Активізація музичного мислення школярів у процесі музично-дидактичних ігор
Активізація музичного мислення школярів у процесі музично-дидактичних ігор
Виконала : Циганіна Юлія Федорівна
вчитель опорного закладу «Калайдинцівський ліцей» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ 5
1.1. Постановка проблеми музично-дидактичних ігор 5
1.2. Значення розвитку музичних здібностей у дітей шкільного віку 9
1.3.Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку
школярів 10
1.4.Класифікація музично-дидактичних ігор 11
Розділ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО – ДИДАКТИЧНИХ ІГОР 13
ВИСНОВКИ 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 19
ВСТУП
Актуальність роботи. Одним з важливих завдань всебічного розвитку сучасної дитини є виховання музичної культури. Сприйняття музики - складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Тому необхідно навчити дітей розумітися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати їх увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка і т. д.), розрізняти музичні твори по жанру, характеру. У педагогічній практиці з цією метою все частіше стали застосовувати музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.
Музичне мистецтво надає безперечну дію на особу дитини вже в молодшому шкільному віці. Для того, щоб вона виконувала свою соціальну функцію, необхідний розвиток музичного сприйняття, якому додається універсальна роль, оскільки воно пов'язане зі всіма видами музичної діяльності дітей. Актуальність визначається необхідністю теоретичної і практичної розробки питань, пов'язаних з музичним вихованням дітей в певній системі, з урахуванням вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття музики. Засвоєні на заняттях правила і ігрові дії музично-дидактичних ігор можуть бути перенесені дітьми в їх самостійну діяльність. Але для цього необхідно розробити поетапний шлях формування способів самостійних дій. Успішність реалізації цього завдання в значній мірі залежать від якості дидактичних ігор, що моделюють основні властивості музичних звуків .
Мета роботи: визначити проблему, виділити структуру, класифікацію та особливості музично – дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей шкільного віку. Обґрунтувати систему музично-дидактичних ігор для формування сприйняття виразності основних властивостей музичних звуків та їх освоєння дітьми .
Розібрати проблему у розвитку музичних здібностей у дітей шкільного віку та сформувати основні види музично – дидактичних ігор у музичному розвитку.
Завдання роботи:
1) Охарактеризувати роль музично-дидактичних ігор у процесі музичного
виховання дітей шкільного віку;
2) Розробити систему музично-дидактичних ігор для забезпечення
гармонійного розвитку дітей;
3) Дати методичні рекомендації до використання системи музично-
дидактичних ігор для можливості впровадження їх в практику шкільних установ.
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ.
- Постановка проблеми музично-дидактичних ігор.
Розвиток творчої особистості є метою сучасної освіти, головний зміст якої полягає у залученні учнів до музично-творчої діяльності, що сприяє духовному становленню особистості. Сучасний музичний працівник має не лише розв’язувати виховні завдання, прагнучи урізноманітнити уроки музичного мистецтва, а й дбати про розвиток творчих здібностей школярів. Розв’язання зазначеної проблеми реалізується шляхом впровадження у процес виховання різних видів музично-творчої діяльності, зокрема музично-дидактичних ігор. Проблемі вивчення дидактичних ігор у навчально-виховному процесі були присвячені наукові дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Провідну роль гри у формуванні психіки дитини та розвитку здібностей відзначали видатні педагоги і психологи К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін.
Дидактичні ігри у сучасних наукових дослідженнях розглядають як
засіб навчання (О.В.Пішенко); активізації комунікативної діяльності (С.О.Тамбієва, І.Ю.Люлевич); активізації пізнавальної діяльності (А.Л.Андрасян, Н.Є.Коган, А.О.Кирилова, В.А.Крутій); формування самосвідомості (О.М.Лебеденко); формування навичок та вмінь (І.О.Сергєєва); залучення до культури різних народів (М.В.Степанова); розвитку креативного мислення (О.Д.Гаврилова); екологічного виховання
(Л.Ю.Павлова).
У будь-якій дидактичній грі кожен учасник переслідує свою мету: вчитель ставить навчальну мету, а дії дитини спрямовані саме на гру. А відтак її успіх можливий за умови тісного взаємозв’язку цих двох цілей. Цінність музично-дидактичних ігор полягає у тому, що вони доступні дитині, викликають інтерес і бажання брати в них участь. Як результат – діти не лише отримують необхідні знання, а й вчаться розуміти, цінувати і любити музику. Найважливіша мета використання музично-дидактичних ігор та ігрових вправ з дітьми – розвиток творчих здібностей та поступове залучення їх до музичного мистецтва. Створення предметно-розвивального середовища, умов формування творчих здібностей є ще одним призначенням музично-дидактичних ігор. За таких умов є змога допомогти учням розібратися в основних засобах музичної виразності, залучити їх до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях; сприяти розвитку гармонійної особистості.
