, які дають навколишні, очікування негативного оцінювання.
-
Низька фізіологічна опірність стресові – особливості психофізіологічної організації, які знижують здатність дитини пристосовуватись до ситуацій стресового характеру, що підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.
-
Проблеми і страхи у стосунках з учителями – загальний негативний емоційний фон стосунків із дорослим у школі, що знижує успішність навчання дитини в школі.