Рідне слово-диво калинове
ТЕМА . СВЯТО «РІДНЕ СЛОВО – ДИВО КАЛИНОВЕ»
(ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ)
Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; збагатити знання про рідну Україну, словниковий запас дітей; розвивати зв'язне мовлення; виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотами своєї держави.
Обладнання: аудіозаписи пісень.
ХІД ЗАХОДУ
ВЕДУЧИЙ. Україна. Рідна мова . Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа народу, це його трепетне серце.
Учениця.
Мова! Українська мова,—
Вона співуча, лагідна, дзвінка...
Мова! Українська мова —
Єдина, рідна й дорога така.
ВЕДУЧИЙ. Дорогі діти, гості! Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб провести свято, приурочене рідній мові.
Учениця.
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине!
Натхнення хвилини!
О мово моя, Душа голосна України.
Учень.
Це матері мова.
Я звуки її
Люблю, наче очі дитини...
О мово вкраїнська!
Хто любить її,
Той любить мою Батьківщину!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на
Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить !
Пісня «Любіть Україну»
ВЕДУЧИЙ. Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих.
Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.
Учень.
Мово ж моя, мово,
Мово України,
Ти моя казкова
Пісня солов'їна.
Учень.
Розцвітай під небом
Проліском прекрасним,
А любов до тебе
В серденьку не згасне.
Учениця.
Йди по світу гідно
В шані і привіті,
Ти для мене рідна
І найкраща в світі!
Таночок«Ми маленькі українці».
ВЕДУЧИЙ. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.
Учень.
Лиш народився, голос я почув
щасливий, радісний і світлий.
Маленьким серденьком уже тоді відчув
матусин голосок привітний.
Учень.
У нім звучала ласка і тепло,
і слово було ніжне і пестливе,
до себе вабило воно,
лунало світло і тремтливо.
Учениця.
Матуся до серденька притискала
і колискову пісню заспівала.
І пісня та була сама краса,
що в сповитку мене обдарувала.
Пісня «Колискова».
ВЕДУЧИЙ. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Маруся Чурай та Володимир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський.
Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети — Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших.
Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.
Учні (по черзі)
1. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Д. Білоус
2. Буду я навчатись мови золотої.
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
А. Малишко
3. РІДНЕ СЛОВО
Батько мені каже:
— З книжкою дружи.
Рідну мову, синку, завжди бережи.
Мову ту, що люди рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи, синку, не забудь.
Рідне слово-пісню завжди серцем чуй,
Як Вітчизну й матір, їх люби, шануй.
В. Верба
4. НАША МОВА
Мова наша, мова — мова кольорова,
В ній гроза травнева й тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.
Ю. Рибчинський
5. ЄДИНА, ЯК МАТИ
Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!
Оксана Забужко
ВЕДУЧИЙ. Діти, ви знаєте вже багато українських пісень. Адже пісня — це душа народу.
Народна пісня — голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з мови сущого життя.
Пісня « Україно моя «
ВЕДУЧИЙ . Український народ дуже любить жарти, усмішки. До вашої уваги кілька з них!
Учні (по черзі) розповідають усмішки.
СХОЖІ
Зайшов ослик до садка І зірвав листок з дубка. А Іванко із городу:
—Нащо нищиш ти природу? І мерщій побіг в садок, Вирвав з коренем дубок, Замахнувся на ослиська:
—Не підходь до саду й близько! А осел з-за огорожі:
—Ми з тобою, хлопче, схожі!
ХТО КРИЧАВ?
Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали:
—Що, брат, боляче було, Коли зуба рвали?
—Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло...
—А чого ж ти так горлав в лікаря щосили?
—Так то ж лікар заволав, бо я став брикаться, йому щипці поламав
І... вкусив за пальця!
ФУТБОЛІСТИ
Грали на подвір'ї Хлопчаки в футбол. Петрик як ударив І відразу — «гол»! М'яч в чужу квартиру тільки зашумів: Пауза у хлопців, Петрик занімів. Йде дідусь Кирило І несе м'яча:
—Чий це, признавайтесь! — Та гравці мовчать.
—А вікно розбилось? — Зважився Андрій.
—Дід мугикнув: — Ціле.
— Ціле? Значить, мій!
ПОТРІБНИЙ МАЙСТЕР
Підійшла до мами Ліда-щебетуха:
—Вередує лялька ! Вже мене не слухає... Скільки не просила, мов не чує Ната. Навіть і не думає , очі відкривати. Мама доні: — Завтра понесем до діда, Він відремонтує...
—Добре , — каже Ліда,— хай відремонтує і мене, як схоче,бо розплющить вранці,теж не можу очі.
Пісня "Мова у серці народу", сл. Н.Красоткіної
1. Неначе юна зоря світанкова,
Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівная мово,
Ти у серці народу живеш. (Двічі)
2. Мелодійна моя, промениста,
Як земля, твій багатий словник.
Українськая мово пречиста,
Ти ж у серці народу навік! (Двічі)
3.Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш! (Двічі)
ВЕДУЧИЙ. Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.
Учні (хором)
Це наша рідна мова!
ВЕДУЧИЙ
Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть.
ВЕДУЧИЙ
Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.
ВЕДУЧИЙ
Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю.
ВЕДУЧИЙ . Мова не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.
1-й учень
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
2-й учень
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
3-й учень
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.
4-й учень
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
5-й учень
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.
Танець «Розкажи про Україну».
1-й учень
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має
2-й учень
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
3-й учень
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
4-й учень
Доню, моя доню,
Синьоока зірко,
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.
5-й учень
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути,
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову.
Мусиш пам’ятати.
6-й учень
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.
7-й учень
Любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
8-й учень
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
9-й учень
Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.
Пісня "Ой, дівчино, шумить гай".
1-й учень
Слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев.
2-й учень
Із слова починається людина,
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина —
Щебече соловейко на весь світ.
3-й учень
Бентежна, тополина, калинова
Не випита, не вибрана до дна —
Це наша українська рідна мова,
Немов бандури вічної струна.
4-й учень
Моя земля – це гори темнолиці,
Навчили мови рідної мене
І підняли мене немовби птицю,
Під склепіння неба тихе і ясне.
5-й учень
Може, десь земля є краща й вища,
А над нею небо золоте,
Та мені найкраща та, де вишня,
Там, де вишня мамина цвіте.
ВЕДУЧИЙ . Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
1-й учень
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх, Україна.
2-й учень
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою, ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски ,мову покохали.
ВЕДУЧИЙ. За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.
Ми прагнемо дотримувати слова, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці.
Учениця.
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода,—
То України диво барвінкове,
Багата мова й вічно молода.
Учень.
Живи, вкраїнське слово, процвітай!
Моє мале сердечко звеселяй!
В кожну сім'ю й оселю завітай,
Де люблять і шанують рідний край.
Учениця.
Щоб пам'ятали нині й назавжди,
Якого роду доньки ми й сини.
Красу своєї мови бережи,
Бо житиме вона — то житимемо й ми!
ВЕДУЧИЙ. Любі діти, шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть.
Як степів красу калинову,
Як рідного неба блакить.
ВЕДУЧИЙ
Мово моя – ти чарівна зірниця, Що освітлює шлях в майбуття
Дорога, рідна, мила душі українця Ми з тобою ідемо в життя.
Тож розправ свої крила , лети на свободу. І над світом чарівно звучи!
Закріпися навічно у серці народу, Мово рідна моя, не мовчи!
Пісня »Молитва за Україну».
Список використаної літератури