Риторика як мистецтво...

10 клас. Риторика як мистецтво. Мовленева ситуація.

«Риторика» (від давньогр. «оратор») – «теорія оратоського мистецтва, наука красномовства». Виникла в Стародавній Греції 2,5 тис. років назад.

Призначення:впливати на волю і розум громадян за допомогою засоюів живого слова, щоб захищати їх.

Риторика - наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.1. Вивчає методику творення тексту.2. Визначає його будову, найдоцільнішу для зрозумілого 1 аргументованого викладу думок.3. Що говорити + кому говорити – риторика відповідає на запитання як говорити, для чого й де.

Давньогрецький філософ Арістотель (VI ст. до н. е.)Риторика - мистецтво переконання. Римський ритор Квінтіліан (І ст. до н. е.) - мистецтво говорити витончено. Завдання риторики: переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок. Предмет риторики – публіний виступ у процесі комунікації.

Риторика - це не тільки наука, а й мистецтво. У Стародавній Греції красномовство розглядали як мистецтво. Античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою, архітектурою. Найбільше паралелей проводили між риторикою, поезією та акторським мистецтвом.

Давньоримський оратор, філософ Цицерон (І ст. до н. е.) навчався риториці у акторів + у своїх публічних промовах використовував акторські прийоми. Красномовство (як поезія, театр) – це створення духовних цінностей. Поет, актор, оратор мають розвинуте чуття мови, високу культуру мовлення.

Ритори, оратори здавна відігравали важливу роль у суспільному житті. Сучасне життя: люди не байдужі до того, про що вони говорять, і як вони це роблять. Вивчення риторики - це ваша успішна діяльність в майбутньому. Ви будете більш конкурентноспроможними на ринку праці, швидше досягнете успіху. Наполеон казав: «Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить».

Спілкування між людьми відбувається в різних ситуаціях. Є ситуації, які не передбачають спілкування. Людина відчула потяг – устає – підходить до вікна – зачиняє його. Якщо сам не зміг зачинити вікно, звертаєшся до іншого - немовленнєва ситуація стає мовленнєвою. Мовленнєва ситуація - це збіг обставин, що спонукають до мовлення.

Ситуація - це події минулого, про які згадує людина; наші внутрішні переживання, якими ми хочемо поділитися із співрозмовником; різні побутові чи виробничі питання, які ми бажаємо обговорити. До поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще:стосунки між співрозмовниками;їхні наміри;безпосередня реалізація самого акту спілкування (можуть виникати нові стимули для говоріння)

У мовленнєвій ситуації – 2 суб’єкти: Формула мовленнєвої діяльностіадресант/адресат. Спілкування можливе за наявності адресанта, адресата, мети, теми мовленнєвої діяльності. Адресат - людина, до якої звернена мова. Адресант – ініціатор діалогу, він задає тон розмови, визначає темп і тематику спілкування. Спрямовує бесіду + регулює її часові рамки.

Формула мовленнєвої діяльності = хто – кому – чому – про що – де – коли.

Елементи мовленнєвої ситуації:1) адресант(мовець);2) адресат (слухач, аудиторія);3) предмет мовлення;4) умови успішного спілкування.

Приклад мовленнєвої ситуації - урок у школі. Адресант (ініціатор) - учитель; слухачі (аудиторія) - учні класу. Предмет мовлення - перевірка д/з, вивчення нового матеріалу, тренування, дискусія, розповідь учителя, виступи учнів. Умови успішного спілкування: відкритість, налаштованість на діалог, добрий тон, етикет, жести, контроль емоцій, уміння бути уважним слухачем і цікавим співрозмовником.

Для ефективного акта комунікації треба з’ясувати, які особливості має адресат (ступінь знайомства з вами, вік, соціальний статус, риси характеру), визначити предмет спілкування (про що буде йти мова) + продумати, якими засобами ви будете впливати на вашого співрозмовника, щоб досягти поставленої мети (умови успішного спілкування).

Рекомендована література:1. Караман С. О., Караман О. В., Пентилюк М. І. Риторика: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Освіта, 2012.2. Цибульська Л. В. Риторика: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.3. Головко М. І., Коваленко Л. Т. Основи риторики. – Київ: Либідь, 2003.4. Арістотель. Риторика. – Пер. з давньогрец. – Київ: Юніверс, 2000.5. Потебня О. О. Думка і мова. – Харків: Фоліо, 2002.