Рідна мово, ти - душа мого народу

Комунальний заклад «Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти»

Вчитель: Гніденко Н.В.

 Виховний захід:  « Рідна мово, ти – душа мого народу»

Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення української писемності. Сприяти розширенню словникового запасу школярів; вчити виразно читати вірші, крилаті слова про мову та виконувати з особливим почуттям пісні про нашу прекрасну мову: Виховувати почуття любові до рідної мови, Батьківщини, національну гідність, патріотизм.

Обладнання: книжкова виставка «Рідна мово, ти – душа мого народу», презентація - фільм  «Виникнення української писемності», музичний супровід пісні  «Моя рідна мова», картки із словами про мову,  картки для складання прислів’їв про мову.

Вчитель:  Любі діти, спробуйте уявити день свого життя без мови. Ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. Мовчазні ходите коридорами школи, ні з ким не сперечаєтесь, не розповідаєте про свої вчорашні пригоди. Лунає дзвоник. Ви сідаєте за парти. А що далі? Чи зможете ви в таких умовах стати лікарем, юристом, водієм? (Відповіді дітей). Отже ви переконались, що у житті людини мова займає дуже важливе місце. Мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо. Вона найбільше і найдорожче багатство кожного народу. А коли ж виникла українська писемність? Про історію її виникнення ми дізнаємось переглянувши відеофільм.

Наша українська мова визнана всім світом за одну з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Без мови неможливо усвідомити себе частиною народу.

Учень: Мова кожного народу неповторна і – своя.

             В ній гримлять громи в негоду, в тиші трелі солов’я.

Учень: Мова рідна, ти для нас, як мати, з тобою відкриваємо дивосвіт.

              Ми правильно вчимося розмовляти, з колиски самої , з маленьких літ.

Учень: Наша мова, рідна мова! З роси й води, з квіток і джерела.

              Така як зірка ніжна світанкова, на цій землі завжди жила.

Учень: Саме земля мене таку зростила – чарівну, мудру, світлу, осяйну.

              Дала мені могутні, диво-крила, вдягла в слова, як у квіти весну.

Учень: Не раз мене хотіли розтоптати, та я жива і я до вас прийшла,

              Щоб вас до зір далеких піднімати, та до сердець не допустити зла.

                                   Пісня «Мова калинова»

Моя рідна, щедра ясна у любові непогасна

України дивне світло, мова калинова (2р.)

                                  ІІ

Дужо стати ти зуміла, на пісень народні крила

України дивне світло, мова калинова (2р.)

                                 ІІІ

Ти в нарузі не осліпла, ти для вічності розквітла

України дивне світло, мова калинова (2р.)

Учень: О рідна земле ! Ти маєш чим гордитись,

              У тебе є достаток і могутність,

              Але без мови ми – безкрилі птиці.

              Отої, що отримали у спадок,

              Освіченість потрібна, як і мудрість.

Вчитель: У народі кажуть мова – безцінна скарбниця. Слова – як крила у птаха, він їх не відчуває, але без них гине, не може злетіти. Так і народ в якого зникає мова – більше не існує. Так про мову висловився видатний український письменник Сосюра.

Учень: О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма.

              Без мови рідної, юначе й народу нашого нема.

Вчитель: Багата і мелодійна наша мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Мова – одне з багатьох див, які створила людина. Вона показує душу народу.

                  Конкурс крилатих слів про мову

1.Учень: Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ми плекатимемо її. (Олесь Гончар)

2.Учень: Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив. І коли він окине свою мову, то вже буде смерть його душі. (Панас Мирний)

3.Учень: Мова – це цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає від спраги. (Василь Сухомлинський)

4.Учень: Мова – коштовний скарб народу. (Іван Франко)

Вчитель: Багата і родюча земля українська здавна приваблювала чужинців. Завойовники багато разів намагалися загарбати Україну, щоб привласнити її землю і панувати на ній. Протягом багатьох віків відстоював народ  свою землю. А коли перемагав, то знову розквітала наша мова, культура і наука і чулася славна українська пісня.

                           Пісня «Ой у лузі червона калина»

Ой у лузі червона калина похилилася

Чого ж наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну гей, гей розвеселимо.

                                   ІІ

Не хилися, червона калина, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну гей, гей розвеселимо.

Вчитель: 270 років намагалися знищувати українську мову, а разом з нею і український народ. Але наш народ вмів завжди постояти за свою країну, знищити ворога, ніколи український народ не стояв перед ворогом на колінах. Наша мова живе, наша пісня звучить і чарує весь світ своєю мелодійністю і щирістю.

                             Пісня «Рідне слово» (Музика В. Лепешка, Слова Б.Чепурної)

Українська мова дивна й молода.

Ллється рідне слово, як жива вода.(2р.)

                           ІІ

Звідки вона взялась – діло не просте.

В душу засівалась із душі росте.(2р.)

Учень: Наша мова – як трембіта найчарівніша у світі.

              І співуча й зрозуміла розмовляємо нею сміло.

Учень: І держава Україна не стане на коліна,

              Вона вільна незалежна, любимо її безмежно.

