Робоча програма "План виховної роботи педагога - організатора"

               «ПОГОДЖЕНО»

Директор школи – гімназії

____________  О.С.Ілуєва

«____» ______________ 20____р.

Річний план

виховної  роботи

педагога – організатора

Гунько Людмили Володимирівни

Калинівської ЗОШ І –ІІІ  ступенів

№2-гімназії

І.      Вступ

Основною метою педагогічних працівників у вихованні учнів у ____________ навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічним працівникам необхідно керуватися Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2014 року №344/2014), Методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у __________ навчальному році (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 25.07.17  №1/9-382); та здійснювати виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом  навчального року необхідно підвищити рівень національного і патріотичного виховання та превентивної роботи.

Беручи до уваги методичні рекомендації, надані в  листі Міністерства освіти і науки України від 25.07.17  №1/9-382, слід звернути увагу на те, що  навчальний рік є особливим з точки зору ведення виховної роботи: є діти, які загинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків, діти з внутрішньо переміщених осіб.

В контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним  працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей в навчальному закладі.

Педагоги і психологи  можуть зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними.

Не завжди доречно радити дітям " забути про це". Дорослим необхідно бути завжди  готовими  до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.

Цьогоріч потрібно бути готовими до  непростих запитань з боку учнів,  дітям  важливо почути відповіді на їхні "чому?". Діти  мають безпосередній стосунок до того, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами. Варто  надавати дітям чіткі пояснення зрозумілою їм мовою, не  давати нездійсненних обіцянок, але потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України.

Взаємна підтримка ровес­ників в цій ситуації також важлива. Слід викликати в учнів, особливо на рівні початкової школи, довіру до того, що покликання педагогів-перетворити школу на безпечне для дітей середовище, що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці.

Також важливо підтримувати  учнів у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, допомагати  їм обрати оптимальні стратегії для тієї чи іншої ситуації. Першочергово необхідно з'ясувати, які саме методи і стратегії  раніше допомагали їм долати страхи чи інші негативні емоції.

В навчальному закладі украй важливу роль відіграє  мікроклімат у колективі. Педагоги мають бути спокійні й виважені. У цьому їм допоможуть звичайні розмови: обговорення домашнього завдан­ня і т.п.. При цьому необхідно уникати додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашко­дити чи відволікати їх, є неприпустимою.

Враховуючи велику кількість загиблих, варто оголошувати хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку і пояснювати дітям, що так   вшановуються  загиблі й постраждалі.

У навчальному закладі планується висвітлення інформації про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати додаткової допо­моги і підтримки. Такі послуги будуть надаватися як на базі школи, так і спеціалістами державних установ, професійних та громадських організацій. Якщо в одного з учнів будуть спостерігатися серйозні проблеми, що не зникають з плином часу, такій дитині буде вчасно надана спеціалізовану допомогу.

 Особливу увагу педагогічні працівники повинні  приділяти також  власному самопочуттю: не  забувати піклуватися про власне емоційне та фізичне здоров'я. Діти, які бачать довкола себе впевнених, спокій­них та бадьорих дорослих, швид­ше повертаються до норми.

Події останніх років показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам.

Діти, їхні родини потребують психологічної, подекуди психіатричної допомоги, медичного супроводу або реабілітації, моральної підтримки. Від того, як родина переживе шок від втрати члена сім'ї, значною мірою залежатиме те, як складеться подальша доля для членів такої родини. Душевні страждання, які пережили і переживають сім'ї Небесної сотні, загиблих військових, силовиків, Національної гвардії, населення Донбасу  миттєво.

У цьому контексті, важливим є формування просоціальної поведінки підлітків. Підвищена чутливість до подій, що відбуваються - є передумовою формування просоціальної поведінки, що своєю чергою здійснюється шляхом впливів між вихованням у сім`ї та взаємодією учня у школі. Результат внутрішньої діяльності дитини над власними переживаннями та певна реакція на покарання чи похвалу допомагають сформувати основи просоціальної поведінки. Її форми різноманітні: від простої люб'язності до серйозної благодійної допомоги, яку надає людина іншим людям.

 Задля консолідації суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв Українського народу.

Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у  м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є  сучасні військові. 

Необхідно планувати виховну роботу так, щоб допомогти дитині визначити, чим саме її сім'я, школа, вулиця, місто найкращі. Чому наша  країна нам дорога. Давати дітям необхідно таку інформацію, що її діти здатні  зрозуміти і обговорити зі своїми друзями.

Основним документом у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена спільним наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки від 27.10.2009 № 3754/981/538/493 .

Зусилля педагогічного колективу в ________  навчальному році мають бути спрямовані на реалізацію проектів  щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.

Крім того, під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства  від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час таких, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра „Сокіл” („Джура”), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України  “Козацький гарт” тощо.

Під час проведення виховних заходів з молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, які передбачають впровадження  системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

Проведений моніторинг стану кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує удосконалення.

Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу сучасної школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує   необхідність   вчити   дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку  комунікативних  навичок спілкування.

 Необхідно також налагодити взаємодію з органами внутрішніх справ щодо ефективної профілактики із застосуванням відновних практик для запобігання конфліктам та іншим негативним проявам учнів школи-гімназії.

При плануванні превентивної роботи радимо взяти до уваги інформацію, яка характеризує  соціологічний портрет сучасної дитини.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства  є  проведення належного сімейного виховання,  відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету,  підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів.

Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року), що містить основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.

З огляду на ймовірність швидкоплинної зміни ситуації, навчальним закладам у взаємодії з органами державної влади, батьківською громадськістю,  неурядовими  організаціями бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших  тенденцій, застосовувати сучасні інформаційні та інші технології задля надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам.

