«Різдвяній пісні у прозі» – 180 років.
Чарлза Діккенса називають «батьком англійського
Різдва»
Висловлювання Чарлза Діккенса, співзвучні з повістю «Різдвяна пісня у прозі»
**«Я буду шанувати Різдво у своєму серці і намагатимусь це робити протягом року»
**«У цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини»
**«Ми куємо ланцюги, які носимо протягом усього життя»
**«Я вірю і маю намір вселити людям віру в те, що на світі існує прекрасне, вірю, незважаючи на повне виродження суспільства, потребами якого нехтують»
**«У кожного з нас свої незбагненні дива, затаєні в схованках душі, і вони чекають тільки сприятливого випадку, щоб прорватися назовні»
**«Ці радісні дні – дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають одне одному серця і бачать у своїх ближніх – навіть у бідних і знедолених – таких людей, як вони самі»
Написання твору та перше видання
Перше видання «Різдвяної пісні у прозі», над яким автор працював протягом шести тижнів, вийшло 19 грудня 1843 року. Ілюстратор – Джон Ліч. Перший наклад налічував шість тисяч екземплярів, які розійшлися впродовж трьох днів. Письменник написав книгу з метою покращення свого фінансового стану.
Новаторство Чарлза Діккенса
Невелика повість «Різдвяна пісня у прозі, або Різдвяне оповідання з привидами» започаткувала новий жанр у світовій літературі – різдвяна або святочна історія. До таких діккенсівських творів належать: «Новорічні дзвони», «Цвіркун домашнього вогнища», «Битва життя», «Одержимий». У середині 1860-1880-х роках «різдвяні історії» стали наймоднішим жанром родинно-дитячої літератури.
Побудова твору
Текст складається із 5 розділів, які автор називає строфами: «Привид Марлі», «Перший із трьох духів», «Другий із трьох духів», «Останній із духів», «Завершення цієї історії».
Коментар до власних назв тексту
** Ім’я Скруджа автор запозичив із надгробної плити на цвинтарі в Единбурзі. Могила належала торговцю Ебенезеру Ленноксу Скроґґі.
** Чарлз Діккенс мешкав неподалік торгового приміщення з вивіскою «Ґудж і Марні». Можливо, ім’я Марлі походить від компаньйона Ґуджа.
Літературний диктант
1. Скрудж і Марлі довгі роки були…(компаньйонами).
2. Весь цей час, кілька років, вивіска над дверима контори й далі сповіщала:…(Скрудж і Марлі).
3. – Із наступаючим Різдвом, дядечку! Веселих вам свят! – це був голос Скруджового племінника.
− … (Дурниці! Нісенітниця!) – пробурчав Скрудж.
4. Скрудж, устромивши ключа в замкову щілину, раптом побачив перед собою не молоток, а… (обличчя Марлі).
5. – Я ношу ланцюг, − сказав Марлі, який …(скував сам собі за життя).
6. – І я прийшов сюди цієї ночі, − сказав привид, − аби повідомити тобі,… (що для тебе ще не все втрачено).
7. Привид Давнього Різдва торкнув Скруджа за плече і вказав на його двійника − … (заглиблену в читання дитину).
8. – Ти поклоняєшся тепер іншому божеству, − сказала дівчина.
− І що це за божество? – спитав Скрудж.
− … (Гроші).
9. Скрудж запитав Духа Майбутнього Різдва:
− Змінивши своє життя, я ще можу… (врятуватися від такої долі)?
10. – Я пошлю індичку… (Бобу Кретчиту).
11. Скрудж побував у церкві,…(ходив по вулицях, придивлявся до перехожих, гладив по голівках дітей, розмовляв із жебраками, заглядав у вікна квартир).
12. І все, що він бачив,… (сповняло його серце радістю).
Різдвяна тема у світовій літературі
Г.К.Андерсен «Ялинка», В.Стефаник «Святий вечір», С.Лагерлеф «Різдвяний гість», М.Гоголь «Ніч напередодні Різдва», М.Коцюбинський «Ялинка», С.Войпеховскі «Різдвяне диво містера Тумі», Д.Матіяш «Різдво брата Заїки», Ю.Ґордер «Різдвяна містерія», О.Генрі «Дари волхвів», М.Стельмах «Щедрий вечір», О.Пчілка «Забавний вечір», Ю.Виничук «У вічнім полоні Різдва», Е.Т.А.Гофман «Лускунчик і Мишачий король», Л.Денисенко «Різдво на кінчиках пальців», С.Жадан «Жовтий китайський джип» тощо.
1