Ресурси атмосфери.Зміни клімату

Ресурси атмосфери. Зміни клімату За підручником В.Пестушко, Г.Уварова, А.Довгань

Кліматичними ресурсами називають невичерпні природні ресурси, що включають в себе сонячну енергію, вологу та енергію вітру.   Їх не споживають безпосередньо в матеріальній і нематеріальній діяльності люди, не знищують в процесі використання, але вони можуть погіршуватися або поліпшуватися. Кліматичними їх називають тому, що вони визначаються особливостями клімату.

Залежно від використання розрізняють: Енергетичні ресурси Сільськогосподарські ( агрокліматичні ) ресурси Рекреаційні кліматичні ресурси

Енергетичні кліматичні ресурси Екологічно чиста та безпечна енергія сонця і вітру, яка належить до відновлювальних джерел енергії

Соняна енергетика Сонячна енергетика — використання сонячної енергії для отримання електричної або теплової енергії в будь-якому зручному для їх застосування вигляді. Сонячна енергетика використовує поновлюване джерело енергії і у майбутньому, може стати екологічно чистою, тобто такою, що не виробляє шкідливих відходів. На сьогодні (2020 -х роках), сонячна енергетика широко застосовується у випадках, коли малодоступність інших джерел енергії, в сукупності з достатньою кількістю сонячного випромінювання, виправдовує її економічно.

Енергія вітру Вітроенерге́тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру. Вітер як джерело енергії є непрямою формою сонячної енергії, і тому належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища, і було відоме ще в давні часи. Світовим лідером з використання енергії вітру є Німеччина. Тільки за перші 6 місяців 2001 року в ФРН було збудовано 673 нові вітрові електричні установки. Загальна кількість «вітряків» у Німеччині становить понад 10 тисяч, а їх загальна сукупна потужність досягла 6900 МВт

Сільськогосподарські ( агрокліматичні ) ресурси Агрокліматичні ресурси - це співвідношення тепла, вологи, світла, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур. Вони визначаються географічним положенням території в межах кліматичних поясів і природних зон. Агрокліматичні ресурси характеризують три показники: Сума активних температур повітря (сума середньодобових температур, вище 10 ° С), сприяють швидкому розвитку рослин. Тривалість періоду з активними температурами (період вегетації), протягом якого температури сприятливі для росту рослин. Розрізняють короткий, середньотривалих і тривалий періоди вегетації. Забезпеченість рослин вологою (визначається коефіцієнтом зволоження).

Рекреаційні кліматичні ресурси Спрятливі погодні умови: тривале сонячне сяяння, чисте повітря,які забезпечують нормальне самопочуття людини в період відпочинку, лікування й оздоровлення.

Як впливає атмосфера на літосферу? Вплив атмосфери на літосферу відображають процеси вивітрювання (руйнування під впливом коливань температури повітря, атмосферних опадів) та рельєфоутворення (перенесення вітром і водою та накопичення матеріалів вивітрювання).

Небезпечні стихійні атмосферні явища Тропі́чний цикло́н — тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили.

Шквал — різке посилення швидкості вітру протягом короткого проміжку часу на тлі слабкого вітру або штилю. Найчастіше це явище спостерігається під час грози. Швидкість вітру при шквалі досягає 15-20 м/с, а при окремих поривах 30-40 м/с і більше. Може спостерігатися зміна напрямку вітру. Шквал може тривати декілька хвилин.

Смерч (також, торнадо, тромб, циклон) — атмосферне явище, що є стрімким вихором з розмірами по горизонталі до 50 км і по вертикалі до 10 км, із швидкістю вітру понад 33 м/с, який витягується від купчасто-дощової хмари до поверхні та за метеорологічними характеристиками являє собою циклон. Смерчі можуть бути різної форми — колона, конус, келих, бочка, бичеподібна мотузка, пісочний годинник, роги «диявола» тощо, але найчастіше вони мають форму обертового хобота, труби чи лійки, що звисає з материнської хмари.

Гроза, громовиця — атмосферне явище, пов'язане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом. Гроза відноситься до одних з найнебезпечніших для людини природних явищ, за кількістю зареєстрованих смертельних випадків у США тільки повені призводять до більших людських втрат.

