Робоча програма по предмету "Гармонія".

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Циклова комісія фортепіано та музично-теоретичних дисциплін

       «ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора з навчально-методичної роботи

ГАРМОНІЯ

спеціальність: 025 «Музичне мистецтво»

спеціалізація: «Народний хоровий та сольний спів»

кваліфікація:  керівник аматорського хорового колективу,артист хору, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності.

спеціалізація: «Народне інструментальне мистецтво»

кваліфікація:  організатор культурно-дозвіллєвої діяльності ,керівник   аматорського інструментального колективу(народні інструменти).

                                2019 – 2020 навчальний рік

Робоча програма з “Гармонії ” для студентів за напрямом підготовки  “Музичне мистецтво” ,спеціальності  025 «Музичне мистецтво»,спеціалізацій : «Народне пісенне мистецтво», «Академічний хоровий спів» та «Народне інструментальне мистецтво».

Програма розроблена на основі: Ковальчук Т.А., Осецька І.О., Покладій Н.О., Рафес О.В. Гармонія: Навчальна програма підготовки молодшого спеціаліста. Методичний кабінет навчальних закладів культури і мистецтва, 2014 р.

 Розробник: кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач вищої категорії Л.Л.Васильєва та викладач О.Ю.Туз.

                                                                           Робочу програму схвалено на                                                                                                           засіданні циклової комісії фортепіано та

                                                                музичнотеоретичних дисциплін

•  
•                                                                
•                                                          Протокол № 1
•                                                              від «____» серпня 2018 р.
•                                                          Голова циклової комісії
•                                                               С.Ю. Конопльова   ______
•  
•                                                        
•                                                         Протокол № 1
•                      від «____» серпня 2019 р.
•             Голова циклової комісії
•             С.Ю. Конопльова   ___
•  
•        
•  
•                                                         Протокол № 1
•        від «____» серпня 2020 р.
•           Голова циклової комісії
•        С.Ю. Конопльова   ______
•  
•        
•  
•             Протокол № 1
•               від «____» серпня 2021 р.
•                                                    Голова циклової комісії
•                                                  С.Ю. Конопльова   ___

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 67/33

2. Мета та завдання навчальної дисципліни.

Метою викладання навчальної дисципліни «Гармонія» є розвинення музичного мислення, гармонічного слуху; оволодіння логікою гармонічного розвитку в музичних творах.

 Основними завданнями вивчення дисципліни «Гармонія» є:

• надати теоретичні знання щодо формотворчого значення гармонії;
• навчити розумінню функціональної логіки в музичній будові;
• оволодіння комплексом ладо-гармонічних засобів, характерних для системи класичного музичного мислення;
• сформувати навички письмового викладення та гри на фортепіано гармонічних зворотів та послідовностей, навички гармонізації даного голосу;
• сформувати навички гармонічного аналізу нескладних музичних творів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: музичну термінологію; функціональну систему ладу; правила побудови та розв’язання акордів; основні правила з’єднання акордів у чотириголоссі, основні правила гармонізації мелодії та баса, загальну характеристику простих музичних форм.

вміти: гармонізувати мелодію та бас у чотириголосному викладенні акордів з урахуванням правил їх з’єднання; грати на фортепіано у чотириголосному викладенні окремі акорди, гармонічні звороти, нескладні послідовності; виконувати гармонічний аналіз нескладних музичних творів.

Перед вивченням дисципліни «Гармонія» необхідно знати такі предмети як:

      3.Структура навчальної дисципліни

4. Програма навчальної дисципліни

 1 Семестр “ Основні гармонічні функції ”.

 Розділ №1. Тризвуки головних щаблів

Тема 1. Вступ. Гармонія – важливий складовий елемент музичної мови. Основні типи фактури. Головні тризвуки ладу у чотириголосному викладенні.             

Виражальні можливості гармонії та її формотворча роль. Мажоро-мінорна ладо-гармонічна система як основа навчального карсу гармонії. Основні акорди класичної гармонії, назви звуків в акордах.

Фактура як форма викладення музичного твору. Основні типи фіктур: монодична, поліфонічна, актордова, гомофонно-гармонічна.

Чотириголосне викладення тризвуків головних щаблів: подвоєння, мелодичне положення, розташування. Побудова головних тризвуків у чотириголосному викладенні в тісному та широкому розташуваннях, в різних мелодичних положеннях.

Тема 2. Функціональні співвідношення між головними тризвуками. Гармонічний зворот, його види

Три основні функції мажоро-мінорної ладо-гармонічної системи. Загальна формула функціонального розвитку в музичному творі.

Гармонічні звороти, їх різновиди. Поняття про голосоведіння, його значення та особливості. Плавний рух як основа сполученння тризвуків. Кварто-квінтове та секундове співвідношення тризвуків. Способи сполучення тризвуків (гармонічне, мелодичне). Побудова гармонічних та мелодичних з’єднань головних тризвуків з плавним голосоведінням.

Тема 3.Гармонізація мелодії та баса (переміщення, стрибки терцієвих тонів).

Гармонізація мелодії як розкриття її гармонічної основи. Значення попереднього аналізу для виявлення закономірностей гармонічного розвитку.

Особливості гармонізації мелодії з використання переміщення тризвуків. Стрибок терцій при гармонізації тризвуків кварто-квінтового співвідношення. Використання стрибків в тенорі та сопрано для розширення засобів голосоведіння.

Головна мета гармонізації баса — створення логічної виразної мелодії. Відбір акордів, їх мелодичного положення та розташування. Створення різних варіантів мелодії на заданий бас.

Тема 4. Каденція, її види. Кадансовий квартсекстакорд

Період як форма викладення закінченої думки в класичній музиці. Гармонічна будова періоду. Поняття каденції. Види каденцій. Типове розміщення каденцій в періоді. Кадансовий квартсекстакорд, його функціональна особливість, роль в періоді. Побудова, подвоєння, розташування, метричні умови використання кадансового. Визначення каденцій в музичних творах.

Розділ № 2. Обернення тризвуків головних щаблів та домінантсекстакорд

Тема 1. Секстакорди головних тризвуків.

Фунцкіональна характеристика секстакордів, особливості подвоєння тонів, розташування, переміщення. Гармонічний та мелодичний спосіб сполучення тризвуків та секстакордів кварто-квінтового співвідношення. Особливості мінору.

Особливості гармонізації стрибків прим і квінт. Змішані стрибки. Роль секстакордів в активізації голосоведіння та мелодизації басу.

Тема 2. Квартсекстакорди головних тризвуків

Особливості побудови, подвоєння, розташування кварсекстакордів основних тризвуків. Використання квартсекстакордів у ролі прохідних та допоміжних. Прохідні квартсекстакорди тоніки та домінанти. Особливості голосоведіння. Використання всередині побудови.

Допоміжні кварсекстакорди субдомінанти і домінанти. Правила використання  на початку побудови та у половинній каденції. Квартсекстакорд субдомінанти у додатковій каденції. Квартсекстакорди в гармонізації задач.

Тема 3. Д₇ та його обернення. Загальні відомості про Д₇ з секстою та Д₉

Функціональна характеристика Д7. Підготовка Д7 у гармонічному русі, сполученння з попередніми акордами. Розв’язання в тоніку. Використання переважно в заключних каденціях. Обернення Д7, використання їх в середині побудови. Сполучення обернень з попередніми акордами, розв’язання в тоніку. Прохідний Д⁴₃. Переміщення Д7 з оберненнями.

Виразні можливості акордів із доданими та заміненими тонами. Загальні відомості про Д₇ з секстою та Д_9.  Особливості голосоведіння при використанні Д9. Використання даних акордів при гармонізації мелодії.

 2 семестр “ Повна ладо-функціональна система”.

 Розділ №3. Побічні тризвуки та септакорди

 Тема 1. Повна ладо-функціональна система тризвуків. Побічні тризвуки субдомінантової (II⁵₃, VI⁵₃), домінантової (III⁵₃, VII⁵₃) груп та їх обернення.

 Терцієвий рід головних та побічних тризвуків, його формування на основі спільних звуків. Утворення трьох фунціональних груп. Характеристика функцій. Характер їх взаємодії,  логіка гармонічного руху всередині функціональних груп.

 Тризвук та секстакорд ІІ щабля: функціональна характеристика, подвоєння, використання при гармонізації мелодії. Функціональна особливість VI⁵_3. Поширені гармонічні звороти. Перервана каденція. Особливості розв’язання Д7 в VI⁵_3.  Розширений період.

 Побічні тризвуки та секстакорди домінантової групи. Використання їх при гармонізації тетрахордів.

 Тема 2. Септакорди II та VII щаблів та їх обернення

Септакорд ІІ щабля як найуживаніший з дисонуючих акордів субдомінантової групи. Специфіка його побудови, обернень, переміщення, приготування на основі загальних формул акордами тонічної та субдомінантової груп. Розв’язання ІІ7 та його обернень в консонуючі акорди тонічної та домінантової груп, Д7 та його обернення. Обернення ІІ7 в каденціях та передкаденційних побудовах. Застосування ІІ7 та обернень у прохідних та допоміжних зворотах.

  Два різновиди увідного септакорду. Функціональна характеристика, специфіка побудови, переміщення. Приготування септакорду акордами тонічної та субдомінантової фунцій. Перехід основного виду септакорду ІІ щабля та його обернень у відповідні обернення увідного септакорду. Внутрішньофункційне розв’язання увідного септакорду та його обернень. Застосування увідного септакорду та його обернень у прохідних та допоміжних зворотах.  Біфункціональність VІІ⁴_3.. Драматургічна роль VII7 в класичній музиці.

  Тема 3.  Гармонізація тетрахордів у мажорі та натуральному мінорі.

  Натуральний мінор, його специфічна система внутрішньоладових тяжінь. Фригійський зворот у натуральному мінорі. Гармонізація фригійського тетрахорду в мелодії та басі за допомогою побічних тризвуків та секстакордів субдомінантової та домінантової груп, септакордів II та VII щаблів та їх обернень.

  Гармонізація верхнього та нижнього тетраходів в мажорі та натуральному мінорі за допомогою вивчених акордів.

Розділ № 4. Розвиток мажоро-мінорної системи в музиці ХІХ-ХХІ ст.

 Тема 1 Загальні відомості про альтеровані акорди субдомінантової функціональної групи. Подвійна домінанта.

 Загальні відомості про альтерацію акордів у ладі,  її вплив на утворення ряду акордів субдомінантової та домінантової груп.

ІV підвищений щабель як характерна ознака акордів подвійної домінанти, їх функціональна характеристика, різновиди. Приготування ДД акордами тонічної та субдомінантової функцій. Сполучення ДД з кадансовим, Д, Д7 та їх оберненнями. Використання акордів ДД в каденції та в середині побудови. Прохідні та допоміжні звороти з ДД. Поняття про дезальтерацію. Перехід ДД в акорди субдомінантової групи шляхом дезальтерації.

 Загальні відомості про інші альтеровані акорди субдомінантової групи (неаполітанський секстакорд (N₆) та Шубертова VI). Загальні відомості про альтеровані акорди Д-групи.

 Тема 2 Загальні відомості про відхилення та модуляцію.

 Модуляція як один із засобів розвитку музичної форми, її виразне значення. Види модуляцій, їхня залежність від положення в музичній формі та совобу переходу в нову тональність. Основні прийоми введення нової тональності: відхилення, модуляція, зіставлення.

 Відхилення як короткочасний перехід до нової тональності. Застосування відхилень в середині побудови, відсутність кадансового закрплення.

Поняття про тональності першого ступеня спорідненості. Тональний план музичного твору. Здійслення відхилень завдяки використанню побічних акордів. Особливості голосоведіння у відхиленнях.

 Модуляція як плавний поступовий перехід з однієї тональності до іншої з подальшим її закріпленням. Спрямованість модуляцій. Два способи здійснення модуляції: через відхилення та через спільний акорд. Схема модуляції.

 Тема 3. Загальні тенденції розвитку мажоро-мінорної системи в музиці XIX – XX ст.

 Еволюція гармонічного мислення в музиці композиторів-романтиків різних європейський національних шкіл. Особливості гармонії XX-XXI століть: свобода в застосуванні дисонансу і пов'язана з нею нова аккордіка, автономність хроматики, додекафонія та серійна техніка, множинність функціональних систем (діатонічна модальна гармонія, хроматична тональність, полімодальність, техніка центрального співзвуччя, серійна гармонія, сонорика, мікрохроматика). Визначення різних типів тональної організації в музичних творах сучасних композиторів.

5. Теми практичних занять

 Навчальна дисципліна “Гармонія” має передусім практичну спрямованість. Викладені на практичних заняттях теоретичні відомості обов’язково закріплюються виконанням різноманітних вправ (письмово і за фортепіано), аналізом уривків з музичної літератури. Розвиток практичних навичок спирається на розуміння формотворчої ролі, виражальної та конструктивної специфіки гармонії. Для цього викладення теми починається з показу явища, що вивчається. Тільки на основі слухового сприйняття можливе формування чітких, усвідомлених музичних уявлень, активного гармонічного слуху, музичного мислення, почуття форми, стилю, виховання художньо-естетичного смаку.

 Практичні заняття мають спиратися на принцип доступності та послідовності навчання, який передбачає постійну опору на пройдений матеріал та поступове ускладнення практичних завдань. Активізації пізнавальної діяльності та полегшенню сприйняття допомогає використання на заняттях різноманітних схем, таблиць, роздаткового та ілюстративного матеріалу, технічних засобів навчання.

 Лекційна частина практичного заняття включає викладення матеріалу з демонстрацією музичних прикладів, схематичний показ типових гармонічних зворотів, приклади рішення задач, приклади гармонічного аналізу, методичні поради (алгоритми) виконання самостійних завдань.

 Метою практичних завдань є закріплення теоретичного матеріалу, оволодіння формотворчими принципами гармонії. Псьмові вправи включають побудову окремих акордів у різних мелодичних положеннях і розташуваннях з розв’язанням або без нього, сполучення 2-3 акордів, запис гармонічних послідовностей у чотириголосній фактурі за цифровими схемами (цифровками) із заданим мелодичним положенням першого акорду або без нього, дописування середніх голосів у даних побудовах, гармонізацію мелодії або баса в акордовому чотириголоссі.

 У письмових роботах слід домагатися художнього осмислення та цілісності звучання. Увага студентів спрямовується на свідомий вибір гармонічних засобів. Гармонізація повинна відповідати характеру мелодії, особливостям її форми та метроритму. Важливу роль у цьому відіграє попередній аналіз.

 Гра на фортепіано допомагає оволодіти голосоведінням,сприяє слуховому та кінетичному засвоєнню гармонії, розвитку вмінь та навичок розподілу гармонічних засобів у найпростіщій музичній формі. Основними видами вправ на фортепіано є побудова окремих акордів у чотириголосному викладенні у різних мелодичних положеннях і розташуваннях, визначення та розв’язання дисонуючих акордів різного типу, гра простих гармонічних послідовностей з використанням різних мелодичних положень першого акорду, гра простих тональних та хроматичних секвенцій, гра модуляційних схем, гармонізація мелодичних фраз, речень, періоду.               Метою гармонічного аналізу є виховання вмінь та навичок вільного орієнтування в номному тексті, визначення гармонічних явищ (акордів, каденцій, голосоведіння), визначення ролі конкретної гармонії у формоутворенні, тонально-модуляційного плану твору або уривку, встановлення взаємозв’язку гармонії з характером музики, її стилем, жанром, іншими засобами виразності. Для гармонічного аналізу використовуються невеличкі за обсягом твори або частини творів різних епох та жанрів різних виконавських складів, твори з виконавського та диригентського репертуару студентів.

 Творчі форми роботи на практичних заняттях наближають курс гармонії до практичної діяльності майбутніх музикантів. Такими формами можуть бути мелодико-гармонічні обробки цифровок, гармонізації простих народних наспівів, гармонізації мелодій у простій гомофонній фактурі, створення невеликих гармонічних побудов чи періоду із заданими параметрами, створення мелодії за даною гармонічною основою, створення гармонічного супроводу до мелодії, гармонізація популярної мелодії.

6. Самостійна робота

Самостійна робота — одна з найважливіших складових навчального процесу. Вона передбачає максимальну актисність студентів, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів, творчого професійного мислення. Основними видами самостійної роботи з дисципліни “Гармонія” є: робота з підручником та конспектом, опрацювання окремих питань, написання рефератів, доповідей, повідомлень (особливо до останніх тем курсу), добір музичних прикладів до вивченої теми, складання таблиць, виконання письмових практичних вправ, виконання практичних завдань за фортепіано, виконання гармонічного аналізу, творчц практичні завдання, підготовка до модульних перевірок та контрольних робіт, підготовка до іспиту.

  Контроль та корекція результатів виконання самостійних завдань здійснюється на кожному занятті.

7. Методи контролю

 Модульна структура дисципліни з використанням самостійних робіт різного типу передбачає такі форми перевірки знань, умінь та навичок:

• поточний контроль (опитування на кожному занятті, перевірка домашніх завдань);
• модульний контроль (модульна контрольна робота з письмовими та усними завданнями);
• рубіжний контроль (контрольне заняття наприкінці ІІІ семестру);
• підсумковий контроль (іспит після вивчення всієї дисципліни, у IV семестрі).

Загальні вимоги до рубіжного контролю:

•   напередодні контрольного заняття представити всі письмові завдання за семестр, отримати з них позитивні оцінки;
•   впродовж семестру відпрацювати всі заплановані самостійні роботи, отримати позитивні оцінки під час перевірки їхнього виконання;
•   знати основні теоретичні поняття тем, що вивчались впродовж відповідного семестру, написати перевірочне тестове завдання до них;
•   вміти гармонізувати мелодію з використанням усіх акордів, що вивчались впродовж семестру;
•   вміти зробити гармонічний аналіз невеликого музичного твору або його уривка;
•   вміти зіграти гармонічні послідовності та секвенції, що вивчались впродовж семестру.

 Конкретний зміст перевірочних завдань визначається індивідуально кожним викладачем.

 Загальні вимоги до іспиту:

• відпрацювати всі заплановані самостійні роботи, отримати остаточну семестрову оцінку з дисципліни, а тим самим і допуск до складання іспиту;
• написати на останньому занятті семестру письмове екзаменаційне завдання, до якого можуть входити (як один з можливих варіантів) комплект тестів з усіх тем дисципліни та практична робота у вигляді гармонізації одното- нальної мелодії з використанням усіх гармонічних засобів, що вивчались;
• під час усної частини іспиту відповісти по білету, до яких можуть входити три питання: 1 - теоретичне; 2 - гра гармонічних послідовностей і секвенцій з використанням усіх акордів, що вивчались; 3 - аналіз невеликого музичного твору або його уривка.

Теоретичні питання до іспиту

• Чотириголосний виклад акордів, способи їх сполучення.
• Повна ладо-функціональна система тризвуків. Гармонічні звороти, їх різновиди.
• Період, його будова. Каденції. Кадансовий квартсекстакорд. Засоби розширення періоду.
• Тризвуки побічних щаблів, їх використання при гармонізації мелодії.
• Секстакорди головних і побічних ступенів, їх використання при гармонізації мелодії.
• Квартсекстакорди головних ступенів, їх використання при гармонізації мелодії.
• Домінантсептакорд та його обернення.
• Септакорд II щабля та його обернення.
• Септакорд VII щабля та його обернення.
• Внутрішньотональна альтерація в мажорі та мінорі, її вплив на утворення альтерованих акордів. Акорди подвійної домінанти.
• Відхилення в тональності І ступеня спорідненості.
• Модуляція в тональності І ступеня спорідненості.
• Фактура, її основні типи. Поняття про акордові та неакордові звуки. Класифікація неакордових звуків.

Варіанти екзаменаційних гармонічних послідовностей для виконання на фортепіано

1. Т II ⁴з D₇   І   VI ІІ⁶5   I   К⁶4 D₇  I  T  II

2.  Т S  |  VII⁴3 D₂   І   Т₆ D₇   І   Т   II

3. Т Т₆   І   ІІ⁴з DD⁴3   І   К⁶4 D₇   І  T  II

Орієнтовний перелік музичних творів для гармонічного аналізу

• 1.СБах Прелюдія С - dur (з 1 тому „Добре темперовано­го клавіру").
•    М. Огінський Полонез а - moll.
•    M. Глінка Романс „Сомнение».
•    О. Даргомижський Романс „Мне грустно".
•    С. Рахманінов Італійська полька.
•    Г. Свиридов Вальс ( з кінофільму "Метель").
•    А. Вахнянин „Купало"
•    А. Вахнянин „Садок вишневий коло хати"
•    К. Стеценко „Травнева пісня"
•    Л. Бетховен Соната тв. 10, № З
•    М. Лисенко „Туман, туман долиною"
•    С. Гулак-Артемовсысий Фрагменти з опери „Запоро­жець за Дунаєм": „Ой щось дуже загулявся" (пісня Ка­рася з 1 дії); „Місяцю ясний" (романс Оксани з 1 дії).
•    П. Чайковський Вступ до опери „Евгений Онегин".
•    В. Сокальський „Пташка".
•    О. Нижанківський „Вітрогони".
•    Д. Січинський „Пісня без слів"
•    Т. Петриненко „Україна"

8. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

9. Рекомендована література

1. Базова   

1. Абызова Е. Гармония: Учебник. – М.: Музыка, 2008.
2. Алексеев Б. Задачи по гармонии. – М.: «Музыка», 1968.
3. Андросюк П. Гармонія в музичних прикладах. – К.: «Мистецтво», 1963.
4. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии. – М.: «Музыка», 1987.
5. Зелинский В. Курс гармонии в задачах. Диатоника. – М.: «Музыка», 1971.

6. Скуратовский В. Задачі з гармонії. Частина I. – Дн-ськ, 2010

7. Тюлин Ю., Н. Привано. Учебник гармонии. – М.: Музыка, 1986.

8. Тюлин Ю. Краткий теоретический курс гармонии. – М.: Музыка, 1964.
9. Холопов Ю. Гармония. – М.: Музыка, 1988.
10. Холопов Ю. Гармония: Теоретический курс: Учебник. — СПб.: Издательство «Лань», 2003
11. Холопов Ю. Гармония. Практический курс. – М.: Композитор, 2005

                                                        9.2 Допоміжна

1. Бершадская Т. О методике преподавания гармонии в музыкальных училищах. Методическое пособие. – Л.: «Музыка», 1969.
2. Бондаренко Т. Розвиток творчих навичок на уроках гармонії. – В кн.: Методика викладання музично-теоретичних і музично-історичних предметів. – К.: «Мистецтво», 1983.

3. Горемичкін А. Основи музичної мови. – Мелітополь, 2005 М.: Музыка,1982.

4. Можжевелов Б. Гармонизация мелодии. В кн. «Теоретические дисциплины в музыкальном училище». – М.: Музыка, 1977.

5. Скребкова О., Скребков С. Хрестоматия по гармоническому анализу. – М., 1978.

6. Шацилло А. Некоторые вопросы методики обучения гармонизации мелодии.М.: Музыка, 1982.

10. Інформаційні ресурси

1. books.google.com.ua/books?isbn=5458288335
2. musicfancy.net/uk/music-theory-ua/...ua/180
3. vk.com/doc-50830314_220123162
4. elcat.pnpu.edu.ua/docs/Pyzhai3.doc
5. elcat.pnpu.edu.ua/docs/Pyzhai4.docwww.classon.ru/download_page.php?score..
6. www.ex.ua/3274350www.kspu.edu/FileDownload.ashx/garmonia_un.doc?id=c4c48884..