Музично-дидактичні ігри мають навчальний характер та виховний характер, а відтак можуть проводитися на уроках як окремий вид діяльності. У грі діти краще засвоюють програмові вимоги з розвитку співочих умінь, музично-ритмічних рухів, а також слухання музики.
Орієнтовними завданнями музично-дидактичних ігор виступають: розвиток пісенних навичок; вміння виразно співати; розвиток музичних здібностей (слуху, пам’яті, почуття ритму); ознайомлення з музичними інструментами та вокальними творами різного характеру; розвиток музично-слухового сприймання у процесі ритмічних рухів; розвиток та збагачення рухової реакції дітей, уміння погоджувати рухи з музикою; виховання естетичного смаку, поваги до національної та світової культури.
Музично-дидактичні ігри складаються з урахуванням загальних завдань музично-естетичного виховання дітей і проводяться за загальним
планом. При цьому враховується те, що зміст та структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, які допомагають дітям сприймати музичні твори, розуміти елементарні основи музичної грамоти. Прості і доступні, цікаві і привабливі музично-дидактичні ігри сприяють бажанню дітей співати, слухати, танцювати. Основне завдання у процесі співу – зацікавити дітей, прищепити їм любов до вокального виконання. Створити позитивне емоційне налаштування дітей, спрямувати увагу на процес вивчення мелодії допомагають розcпівування, що містять два образи, дві музичні фрази на звучання голосу в різних регістрах. Завдяки такому розспівуванню відбувається розвиток образної уяви дітей, усвідомлене осмислення правильно вибраного регістру голосу відповідно до образного персонажа чи героя. Поступово діти починають чисто інтонувати, розвивається дикція, дихання, формується самоконтроль і уміння аналізувати як свій власний спів, так і спів однокласників. З метою активізації дитячої пам’яті застосовують різноманітні ігрові прийоми. Дітей можна навчати співати сольно, хором, ансамблем, ланцюжком, «в образах», з інструментальним супроводом та без нього.
Музично-дидактичні ігри передбачають також музично-ритмічні рухи, в процесі яких розвивається музично-слухове сприймання і чуття ритму дитини. За допомогою гри відбувається активний розвиток і збагачення рухової діяльності дітей, що відбувається легко і безпосередньо. Граючи, діти захоплюються самим процесом руху під музику. Успіх правильного виконання під музику залежить у першу чергу від рівня зацікавленості до такого виду діяльності. У музично-дидактичних іграх на музично-ритмічні рухи можна застосувати різні ударні інструменти (бубон, молоточок, дзвіночок), або елементи костюму, наприклад яскравий капелюшок, віночок тощо. У залежності від змісту гри, рухи можуть бути заздалегідь розучені або вигадані самою дитиною, музичний супровід на вибір музичного керівника. У процесі слухання музики діти ознайомлюються з інструментальними, вокальними творами різного характеру. Сприйняття музики впливає на розвиток емоційно-чуттєвої сфери дітей. Аби навчити дитину глибоко відчувати музику, необхідно допомогти її пережити, разом з нею радіти і сумувати, переживаючи певні почуття.
Наступний вид музично-дидактичних ігор – гра на музичних інструментах – надзвичайно цікава і захоплююча діяльність. Звісно, що значно цікавіше вона відбувається за умови створення ігрової ситуації. У процесі гри на звуко-ритмічних музичних інструментах відбувається розвиток фантазії, музично-звукових уявлень, що у подальшому допоможе у відтворенні мелодії. У світовій педагогіці поширення набула концепція музичного виховання відомого німецького композитора, просвітника і педагога Карла Орфа. Ним було розроблено систему дитячого музичного виховання, максимально наближену до природних можливостей та інтересів дитини. В основі системи – елементарне музикування, де провідну роль відіграє ритм і музично-ритмічна діяльність. Діти мають не лише слухати та по можливості відтворювати музику, складену іншими, але й, перш за все, творити та виконувати свою дитячу елементарну музику.
