РМ № 8,9. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з викори-станням неповних речень та односкладних

Тема уроку: РМ № 8,9. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з використанням неповних речень та односкладних речень

Мета уроку:формувати ключові компетентності:уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;емоційно-ціннісна - удосконалити вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення;загальнокультурна – дотримуватися культури мовлення, удосконалювати вміння зв’язно висловлюватися в контексті змісту;діяльнісна – розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури, створювати власні твори-описи пам’ятки історії та культури в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень;соціокультурна – виховувати почуття гордості за історичне минуле нашого народу.

1. Які типи мовлення, як правило, поєднуються в текстах художнього стилю?2. Чим відрізняється художній опис від публіцистичного? Художній опис від наукового?3. Які художні засоби й деталі допомагають авторові передати власні враження від зображеного?Бесіда за запитаннями

Робота з текстами (підготовча робота до складання твору-опису пам’ятки історії та культури)1. Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Що спільного в їх змісті? Зіставити, як описують собор письменники.2. Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?3. Які образні вислови добирають письменники до собору?

Текст 1Із роману П. Загребельного «Диво». Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища.

Зі «Щоденника» О. Гончара. Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді богонатхненний, як казали колись... І, може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника. Текст 2

Із роману О. Гончара «Собор». Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу... Текст 3

Напевно, у кожного народу є своя культова споруда, що зберігає в собі духовний зв’язок поколінь. Для українців це Софія Київська – осередок духовного життя. Іноземні загарбники неодноразово перетворювали на попіл столицю України. Але, не дивлячись на пожежі, стихійні лиха, війни і катастрофи, як і раніше, непорушним оберегом на берегах Дніпра стоїть Софійський Собор.

До сьогодні історики не можуть зійтися на єдиній думці щодо дати заснування собору. Одні вважають, що перший камінь Церкви Святої Софії був закладений в 1037 році. Головним джерелом інформації для них є Повість врем’яних літ. Однак, інші літописи вказують, що розпочато будівництво ще за 20 років до цієї дати, в 1017 році.

Письмові джерела історії XI століття інформують, що Ярослав Мудрий лише продовжив справу свого батька Володимира Великого. Подібна інформація ставить під сумнів не тільки рік заснування 1017 або 1037, а й особистість того, хто звелів побудувати головну святиню країни. Насправді, в офіційних історичних колах прийнято вважати, що саме Ярослав був засновником храму.

Із перших років існування Собор Святої Софії став не лише головним духовним, культурним, а й політичним центром Київської Русі. На площі перед ним зустрічали іноземних послів, проводили віче. Там здійснювали «посадку» князів на престол. Перша бібліотека була зібрана саме в підвалах святині. За описами очевидців, вона містила понад 1000 книг.

Однак у 1240 році стольний град був спалений військами Батия. Головну культову споруду країни було розграбовано. Хоч собор і діяв, але прийшов в запустіння: занепали склепіння, обсипалася мозаїки, у тому числі Оранта.

Навіть, незважаючи на те, що в 1596 році була підписана церковна унія і храмові споруди були передані в руки уніатів, будівлі прийшли в справжній занепад, зотліли перекриття. У 30-40 рр. XVII ст. Петро Могила, митрополит Київський, зміг повернути Софію Київську православній церкві. Тоді й був запущений процес відродження. У 1934 році, незважаючи на боротьбу з «опіумом для народу», був створений Національний заповідник «Софія Київська».

Будівництво

На початку ХІ ст. за указом Ярослава Мудрого було закладено перший камінь. Матеріалу для будівництва не вистачало, тому від гостей стольного граду, які в’їжджали на візках, вимагали своєрідну данину: кілька каменів. При створенні Софійського Собору використовувалася візантійська техніка кладки. За часів Петра Могили було проведено не тільки капітальний ремонт церкви, але й побудовані з дерева будівлі монастиря, зведений високий дерев’яний паркан, якщо вірити опису. Велика київська пожежа 1697 року знищила дерев’яні споруди. І за наказом Петра І почалося нове будівництво, яке тривало 70 років. Свої гроші вклав і гетьман Мазепа.

Архітектура

Початковий проект Софії Київської відрізняється від того, що ми можемо споглядати сьогодні. 13 куполів були розташовані пірамідою: малі куполи тягнулися до головного і розташовувалися ярусами: 8-4-1. Із середини ХІІІ століття будівля поступово приходить в занепад. Однак завдяки старанням гетьмана Мазепи, почалася масштабна реконструкція і перебудова перлини світової архітектури. Після проведених робіт церква набула рис бароко, що характерно для епохи того часу.

