«Рекомендації щодо роботи з дітьми з ООП»

      Згідно з законом України «Про освіту» особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту, є особою з особливими освітніми потребами (ООП). Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами є технологічно складним педагогічним процесом, метою якого є забезпечення рівного доступу до якісної освіти в умовах загальноосвітнього простору, пристосованого до задоволення особливих освітніх потреб кожної дитини.

      Інклюзивне навчання ґрунтується на таких принципах:

-кожна дитина має право на освіту; 

-освітні програми мають брати до уваги в першу чергу  потреби дітей;  -кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби; 

-діти з особливими освітніми потребами повинні мати доступ до навчання у звичайних освітніх установах; 

-дитячі садки та школи зобов’язані створити умови навчання, що забезпечать потреби дитини; 

-звичайні заклади освіти є найбільш ефективним методом навчання з точки зору забезпечення потреб дитини. 

       Учні з ООП навчаються за освітньою програмою закладу освіти, яка доповнена  корекційно- розвитковим складником (індивідуальний навчальний план). Для такого учня складається  індивідуальна програма розвитку (ІПР), мета якої – забезпечити індивідуалізацію освітнього процесу  шляхом адаптації, або модифікації навчального матеріалу; створення відповідного освітнього середовища; соціалізація дитини. Цей педагогічний процес вимагає не тільки віртуозної роботи педагога, у якого в класі кілька дітей з особливими освітніми проблемами (на час військового стану знято обмеження в кількості дітей з ООП в одному класі)  потребують особливої уваги і допомоги, але й усієї команди психолого-педагогічного супроводу дитини: психолога, асистента педагога,  фахівців з різних напрямків корекційної педагогіки, логопеда,  батьків. Важлива співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов’язків, особливо між вчителем та асистентом вчителя.

       З метою забезпечення ефективної діяльності педагогічних працівників та організації відповідної роботи з різними категоріями учнів з ООП слід використовувати такі загальні рекомендації:  -дотримуйтесь встановленого розпорядку дня;

-використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови. Хваліть за правильні дії;

-не примушуйте до колективної роботи, особливо, якщо дитина ще не звикла до колективу;

-приділяйте особливу увагу, щоб у дитини з’явилася довіра до вас;

-звертайте увагу на зусилля, а не на результат;

-при роботі з агресивними дітьми обмежуйте рівень шуму та візуальної стимуляції;

-давайте чіткі вказівки;

-навчайте дітей контролювати свої дії.

Ці рекомендації є актуальними і для батьків.

       Щоб робота з дітьми, які мають особливі освітні потреби, була успішною, перш за все педагог повинен ознайомитись з  висновком про комплексну оцінку, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини; поспілкуватися з батьками дитини та спеціалістами інклюзивно ресурсного центру (ІРЦ). 

      Категорія дітей з особливими освітніми потребами включає дітей: з порушенням інтелекту, з порушеннями мовлення, з розладами емоційновольової сфери,  дітей з вадами слуху,  з порушеннями зору,  з порушеннями опорно-рухового апарату,  з затримкою психічного розвитку, зі складними недоліками розвитку. 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з інтелектуальними порушеннями:

-   адаптація навчального матеріалу до пізнавальних можливостей учня

( зменшення обсягу матеріалу, його спрощення за характером і структурою);

-   використання систематичного повторення (з метою ліквідації фрагментарності сприймання та недосконалості запам’ятовування); -  всі теоретичні відомості мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів і новизни, дидактичну та сюжетно-рольову гру;  - використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання й мислення учня;

– дотримання охоронно-педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу;

-     позитивні емоції учня та педагога! 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з порушенням мовлення (за статистикою діагноз «загальне недорозвинення мовлення» ставлять у шість разів частіше, ніж 20 років тому):

-     не ігноруйте дитину, якій складно говорити;

-     не намагайтеся прискорити розмову;

-     говоріть емоційніше і трішки повільніше, ніж зазвичай, щоб бути почутим дитиною;

-     будьте готові до того, що розмова потребуватиме більше часу;

-     не перебивайте, не виправляйте і не квапте;