З метою розвитку у кожної дитини музичних здібностей, необхідно створити умови для творчої діяльності. Захоплення дітей таким процесом, бажання грати та співати настільки оволодіває ними, що вони не в змозі помітити неосяжної навчальної роботи, що відбувається під час музикування. Головним у цій роботі є задоволення від співу, «спілкування» з музикою, процес музикування (творіння музики). Безцінним результатом такого музикування є прояв фантазії та вигадки, творчості та індивідуальності. Такий вид діяльності допомагає дітям вивчати та досліджувати навколишній світ, а також формувати своє ставлення до нього засобами музично-творчої гри. Використання музичнодидактичних ігор дає можливість найбільш змістовно здійснювати музичне виховання.
Сучасні педагоги-практики спираючись на дослідження попередників, активно застосовують різні види музично-дидактичних ігор на музикування. Наведемо деякі з них. Гра «Звукове люстерко». Люстерко повторює за нами будь-які наші рухи. А чи може це відтворити «звукове люстерко»? Вибираємо «люстерко» серед гравців і пропонуємо йому повторити за ведучим музичні звуки, ритми, трактування зі співом, диригентські схеми. А ще можна повторити терміни нотної грамоти, прізвища композиторів. Адже слова теж складаються зі звуків. А найцікавішим завданням для «люстерка» буде дублювання фраз віршів, скоромовок із заданими інтонаціями.
1.2. Значення розвитку музичних здібностей у дітей .
Дослідження відомих учених, педагогів доводять можливість і необхідність формування у дитини пам'яті, мислення, уяви з дуже раннього віку. Не є виключенням і можливість раннього розвитку у дітей музичних здібностей. Є дані, які підтверджують факти впливу музики на плід, що формується в період вагітності жінки, і позитивну її дію на весь організм людини надалі. Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві.
У стародавні часи музично-медичні центри лікували людей від туги, нервових розладів, захворювань серцево-судинної системи. Музика впливала на інтелектуальний розвиток, прискорюючи зростання клітин, що відповідають за інтелект людини. Музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Емоційна дія гармонійних звукових поєднань посилюється багато разів, якщо людина володіє тонкою слуховою чутливістю. Розвинений музичний слух пред'являє вищі вимоги до того, що йому пропонується. Найбільш сприятливого періоду для розвитку музичних здібностей, ніж дитинство, важко уявити. Розвиток музичного смаку, емоційній чуйності в дитячому віці створює «фундамент музичної культури людини, як частини її загальної духовної культури в майбутньому». Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значніший ефект у формуванні її музичності. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, відчувати навколишній світ.
Спеціальні або основні здібності включають: звуковисотний слух, відчуття, ладу, відчуття ритму. Саме наявність їх у кожного наповнює почуту людиною музику новим змістом, саме вони дозволяють піднятися на «вершини глибшого пізнання таємниць музичного мистецтва».
1.3. Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку школярів.
Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності. Сприйняття музики складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Необхідно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати її увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка), розрізняти музичні твори по жанру, характеру. Саме з цією метою застосовують музично-дидактичну допомогу, яка, впливаючи на дитину комплексно, викликає у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.
Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприймання, розрізнення основних властивостей музичного звуку. Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор полягає в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування одержаних знань в життєвій практиці. У основі дидактичного матеріалу лежать завдання розвитку у дітей музичного сприйняття, ігрова діяльність допомагає дитині в цікавій для нього формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними.
Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в цьому випадку вони стають своєрідним збудником бажання у дітей співати, слухати, грати, танцювати. В процесі ігор діти не тільки набувають спеціальних музичних знань, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу відчуття згуртованості, відповідальності.
1.4. Класифікація музично-дидактичних ігор.
Музично-дидактичні ігри можна умовно розділити на три групи:
1) Настільні;
2) Наближені до рухливих ігор;
3) Подібні до хороводних.
Для настільних музично-дидактичних ігор використовують посібники, які можна придбати через торговельну мережу або зробити власноручно музичному керівнику, вихователям або батькам.
Настільні музично-дидактичні ігри мають на меті:
- Дати дітям можливість засвоїти різний характер музики (гра «Весело-сумно», «Сонечко і хмаринка»);
- Розвинути у дітей вміння розрізняти музичні жанри (гра «Пісня, танець, марш», «Підбери музику», «Чий цей марш»);
- Дати уявлення про зміст музики музичного твору, про музичні образи («Упізнай казку», «Підбери картинку») та засоби музичної виразності («Сходинки», «Кого зустрів Колобок»).
