« Рідна мово материнська, Ти – душа мого народу… »

Мостищенська спеціальна школа

 

 

 

Свято рідної мови на тему:

« Рідна мово материнська, Ти – душа мого народу… »

              

 

 

 

 

 

                                           Вихователь: Гаган Тетяна Петрівна

 

 

 

2023 р.

Святково прибраний зал. На стіні портрети класиків української літератури. Під ними вислів:         Мужай , прекрасна наша мово

                               Серед прекрасних братніх мов!

                                                                     ( М. Рильський)

На стінах вишиті рушники, вази з квітами, яблуками, цукерками.

Звучить народна музика, пісні.

Виходить ведуча і учениця в українському одязі, на вишитому рушниці тримають коровай. ( Вітаються )

Ведуча: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі, багатій, мальовничій – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз зачувши рідне слово…

Завітайте до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на свято наше родинне – торжество рідної мови.

Ведучий: Шановна родино, сьогодні у нас свято рідної мови.

Ведуча:                  Любіть Україну у сні й наяву,

                                 Вишневу свою Україну,

                                 Красу її вічно живу і нову,

                                  І мову її солов’їну.

 ( В. Сосюра ).

Звучить пісня « Чом, чом земле моя ?»

Ведучий:     Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча       до серця – українська.

 

Учень:                         Ой яка чудова українська мова!

                                     Де береться все це, звідкіля і як?

                                     Є в ній ліс-лісочок, пуща, гай, діброва,

                                      Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

                                      І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Учениця:                Є в ній хурделиця, віхола, завія,

                                Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

                                Та не в тому справа, що така багата

                                Помагало слово нам у боротьбі.

Ведуча:                        Мова! А що таке мова?

Народ говорить, що « слово до слова – зложиться мова », а Т. Г. Шевченко ось, як про неї каже:

                                          Ну що б, здавалося, слова…

                                           Слова та голос – більш нічого.

                                            А серце б’ється – ожива,

                                             Як їх почує!

Учень:     « Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота

                  жива схованка, людського духу, його багата скарбниця, в яку народ 

                   складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід,

                    почування ».

                                                                                                ( Панас Мирний )

 

 

Ведуча:                            Як гул століть, як шум віків,

                                         Як бурі подих,- рідна мова.

                                         Вишневих ніжність пелюстків,

                                         Сурма походу світанкова,

                                          Неволі стогін, волі спів,

                                          Життя духовного основа.

                                                              ( М. Рильський )

Ведуча:      Той, хто зневажливо ставиться

                    до рідної мови, не може й сам

                    викликати поваги до себе.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова…

Щоб виросло не змарніло,

Щоб тяженько не хворіло,

Сили й розуму набралось,

Своїх батьків не цуралось.

Ведуча: А скажіть – но, діти, чи ваші мами співали колискових пісень? Хто з вас запам’ятав хоч одну і може заспівати.

 

 

 

 

Учениця:                           Ходить сон коло вікон,

                                          А дрімота коло плота.

                                          Питається сон дрімоти:

                                          Де ж ми будем ночувати.

                                          І дитинку колихати.

Ведуча: Великий педагог К. Д. Ушинський у праці « Рідне слово » написав:          « Найголовніше квітне та щедротно дарує плоди думок, найглибше пускає здорове коріння в дух і тіло дитини, її рідна мова ».

Від материнської колискової, від щедрівки, від рушникової веселки бере свій витік, любов до рідної мови.

Сім’я – саме тут, плекаються перші паростки любові і поваги до рідного слова.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову міг забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

                          ( С. Воробкевич ).

Ведуча:                          « І чужому научайтесь, й свого не

                                                    Цурайтесь », закликає нас

                                            великий Кобзар.

Любов до нашої Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної казки, прислів’я, пісні.

« Пісня про рушник » ( П. Майбороди та А. Малишка ).

Ведуча:      Немає у світі людини, яка б не любила казок, або не чула їх.     Особливо діти.

А чи зможете відгадати казки, які склав український народ. Отже, розпочинаємо вікторину « З якої це казки? » Я розповідатиму уривок, а ви будете відгадувати назви. Хто правильно називатиме одержить приз.

Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений… ( « Колобок »).

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Тай загубив дід… Що він дітки, загубив?

                                                                                                          ( « Рукавичка »)

Я… за три копи куплена, упівбока луплена, тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, ніжками затопчу, хвостиком замету, тут тобі й смерть. (« Коза-дереза »)

 

Няв! Няв! Няв!

А ті думають:

-         От вражого батька син, ще йому мало?                                                                   Це він і нас поїсть. ( « Пан Коцький »)

-         Гуси, гуси, гусенятка!                                                                                 Візьміть мене на крилята.                                                                                               Та понесіть до батенька, до матінки.                                                                           А в батенька їсти й пити                                                                                               Ще й хороше походити. ( « Івасик-Телесик »)

 

Вона тоді плиг з вовка та:

-         Битий небиту привіз!

Битий небиту привіз!                                                                                             ( « Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат »)

Молодці! Знаєте українські казки.

                                 ( Вручання призів переможцям )

Ведуча:   Багатий український народ на ігри зі співанками. Зараз пограємо в гру « Подоляночка ». А для цього треба обрати Подоляночку лічилкою:

Котилася торба.

З високого горба,

А в тій торбі,

Хліб-паляниця,

З ким хочеш,

З тим поділися.

Всі беруться за руки, ходять по колу і співають.

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона Впала,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, Подоляночко,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися у боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

( Подоляночка вибирає дівчину, яка стає на її місце і гра продовжується ).

Ведуча:   Діти, а тепер я прочитаю кілька уривків з віршів, а ви відгадаєте, хто їх написав:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть

Плугатарі з плугами йдуть.

                                                  ( « Садок вишневий коло хати » )

Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина

                                          ( « Тече вода з-під явора » )

Там батько, плачучи з дітьми

( А ми малі були і голі ),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…

                                              ( « Як би ви знали , паничі »…)

 

 

Хто написав ці вірші? Так, їх написав український поет, художник, великий Кобзар Т. Г. Шевченко.

Колективне виконання пісні на слова Т. Г. Шевченка « Реве та стогне Дніпр широкий ».

Ведуча:       А тепер настав час для загадок.

                  Це один з найдавніших і найбільш поширених видів усної народної

                     творчості.

               Біле поле, чорне насіння, хто не вміє, той не посіє.  ( Письмо )

               Мовчить, а багато людей навчить.   ( Книга )

               Стоїть дім, увійдеш у нього сліпим, вийдеш зрячим.  ( Школа )

                Що у світі найшвидше?     ( Думка )

Ведуча:      Ще давайте давайте пригадаємо прислів’я і приказки.

                        Прислів’я – це короткий образний вислів із повчальним змістом.

Наука у ліс не веде…( а з лісу виводить )

А приказки не мають повчального змісту, а вживаються у мові, щоб влучніше підкреслити сказане. Діти, пригадайте, які ви знаєте приказки і прислів’я.

          Не кидай слова на вітер; Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй. Що посієш, те й пожнеш.

         А ще наш народ любить жартувати: байки, гуморески, анекдоти.

Гумореска П. Глазового « Кухлик »

Підсумок.   Ми були раді і щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви залишили собі краплинку любові до рідної мови.

Без любові до рідного, до кровного немає справжнього інтернаціоналіста, бо не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну!

Учениця:                  Вивчайте, любіть свою мову,

                                   Як світлу Вітчизну любіть,

                                    Як наших пшениць позолоту

                                    Як рідного неба блакить.

                                                            ( В. Сосюра « Рідна мова » )

Учень:            Ти постаєш в ясній обнові,

                         Як пісня, линеш, рідне слово,

                         Ти наше диво калинове,

                          Кохана материнська мово!

                                                    ( Д. Білоус « Диво калинове » )

                         Рідна мово материнська,

                         Ти - душа мого народу,

                         Будь від роду і до роду,

                         Рідна мово материнська!

                                                   ( Д. Кононенко « Рідна мово » )

 

 

Звукозапис пісні « Гімн українській мові »

Автор слів та музики Лариса Петрів.