"Рідна мова-душа нашої родини,солов`їна пісня України"
Про матеріал
цікавий урок про рідну мову,цікавий урок про рідну мову,цікавий урок про рідну мову,цікавий урок про рідну мову,можна використовувати для дітей 3-4 класів.Через читання творів,бесіду,казку та творче завдання діти розкривають красу,мелодійність і багатство українського слова,вчаться цінувати і берегти рідну мову.Мета. Показати велич і красу рідної української мови, її багатства. Виховувати любов до рідного слова, бажання вивчати і знати рідну материнську мову.
Обладнання. Вірші про мову, тематична виставка книг, портрет Т.Г .Шевченка в українському рушнику.
Хід уроку
Учитель:
Діти, тема сьогоднішнього уроку дуже важлива. Назвіть, будь-ласка, які ви знаєте народні обереги? А тепер відгадайте загадку: Без чого людина стає німою? Правильно, без мови.
Тож ми сьогодні про нашу рідну материнську українську мову і поведемо розмову. Бо мова- жива душа нашого народу, невмируще джерело, з якого наш народ черпає силу, розум, знання, родовідну пам`ять. А слово-це віконце, через яке ми сприймаємо і пізнаємо навколишній світ. І не даром говориться, в народній мудрості: доки живе мова, доти живе і народ. І прислів`я про це говорить: »Рідна мова-життя основа». Вона повинна стати головною і вдома, і в школі, і в інституті, і в державі. І кожен з нас повинен берегти і поважати рідну мову, гордитися нею, вивчати і берегти для нащадків. Багато письменників, поетів, видатних людей з гордістю і повагою говорили про рідну мову. Так великий Т.Г. Шевченко писав:
Ну що б, здавалося слова…
Слова та голос – більш нічого,
А серце б`ється – ожива,
Як їх почує!..
Послухайте ще одну поезію.
Л. Забашта.
Рідна мова
Розвивайся, звеселяйся,
Моя рідна мово,
У барвінки зодягайся,
Моє щире слово,
Щоб на все життя з тобою
Ми запам`ятали,
Як з колиски дорогої
Мовоньку кохали.
Про що в своїх поезіях говорять автори? А чи любити ви свою мову?
Пограємо в гру «Якими словами описати рідну мову?»
(Визначення переможця)
Проведемо конкурс на кращого читця вірша про мову.
Поезії на допомогу.
С. Воробкевич.
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом!
Мово рідна, слово рідне,-
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
І.Багряний.
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти,-
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово-крик любові,
Сміх і радість немовляти-
Неповторне слово «Мати»-
Про життя найперше слово…
Друге слово-гімн величний,
Грім звитяг і клекіт армій,-
Звук «Вітчизни» неповторний
І простий, і предковічний…
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є,
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова,
Ти могутня, рідна мово!
Мова-пісня колискова.
Мова-матері уста.
П.Тичина.
Слово.
А Вкраїни ж мова-
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова-
Українська мова.
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово-
Розцвітай же, слово!
Хай знов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я-країна Україна-
На горі калина!
Мова
На білому світі, на чорній землі
Є мова у квітів, є мова в зорі.
Є мова у бджілки, метелика й клена,
В бузкової гілки, в любистку зеленого.
Є мова в калини, в дрімучого лісу.
У річки й стежини, в осіннього листу.
Та тільки тому, хто цурається рідної мови,
Не промовлять вони ані слова.
(Визначення переможця конкурсу на кращого читця вірша про мову).Як підсумок до нашого конкурсу нехай прозвучать слова:
Т.Коломієць
Мова
Сію дитині
В серденьку ласку.
Сійся -родися,
Ніжне «Будь ласка»,
Вдячне» Спасибі»,
«Вибач» тремтливе-
Слово у серці,
Як зернятко в ниві,
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!»-
Щедро даруй ти
Людям, дитино.
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
Учитель:
Українська мова-це національна мова, державна мова великого українського народу-мова навчальних закладів, державних установ, преси, радіо, телебачення, великої літератури. Тому ви, діти, повинні засвоїти рідну українську материнську мову, навчитись правильно нею користуватись, боротись за її чистоту.