Насамперед такі ігри спрямовані на розв’язання сенсорних завдань, а вже потім на виконання ігрових дій.
Друга група музично-дидактичних ігор спрямована на виконання сенсорних завдань та на ігрові дії з елементами змагання. Залежно від завдань, які ставить музичний керівник, проводячи ту чи ту гру, можливе домінування сенсорних або ігрових дій.
Третя група об’єднує музично-дидактичні ігри, які за своїм характером подібні до хороводних ігор. Для прикладу візьмемо гру Олени Тілічеєвої «Здогадайся, хто співає». Діти стоять по колу. Одна дитина, яку вибрали за допомогою лічилки або за вказівкою вихователя, знаходиться у центрі кола. Діти, взявшись за руки, хороводним кроком йдуть по колу і співають: «Оля, зараз в лісі ми, ми гукаємо тобі, оченята ти заплющ сміливіш, хто гука тебе, назви ти скоріш». Хоровод зупиняється. Дитина з кола, яку визначає вчитель, проспівує ім’я дитини, що стоїть у центрі кола. Остання із заплющеними очима має визначити за тембром голосу, хто її гукає.
Відома вчена Е. Печерська рекомендує використовувати на уроці музичного мистецтва такі ігри: «Звучи, наша пісенько!», «Чую дзвін та не знаю, де він?», «Учитель-диригент», «Музичне інтерв’ю», «Музичний оглядач» та ін. [3].
Зазначимо, що музично-дидактична гра повинна відповідати певним вимогам: у ній мають пропонуватися вправи, корисні для розумового і музично-творчого розвитку учнів; обов’язкова наявність захоплюючої задачі, розв’язання якої потребує розумових зусиль, подолання труднощів.
На уроках музичного мистецтва в початковій школі для розвитку музичних здібностей ми рекомендуємо використовувати музично-дидактичні ігри:
- для розвитку музичного слуху, відчуття ритму, тембру, емоційного відгуку на музику («Ритмічна естафета», «Ритмічне коло», «Ланцюжок», «Маленький композитор», «Відгадаймо», «Сонце-хмара», «Динамічний компас», «Веселі дзвіночки», «Веселий оркестр», «Хто співає?»);
- для розвитку музичної пам’яті («Розшифруй мелодію», «Музична математика», «Музичне лото», «Знайди помилку», «Найближчі сусіди», «Музична галерея», «Музичний зоопарк»);
- для засвоєння знань про музичне мистецтво, засоби музичної виразності («Музичні терміни», «Концерт-маскарад», «Намалюй музику», «Музичний калейдоскоп», «Подорож пісенним океаном».
Розділ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ .
З усієї різноманітності ігор на уроках вважаю найбільш доцільними та результативними музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі. Формування творчих здібностей здійснюється в основному на уроках музичного мистецтва і саме шляхами використання музично-дидактичних ігор.
Основне призначення музично-дидактичних ігор, на мою думку, – в доступній ігровій формі розвивати у школярів почуття ритму, тембровий та динамічний слух, спонукати до самостійних дій з використанням знань, набутих на уроках музичного мистецтва. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають в них ініціативу, самостійність, здібність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звука.
На організаційному етапі уроків використовую поетичні хвилинки, музичні вітання. Поетичні хвилинки відповідають темі уроку та емоційно налаштовують учнів на сприймання навчального матеріалу.
На уроках музичного мистецтва використання літературно-поетичних хвилинок сприяє інтеграції навчальних предметів, формуванню міжпредметних компетентностей. Розвиток ігрових дій підказується розвитком музичних образів, літературним текстом пісні, характером рухів. Музичні ігри взагалі поєднують в собі багато рис, властивих хороводним побудовам, рухливим іграм. Але дидактичний характер цих ігор відзначається тим, що в основі його лежить завдання розвитку музичного сприйняття. Ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Наприклад, ігри «Музичний телефон», «З якої ми пісні?» допомагають дітям чисто інтонувати, визначати, чи вірно проспівана пісня, почути зміну темпу, силу звучання. Ігри «Визнач за ритмом», «Пригадай мелодію», «Повтори» розвивають почуття ритму, вчать вірно відтворювати мелодію, ритмічний рисунок пісні, поспівки. В процесі ігор діти не тільки отримують спеціальні музичні знання, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу почуття відповідальності. Граючи в «концерт», дитина-артист стає більш зібраною, відповідальною, серйозною, уважною до свого «номеру» і своєї ролі. Музично-дидактичні ігри яскраво і барвисто оформлені. Наприклад, картки із зображенням музичних образів є яскравими, художніми, точно відповідають змісту гри. Ігри, в яких діти самі беруть активну участь в їх виготовленні, стають найулюбленішими і бажаними. Наприклад, діти, готуючи домашнє завдання, підбирають в журналах картинки, необхідні для таких ігор, як «В лісі», «Що роблять зайці?», «З якої ми пісні?» та ін.
