РМ, Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів

Двадцять шосте квітня. Дистанційне навчання

Розвиток мовлення №21 Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів. Тема уроку

Сьогодні ми з вами продовжимо вчитися писати листа, поговоримо про етикет листування: якими правилами треба користуватися, про що треба пам’ятати під час його написання.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, Коли їх ждуть далекі адресати,Коли є час, коли немає часуІ коли навіть ні про що писати. Л. Костенко. Епіграф уроку:

Дозвольте урок мені наш розпочати. Сьогодні цікавеньке щось будемо вивчати І розум свій, і думку продовжимо тренувати.

Задушлива комірчина захаращена сміттям. У безладді товпляться меблі: клишоногий стіл, кострубата лавка, перекошений ослін. Сидячи на кособокій печі, гачконоса господиня грає у шахи із чорним котом. Нетерплячий стукіт у двері змушує Ягу відірвати погляд від дошки.

Скориставшись цим, чорний кіт змахує лапою кілька фігур.

Стук повторюється. «Хто там?» – запитує Яга, спантеличено дивлячись на дошку.

– Це я, листоноша Пєчкін, – лунає із-за дверей. – Приніс вам листа. – А що таке лист? – муркнув чорний кіт, – і хто вигадав оте листування?»

- Що таке лист?- Коли виникає потреба писати листи?- Хто і кому може писати листа?- Чи доводилося вам писати листа?- Чи можна без дозволу читати листи, адресовані комусь іншому? - Як виникло письмо?

   один із засобів спілкування між людьми, особливий вид творчості.   Лист. Адресант – той, хто адресує, надсилає лист. Адресат – той, хто отримує лист, телеграму. Адрес – письмове ювілейне вітання особі чи установі. Адреса – місце проживання особи або розташування установи, напис на конверті, телеграмі. Постскриптум – після написаного, що позначається буквами P. S. Пригадаймо!

Розгляньмо історіювиникнення письма

Багато-багато років тому не було ні чорнил, ні паперу, ні, тим більше, книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої.

Малюнки на камені на стінах печер

Найвідоміші зразки наскельних малюнків були знайдені в 1940 році у Франції, в печері Ласко.

https://www.youtube.com/watch?v=_B0p. YTBK2 XYВ Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу міста Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований державний історико-археологічний музей-заповідник — визначна пам’ятка древньої культури над річкою Молочною. На даний час російські загарбники розміщують військову техніку на приватних подвір’ях та городах мешканців Мелітополя.«Так вони хочуть заховати за спинами цивільних громадян своїх солдатів», - сказав міський голова Іван Федоров.

Татуювання мало своє значення - візерунки говорили про число походів, перемог, про силу і хоробрість людини.

«Картинки-інформатори», або малюнкове письмо застосовується і в наш час.

Кіпу – вузликове письмо інків.

Пізніше від малюнків перейшли до ієрогліфів.

Китайський ієрогліф «Щастя» і листівки з побажаннями.

Давні книги були такими:«книги – плитки»;«книги – стрічки»;«книги з воску»;«книги зі шкіри»;«берестяні книги»;«книги з паперу».

Книги-плиткиІснували цілі бібліотеки, зроблені з плиток. Писар креслив свої знаки на м’якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою, вдавивши її в глину. Потім плитку обпалювали.

Книги-стрічки

Книги-стрічки. У Єгиптян книга мала вигляд стрічки, тому що папірус при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Вони були у вигляді стрічки, довжиною - кроків зі сто. Рядки писалися не у довжину стрічки, а у багато стовпчиків. Таку книгу не можна було сховати в кишеню. Її носили в ящичках.

Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Вони мали такий вигляд: декілька табличок – довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки наповнювали воском. Писали на ній стальною паличкою – стилом. У кожного школяра того часу була підвішена до пояса така табличка. Книги з воску

Книги зі шкіриі пергаменту Через заборону Єгипетського фараона поставки папірусу до Азії, володарі міста Пергам, де була найбільша бібліотека з папірусу, були вимушені шукати йому заміну. Новим матеріалом для книг стає овеча та козлячашкіра. Цей матеріал виявися кращим: його можна було різати, згинати, зшивати в книги. Книга була величезною і дуже важкою.

Берестяні книги. Ці книги виникли у нас на Русі в ХІ столітті. Для їх виготовлення брали берест, кип’ятили його, зшкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи правильної форми. Пройшовши таку обробку, берест ставав еластичним і м’яким.

Книги з паперу. Паперові фабрики - «паперові млини», виникли у Європі у ХІІІ столітті. Вони були не популярними, на них писали лише те, що мало зберігатися недовго. Продовжували писати на пергаменті. Але з розвитком шкіл, університетів, необхідні були книги, і в великій кількості. Тому папір починає витісняти пергамент. Датою народження друкарського верстату був 1440 рік.

Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Він друкував книги у Московській державі, у власній типографії у Львові, в друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» - перший у Європі друкований підручник.

У ХХІ столітті – добі високих технологій, розвитку всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, комп’ютеризації суспільства існує думка, що писати звичайні листи не треба. Достатньо скористатися електронною поштою чи SMS- повідомленням за допомогою мобільного телефону. i.ua – сайт для листування.

Як ви гадаєте, чи може сьогодні електронне листування повністю замінити традиційне поштове? Чому?Чи можлива така заміна в майбутньому?У чому переваги електронної пошти? У чому її слабкість?Обґрунтуйте свою думку – позицію. Напишіть мені про це в чаті. Гра «Займи позицію»

Листи бувають:листи-трикутники, листи світла для хворих дітей, листи підтримки воїнам-захисникам, листи Святому Миколаю, електронні листи, листи-запрошення, листи-привітання і інші. Добротворець. Хто, якщо не

Дорогі солдати Української Армії, захисники рідної землі!Із великою пошаною і почуттям гордості за Вас пишуть Вам учні 5 класу Лукашівського НВК Чорнобаївської селищної ради Черкаської області. Ми знаємо, що у цей складний час Ви оберігаєте наш спокій, кордони нашої держави, прикладаєте усіх зусиль, аби наше світле дитинство не затьмарили темні димові хмари війни. Незважаючи на складні обставини у нашому суспільстві, Ви залишаєтеся вірними військовій присязі та нашому вільнолюбивому багатостраждальному народу, на долю якого випало чимало випробувань. На превеликий жаль, війна для українців – це не тільки нестихаючий болючий спомин минулого, війна – це наше сьогодення, сповнене болю і втрат, однак не позбавлене надії. У нашому класі навчається учень, серце якого стискається щоразу від болю, чекаючи дзвінка від брата, який зараз теж, як і Ви, перебуває в зоні АТО, захищаючи рідну землю від непроханого ворога-агресора. Ми, як громадяни України, співчуваємо усім, хто опинився в зоні бойових дій на Сході нашої країни та разом виступаємо із закликом до миру! Ми вдячні Вам за все, зроблене Вами у мирних цілях, і співчуваємо, що на Вашу долю випала нелегка місія, тож бажаємо найскорішого повернення додому живими й здоровими. Ми віримо, що любов до життя переможе, адже вона сильніша за війну!Із повагою і вірою в найближче світле мирне майбутнє – учні 5 класу!27.04.2022

Акція «Небайдужість»

«Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь» догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша: Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать». Наперекір зловісній хворобі «осіннім хмарам» Леся Українка відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний):

«Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать» — ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору.

«Лист» («Знов листа мені прислала мати...»)Знов листа мені прислала мати, Невеличний лист - на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати. Наш садок вишневий забілів. Наче вчора бігав я до школиІ садив ті вишеньки малі, А тепер гудуть над ними бджолиІ поважні пустуни-джмелі. Слів таких і треба небагато,Та вони, як весняні пісні,Принесли в гуртожиток в кімнату. Теплі-теплі спогади мені. Кілька рядків, що написала мати поетові, а скільки приємних спогадів виникло у юнака. Головне, дібрати ті слова, які будуть важливими для адресата. Василь Симоненко, навчаючись у Киïвському унiверситеті iменi Т. Г. Шевченка, написав віршованого листа до мами.

Аматорське відео пісенного листа юного героя. На цих кадрах ще живим можна побачити Олександра Станіславовича Микитюка 1999 р.н., якого вбили 30 квітня 2018 р., у місті Авдіївка Донецької області бойовики Донбасу. Він – перший, хто загинув із початку Операції Об’єднаних Сил, віддавши під Авдіївкою своє життя, боронячи нас із вами. Олександр Микитюк був родом із с. Семки Вінницької області. Послухайте його пісню і пам’ятайте, яку страшну ціну ми платимо за світле майбутнє України.

Листування. Ділове листування відбувається між установами або працівником та установою. Тексти таких листів складаються за певними зразками в офіційно-діловому стилі. Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого співака чи актора. Такі листи не відзначаються строгістю форми. Мовлення приватного листа невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього.

Проте і в особистому спілкуванні існують певні традиції. Розпочинається лист звертанням. Через звертання, як правило, передається ставлення до адресата: повага, любов, ніжність. Чемна людина завжди поцікавиться життям адресата - його здоров’ям, успіхами. Далі йде виклад того, про що хочуть сповістити. Вихована людина ніколи не нав’язує своїх думок, тому вживає вставні слова та сполучення слів: на мою думку, здається, як на мене, мабуть, певно та ін. Завершується приватний лист побажаннями та прощанням. Підпис є обов’язковим. Ознакою культури є зазначення дати написання листа.