Мова рідна потрібна не тільки учням, а й письменникам, художникам, вченим, щоб передати набуті впродовж віків знання прийдешнім поколінням. Ось як про це говорить поет Василь Симоненко у поезії «Моя мова»
Все в тобі з`єдналося, злилося-
Як і поміститися в одній!-
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносить правду в вишину.
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в`януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі-великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Отже, мова служить для спілкування ,з допомогою неї ми передаємо свої думки, з допомогою неї пізнаємо світ, одержуємо знання. Мова- символ Вітчизни, і хоч на світі є багато держав, мов, -своя найрідніша.
Діти ,сьогодні ви багато дізналися про мову нового і помітили, мабуть, що всі слова спрямовані на те, що мову рідну треба знати, любити, берегти. Послухайте поезію «Матусин заповіт» М. Хоросницької.
Раз мені казала мати:
«Можеш мов
Багато знати,
Шанувати,
Та одну
Із мов усіх,
Щоб у серці ти зберіг».
В серці
Ніжну і погідну
Збережу я мову
Рідну!
Тож, діти, мову потрібно берегти і шанувати. Ми почули багато віршиків про мову. Складено також багато пісеньок про нашу мову. Ось послухайте одну із них.
Звучи, рідна мово
Мово рідна, світи в ріднім домі
Крізь зболений час і духовні руїни,
Вертайсь, рідна мово,
У серце народу,
У душу Вкраїни.
Приспів
Якого ж ми будемо племені –роду,
Якщо буде в устах наша мова згасать?
Чи будемо з вами тоді ми народом,
Як стихне вона в голосах?
Звучи, рідна мово,
На землі рідній лийся по вінця,
Мово моя українська,
Мово моя материнська!
Мово рідна,
Квітуй і шануйся,
Любов`ю воздай
Всім народам і мовам.
З тобою я плачу,
З тобою сміюся,
О ріднеє слово.
Приспів.
Мово рідна,
Живи в ріднім домі.
Крізь зболений час і духовні руїни
Вертайсь, рідна мово,
У серце народу,
У душу Вкраїни.
Приспів.
(Після прослуховування пісеньки діти повторюють слова пісеньки разом з учителем)
А зараз ,діти, послухайте казочку «Чарівна сила рідного слова»
Жила собі на світі маленька дівчинка Оленка. Вона дуже любила слухати ,як бабуся розповідає казки, як мама співає українські пісні, а тато промовляє лагідні слова.
Одного разу Оленка запитала бабусю:
-Бабусю, чому ти так любиш нашу українську мову?
Бабуся усміхнулася й відповіла:
-Бо рідна мова-це голос нашого народу, пам`ять наших предків і душа кожної родини. У ній живуть мамина ніжність, бабусина мудрість, татова доброта.
-А чому її називають солов`їною?-поцікавилася дівчинка.
-Тому що вона така ж дзвінка, мелодійна й красива, як спів соловейка. Оленка замислилась. Відтоді вона почала уважніше добирати слова, частіше говорити українською, читати книжки та вивчати вірші.
І зрозуміла одну важливу істину: рідна мова живе доти, доки ми нею говоримо, співаємо, читаємо й передаємо її наступним поколінням.
Запитання до дітей після казки:
1.Чому бабуся любила українську мову?
2.Чому нашу мову називають солов`їною?
3.Як кожен із нас може берегти рідну мову?
-Діти ,нехай кожен із вас стане маленьким охоронцем нашої мови. Адже мова починається з кожного з нас-із нашого слова, нашої родини, нашої любові до України.
(На дошці зазделегідь намальована середина квітки з написом «Наша мова-солов`їна)
А на завершення уроку проведемо вправу »Посади квіточку любові до мови». Кожна дитина отримує пелюстку й дописує одне слово або коротке речення:
-Мова для мене-це…
-Я люблю українську мову за…
-Я буду берегти рідну мову, тому що…
-Найкрасивіше українське слово для мене-…
Діти прикріплюють пелюстки до квітки. Виходить спільна квітка любові до рідної мови.