Важливу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають поспівки, що проводяться в ігровій формі перед розучуванням пісні. Звичайно, для поспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, які вони співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескати ритмічний малюнок. Для розвитку ритмічної пам’яті, слуху на уроках проводжу гру «Хованки». Троє учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу. Четвертий учень пише на дошці ритмічний малюнок короткої пісні чи поспівки. Весь клас запам’ятовує його. Потім те, що написано на дошці, витирають, і діти, які сидять за партами, плещуть у долоні ритмічний малюнок по пам’яті. Перший з тих учнів, які вийшли до дошки, плеще в долоні ритмічний малюнок, другий називає його ритмічними складами -та,
-ті, третій записує малюнок на дошці. Учні класу перевіряють.
Намагаюся формувати музично-творчі здібності своїх учнів не тільки у співі. Музично-ритмічні рухи є сприятливим ґрунтом для становлення й розвитку творчості дітей. Тому цьому виду діяльності теж приділяю велику увагу, який оживляє урок, є водночас фізкультхвилинкою.
Пісня, музична гра, танець потребують свого виконання. Усім видам музичного виконавства властива спільна й найістотніша риса: виконання завжди має виражати музично – поетичний зміст, переданий у творах, буде це пісня чи танець, хоровод чи інсценівка. Але способи втілення цього змісту не тільки в тому, що одні властиві співу, а інші рухові. Під час співу точно відтворюються ті інтонації, які створив композитор. Інша справа – рухи під музику. Тут не доводиться точно відтворювати ні мелодії, ні фортепіанного супроводу. Це синтетичний вид діяльності. Між музикою і рухом утворюються складніші взаємозв’язки. До того ж, рух різнорідний за своїми видами. Елементи, що входять до нього, можуть мати своєю основою танець у його різновидах, гімнастичні рухи або ж носити імітаційний характер, властивий іграм-драматизаціям. Проте між музикою і рухом при одночасному їх виконанні встановлюються дуже тісні взаємозв’язки. Їх об`єднує один і той же поетичний зміст. Визначальна роль при цьому належить музиці, розвитку її образів. Рух, супроводжуючи музику, виражає саме її образний зміст. Отже, завдяки музично-ритмічним рухам розвиваю театрально-драматичні здібності, гнучкість мислення, уяву, творчість, що впливає на їхній позитивний емоційний стан.
У своїй практиці використовую гру на дитячих музичних інструментах найчастіше, як допоміжний метод у хоровому співі й слуханні музики. Застосування дитячих музичних інструментів сприяє розвитку в молодших школярів координації слуху й голосу; творчих музичних здібностей; розумінню особливостей музичних творів. Така форма роботи, як гра на дитячих музичних інструментах сприяє розвитку звуко-висотного слуху в дитини, засвоєнню тембрових характеристик інструментів. Іноді гра на дитячих музичних інструментах домінує в діяльності учнів. Нерідко на уроці практикую одночасно різні види музичної діяльності. Так, грою на дитячих музичних інструментах можна супроводжувати спів. Сприймаючи музику, діти реагують на неї відповідними ритмічними рухами, що виконують звичайно функцію допоміжного методу (пластичного інтонування). Буває, що одна частина класу співає, друга – акомпанує на дитячих музичних інструментах, третя – слухає. Такий розподіл обов’язків забезпечують звичайно за допомогою ігрового методу: один ряд – хор, другий – оркестр, третій – слухачі. Одночасне застосування різних видів музичної діяльності можна вважати одним з варіантів комплексної структури уроку.
ВИСНОВКИ
Безумовно, сама організація використання музично-дидактичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності. Як показує практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.