На попередніх уроках під час дистанційного навчання Ви встигли дізнатися про вставні слова та звертання. Як звертатися, до кого, ви повинні знатиІ чарівні ці слова треба всім вживати. Добрі і мудрі, чудові слова. Тими словами усяк без вагання. Маму найкращу свою назива. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,Матінко, усміх твій ніжний ловлю. Мамонько рідна, моя дорогенька,Я над усе тебе в світі люблю!Я і до тата умію звертатись,Хочу в словах передати тепло. Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,Щоб у душі його сонце цвіло. Татку, татусеньку, таточку, тату,Кращого в світі немає навкруг!Татоньку, хочу тебе я обняти,Ти мій порадник, заступник і друг!Я до бабусі з любов’ю звертаюсь: Бабцю, бабуню, бабусю моя.І до бабусиних рук притуляюсь,І відчуваю в них лагідність я.І до дідуся іду по науку: Діду, дідуню, навчи в світі жить!Він на голівку кладе свою руку,Голос сріблястим струмочком біжить. Слово могутнє, яка в ньому сила!Скажеш з любов’ю — і радість росте!Слово хороше народжує крила,Ви не забудьте ніколи про те. Донечко, синку, сестрице, братусю,Дружна, велика, щаслива сім’я!Таточку, мамочко, бабцю, дідусю —Мій оберіг і родина моя!Надія Красоткіна

Прочитайте поданi звертання. Якi з них найбiльше вам подобаються i чому? Поясніть уживання роздiлових знакiв у реченнях iз звертаннями. Зверніть увагу на вживання епітетів (шановний, дорогий, любий). Мамо! Матiнко! Матусю! Мамусенько! Мамунечко! Мамцю! Матiночко! Матусенько! Тату! Татоньку! Таточку! Татусю! Бабусю! Бабунечко! Бабусю Марiє! Дiдусю! Дiдуню! Дiдунечку! Сестричко! Сестронько! Тiтонько! Тiтко Оксано! Дядечку! Дядьку Миколо! Мої найрiднiшi й наймилiшi! Родино моя! Мої найдорожчi! Друже! Приятелю! Подруго! Панi вчителько! Пане директоре! Вельмишановнi панi та панове! Шановне (любе, славне) товариство! Добродiю! Добродiйко! Людино добра!

- другові (подрузі) про ваше дистанційне навчання. Робота у групах Написати листа:- мамі і татові про те, як вам відпочивається на канікулах у бабусі- першій учительці з висловленням вдячності за передані вам знання

Домашнє завдання. Послухайте уривок із вірша Ганни Черінь «Пишіть українські листи». У ньому прозвучить ваше домашнє завдання. В словах української мови Є музика, ласка й привіт, І гордість, і сила любові, І слави дзвінкий заповіт. Ти, хлопчику, виріс, і в школі Писати вже вивчився ти... Скрізь друзів у тебе доволі — Пиши українські листи!Листи на фронт- Солдате, дякую, що бережеш Україну від ворожих куль. По правді, на твоєму місці повинен бути кожен, хто має Батьківщину в серці, кожен, хто вірить у неї та бачить її вільною.

Бережи себе! Я вірю, що колись твої чи мої діти подякують тобі — героєві Батьківщини за те, що ти бережеш нині її в серці і стоїш за неї до останнього.   Війна — це боротьба за життя за допомогою смерті. Ти — людина, котра опинилась далеко від дому, але своїм життям ти захищаєш свій дім, своїх рідних. Проте не забувай: твоїм рідним, друзям та співвітчизникам ти потрібен живий і здоровий. Виконуй свій обов’язок перед державою, але будь обережний, не продовжуй списку на гранітній плиті своїм ім’ям... Пишаюся, що наша армія має таких сміливих та відданих військових; пишаюся, що є люди, які без вагань стають на захист нашої держави; пишаюся, що країна має таких синів, ім’я яких вона може промовляти з гордістю. Бажаю вам сил, терпіння та мужності.  Бійці українських військ! Я вірю у вашу перемогу, як дитина вірить у молитву. Я знаю: ніщо не зможе зламати вашу силу й ніщо не в змозі вибити ґрунт з-під ваших ніг. Адже ви боретесь за Україну — її суверенітет, територіальну цілісність, незалежність... Ви воюєте за мир! Дякую вам за те, що не кинули нашої країни на поталу ворогу, що не зрадили присяги нашому народові, що свої сили, здоров’я та життя готові віддати за майбутнє нашої держави.

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу