Режим роботи , навчання та відпочинку.

Тема:  Режим роботи , навчання  та відпочинку.                                

 Мета: познайомити учнів  з поняттям режим дня; навчити учнів складати власний режим дня , який відповідає їх віковим та психологічним особливостям ; довести учням виконання режиму дня дає можливість виховання самодисципліни; виховувати бережливе відношення до власного здоров’я .

                                 Матеріали до години спілкування.

Режим дня - фактор здоров'я.

     Літа - немов метеорити Хвилинами слід дорожити. Замало вміти працювати, Ще треба вміти мудро жити. Той не може щастя мати, Хто любить солоденько спати. Хвилина - час          дуже великий Усім це треба пам'ятати.

В. Вихруш

Режим дня - важлива умова високої працездатності і хорошого здоров'я всі живі істоти, рослини і тварини, мають свій „біологічний годинник", а здатність до ритмічної діяльності (біоритми) передаються по спадковості. Людина не є винятком. Вчених особливо цікавить, як впливають біологічні ритми на діяльність нервової системи. Виявляється, що у більшості здорових дітей найвищий рівень активності кори великих півкуль головного мозку вранці і вдень, в другій половині дня - знижується, а ввечері взагалі падає. Звідси, на протязі дня, є два підйоми найвищої активності нервової системи: 38-12 год. та з 16-18год. Саме цей час і є для активної розумової діяльності.

Виявлено, що печінка виділяє найбільшу кількість жовчі, яка потрібна для перетравлення жирів, в першій половині дня. Звідси, добова норма цих речовин повинна припадати на сніданок і обід ,зате в другій половині дня слід споживати їжу багату на вуглеводи.

Якщо дитина щодня в один і той же час лягає спати і просинається, снідає і обідає, виконує ранкову гімнастику, спорожнює кишечник , то в неї виробляється рефлекс на час. Послідовне повторення цих дій формує динамічний стереотип нервових процесів в корі головного мозку забезпечує ритм життя. Це дає можливість швидше і якісно виконувати необхідні завдання . Якщо учень виконує завдання в один і той же час в нього відбувається психологічний і фізіологічний настрій - прискорюється дихання, кровообіг, біоенергетична активність мозку і т. д.

Виконання режиму дня дає можливість виховання самодисципліни: ще хочеться погуляти, але треба вчити уроки; не хочеться спати, а хочеться дивитись телевізор зі старшими, але треба йти спати.

Пом 'ятайтє! Якщо ви будете дотримуватись режиму дня у вас завжди вистачить часу і на виконання завдань, і на відпочинок, і на заняття за інтересами, і на непередбачені справи.

Перш, ніж скласти свій режим дня, скористуйтесь порадами гігієністів: Робота і навчання - до 5 годин; Дорога до місця навчання або навчання - 1-2 години; Прибирання кімнати - 3 години;

Відпочинок на свіжому повітрі (зайняття спортом) -2 години; розваги -1,5 години; косметичні заходи -1,5 години; сон - 7-8 годин.

Певна річ, кожен має свої потреби, уподобання, в кожного змінюються і обставини (перед екзаменом, наприклад, доводиться все інше відкладати),але головне лишається незмінним: відпочинок на свіжому повітрі, сон і гігієнічні заходи.

Є така приказка: " Держи голову в холоді, живіт в голоді, а ноги в теплі". Свіже повітря і помірне харчування, безперечно корисні, а от чи не суперечать "ноги в теплі" загартовуючим процедурам ?    Ні, загартування якраз і зводиться до того, щоб організм не відчував незручності і при низьких температурах, щоб нам було тепло і в холод.

... на 1 кв. см шкіри від 200 до 400 чутливих нервових закінчень, а всього їх на поверхні тіла 8 млн.

...в шкірі розсіяно 250 тис. рецепторів холоду, ЗО тис. рецепторів тепла....

...частини тіла, захищені одягом, більш чутливі до холоду, чим відкриті, наприклад обличчя, кисті рук. Виявляється на кінчиках пальців рук і ніг, кінчику носа, вуха і особливо на відкритих ділянках шкіри, на животі та попереку багато холодових точок. Одяг захищає, а закалювання холодом знижує чутливість холодових рецепторів.

Під впливом холодної води імпульси з нервових закінчень шкіри проводять до мозкового центру теплорегуляції, а звідти негайно йдуть сигнали до кровоносних судин і потових залозах. Кровоносні судини звужуються пропускають менше крові ,отже, різко зменшується тепловіддача. Шкіра стає Блідою і холодною. Водночас припиняється потовиділення, випаровування, що охолоджує шкіру. Таким чином, незважаючи на зміну температури середо вища, температура тіла залишається незмінною. Якщо коливання температу­ри оточуючого середовища повторюється систематично, то робота нервової

системи, що вмикає одні і гальмує інші механізми теплорегуляції, стає чим раз швидшою, чіткішою, координованою. Внаслідок цього організм більш впевнено і звично реагує на різкі коливання температури зовнішнього середовища.

Одна з причин зростання простудних захворювань - постійне вмивання теплою водою, навіть гарячою, що дегениринує нашу систему теплорегуляції. Варто знати ,що постійне користування теплою водою блокує механізм загартування, старить шкіру обличчя, робить її дряхлію і пористою. Холодний душ, так само як і контрастний це не тільки добрий засіб загартування, але і прекрасна гімнастика для кровоносних судин. Від холодної води вони звужуються, від гарячої - розширюються, що робить їх еластичнішими.

ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ЗДОРОВИМ - ЗАГАРТОВУЙСЯ!

Загартовування повітрям - повітряні ванни - "найніжніша" і найбезпечніша процедура. Саме з них рекомендують починати систематичне загартовування. Дія повітря, яка загартовує, залежить головним чином від його температури. Однак потрібно також враховувати вологість і швидкість руху повітря. Повітряні ванни за тепловідчуттям умовно поділяються на теплуваті (температура повітря +30-20°С), прохолодні (+14-20°С) і холодні (+14°С та нижче).
Починати прийом повітряних ванн рекомендують у провітреному приміщенні. Робіть з дитиною зарядку в кімнаті з відчиненим вікном. З часом перенесіть заняття на відкрите повітря. Краще місце для загартовування - затінені ділянки з зеленими насадженнями: парки, ліс, тихий сквер або просто садова ділянка. Приймати повітряні ванни найкраще в русі: легка пробіжка, зарядка чи просто гра. У сиру і вітряну погоду тривалість процедури скоротіть. При дощі, тумані і сильному вітрі провести сеанс загартовування можна в кімнаті з відчиненим вікном. Починати прийом повітряних ванн слід з 20-30 хвилин при температурі повітря +15-20°С. Надалі тривалість процедур збільшується щодня на 10 хвилин і доводиться до 2 годин.
Водні процедури - інтенсивніша загартувальна процедура, позаяк вода має теплопровідність у 28 разів більшу, ніж повітря. Головний чинник загартовування -температура води. Систематичне застосування водних процедур -надійний профілактичний засіб проти шкідливих впливів випадкового охолодження тіла.
Найсприятливіший час для початку загартування водою - літо й осінь. Найліпше проводити процедури в ранкові години, відразу ж після сну чи наприкінці ранкової зарядки.
Температура води -+33-34°С. Потім її знижують кожні 3-4 дні на 1° і поступово, за 1,5-2 місяці, доводять, залежно від самопочуття і стану здоров'я, до +10-15°С. У літню спеку температура може бути й нижчою.
Що холодніша вода, то коротший час процедури.
При загартовуванні водою рекомендуються наступні види процедур: обтирання, обливання, душі, купання.
Обтирання - початковий етап загартовування водою. Протягом кількох днів обтираються рушником, мочалкою чи просто рукою, змоченою водою. Спочатку цю процедуру роблять лише по пояс, поступово Температура води -+33-34°С. Потім її знижують кожні 3-4 дні на 1° і поступово, за 1,5-2 місяці, доводять, залежно від самопочуття і стану здоров'я, до +10-15°С. У літню спеку температура може бути й нижчою.
Що холодніша переходячи до обтирання всього тіла. Обтирання здійснюється послідовно, починаючи з верхньої половини тулуба: обтерши водою шию, груди, руки і спину, витирають їх насухо і розтирають рушником до почервоніння (за рухом крові до серця). Після цього так само розтирають сідниці та ноги. Уся процедура, включаючи і розтирання, не має перевищувати 5 хвилин.
Обливання - наступний етап загартовування водою. При цій процедурі до дії на організм низької температури води приєднується незначний тиск струменя води. Для перших обливань застосовується вода з температурою близько +30°, надалі температуру знижують до +10°С, а в спеку - й нижче. Після обливання тіло енергійно розтирають рушником. Тривалість процедури - 3-4 хвилини.

   Отже, хоча ми й не створені для життя у крижаній воді, але цілком можемо пристосуватися до неї. Звісно, за допомогою відповідного тренування. Варто запам'ятати правила обтирання і обливання водою:

1. Загартування водою треба починати у весняні та літні місяці і продовжувати його восени і взимку. 2.Водні процедури треба робити зранку після сну.

3.Температура приміщення для водних процедур повинна бути не нижче 18-20 градусів С.

4.Починати обтирання треба з води, температура якої не викликає неприємних відчуттів, поступово знижуючи через кожні 2-3 дні на 1*С. 5.Починати водні процедури треба з обтирання, а через 1-2місяці можна робити обливання.

б. Обтирання треба здійснювати в такій послідовності: руки ( в напрямку від пальців до тулуба), шию, груди, живіт, спину, ноги.

7. Після водної процедури необхідно добре витертися і зробити самомасаж.
8. Масаж робити до появи приємної теплоти шкіри.

На перших етапах люди адаптуються до обтирання водою кімнатної температури, потім поступово знижують температуру і збільшують тривалість процедури. Потім душ. Контрастний душ. Наступний етап – холодний  душ. Таким чином, після двох-трьох років підготовки можна почати „моржування ", а потім і цілорічне плавання.

Чимало людей, які схильні до нежиттю. Легко позбавляються його за допомогою серій коротких вдихів через ніс, що підсушує слизову оболонку. Звичка неодноразово протягом дня робити підряд кілька коротких вдихів через ніс особливо корисна під час поганої погоди, при втомі, коли організм ослаблений і тому схильний до простуд.

Тим, хто схильний до простуд, добре допомагає така нескладна вправа: перед виходом на вулицю в морозний день зробіть кілька ковтальних рухів і злегка промасажуйте шию в області адамового яблука, щитовидної залози