У практичній частині роботи, що проводиться, ми ще раз переконалися в тому, що якщо в процесі музичної діяльності розвиватимуться музичні здібності у всіх дітей без виключення це не пройде безслідно для їх
подальшого музично розвитку. Пропоновані музично-дидактичні ігри, фрагменти занять не були самоціллю, а лише сприяли розвитку не тільки музичних здібностей, але і творчих.
Напрацьований наочний допоміжний музичний матеріал дозволяє в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, тощо. Пропонований узагальнений, систематизований досвід із школярами по розвитку у них музичних здібностей доступний в оволодінні будь-яким педагогом, музичним керівником, і може бути рекомендований для використання його на практиці.
Отже, музично-дидактичні ігри об’єднують такі види творчої діяльності як: спів (соло, в ансамблі або хором), слухання музики, рухи під музику, ігри на музичних інструментах. Разом з тим вони виконують важливі педагогічні функції, зокрема:
– допомоги дітям у пошуку співвідношення звуків за висотою;
– розвитку чуття ритму, тембрового та динамічного слуху;
– спонукання до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях;
– збагачення дітей новими уявленнями, розвитку ініціативи, самостійності, здатності до сприйняття, розрізнення основних якостей музичного звуку;
– самоусвідомлення дитиною себе індивідуальністю та членом колективу;
– відкриття перед дитиною шляхів використання отриманих знань у різних життєвих обставинах.
З кожним роком все більше уваги надається розвитку творчої активності та творчих здібностей дітей шкільного віку. Застосування музично-дидактичних ігор на уроках дає можливість сприяти творчому та загальному розвитку, закладанню основ духовної культури особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Борщ О. Ігротека у допомогу вчителю музики (100 дидактичних ігор) / О. Борщ // Початкова школа. – 2010. – № 7. – С. 38-43.
- Зеленецька І. Музично-дидактична гра на уроці музичного мистецтва / І. Зеленецька // Музичний керівник, 2011. - № 2. – С.7-12.
- Косаківська О. Музично-дидактичні ігри для комплексного розвитку творчих здібностей/ О. Косаківська // Музичний керівник, 2017. - №5. – С.10-18.
4. Мазоха Д. С., Опанасенко Н. І. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2005. – С.86-88.
5. Мережко Ю. Музично-дидактична гра: три аспекти / Ю. Мережко// Музичний керівник, 2016. - №8. – С.4-7.
6. Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах: Навч. посібник / Е. П. Печерська. – Київ: Либідь, 2001. – 272 с.
7. Сергаєва Н. Музично-дидактичні ігри: ефективний інструмент музичного керівника / Н. Сергаєва // Музичний керівник, 2014. - №11. – С. 24-26.
ДОДАТОК 1
Гра « Гарний настрій»
Мета: розвивати вміння визначати настрій музичного твору, аналізувати твір.
Обладнання: картки зеленого, жовтого та червоного кольорів.
Методика проведення гри. Учитель роздає учням по три картки кольору світлофора: зеленого, жовтого, червоного. Діти слухають музичний твір, після слухання вчитель запитує, як змінився настрій. Діти піднімають картки, які означають:
зелений колір – настрій хороший, змінився в кращу сторону;
жовтий колір – настрій нейтральний, ніяк не змінився;
червоний колір – настрій погіршився.
Учні розповідають, які почуття вони пережили, слухаючи той чи інший твір.
Гра «Музичний годинник»
Мета: закріпити знання учнів про жанри музики (пісня, танець, марш), розвивати музичну пам’ять.
Обладнання: годинник з однією стрілкою. По периметру годинника розташовані прозорі кишені, у які вкладають картинки із зображеннями символами жанрів музики.
Методика проведення гри. Лунає музичний твір. Дитина визначає, який це твір за жанром, дуже добре якщо вона впізнає назву твору, та повертає стрілку до відповідної картинки.
Гра «Дерево мудрості»
Мета: закріплювати знання про життя та творчість композиторів, прослухані твори.
Обладнання: плакат з Деревом мудрості, аркуші паперу.
Методика проведення гри. Учні слухають розповідь учителя про життя і творчість композитора, придумують запитання щодо почутого, записують їх та «вішають на Дерево мудрості». Кожен підходить до Дерева, «зриває» записку, читає, відповідає. Інші оцінюють запитання та відповіді.
Гра «Чарівна сопілка»
Мета: навчити дітей імпровізувати імітаційні звуки, озвучуючи запропонований наочний матеріал.
Обладнання: сопілка, «музична шкатулка», картки з завданнями.
