Рекомендації щодо врахування особливостей розвитку пізнавальних психічних процесів та уваги молодших школярів при побудові освітнього процесу.

Рекомендації щодо врахування особливостей розвитку пізнавальних психічних процесів та уваги молодших школярів при побудові освітнього процесу.

В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей і дорослих – гра, спільна праця, спілкування, пізнання. Домінує увага мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. З огляду на це, при побудові освітнього процесу я використовую і спираюся на такі рекомендації:

1. Інтерес до навчання у дітей вкрай нестійкий, а тому необхідно зацікавити, замотивувати дитину. Матеріал подавати у формі гри (квести, залучати образи літературних, казкових героїв у побудову уроку). Матеріал має бути пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. Треба залучати, занурювати дитину у процес навчання, розвивати її цікавість, допитливість
2. В цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Треба вчити узагальнювати та абстрагувати (особливо на уроках математики, де від дії з конкретними предметами учень переходить до розумових операцій з числом; і на уроках мови при засвоєнні слова, яке спочатку не відокремлюється від означуваного предмета, але поступово стає предметом спеціального вивчення). Треба розвивати просторову уяву (необхідну при малюванні, а потім вивченні геометрії,).
3.    Діти мають потребу постійно рухатися, розмовляти, діяти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює i таку рису уваги дітей як її нестійкість, тому необхідна зміна виду діяльності під час уроків, самопідготовки.  А це і щоденні 3, і щоденні 5, переміщення по зонах, осередках класу. Діти мають бути не спостерігачами учбового процесу, а активними його учасниками. Також на початку та під час уроків необхідно проводити фізкультхвилинки, руханки та фізкультпаузи для мозку.
4. Задовольняти базові потреби дитини: фізичні потреби (їжа, вода, свіже повітря тощо), потреба уваги, безпеки, любові.
5. Підтримувати, розвивати та підвищувати самооцінку дитини, бо кожна дитина талановита та індивідуальна у своєму розвитку. Частіше хвалити дитину, заохочувати, мотивувати.
6.      Організувати учбову діяльність так, щоб охопити нею всіх учнів у класі –               робота в парах, групах,  спільних проєктах, дослідах, вчити дітей мислити, аналізувати та робити власні висновки. Особливу увагу приділяти не академічним знанням, а розвитку емоційного інтелекту дитини. Формувати пізнавальні мотиви, перетворювати дитину у суб’єкта навчального процесу,  вчити дитину вчитися, бо ця навичка та емоційний інтелект допоможуть дитині стати успішною, впевненою людиною у житті.
7. Молодший вік – це сензитивний період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду, розвитку емоцій, почуттів, закладається фундамент моральної поведінки, відбувається засвоєння моральних норм і правил (в своїй роботі я залучаю дітей до читання та обговорення оповідань  В. Сухомлинського, В. Осєєвої, а також дуже подобаються дітям передачі з циклу «Радіоняня», де також в ігровій формі подаються дітям сценки життя, які навчають поводженню в колективі, вдома, на вулиці тощо). 
8. Розвивати навички спілкування в колективі з однолітками, дорослими, встановлення дружніх контактів (я використовую різноманітні бесіди, тренінги в ігровій формі, коло вибору, приділяю увагу привітанням на початку дня, обговоренню задач, цілей та коло обговорення наприкінці дня, тижня; чого очікували, чи виправдалися сподівання, чи все вийшло). 
9. Розвивати пам’ять - контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес - як, яким чином учень запам’ятав матеріал.
10. Розвивати пам’ять Навчати дітей використовувати певні прийоми запам’ятовування – використовувати яскраві образи і асоціації. Наприклад, щоб краще запам’ятати складний матеріал можна оформити його в рими та пісні, складати акроніми та акровірші, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення вголос і про себе всього матеріалу. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі.
11. Розвивати уяву. Систематично проводити позакласні заняття, на яких придумати продовження розповіді або казки (дуже вдало зарекомендувало себе використання незакінчених казок, оповідань           В. Сухомлинського), театралізовані міні-вистави та інсценування казок, малювання чарівних героїв та неіснуючих вигаданих тварин. Такі види діяльності розвивають любов та позитивне ставлення до читання, розвивають усне та письмове мовлення, поповнюють словниковий запас.
12. Розвивати навички самоконтролю, самоорганізації, саморегуляції, розвивати критичне ставлення до себе і оточуючих.