Рекомендації по роботі з учнями, які мають підвищений рівень шкільної тривожності

Рекомендації по роботі з учнями, які мають підвищений рівень шкільної тривожності

  Необхідно враховувати дані особливості учнів у своїй роботі, з метою зниження і нормалізації рівня шкільної тривожності, підвищення шкільної мотивації, забезпечення особистісного розвитку, поліпшення успішності, психологічного клімату в класному колективі.

Для цього необхідно застосовувати такі рекомендації:

 1. Уникати надмірно емоційних реакцій з приводу невдач учнів, порівняння учнів один з одним, тому що це сприяє виникненню страхів, підвищення тривожності, зниження рівня шкільної мотивації, виникнення у дітей мотиву уникнення невдачі, формування заниженої самооцінки, неврозів, погіршення взаємин між учителем і учнем. Для створення у дітей ситуації успіху, краще намагатися показувати позитивну динаміку в результатах окремого учня, пояснювати причини невдач, чітко роз'яснювати систему вимог і оцінювання, вчити дітей долати труднощі, витягуючи уроки з невдач, щоб уникати їх надалі, заохочувати дітей.

  2. Пам'ятати, що надмірно напружена обстановка перед  контрольною, може знизити результати у  дітей з високою тривожністю. Необхідно провести попередню бесіду з класом (або з конкретними дітьми) з метою обговорення способів подолання стресу, підготовки до контрольних, обговорити варіанти поведінки при отриманні поганої оцінки. Потрібно намагатися підвищити у дітей впевненість в своїх силах і знизити зайву тривожність. Залякування дітей часто призводить до протилежних результатів.

3. При роботі з невпевненими в собі і сором'язливими дітьми необхідно пам'ятати, що будь-яка відповідь біля дошки, підвищена увага, призводить таких дітей в стан стресу. Тому потрібно намагатися створювати на уроках максимально безпечну з психологічної точки зору атмосферу взаємоповаги: ​​припиняти спроби приниження, тиску, насмішок з боку дітей, сприяти підвищенню самооцінки і впевненості в собі шляхом заохочення і підкреслення позитивних моментів в роботі. Дуже важливо налагодити довірчі відносини з такими дітьми, використовувати індивідуальні бесіди з метою корекції зайвої тривожності і страху самовираження.

 4. При роботі з дітьми, що зазнають соціальний стрес, дітьми - «ізгоями», дітьми, які негативно відносяться до школи, необхідно в першу чергу налагодити контакт з ними і встановити довірчі відносини. Потрібно постаратися з'ясувати, які проблеми турбують дитину, запропонувати свою допомогу.  Для поліпшення психологічного клімату в класі необхідно проводити позашкільні заходи, налагодити роботу з лідерами і бажано, використовувати їх допомогу в керівництві класом, залучати дітей групи ризику до участі в житті класу, школи, виконання доручень, сприяти саморозкриттю, самоствердженню, підвищенню авторитету дітей групи ризику серед однокласників.

 5. Для роботи з дітьми, що мають проблеми в стосунках з вчителями, необхідно перш за все вислухати обидві сторони.

Дуже часто причинами взаємної неприязні є:

• несправедливість з боку вчителя;
• образи і приниження особистості з обох сторін;
• образи особистого характеру з боку вчителя;
• порушення дисципліни з боку учнів;
• зайва емоційність і перепади настрою з боку вчителя;
• невиконання обіцянок.

          Для того щоб уникнути негативних наслідків, необхідно довести до учнів перелік вимог і санкцій вчителя, свого роду укласти договір, і, що дуже важливо, контролювати його виконання.

           Діти будуть знати про вимоги і можливі покарання, і в разі інциденту, учитель зможе покарати учня, пославшись на цей договір. Складність полягає в тому, що необхідно бути послідовним і виконувати договір в будь-якому випадку, без поблажок.

          Якщо вчитель сам зробив помилку, некоректно, несправедливо повівся, потрібно обов'язково визнати свою помилку і вибачитись.

          Такий стиль поведінки сприяє підвищенню авторитету вчителя, дисциплінує класний колектив, сприятливо позначається на відносинах з учнями і їх батьками.

Тест шкільної тривожності

( за методикою Філіпса)

    Психолог. Я запропоную тобі тест про те, як ти почуваєшся в школі. Відповідай відверто, пам’ятай, що тут немає добрих чи поганих відповідей, довго не думай. Відповідай на запитання тільки «так» чи «ні».