Посу́ха чи за́суха, а також су́ша (бездо́жджя,  бездощі́в’я, літо без дощів — сухолі́ття) — нестача чи відсутність опадів протягом тривалого періоду часу за підвищених температур і зниженої вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи в ґрунті. Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням надає таке визначення: посуха (англ. drought) означає природне явище, що виникає, коли кількість опадів є значно нижчою від звичайних зафіксованих рівнів, що спричиняє серйозне порушення гідрологічної рівноваги, яке несприятливо відображається на продуктивності земельних ресурсів.

Сухові́й — вітер з високою температурою і низькою вологістю повітря. Зазвичай термін відноситься до вітрів Каспійської низовини, особливо Казахстану, хоча інколи поширюється й на інші райони. При високій температурі повітря суховій викликає інтенсивне випаровування води з ґрунту, з поверхні рослин і водойм, що може викликати псування врожаїв зернових і плодових культур, загибель рослин.

Пилова́ бу́ря — атмосферне явище у вигляді перенесення куряви (великих кількостей пилу, часток ґрунту, піщинок) вітром із земної поверхні в шарі висотою кілька метрів з помітним погіршенням горизонтальної видимості (зазвичай на рівні 2 м вона становить від 1 до 9 км, але в ряді випадків може знижуватися до декількох сотень і навіть до кількох десятків метрів). При цьому спостерігається підйом пилу (піску) в повітря і одночасно осідання пилу на великій території. Виникає зазвичай за сухої поверхні ґрунту й швидкості вітру 10 м/с і більше. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.

Завірю́ха (заметі́ль, мете́лиця, хуртови́на, снігові́й, ві́хола, розм. снігови́ця, хурде́лиця, хурте́ча) — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Хуртовини зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту. У хуртовині може брати участь як сніг, що лежить на землі, так і сніг, який падає з хмар. За цією ознакою розрізняють: поземок, коли більшість сніжинок піднімається на кілька сантиметрів над сніжним покривом низову завірюху, якщо сніжинки піднімаються до 2 м і вище; верхову або загальну завірюху — випадання снігу при сильному вітрі.

Мороз — температура нижче 0 °C (точка замерзання води) в навколишньому середовищі. У зонах помірного клімату поширене таке визначення Слабкий мороз: −1 до −4 ° C (заморозки) Помірний мороз: −4 до −10 ° C Сильний мороз: −10 ° C до −15 ° C Дуже сильний мороз: нижче −15 ° C

Спека — гаряче, дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря до +30 °С і вище. У степовій зоні України щорічно буває сильна спека з температурою понад +З5 °С, в деякі роки вона перевищує +40 °С.

Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми або часток криги (градини) діаметром від 5 до 50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворюються лише з прозорої криги або декількох її прошарків товщиною не менше 1  мм, які чергуються з напівпрозорими прошарками. Опади у вигляді граду спостерігаються зазвичай у випадку сильних гроз влітку, коли температура повітря біля поверхні землі не нижча 20 °C. Найчастіше град проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою.

О́желедь, ожеле́диця, ожеле́да — тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури; також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі від 0 до -6 °C.

Тума́н — атмосферне явище, що полягає у скупченні продуктів конденсації водяної пари (дрібних крапель води, кристалів льоду або їхньої суміші), застиглих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею, у приземному шарі атмосфери. Туман викликає помутніння повітря, що зменшує горизонтальну видимість до 1 км і менше. Тумани з водяних крапель спостерігаються головним чином за температури повітря вище −20 °C, але можуть траплятися навіть за температури нижче −40 °C. За температури нижче −20 °C переважають крижані тумани. У горах тумани неможливо відрізнити від хмар, тому про явище туманів мовлять стосовно рівнинних територій. Тумани в населених пунктах бувають частіше, ніж поза ними. Цьому сприяє підвищений уміст гігроскопічних ядер конденсації (пилу, кіптяви тощо) в міському повітрі.

Змі́на клі́мату — суттєва та тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Чинниками зміни клімату є біотичні процеси, коливання сонячної радіації, тектоніка плит та виверження вулканів. Деякі види діяльності людини також виділяють як потужні чинники недавньої зміни клімату, яку часто називають «глобальним потеплінням».

Забру́днення атмосферного пові́тря — один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Часто ефект забруднювачів є непрямим та проявляється лише через тривалий час, наприклад, певні речовини здатні зменшувати товщину озонового шару, впливаючи таким чином на більшість земних екосистем.

Світове господарство щорічно викидає в атмосферу більше 15 млрд т вуглекислого газу, 200 млн т оксиду вуглецю, понад 500 млн т вуглеводнів, 120 млн т золи та ін. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу становить більше 19 млрд т.