  Таким чином, педагогічний  колектив  школи вбачає головну мету національного виховання в набутті молодим поколінням соціального досвіду, успадкуванні духовних надбань українського народу, досягненні високої культури міжнаціональних взаємин, формуванні у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявити національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, успішно самореалізуватися  в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

Мета виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

• забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;

• врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, особистісних новоутворень школярів, що передбачає вибір доцільного змісту, форм і методів та відповідних виховних технологій;
• закріплення широких соціальних мотивів громадянського обов’язку, необхідності приносити користь своїй державі;
• врахування соціальних мотивів,  які стають більш диференційовані і дійові за рахунок розширення контактів школярів з ровесниками і вчителями;
• виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого народу, держави;

• формування  мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;

• виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

• забезпечення соціального захисту вихованців, їх психічного і фізичного здоров’я, вироблення спільно з учителями-предметниками, психологом, батьками оптимального режиму життя й організації навчання, створення сприятливого мікроклімату спілкування у класному колективі;
• залучення до здійснення виховного процесу батьків, організація сімейно-родинного виховання;

• спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушень.

II .  Загальна характеристика

учнівського колективу

Калинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2-гімназії

 Шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці, враховуючи надбання довкілля та сімейного виховання, закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. Великі можливості у молодшому шкільному віці є для формування соціальних взаємин, що ґрунтується на принципі колективізму. Цьому сприяють спільні навчальні заняття, колективні ігри, праця.

Мотивація навчання у молодшому шкільному віці розвивається у декількох напрямках. Основними потребами дитини в початкових класах є: потреби спілкування з людьми, в емоційному контакті, визнанні,оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших,світу, потреба у дружбі,товариськості, повазі особистості, у самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

 Виховання  школярів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів відведення належного місця «спільно-взаємодіючій діяльності» як на уроках, так і в позаурочний час, на виховних заняттях, заняттях за інтересами , гурткових заняттях.

В школі організовані дитячі об’єднання за інтересами. На заняттях профільних об’єднань,  розкривається дивосвіт рідної природи, свого краю, розучують дитячі ігри, забавлянки, приказки та прикмети про природу;

д\о «Інттал»- метою дитячого об’єднання є прививати дітям  любов до історії свого краю,вивчати традиції, звичаї та обряди нашого району; у підлітків виховуються загальноприйняті людські цінності, почуття чуйності, милосердя, поваги, доброти,людяності,  справедливості. Діти привчаються допомагати одиноким людям, поважати людей похилого віку, інвалідів, завжди проявляти до них співчуття та турботу; розширюється і поглиблюються знання дітей про свій рідний край, про своє місто Калинівка, вивчають традиції і обряди українського народу, проводять краєзнавчо-пошукову  та дослідницьку роботу; в учнів розвиваються художні і творчі здібності, прививаються естетичні смаки.

  Формування ініціативної, здатної приймати рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування. Необхідною умовою розвитку учнівського самоврядування в школі є наявність єдиної мети, співробітництво вчителів і учнів. Успіху в роботі сприяє врахування організаційно-управлінських принципів: регулярна почергова змінність виборного активу; розширення реальних прав і повноважень органів самоврядування; доброзичлива вимога; конкретизація колективних творчих справ; створення умов для повного прояву і розвитку здібностей кожного члена колективу.

  Діяльність учнівського самоврядування, на відміну від інших видів діяльності, має свою специфіку, яка проявляється у врахуванні не тільки вікових та організаторських можливостей вихованців, але й інтересів колективу чи будь-якого  об'єднання

  Діяльність його скеровується на реалізацію вимог режиму роботи школи, організацію позакласної роботи, на розвиток творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

ІІІ.    Організаційна робота

ІV.    Основні орієнтири виховання

1. Ціннісне ставлення особистості

до суспільства і держави

( громадянське, патріотичне, родинне виховання)

Мета: формування почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; шанобливе ставлення до державної символіки, повага прав людини (толерантність, миролюбність),  вивчення  культури свого народу і прагнення дотримання традицій, виховання почуття поваги, гордості до своїх батьків, роду, народу, місця де народився .

        2.  Ціннісне ставлення до людей

(моральне виховання)

Мета: формування духовно-моральної культури  особистості: чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, виховання родинних, особистих, громадянських цінностей.

 Вміння співпрацювати з іншими, в колективі, співпереживати, здатність враховувати думки  товаришів,поваги до товаришів.

3. Ціннісне ставлення до природи

( екологічне виховання)

Мета: формування екологічної культури, гармонійне співіснування з природою та зв'язок з національними традиціями; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини; виховання почуття особистої причетності до збереження природних багатств ,відповідальності за них.

4.Ціннісне ставлення до праці

(трудове виховання)

Мета: виховання в учнів працелюбності, старанності, бережливості господарського ставлення до суспільної власності; усвідомлення значимості праці в житті людини, виборі професії, повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності.

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва (художньо-естетичне виховання)

Мета:Формування естетичної культури і мислення та почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтва; розвиток художньо-естетичних емоцій, смаків, навичок до розробки і участі в творчих мистецьких проектах.

6. Ціннісне ставлення до себе

( за здоровий спосіб життя)

Мета: формування основних засад «Я концепції» особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самовдосконалення);

прагнути бути фізично здоровою людиною, знати про наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини.

7. Превентивне виховання

Мета:  виховувати  у підлітків загальноприйняті людські цінності; формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю; спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.

8. Сприяння творчому розвитку особистості

Мета: організація змістовного дозвілля дітей та молоді, тематичних вечорів відпочинку, розважальних заходів що дають змогу спілкуватися з однолітками у різних формах ігрової та дозвілево-розважальної програми.