Річ Посполита в XVII-XVIII ст.

Річ Посполита в XVII-XVIII ст. СЗШ 12 Комадінська М.

1. «Шведський потоп»

Ян II Казимир. Карл X Густав. Під час війни польські та литовські магнати, невдоволені правлінням короля Яна ІІ Казимира, таємно запросили на польський престол його родича — шведського короля Карла Х Густава. У 1655 р. його армія з півночі вторглася на територію Речі Посполитої. Так в її історії розпочався руйнівний «шведський потоп».

Карта шведського «потопу». Синім позначено території, що опинилися під владою шведів, а жовтим — під владою Трансильванії

Шведський король Карл X в битві під Варшавою 1656

Ясногірський монастир. Ченстоховська ікона Божої Матері

Я. Суходольські. Оборона Ясної Гори

Юзеф Брандт «Шведи на шляху до Кедайняй»У цей час віддані королю магнати об’єднали свої війська. У 1656 р. на територію Речі Посполитої повернувся король. Об’єднані сили завдали поразки шведам у битві під Ярославом і повернули Варшаву. Цього ж року було укладено перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством. У 1657 р. Богдан Хмельницький увійшов до союзу Швеції, Трансильванії та низки інших держав, які планували воєнні дії проти Речі Посполитої. Війну це об’єднання вело з перемінним успіхом. Проте цього ж року Хмельницький помер, а наступний гетьман — Іван Виговський — уклав союз з Річчю Посполитою проти Московії.

«Шведський потоп» завершився після несподіваної смерті Карла X Густава 13 лютого 1660 р. Між Річчю Посполитою та Швецією було укладено Олівський мир. Кімната Олівського монастиря, де був підписаний договір. Після тривалої боротьби Речі Посполитій вдалося знайти спільну мову з Московією, поділивши українські землі навпіл (Андрусівське перемир’я 1667 р. і «Вічний мир» 1686 р.).

2. Політична криза в Речі Посполитій

Ян III Собеський. Останнє піднесення Речі Посполитої