Анкета

1. Чи важко тобі бути на одному рівні з іншими дітьми класу?
2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що хоче перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?
3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?
4. Чи сняться тобі сни про те, що вчитель злий, бо ти не вивчив уроку?
5. Чи буває, що хтось у класі б’є чи кривдить тебе?
6. Чи часто ти хочеш, щоб учитель не поспішав, пояснюючи новий матеріал, щоб ти зрозумів, про що він каже?
7. Чи сильно ти хвилюєшся, при відповіді або виконанні завдання?
8. Чи буває так, що ти боїшся відповідати, бо остерігаєшся зробити помилку?
9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?
10. Чи часто твої однокласники сміються з тебе, коли ви граєте у різні ігри?
11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?
12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?
13. Чи намагаєшся ти уникнути ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе зазвичай не обирають?
14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?
15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти?
16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?
17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують батьки?
18. Чи боїшся часом, що тобі стане зле у класі?
19. Чи будуть твої однокласники сміятися з тебе в разі, якщо ти зробиш помилку під час відповіді?
20. Чи схожий ти на однокласників?
21. Чи тривожишся ти після виконання завдання про те, наскільки добре ти з ним упорався?
22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений у тому, що все добре запам’ятаєш?
23. Чи сниться тобі іноді, що ти у школі й не можеш відповісти на запитання учителя?
24. Чи правда, що більшість дітей ставляться до тебе доброзичливо?
25. Чи працюєш ти старанніше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися у класі з результатами твоїх однокласників?
26. Чи часто ти мрієш про те, щоб менше хвилюватися, коли тебе викликають відповідати?
27. Чи боїшся ти іноді вступати у суперечку?
28. Чи не трапляється, що твоє серце починає сильно битися, коли учитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку?
29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?
30. Чи добре ти себе почуваєш із тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою повагою?
31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять про те, що тебе заторкує?
32. Як ти гадаєш, чи втрачають прихильність класу ті учні, які не можуть упоратися із завданням?
33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе уваги?
34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?
35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?
36. Чи допомагає твоя мама в організації шкільних вечірок, як інші мами твоїх однокласників?
37. Чи хвилювало тебе колись те, що думають про тебе навколишні?
38. Чи сподіваєшся ти вчитися в майбутньому краще, ніж зараз?
39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники?
40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що про тебе в цей час думають інші?
41. Чи мають здібні учні якісь виняткові права, яких не мають інші учні у класі?
42. Чи дратує деяких твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них?
43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться твої однокласники?
44. Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем?
45. Чи висміюють однокласники часом твою зовнішність та поведінку?
46. Чи гадаєш ти, що переймаєшся своїми шкільними справами більше, ніж твої однокласники?
47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що от-от розплачешся?
48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом із тривогою про те, що буде завтра в школі?
49. Працюючи над складним завданням, чи відчуваєш ти інколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше?
50. Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти працюєш над завданням?
51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли учитель каже, що збирається дати класу завдання?
52. Чи лякає тебе перевірка твоїх завдань у класі?
53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи боїшся ти, що не впораєшся з ним?
54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?
55. Коли учитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще за тебе?
56. Чи тривожишся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?
57. Виконуючи завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано?
58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом?

Ключ до запитань: «+» - Так, «-» - Ні

Опрацювання та інтерпретування результатів

     Виокремлюють запитання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Наприклад, на 58 запитання дитина відповіла «Так», тоді як у ключі цьому запитанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояви тривожності. Під час обробки підраховується:

• загальна кількість розбіжностей по всьому тесту:

понад 50% - підвищена тривожність;

понад 75% - висока тривожність;

• кількість збігів за кожним із 8 чинників тривожності,

    Рівень тривожності визначається так само, як і в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан учня, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.

Опрацювання результатів

1. Число розбіжностей знаків («+» - так, «-» - ні) за кожним із чинників (абсолютна розбіжність у відсотках: <50%; >50%; >75%).
2. Подання цих даних у вигляді індивідуальних діаграм.
3. Кількість розбіжностей за кожним виміром для всього класу; абсолютне значення - <50%; >50%; >75%.
4. Подання цих даних у вигляді діаграми.
5. Кількість учнів, які мають розбіжності за певним чинником  >50% і >75% (для всіх чинників)
6. Подання порівняльних результатів при повторних замірах.
7. Повна інформація про кожного з учнів (за результатами тесту).

Змістова характеристика кожного синдрому (чинника)

1. Загальна тривожність у школі – загальний емоційний стан дитини, пов’язаний з різними формами її включення в життя школи.
2. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні контакти (передусім з однолітками).
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психічний фон, такий, що не дає змоги дитині розвинути власну потребу в успіху, досягненні високого результату тощо.
4. Страх самовираження – негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних із потребою саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей.
6. Страх невідповідності очікуванням оточення – орієнтація на значущість інших в оцінюванні своїх результатів, учинків, думок, тривога з приводу оцінок, які дають навколишні, очікування негативного оцінювання.
7. Низька фізіологічна опірність стресові – особливості психофізіологічної організації, які знижують здатність дитини пристосовуватись до ситуацій стресового характеру, що підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.
8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями – загальний негативний емоційний фон стосунків із дорослим у школі, що знижує успішність навчання дитини в школі.