Учень: Скільки музики в цій мові, скільки сили в кожнім слові,

              Скільки сонця й теплоти,і любові й доброти.

Учень: Ой ти мово українська, калинова материнська,

              Що в душі завжди жива.

              Ти моя найперша казка, перша біль і перша ласка,

               Перші мамині слова.

Учень: Наше щастя в диво слові – українській рідній мові,

              У державній у соборній Україні непоборній.

Учень: Мова – усміхнена квітка, добра неначе весна.

             Гарна, як небо улітку, ніжна, як пісня струмка.

Учень: Мова – джерельна криниця, райдужно сонячний цвіт,

              Це українська зірниця, що зачаровує світ.

Учень: Розвивайся, звеселяйся моя рідна мова,

              У барвінки одягайся, моє рідне слово,

              Щоб на все  життя з тобою ми запам’ятали,

               Як з колиски дорогої мовоньку вивчали.

Учень: Розквітай же слово, і в родин, і у школі,

              Й на заводі, і у полі розквітай же слово.

              Вислови про мову «Любіть рідну мову»

1.Учень: Мова – краса спілкування.

2. Мова – це сонце ясне.

3. Мова – це предків надбання.

4. Мова – багатство моє.

5. Мова – то чиста криниця, де б’є мов сльоза джерело.

6. Мова – державна перлина, нею завжди дорожіть,

   Без мови немає країни – мову як матір любіть.

Учень: Лети наша мово прекрасна над світом.

             У казці, у пісні, у прозі й вірші.

             З любов’ю і щедрим осіннім привітом,

              Лишайся у добрих і щедрих серцях.

Учень: Не цурайтесь, люди мови, не цурайтесь роду,

              Як загине рідне слово, не буде народу.

Учень: Багато слів сказали ми про мову,

              Чудову, материнську, калинову.

               Яка для нас життєвий старт,

               Тож доречний тут і жарт.

Вчитель: Боляче дивитися деяких українців, які не розуміють значення багатьох слів рідної мови, навіть сміються з деяких слів, а не думають, що сміються з самих себе, з своєї духовної убогості. З Цього приводу Іван Павліха написав байку, послухайте її уважно і визначте мораль байки.

                                        «Мрійниця жаба»

Знайшлася жаба серед жаб, яка сказала:

«Я дурна б була, щоб так, як предки стала квакать,

Я буду, мов та качка, крякать!

Тут хтось їй заперечив сходу:

«Але ж ти жаб’ячого роду, а не качка!»

«Ну й що? До чого ця балачка, коли мені миліше «кря» ніж «ква»

Воно дає мені право на пух та крила, а там дивись, здіймуся ще й в політ,

По бачу світ: савани, води Нілу? Отак мрійливо думає вона і кряче в рідному болоті, аж котиться луна, та ба злетіти їй не в змозі.

Мораль байки: Хто рідного не береже, того не виручить чуже.

Вчитель: Один мудрець сказав: «Людина байдужа до рідної мови, схожа на сучасного, майбутнього свого народу.»

                                    Прислів’я про мову

Вчитель:  А зараз ми з вами трішки від починимо  пограємось в ігри.

1.Створити асоціативний кущ до слова мова. (Багата, мелодійна, солов’їна, материнська, рідна,  калинова, барвінкова, чарівна, джерельна, співуча).

2.Скласти прислів’я із слів. (1.Від теплого слова і лід розмерзається).

2.Слово не горобець, вилетить не спіймаєш. 3.Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 4.Птицю пізнають пір’ю, а людину по мові.)

Учень: Мову батьківську треба знати, мову держави в якій живемо.

             Всі ми патріоти неньки – України! Батьківщина в нас одна,

              І мова в нас єдина.

Учень: Ось і закінчується наше свято і прощатись нам пора,

              Побажаємо Україні рідній щастя, миру і добра.

                                   Пісня «Мати Україна»

Перше наше слово, з нами повсякчас

Мати – Україна, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас
Рідна мати – Україна ти ж одна у нас.(2р.)

                           ІІ

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий неповторний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна –

Рідна мати – Україна ти ж у нас одна.(2р.)

Вчитель: Наша мова набрала і ніжність квітів, і голос соловейка і красу калини. Недарма її називають, калиновою, солов’їною. Тож, любіть шануйте рідну мову. Знаходьте час, для її вивчення, щоб вона розквітала, дзвеніла дзвінко, мов гірський струмок, сяяла як промінчики сонця. Пам’ятайте без мови немає нації, немає держави, немає нас.

                                          Пісня «Козачата»

Ми маленькі козачата, станемо справжніми людьми.

Ми кохаємо рідну пісню, Україну любимо ми.

                          Приспів:

Україна – наша мати, і про неї вільний спів.

Ми веселі козачата, ми нащадки козаків.

                               ІІ

Ми шануємо рідне слово, в ньому вірність і краса.

Ми маленькі козачата, наша пісня не згаса.

                              ІІІ

Хай злітає рідна пісня, наче чайка в небесах.

В ній ясна душа народу,

В ній надія і краса.