-дивіться в обличчя, підтримуйте візуальний контакт. Не думайте, що ускладнення – показник низького рівня інтелекту і що дитина не може зрозуміти вас;

-до і після вправ з письма проводьте пальчикову гімнастику (за методикою

Тетяни Башинської, кожен акт мовлення має поєднуватися з рухом); - спочатку намагайтеся ставити такі запитання, які передбачають короткі відповіді або відповідні рухи голови;

-     не вдавайте, що зрозуміли, якщо це не так. Повторіть те, що ви зрозуміли і не соромтеся перепитати те, чого не зрозуміли. Якщо знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше, можливо, по буквах; - якщо у вас виникла проблема у спілкуванні, запитайте, чи не хоче дитина  використати інший спосіб – написати, надрукувати;

-     опитування учнів з важкими порушеннями мовлення варто проводити не викликаючи їх до дошки, у безпечній обстановці, у формі бесіди. Давати їм завдання обговорювати щось у парах. Не відлякувати наполегливим «скажи», а викликати мовне наслідування — роби, як я, повтори за однокласником;

-     вивчення правопису нових слів підкріплювати візуально або дією.  Працювати не тільки з літерами, а й із зображеннями.

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами емоційновольової сфери:

-     для покращення навчальної роботи дитини введіть знайому систему засобів 

(графіки, списки, годинники з дзвоником, плани навчань у вигляді піктограм);

-     в класі бажано мати мінімальну кількість відволікаючих предметів

(картини, стенди);

-     розклад уроків повинен бути постійним, так як діти  часто забувають його; - робіть хвилинки активного відпочинку з легкими фізичними вправами і релаксацією;

-     забезпечте дитину можливістю швидкого звернення за допомогою в випадках утруднення. Оптимальне місце для такої дитини – в центрі класу, навпроти дошки. Вона повинна знаходитись перед очима вчителя; - виконуючи завдання діти часто не розуміють, що і як вони роблять. Не чекайте доки діяльність дитини стане хаотичною, вчасно допоможіть їй вірно організувати роботу;

-     направляйте зайву енергію дітей в корисну роботу. Під час уроку попрохайте її вимити дошку, зібрати зошити;

-     робота з дітьми повинна будуватися індивідуально. Дайте завдання в співвідношенні з робочим темпом і здібностями учня;

-     на один відрізок часу – одне завдання. Якщо – одне завдання велике, пропонуйте у вигляді послідовних частин;

-     забезпечте для дитини умови у яких вона буде більш зібрана;

-     дотримуйтесь позитивної моделі поведінки. Не соромтеся хвалити дитину. Відмінну поведінку та успіхи у навчанні нагороджуйте.

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами слуху: -педагог  повинен підходити до учня не з позиції, чого той не може через порушення слуху, а з позиції, що дитина може; 

-     у роботі з такими дітьми потрібно знати рівні слухової чутливості кожного з вух дитини (для того, щоб знаходитися при спілкуванні з боку вуха із меншою втратою слуху), навчитися перевіряти справність слухового апарату,  змінювати елементи живлення в пристрої; 

-     розмовляючи з учнем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи

(артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла). Учень має сидіти на першій парті. Взаємне розташування вчителя й дитини має бути таким, щоб учень бачив губи педагога, тому що такі діти добре «зчитують» з губ;  - не можна налаштовуватись на почуття жалю, або зверхності, тим паче нехтувати дитиною; 

-     починаючи розмову, приверніть увагу учня: назвіть його на ім'я чи торкніться його руки. Тактильний контакт сприятиме емоційному зближенню з дитиною, позитивно налаштує на навчальну діяльність;  -  використовуйте наочні демонстраційні матеріали. Користуйтесь роздатковим матеріалом, що найповніше передає зміст уроку;

-     говоріть достатньо гучно, в нормальному темпі, чітко вимовляючи слова. Постійно підтримуйте зоровий контакт з учнем. Час від часу переконуйтесь, що учень вас розуміє.

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами функцій опорно – рухового апарату:

-     під час організації навчальної діяльності важливе значення має створення таких умов, які б дали змогу опановувати знання з опорою на збережені функції організму дитини;

-     іноді у дітей з церебральним паралічем може спостерігатися зниження слуху на високочастотні тони, водночас, зберігаються на низькі. Намагайтеся говорити на нижніх тонах;

-     знизьте вимоги до письмових робіт учня. Можливо йому буде зручно використовувати спеціальні пристосування, комп’ютер чи інші технічні засоби. Надайте учневі більше часу на виконання завдання. Вибір найзручнішого засобу для фіксації навчальної інформації. Пошук оптимального навантаження письмовими роботами з урахуванням порушень загальної та дрібної моторики пальців рук. Передбачення варіативності письмових робіт - не лише самостійне письмо, а й роздаткові картки з друкованою основою; 

-     стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були у межах досяжності учня;

-     не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу; -адаптуйте вправи відповідним чином, розробіть завдання у вигляді тестів, таблиці, схеми;

-     навчіться використовувати допоміжні технології;

-     проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався.

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами зору:

-робоче місце дитини має бути гарно освітленим;

-наочні посібники мають бути чіткими, яскравими, не дрібними. Якщо вчитель показує завдання на дошці, то він має переконатись, що дитина все бачить;

-дозвольте учневі зі зниженим зором писати таким шрифтом, який легко бачити і читати; 

 -відстань від очей до робочої поверхні має бути не меншою за 30 см, для читання використовувати підставки;

-необхідно враховувати конкретний зоровий діагноз (короткозору дитину слід посадити ближче до дошки, а далекозору – подалі);

-зорову роботу слід чергувати з усною чи дотиковою, враховуючи підвищену втомлюваність зору. Для зняття зорової втоми після 10–15 хвилин зорового навантаження виконати спеціальні розслаблюючі вправи.

Не перенавантажувати зір;

-у роботі використовувати  збережені аналізатори (залучати дотик, нюх, слух); 

-коригувати обсяг роботи, щоб учень з вадами зору не відставав від зрячих однокласників. При  участі такого учня у фронтальній роботі класу  необхідно підготувати індивідуальний дидактичний матеріал (картки, таблиці, схеми);

-можна використовувати спеціальні адаптивні умови, наприклад, оптичні (окуляри, лінзи, призми), неоптичні (фломастери чорного кольору, кольорові маркери тощо);

-об’єднуйте учнів класу у підгрупи таким чином, щоб учень із порушеннями зору був максимально задіяний у навчальному процесі і зміг проявити себе успішно. Організовуйте групову роботу так, щоб у разі потреби можна було легко допомогти учневі з порушенням зору;

 -навчіть учнів класу ефективно взаємодіяти з учнем із порушенням зору. Переконайтеся, що вони розуміють наслідки зорового порушення, виховуйте навички етичного спілкування. Створюйте ситуації співпраці між учнями на уроці та в позакласній діяльності.  

     Міносвіти сформувало й опублікувало Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами в умовах дії правового режиму воєнного стану у 2022/2023 навчальному році; продовжило їх дію на 2023/2024 н.р.

Зокрема в них зазначається щодо продовженням строку дії висновку ІРЦ, якщо дитина з батьками перебувають на окупованих територіях України або за кордоном. У разі першого обстеження, але коли дитина не може бути фізично присутньою, ІРЦ має організувати дослідження з використанням доступних для батьків дитини засобів та способів зв’язку.

Якщо дитина перебуває за кордоном, ІРЦ може врахувати результати оцінювання, проведеного за кордоном, з використанням визнаних міжнародних діагностичних методик. Окрім того, освітнє відомство зазначило інформацію щодо організації дистанційного навчання дітей з ООП. Таким чином, індивідуальна програма розвитку, яка підписується всіма членами команди, зокрема й одним із батьків (іншим законним представником) може бути відправлена їм доступними способами (на електронну пошту або в мессенджер), якщо вони не можуть прийти в школу. Після ознайомлення з ІПР батьки (інші законні представники) учня мають доступним способом повідомити про згоду з нею. Також у Міносвіти зауважили, що діти з ООП можуть отримувати корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (допомогу), реабілітаційні заходи дистанційно в закладах спеціальної освіти.

     Щоб забезпечити успішність навчання дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчанні необхідно насамперед подбати про її індивідуалізацію і врахувати різноманіття особливостей розвитку дитини з різними видами порушень.