Собор Святої Софії з висоти пташиного польоту

У давнину Софійський Собор не штукатурили. Але з ХVІІІ століття стіни стали білими. Напівсферичні купола були замінені на грушоподібні. По периметру були зведені стовпи-контрфорси. Центру підкупольного простору надано форму хреста: центральний купол символізує Ісуса Христа, чотири – апостолів-євангелістів (Луку, Марка, Іоанна, Матвія). У західній галереї пам’ятки архітек-тури знаходяться два гвинтові сходи, по яких князь із почтом піднімався на хори, де, очевидно, слухав богослужіння, і також проводив державні церемонії.

Внутрішнє оздоблення Софії Київської. Фрески, мозаїки, графіті

Для всіх православних споруд характерний синтез архітектури та внутрішнього оздоблення. Однією з візитних карток столиці України служить Оранта – зображення Божої Матері без дитини на руках. Це одна з найбільших мозаїк, де Діва Марія стоїть, розкинувши руки.

На жаль, кілька століть без належного догляду знищили унікальні мозаїки. Деякі дивом були відновлені майстрами зі світовим ім’ям. Збереглася Оранта, зображення Христа, сцени з церковного життя, навіть світська фреска, де зображені скоморохи. Особливо примітні фрески, які бачили лише царедворці, що мали доступ на хори. Зображення ніяк не пов’язані з богоматір’ю й церковним життям: змагання на константинопольському іподромі, сцени життя при дворі, прийом княгині Ольги візантійським імператором.

Збереглися і унікальні настінні написи, цікаві як зразок давньої писемності. Більшість з більш ніж 7000 написів адресовані до Богоматері, Христа і Бога.

Цікаві факти

За багато років досліджень історики так і не змогли встановити рік побудови собору, але цікавих фактів накопичилося на кілька томів. До сих пір не знайдені сліди бібліотеки Ярослава Мудрого, що зберігалася в підземеллях Софії. На стінах дослідники знаходять написи світського характеру: «Козьма злодій – вкрав м’ясо», «Грамоті навчався Фома, євнух писав то».

Дзвіницю Софійського Собору побудував на свої гроші гетьман Мазепа. 13-тонний дзвін «Мазепа», також відлитий за рахунок опального правителя України, досі зберігається в 76-метровій дзвіниці. Царські ворота за радянських часів були віддані на переплавку. Однак в 2008 році за малюнками і 11 збереженими елементами з 104 кілограм срібла була відновлена святиня Софії Київської. Тут зібрано понад 3 тисячі квадратних метрів фресок і мозаїк ХІ століття, що представляє собою своєрідний світовий рекорд.

У некрополі собору знаходяться саркофаги видатних державних мужів: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Всеволода Ярославовича та ін. Відновлював медальйон купола Собору Святої Софії в Києві Михайло Врубель. Потрапляючи на територію цього святого місця в столиці, починаєш відчувати себе частиною великого народу зі славною історією. Адже недарма Софія Київська – одне з 100 чудес світу, яке охороняється ЮНЕСКО. Ярослава Мудрого. Володимира Мономаха

https://www.youtube.com/watch?v=CMq. Egk. BXBj0

Робота з підручником Сторінки 137 – 138. Ознайомтеся з будовою твору-опису пам’ятки.

Самостійне складання письмового твору-опису за власними спостереженнями в художньому стиліСкласти в художньому стилі твір-опис пам’ятки історії та культури одного з історичних міст України, який ви відвідали з екскурсією (наприклад, театру, собору або іншої історичної будівлі).

Використайте поданий початок. У спілкуванні з гарними містами, як і з людьми, прагнемо збагатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках історії та культури.1. У тексті твору дайте відповіді на питання: Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка? Що дивує й захоплює під час її споглядання?2. Доберіть влучний заголовок, який виражав би основну думку твору.

Список використаних джерел. Література: Українська мова: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко, Тамара Борисюк, Ольга Почтаренко. − Київ: Грамота, 2021 р. – 192 с. іл.Інтернет – ресурси:https://www.youtube.com/watch?v=CMq. Egk. BXBj0https://subject.com.ua/lesson/mova/8klas_3/26.htmlhttps://gorodenok.com/урок-№-25-письмовий-твір-опис-памятки/

Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу