Репертуар музичних концертів Херсона як джерело з історії культури кінця ХІХ – початку ХХ століття

 Репертуар музичних концертів Херсона як джерело з історії культури  кінця ХІХ – початку ХХ століття

Стан музичної культури міста Херсона, як великого губернського центру кінця ХІХ – початку ХХ століття значно збільшився, порівнюючи з першими етапами існування міста. За це час,  а саме з кінця ХІХ століття у місті відбулись масштабні музично-культурні зміни які викликали підняття загального культурного рівня серед населення, вдосконалення смаків слухацької аудиторії. Станом на початок 1900-х років освічена частина населення міста вже була досить обізнаною у західноєвропейській "високій" музиці, цілком розуміли тодішні популярні музично-культурні тенденції, постійно відвідували культурно-масові заходи музичного й театрального спрямувань. Про такі зміни серед місцевого суcпільства не раз згадували у місцевих газетах  [26-49].

Враховуючи тогочасну ситуацію в країні - у кінці ХІХ – початку ХХ століття склалися умови, що сприяли Демократичним зрушення в суспільстві і як наслідок -  інтенсифікації мистецьких процесів в Україні. Утиски й заборони української культури стали менш суворими, з боку царського уряду з’явився ряд полегшень щодо багатьох сфер українського культурного життя. В результаті пожвавився процес культурного відродження українського народу. Але тим не менш, існування українсько-російського культурного фронтиру залишається очевидним. Як відомо, в музичній творчості кінця ХІХ – початку ХХ століття окреслюється її важливий зв’язок з боротьбою народу за соціальне і національне визволення. Важливе значення в утвердження цієї тенденції мала орієнтація композиторів на досягнення вітчизняної літератури, їх прагнення втілити в музиці провідні ідеї творчості великих сподвижників гуманістичного мистецтва. На основі та під впливом подібних зрушень, активізується діяльність українських композиторів, таких як М. Лисенко, П. Демуцький, О. Кошиць [20, с.102].

Після опрацювання й дослідження періодичних видань тогочасного Херсону, аналізуючи репертуар як херсонських виконавців так і гастролюючих артистів, що вели концертну діяльність в місті, не було помічено жодних виявів відродження або ж розповсюдження української культури в місті Херсоні. Такий результат можна пояснити трьома версіями:

1.     Враховуючи наявну цензуру проти української культури, усі спроби провести будь-який концерт з переважаючим українським репертуарром закінчувались досить невдало, оскільки влада не могла дозволити підривати позиції російської культури на території міста.
2.     За такий стан речей відповідає сама ідея імперіалізму (у відношенні до Російської імперії). Це пояснюється тим, щo у підгрунті імперії лежать мистецтво і наука метрополії й наявне чітке ігнорування усіх культурних проявів колоній.
3.     Основу культурної інтелігенції Херсона складали  в більшій мірі росіяни. Українці  – переважно робітничий клас та селянство, яке не відвідувало жодного роду концертних зібрань (за виключенням загальнодоступних танців на Потьомкінському бульварі). Тому твори українських композиторів  не користувались попитом у місцевої інтелігенції. Інша частина – євреї та греки, які  мали свою окрему культуру і в жодній мірі не цікавились проявами української.

До того ж, з відкриттям у Херсоні відділення Імператорського Російського Музичного Товариства, орієнтація репертуару, з відносно аматорського (не рахуючи оркестр Н, Х. Векслера) почав переходити на більш професійний рівень. Але, аналізуючи історію ІРМТ, бачимо, що Основну частину репертуару в перші десятиліття існування, в усіх філіях товариства складала західна класична музика зарубіжних композиторів (Шуман, Берліоз, Вагнер, Ліст), а також Глінки і Даргомижського; з часом все частіше стали виконуватися нові твори російських авторів. Такий «стандарт» репертуару займав не останнє місце в формуванні музичних смаків херсонської інтелігенції. Такий вплив ІРМТ дещо спрощував подальшу популяризацію творів російських композиторів [59, с.100].

Певним чином, виконання музичних творів західноєвропейських композиторів свідчить про просвітницьку діяльність окремих діячів херсонського концертного руху. Завдячуючи саме такій діяльності Н. Х. Векслера херсонська публіка стала достатньо обізнаною з різними музичними жанрами та з кращими симфонічними творами видатних композиторів світу. То ж, слід відзначити, що різноманітний, цікавій та насичений концертний репертуар у якісному виконанні оркестру під керівництвом Векслера позитивно впливав на формування високих мистецьких смаків пересічної публіки і є одною з головних причин їх формування.

 Аналізуючи оголошення та рецензування виступів вихованців музичних класів при ІРМТ, чоловічих та жіночих гімназій а також вихованців херсонського музичного училища, бачимо, що основу репертуару  також складають твори західних композиторів і лише частково російських. Це можна пояснити тим, що загалом, музика популярний на той час Вагнера, Ліста, Шопена, Моцарта потребує в більшості своїй гарної підготовки і гарних навичок гри, тому – ідеально підходить для демонстрації успіхів учнів і задоволення потреб культурного суспільства. До того ж, навчання музиці за кордоном теж користувалося неабияким попитом, але потребувало високого рівня підготовки, і як свідчить кореспондент газети «Рідний край» підготовка проходила на основі зарубіжного матеріалу.

Отже, особливості концертного репертуару херсонських виконавців а також соціально політичне становище всередині держави дають змогу простежувати певні конкретні особливості впливу діяльності російських музично-освітніх культурних осередків, популярної західноєвропейської культури, просвітницької діяльності місцевих активістів, фактичної відсутності мотивації до підняття національної самосвідомості й відродження української культури в місті.