Риси універсалізму та ізоморфізму в англомовних прислів’ях

РИСИ УНІВЕРСАЛІЗМУ ТА ІЗОМОРФІЗМУ В АНГЛОМОВНИХ ПРИСЛІВ’ЯХ

Шуляк Ігор

Різні народи світу віками спостерігають за змінами навколишнього середовища, а також за вчинками людей, що їх оточують. Оскільки, людина обдарована відчуттям мови, вона використовує цей дар природи на повну, рефлектуючи на події оточуючого середовища. Суспільство, як цілісна соціальна система, має ряд чинників, які впливають на його мовлення. Тому, виникають повчальні та влучні вислови – прислів’я та приказки, набуті народними традиційними знаннями. Найчастіше прислів’я означають влучний образний вислів, що характеризує різні явища життя, яким притаманна форма закінченої пропозиції. Істотним аспектом цих висловів є стислість, і тому вони легко запам’ятовуються і стають частиною суспільної свідомості. В сучасних українських та англійських прислів’ях прослідковуються як риси ізоморфізму так і риси універсалізму [1].

Взагалі, ізоморфізм мовних планів – паралелізм в організації звукової і смислової сторін мови (так званих плану вираження і плану за граматичною структурою, лексичним складом і вмісту) [2, с. 24]. Такі прислів’я найлегше зрозуміти та розтлумачити, оскільки у двох мовах часто відбувається повне співпадіння стилістичною забарвленістю.  На таких прикладах можна чітко зрозуміти, що зберігається повна специфіка прислів’я, приказки. Наприклад, таке українське прислів’я: “Краще страждати за правду, ніж гараздувати брехнею” має відповідник в англійській мові – “Better suffer for truth than prosper by falsehood”, чи англійське: “One must howl with the wolves” та українське – “З вовками жити – по-вовчому вити”. Однак, найчастіше еквівалентні прислів’я є не простим збігом етнічних цінностей, а спільним древнім запозиченням із однієї із класичних мов, переважно з латині. Наприклад: 1. Love is blind. Любов сліпа. Amor caecus; 2. Love conquers all. Любов усе перемагає. Amor vincit omnia; 3. A man is a wolf to a man. Людина людині вовк. Homo homini lupus est [1].

З точки зору універсалізму мови мають спільні риси. Якщо порівняти структуру кількох мов, наприклад, української, німецької, азербайджанської, китайської і т.д., то можна легко виявити, що всі вони володіють, зокрема, системою голосних і приголосних. Проте, в одній мові голосних фонем менше, а приголосних більше, в іншій навпаки, сам склад фонем у кожній мові також є різним і т.д. Аналізуючи звукову будову інших мов, ми переконуємося в тому, що і в них існує система голосних і приголосних фонем, тобто ми не можемо уявити собі таку мову, де були б відсутні голосні чи приголосні. Таким чином, факт наявності у структурі мов системи голосних і приголосних фонем носить всезагальний, універсальний характер, ця риса вже не є спільною ознакою, скажімо, грузинської, арабської чи української мов – вона є однією з ознак людської мови взагалі. Такі спільні закономірності й ознаки, притаманні всім чи більшості мов, отримали назву мовних універсалій (від лат. universalis – загальний). Іншими словами, мовні універсалії – це певні ознаки, властивості, закономірності мови загалом. Ця дефініція належить мовознавцю Б. А. Успенському [3].

Таким чином можна порівняти відмінності та проаналізувати що є спільного в українських та англійських прислів’ях.

.

1. Кирилович Е. Нариси по лінгвістиці / Е. Кирилович. – М.: Просвещение, 1962. – 160 с.

2. Плунгян В.А. Почему языки такие разные / В.А. Плунгян. – М.: АСТ-Пресс Книга, 1996. – 230 с.

3. Панченко С.А. Мова та її вивчення [електронний ресурс] / С.А. Панченко. – Режим доступу: http://documents.tips/documents/1-55cf9415550346f57b9f8508.html

4. Порівняльний аналіз паремій в англійській та українській мовах [електронний ресурс] – Режим доступу: http://diploma.org.ua/pages-598.html