Методика проведення гри. Щоб зацікавити дітей, учитель повідомляє, що сопілки чарівні, тому що з давніх часів сопілкарі майстерно зображали звуки природи. Для пробудження творчості дітей доречно ввести в гру казкові атрибути, наприклад, «чарівну музичну скриньку», в яку вчитель складає заздалегідь підготовлені картки із завданнями для індивідуального музикування. Учні по черзі беруть зі скриньки картки і, не оголошуючи завдання, виконують перед класом музичні загадки (зображають шум дощу, дзюркіт струмка, завивання вітру, спів зозулі, солов’я, півника і т. ін.). Клас відгадує, що зображає виконавець.
Гра «Веселий диск»
Мета: закріпити знання програмних музичних творів.
Обладнання: іграшковий музичний центр із набором дисків у пакетиках (або карток), малюнки на яких передають зміст твору.
Методика проведення гри. Учитель грає вступ або тему відомого твору, діти називають твір і його автора. Один з учнів вибирає з картотеки потрібний «диск», і діти слухають музику.
Гра «Сонечко і хмарка»
Мета: виявити вміння дітей сприймати та розрізняти різний характер музики (весела, сумна).
Обладнання: картки із зображенням сонечка – «весела» музика і хмаринка «сумна» музика.
Методика проведення гри. Дітям роздають по 2 картки (сонечко і хмарка). Діти слухають музичний твір, визначають характер музики, піднімають картку, що відповідає характеру музики.
Гра «Веселі ритми»
Мета: розвивати музичний та ритмічний слух, вміння грати на дитячих музичних інструментах; розвивати увагу, вміння працювати в команді; засвоїти поняття таких термінів, як тривалості нот, ритм, пауза.
Обладнання: музичні інструменти
Методика проведення гри. Дітям роздаються музичні інструменти, на яких вони повинні відобразити музичний ритм, який може змінюватися. Спочатку діти грають на кожному інструменті окремо, а потім в оркестрі – всі разом.
Гра «Весела торба»
Мета: розвивати музичні здібності дитей, виховувати інтерес до музики та музичних інструментів, вчити грати на них; розвивати тембровий слух, виконавські та творчі вміння.
Обладнання: музичні інструменти, торба
Методика проведення гри. Вчитель складає дитячі музичні інструменти у велику торбину, та пропонує дітям навмання виймати інструменти з чарівної торбинки, вгадуючи інструмент та потім граючи на ньому.
Всі гуляти в ліс пішли
Торбу чарівну знайшли.
Діти, в торбу зазирніть,
Інструмент собі знайдіть!
Гра «Збери нотки»
Мета: мотивувати учнів до вивчення матеріалу, та закріпити набуті знання.
Обладнання: кольорові ноти із відповідями
Методика проведення гри. Діти обирають одну із трьох запропонованих відповідей на запитання, яке написане на кожній кольоровій ноті. Якщо відповідь вірна – залишають собі нотку, якщо ні – на питання відповідає інший учень. Запитання можуть бути як з кожної теми уроку, так і з усієї вивченої теми.
(Гру можна використовувати на етапі актуалізації знань, або на етапі підсумку уроку. Також гру доцільно використовувати на підсумковому уроці-грі).
Гра «Музична квітка»
Мета: мотивувати до вивчення матеріалу, та закріпити набуті знання.
Обладнання: кольорова квітка з пелюстками
Методика проведення гри. Вчитель тримає в руці кольорову квітку, на пелюстках якої написані міні-тести до вивченого матеріалу за темою. Учні навмання «відривають» пелюстки і відповідають на запитання. Якщо відповідь вірна – учень залишає собі пелюстку. Виграє той, хто назбирає якомога більше пелюсток.
Музично-ритмічна гра «Веселе коло»
Обладнання: записи музичного матеріалу
Мета: розвивати музичний та ритмічний слух, вміння працювати в команді; закріпити знання засобів музичної виразності.
Методика проведення гри. Діти стають у коло тримаючись за руки та відображають рухами різні засоби музичної виразності (лад, темп, динаміку, ритм). Якщо звучить музика в мажорному ладі – руки догори, в мінорі – присідають, тримаючись за руки в колі. Якщо звучить швидкий темп – біжать по кругу, повільний – йдуть повільно. Якщо чують голосну динаміку – розширюють коло, тиху – звужують. Якщо чують танцювальний ритм – роблять танцювальні рухи, маршовий – марширують по колу.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку