Робочий зошит для самостійного опрацювання

Про матеріал
Матеріал сплановано таким чином, щоб повторити найважливіші правила за систематизованими відповідно до правил словами-ілюстраціями у кожній з виділених тем, закріпити теоретичні відомості. Завдання зорієнтують увагу учнів на тих питаннях, які викликають труднощі в поліпшенні практичного оволодіння мовою. Зошит має на меті допомагати організувати самостійну роботу у вигляді співбесіди чи диктанту, повторити і поглибити знання з мови, здобуті раніше, удосконалити навички усного мовлення і письма.
Перегляд файлу

робочий зошит

з української мови

 

Шановні учні!

Для самостійного виконання тренувальних і контрольних завдань з української мови вам пропонується робочий зошит.

Матеріал сплановано таким чином, щоб повторити найважливіші правила за систематизованими відповідно до правил словами-ілюстраціями у кожній з виділених тем, закріпити теоретичні відомості. Завдання зорієнтують вашу увагу на тих питаннях, які викликають труднощі в поліпшенні практичного оволодіння мовою.

Зошит має на меті допомагати вам організувати свою самостійну роботу у вигляді співбесіди чи диктанту, повторити і поглибити знання з мови, здобуті раніше, удосконалити навички усного мовлення і письма.

 

Бажаю успіхів!

 

 

 

Завдання для самоперевірки

за темою «Фонетика і орфоепія»

Програма сучасної української мови з розділу

«Фонетика і орфоепія»

 

1. Звуки і букви. Український алфавіт. Порівняльна характеристика графіки української і російської мов. Властиві українській мові букви і буквосполучення. Сполучення літер ЙО, ЬО. Фонетична транскрипція.

2. Класифікація голосних фонем. Класифікація приголосних фонем. Вимова й позначення приголосних дзвінких та глухих. Тверді та м’які приголосні. Характер наголосу в українській мові, постійний і рухомий наголос. Наголошення слів. Склад і складоподіл.

3. Чергування голосних звуків. Чергування О, Е – І. Чергування Е – О після шиплячих та Й. Чергування И – О у сполученнях –РИ–, –ЛИ– між приголосними. Чергування голосних у дієслівних коренях.

4. Чергування приголосних звуків при словотворенні та словозміні. Уподібнення та розподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних.

5. Подвоєння та подовження приголосних звуків (подовжені м’які приголосні, подвоєння букв унаслідок збігу). Подвоєння букв в іншомовних словах.

 

ТЕМА: Український алфавіт

Завдання 1. Складіть якомога більший текст, у якому, де можливо, кожне наступне слово починається на нову літеру алфавіту. Службові слова не враховуються. Наприклад: Абітурієнт буде відвідувати гурток дизайну.

 

Завдання 2. Подані слова розташуйте за алфавітом.

Паличка, теплозахисний, щастя, четверо, перелити, найперший, наколоти, наколотий, льон, ефектність, богослов, волость, щабель, волошковий, галльський, термін, апелювати, антитеза, черпання, трафарет, трапеза.

 

тЕма: Властиві українській мові букви і буквосполучення

Завдання 3. Випишіть правильний варіант написання слів, в яких літери г, ґ вживаються неправильно.

Гараж, Ґренландія, грати (іменник), зигзаг, гуля, ґлей, газда, персона нон грата, легінь, ґандж, гринджоли, грунт, гуральня, Гете, мамалига, ґума, аґу, гримаса, іґнорувати, губи, ґордий, гвинт, гречний, гриб, зґаснути, гадка, гримати, ґавкати, ґвалт, гарбуз, гривна, гудзик.

 

Завдання 4. Вставте на місце крапок літеру ф або звукосполучення хв.

…акт, у…вала, …ірма, …алити, …ігура, …іст, …ілолог, …іртка, …онетика, …астати, ци…ра, ка…е, …атка, …илина, …утляр, …у…айка, …иля, …абрика, …ощ, …ормат, …оріти, ба…алитися.

 

Завдання 5. Запишіть слова у два стовпчики: до першого – слова, де звукосполучення дж, дз позначають один звук, а до другого – два окремі звуки.

Віджнивувати, джміль, джем, підземний, кукурудза, дзеркальний, відзимувати, походження, бджоляр, дзвеніти, відзвук, джгут, деревонасадження, родзинка, виїжджати, підзолистий, віджати, підживити, дзвінок, броджу, надзелень, відзнака.

ТЕМА: Порівняльна характеристика графіки

української Й російської мов.

Наголошення слів.

Завдання 6. Подані слова російської мови запишіть українською. В українських відповідниках розставте наголоси. Зі словами із подвійним наголосом складіть речення.

Приятель, родовой, страшный, смолчать, малый, издательство, загадка, кроить, кидать, дрова, догадка, колесо, отчим, высоко, новый, веретено, дощечка, загадочный, закат, молодежь, одиннадцать, договор, попугай, слабый, ступень, товарищество, услуга, широко, цыган, горошинка, беднота, задолго, засуха, иначе, индустрия, простой, казаки, километр, крапива, христианин, металлургия, ненависть, псевдоним, статуя, добренький, тонкий.

 

ТЕМА: Сполучення літер ЙО, ЬО

Завдання 7. Напишіть твір-мініатюру на тему «Лист від товариша» за опорними словами: Сьогодні, Йосип, Карасьов, літнього, дружнього, працьовитий, серйозний, його, премійовано, бадьорий, раннього, кольори.

 

тема: Фонетична транскрипція

Завдання 8. Розставте подані слова у 2 колонки: до першої колонки віднесіть слова, де кількість звуків і букв збігається, а до другої – не збігається.

Свічка, Оленці, нянька, Запоріжжя, ллєш, долонька, обсаджу, Михальчук, янгол, льох, вітраж, жменька, їжджу, старість, зоря, заплітаю, проміння, сьогодні, життя, в’яне, визнаєш, український, сяючий, кучері, узгір’я, гіллячки, галузь, колекція, джміль, явір, огороджую, мряка, гребінь, щедрий, малюк, юрба, динька, безкраїй.

 

Завдання 9. Запишіть слова за поданою транскрипцією:

[л´уди], [лаз´], [знан´:а], [с´ад´], [б’іл´йард], [н’іхті], [вишчий], [с:адити], [т´ул´], [йіжак], [вйачеслав], [різ´ба], [навчан´:а], [пойас], [з’івйалий], [йеднайу], [мйач], [войуйут], [дошч], [бурйан].

 

 

 

 

 

Тема: Класифікація голосних

і приголосних фонем

Завдання 10. Назвіть слова (шаради). За характеристикою звуків, особливостями їх вимови та позначення на письмі назвіть утворені ними слова.

1) дієслово з чотирьох звуків: 1) дзвінкий шиплячий приголосний, парний глухому [ш]; 2) наголошений голосний, що позначається буквою, яка в українських словах ніколи не пишеться на початку слова; 3) глухий твердий приголосний, парний дзвінкому [д]; 4) той самий голосний, але не наголошений.

2) іменник із п’яти звуків: 1) дзвінкий губний, з яким співвідносний глухий губний приголосний; 2) дзвінкий шиплячий, що позначається на письмі двома буквами; 3) голосний, який у слові перемога стоїть під наголосом; 4) дзвінкий твердий, парним якому є м’який [л´]; 5)голосний, що позначається на письмі першою буквою алфавіту.

3) прикметник із п’яти звуків: 1) дзвінкий носовий губний; 2) наголошений голосний, що в ненаголошеній позиції наближається до [е]; 3) дзвінкий приголосний, який не має парного глухого і не буває м’яким у кінці складу і слова; 4) дзвінкий твердий носовий звук, що має парний м’який;

5) ненаголошений голосний, що позначається буквою, яка не вживається в українських словах на початку слова; 6) дзвінкий приголосний, який чергується з голосним [і].

 

Тема: Класифікація приголосних фонем

Завдання 11. Додайте до поданих слів на початку приголосний звук (не префікс), щоб утворилося слово з новим значенням: лава, мак, рик, оса, сало, різьба, оправа, карби; враховуючи зміну наголосу – трава, нива, опір, рило, терня, губа.

 

Завдання 12. Замініть дзвінкий приголосний на парний глухий, щоб утворилося слово з новим значенням: гриб, дерти, казка, лід, везти, ходжу, жаль, гадка, жар, ворог.

 

ТЕМА: НАГОЛОШЕННЯ СЛІВ.

НАГОЛОШЕНІ І НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ.

СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ

Завдання 13. Вставте пропущені літери Е або И.

1. Бл…скучий, в…ликий, в…селий, гл…бокий, д…шевий, кол…со, л…дачий, св…стіти, ц…гляний.

2. Ст...бло, в…чоріти, кр…латий, д…р…в’яний, зуп…няти, кол…сати, оз…мина, п…стливий, ц…нтральний.

3. Оз…ро, гр…зун, зап…вняти, зн…кати, п…льнувати, ш…потіти, т…плиця, т…рпіти, шв…дкий.

4. Опл…ски, в…шневий, д…в’ятий, тв…рдий, ст…скати, зап…тати, поч…нати, ч…рговий, д...сяток.

5. Оч…щати, ш…лестіти, скр…піти, пов…рховий, кр…сляр, л…пневий, розч…нити, набр…дати, гр…чаний.

6. Т…мніти, вик…дати, зан…дбати, відх…ляти, зач…пити, оч…щати, кл…котіти, см…ртельний, набл…жатися.

7. С…стра, жив…ться, жур…шся, с…діти, ч…рнетка, л…тіти, ок…ан, уч…телька, тр…вога, по…тичний.

8. В…лик день, с…лянський, зш…ти, в…орати, ан…кдот, баск…тбол, с…р…дина, чот…рнадцять.

Завдання 14. Розподіліть подані слова на 3 групи: 1) слова з наголосом на першому складі; 2) слова з наголосом на другому складі; 3) слова з наголосом на третьому складі.

Яструб, багатство, гаряче, ганяти, засув, бубон, котушка, хазяїн, кропива, блиснути, секретар, полум’я, слов’яни, генерал, глибина, глибокий, яблуневий, крохмаль, плавець, завдання, запитання, черговий, кілометр, комбайнер, диспансер, ненависть, канцелярія.

 

Завдання 15. Знайдіть і виправте помилки у наголошуванні слів.

Кільцевий, байдуже, дворазовий, порожньо, пливучи, кухарство, дрова, набік, мутний, розріз, смаковий, серпневий.

 

тема: Чергування голосних звуків

Завдання 16. До поданих дієслів доберіть спільнокореневі слова, щоб відбулося чергування голосних у корені:

  1.          [о] з [а]: котити, могти, вигонити, схопити, переломити, скочити, потопити, простити, допомогти;
  2.          [е] з [и]: вмирати, зберу, здирає, розстилався, обберу, перу, розтирати, застелю, вистелю, назбираю, витираю.

Наприклад: кланятися – клонитися, стелю – вистилати.

 

Завдання 17. Перекладіть українською мовою. Підкресліть співвідношення звуків, яке спостерігаємо у коренях слів після шиплячих у російській та українській мовах?

Желтый цветок. Джентельменское соглашение. Позолоченный рожок. Вчерашний случай. Степной чернозём. Трудолюбивые пчёлы. Шепот ночи. Малейший шорох. Летающие ящеры. Бешеный рев. Четвертые сутки. Поздний ужин. Черное море. Очищенное пшено. Шестой этаж. Знакомый человек. Зеленые чернила. Большой желудь. Ему весело. Моего знакомого. Горячего чая. Спящего ребенка. Светлый шелк. Левая щека.

 

ТЕМА: Чергування приголосних звуків при словотворенні та словозміні

Завдання 18. Від поданих іменників за допомогою суфікса –ств(о) утворіть нові слова:

  1.            збірні іменники: жінка, робітник, парубок, боягуз, люди, діти, учитель, рабовласник, чиновник, виробник, свідок, ворожбит, меценат, школяр, шахрай, браконьєр.
  2.            назви ремесел: ткач, стельмах, кравець, швець, коваль, гончар, бджільник, пасічник, птахівник, гутник, кушнір, бортник, ворожбит.

 

Завдання 19. Вкажіть, від яких прикметників утворені подані іменники, обґрунтуйте чергування приголосних звуків.

Миколаївщина, Кременеччина, Слобожанщина, Німеччина, Угорщина, Хмельниччина, Гетьманщина, Коліївщина, гайдамаччина, колчаківщина, солдатчина, Вінниччина, козаччина.

 

Завдання 20. Вставте на місце крапок пропущені букви.

Коза…ьке молоде…тво, д…коративне мисте…тво, Кирило-Мефодіївське бра…ство, ідеї просвітни…тва, українське переклада…тво, кримінальне слі…ство, перспективи буряківни…тва, чита…ький смак, гайдама…ький ватажок, страдни…ький погляд, туре…ький султан, матро…ький танець, іноземне представни…тво, Чума…ький Шлях.

 

ТЕМА: Уподібнення та розподібнення

приголосних звуків

Завдання 21. Запишіть варіанти слів: до першого стовпчика віднесіть орфографічну форму слова, а до другого – фонетичну (з урахуванням змін при вимові). Наприклад, удочці – удоц:і.

До[ч,ц]і, ради[ш,с]ся, не ма[ж,з]ся, сте[ж,ш]ка, ни[з,ско, лі[ж,ш]ко, бли[з,с]ько, пов’я[з,с]ка, во[г,к]зал, в кни[ж,ш]ці, ле[г,х]кий, ді[ж,ш]ка, ко[с,з]ьба, я[к,г]же, дьо[х,г]тьовий, ро[з,с]шити, на сте[ж,ш]ці, сере[ж,ш]ка, ні[ж,ш]ка, поле[г,х]шення, дорі[ж,ш]ка, во[г,х]кість, про[з,с]ьба, ро[с,з]шукати, бе[с,з]честя, ши[б,п]ка, шви[д,т]кий, ді[х,г]тяр, перемо[х,г]ти, пру[г,х]ко, стов[б,п]чик, ро[з,с]ширення, припові[д,т]ка, бе[з,с]життєвий, пала[х,г]котіти, ро[з,с]щеплюється, мере[ж,ш]ка, рі[з,с]ьба, ми[г,х]тіти, кі[х,г]ті, мере[х,г]тіти, втя[г,х]ти, моло[т,д]ьба, ро[з,с]жеврітись, [з,с]червонілий, прика[з,с]ка, грома[д,с,ц]ька, утвер[ж,дж]ення.

 

ТЕМА: Спрощення в групах приголосних

Завдання 22. Вставте на місці крапок, де потрібно, пропущені літери, звертаючи увагу на випадки спрощення приголосних.

І. Форпос…ний, захис…ний, компос…ний, діяльніс…ний, правозахис…ник, буревіс…ник, прихвос…ні, глуз…ливий, оповіс…ник, шіс…надцять, боліс…ний, заздріс…ний, шелес…не, блис…нути, сер…це, кіс…лявий, пес…ливий.

ІІ. Страс…ний тиждень, водохрес…ні морози, ус…ний епос, доблес…ний воїн, улес…ливий ворог, почес…не звання, швидкіс…не шосе, облас...ний архів, виїз…на нарада, кількіс…ний склад, вартіс…ний захід, особистіс…ний підхід, капос…на лисиця, аванпос…ний загін, балас…ний запас, контекс…ні синоніми, контрас…ні кольори, компас…ні карти.

 

тема: Подвоєння та подовження приголосних звуків

Завдання 23. Подані слова записати в дві колонки: 1) слова з подвоєнням через збіг однакових звуків; 2) слова з подовженими приголосними.

Підборіддя, роззява, зілля, відмінник, відділ, відлуння, гілляччя, віддзьобати, переживання, монотонний, запитання, натхнення, безвладдя, віддубасити, лимонний, багатоводдя, беззвучний, балконний, віддяка, ячмінний, спросоння.

 

Завдання 24. Вставте, де треба, пропущені літери.

  1.          Благословен…а ця тиша дозріван...я землі, дозріван...я надій хлібороба   (М. Стельмах). 2 Червоної цегли будівля військ...омату стояла на горбку поміж старих лип, а внизу світилось блакит...ю невеличке озеро (С.Гуцало). 3 Радісний подих проніс...я в натовпі (А.Головко). 4 В півден...их полин...их степах України любили ми з піснею мчать; нам зорі в...ижалися, квіти в долинах і карії очі дівчат (П. Усенко). 5 Не забувай за отчий свій поріг, але й кермуй політ за обрії незнан...і - і мислі, і часу закони невблаган...і неси в будучину на плетиво доріг (А.Малишко). 6. Щось несказан…о чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бов...аніють чи іскряться розмивчастим відзивом чубаті полукіпки (М.Стельмах). 7 Дощувальні пристрої женуть у небо височен...і водограї (О.Гончар). 8 В бою за свою Батьківщину ви юне життя від...али (В.Сосюра). 9 Хай шален…і гудуть над планетою весни, хай трава пнеться вгору крізь листя старе...(В.Симоненко). 10 Юн...ість, юн…ість, повна щастя без краю! Люба, мила, краще від тебе не знаю! Разом, кохан...а, підемо разом в ясний наш день(П.Тичина). 11 Йшли на битву, на священ...у лаву дужі, молоді(О.Ющенко). 12 Був собі лев - король силен…ий, такого не було ніде - страшен...ий, здоровен...ий (Л.Глібов). 13. По садах та городах блищать сніги, у яких ві...дзеркалюється сонце (Є.Гуцало).

 

тема: подвоєння букв унаслідок збігу

Завдання 25. Від поданих слів утворіть нові слова, в яких відбулося б подвоєння приголосних. Наприклад, вікно – піввікна, дно – бездонний.

Вікно, зброя, бити, військо, ураган, бетон, гривня, кайдани, іменини, міна, трясти, баштан, дати, дякувати, зміна, зуби, золото, зміст, сани, курінь.

 

тема: подовження приголосних звуків

Завдання 26. Вставте, де потрібно, пропущені літери.

Поліс…я, Побуж…я, Заволж…я, Запоріж…я, Правобереж…я, Закавказ...я, Прихорол…я, Приурал…я, Берест…я, Прикарпат…я, Придністров…я, Сухолуж...я, передміст…я, Середньовіч…я, перехрест…я, примирен…я, роззброєн…я, узвиш…я, підґрунт…я, безмеж…я, передвіст…я, пробуджен…я, десятиріч…я, милосерд…я, узбіч…я, піддаш…я, обійст…я, щеплен…я, безсмерт…я, бездоріж…я, передвіст…я, осеред…я, осерд…я.

 

Завдання 27. Вставити на пропущені місця іменники у відповідній формі.

1. Історія підносить факел над (ніч) ________ чорною. (М.Рильський)

2. Вдарив (мідь) _____ оркестр духовий, що не вмерла іще Україна. (В.Осадчий)

3. Скрипалі смички скрипучі натирають (каніфоль)_____ (Л.Костенко)

4. Про греків ми говоримо з (любов) ________, і кожен з нас Гомера в вічі знає. (П.Куліш)

5. Доле! (Кров) _______ й потом ти плекалась! (Г.Коваль)

6. (Бідність) ______ і (скнарість) ________ не пишаються. (Нар. творчість)

7. Хвалися (сіль) _______ як приправою, а маслом як прикрасою. (Нар. творчість)

8. Під великою (повінь) ______ й високі гори тонуть. (Нар. творчість)

9. Хто обслуговує вогонь, той знайомий з його (пекучість). _____ (Нар. творчість)

 

ТЕМА: Подвоєння букв в іншомовних словах

Завдання 28. Вставте на місце крапок, де потрібно, пропущені літери.

1. Дон…а Ан…а, мадон…а Літа, хай тобою чудується світ. (А.Камінчук)

2. Ган…а, моя пан…а, ягода моя червоная. (Нар. творчість)

3. Хай же бал…ада оця місяцем тихо сія. (В.Сосюра)

4. Пан…о Сум, пан…о Сум, ви затерпли од дум. (З.Замкова)

5. Від нових зірок втомилась прес…а. (Б.Олійник)

6. Долю крутило у вирах, у стрес…ах. (В.Вознюк)

7. Завжди Ахіл…ес вінки за прудкість брав. (Леся Українка)

8. Глянь: на життєвому рал…і наш щасливий віраж. (Н.Кіт)

9. Тільки ж не сиди в чеканні ман…и із небес! (Б.Олійник)

10. Кас…андра плаче на руїнах Трої. (Л.Костенко)

 

 

 

Підсумкова контрольна робота

Варіант 1

1. Знайдіть зайве слово в кожному рядку, попередньо з’ясувавши принцип групування слів. Наприклад, рядок любов, пристань, зелень, грань, осінь згрупований за принципом виникнення явища подовження у формі орудного відмінка однини в усіх словах( пристанню, зеленню, гранню, осінню), окрім любов - любов'ю.

  1.                                Горбатитися, горбатість, Горбатюк, Горбенко, Горбачов.
  2.                                Луна, вода, дерево, проект, голка.
  3.                                Джміль, бджола, підживити, ґринджоли, дріжджі.
  4.                                Ґрати, ґава, ґрунт, грати, ґудзик.
  5.                                Договір, помилка, крадіж, високо, алфавіт.
  6.                                Атлас, жила, замок, образа, квартал.
  7.                                Честь, жалість, расист, проїзд, злість.
  8.                                Життя, рілля, сторіччя, знаряддя, законний.
  9.                                Юннат, годинник, страйкком, військкомат, міськком.
  10.                           Брутто, панна, тонна, барокко, манна.
  11.                           Людство, вояцтво, студентство, братство, учительство.
  12.                           Сиджу, пишу, крутю, мажу, ношу.
  13.                           Боєць, гора, ворог, нога, гонець.

Перелік тем з розділу «Фонетика», за якими згруповані слова у рядках: співвідношення вимови схожих слів української та російської мов; розташування слів за алфавітом; слова з подвійним наголосом; слова з літерою Ґ; зміна лексичного значення при зміні наголосу; виникнення явища спрощення приголосних при словотворенні; подвоєння приголосних при утворенні складноскорочених слів; розрізнення африкати [дж] і звукосполучення [д][ж];подвоєння приголосних в іншомовних словах; розрізнення явищ подовження і подвоєння приголосних; наявність чергування приголосних при словотворенні; чергування голосних при словозміні; чергування приголосних при словозміні.

 

2. Кожний рядок містить одне слово, в якому допущена помилка. Запишіть це слово правильно.

  1.                                  Інженер, виплиту, кленовий, трудитиметься, ветеран.
  2.                                  Допомогаю, учнівство, краяти, первинний.
  3.                                  Визбирав, змалечку, кленовий, одруження.
  4.                                  Плещуть, устремлінь, блескучі, престол.
  5.                                  Всередині, дилетант, трудитиметься, відзеркалене.
  6.                                  Лицеміри, правельно, примирений, дивний, лотерея;
  7.                                  Примерзлий, бачила, блещали, доньчина.
  8.                                  Невістка, лечу, велискуючи, упевнений, кров.
  9.                                  Відрекомендуватись, семи, плела, превиликий, манекен.
  10.                              Велетенський, делегат, чекати, березень, святісттю.

 

3. Дайте відповідь на запитання-жарти.

1. Як із звичайного горщика з квіткою зробити квітчастий трав’яний килим?

2. Як перетворити кімнатну настільну гру в дуже велике число?

3. Чи можна мінерал, з якого виготовляють фосфатні добрива, змінити так, щоб виникло бажання їсти?

4. Які сто приголосних можуть зупинити рух транспорту, пішоходів?

5. Є в річці та озері, а у воді немає; є в гарбузі та в огірку, а в дині немає.

6. Який алфавіт містить шість букв?

7. Що стоїть посеред Києва?

8. Яке жіноче ім’я складається з тридцяти літер я?

9. Що ми чуємо на початку концерту?

10. Яке слово твердить, що воно – дитяча хвороба?

11. Яка частина ноги містить сотню елементів танцю?

12. Чи можна визначити рід іменника у сполученні на березі?

13. У якому слові сорок голосних?

14. Що в середині у капусти?

 

4. Текст для контрольного опрацювання

Прочитайте текст і виконайте наступні завдання:

  1.   Запишіть четверте речення першого абзацу фонетичною транскрипцією.
  2.   Знайдіть у тексті і випишіть слова:
    1.               в яких зустрічається подовження приголосних (5 прикладів);
    2.               в яких зустрічається подвоєння приголосних;
    3.               в яких відбулося спрощення приголосних;
    4.               в яких відбулося чергування приголосних при словозміні та додаванні суфіксів;
    5.               в яких відбулося чергування голосного [і] з [о] або [е];
    6.               в яких відбуваються фонетичні зміни при вимові приголосних (3 приклади);
    7.               в яких наголос припадає на перший склад (5 прикладів), на другий склад (5 прикладів);
    8.               в яких кількість звуків не відповідає кількості букв (5 прикладів);
    9.               правопис яких перевіряється наголосом (5 прикладів).

 

НІЖНА І МЕЛОДІЙНА

Дехто ладен вважати мову тільки засобом комунікації. Інструментом порозуміння між людьми, народами. Насправді ж це не так. У мові закодовує нація всю свою Історію, свій багатовіковий досвід, здобутки культури і цивілізації, свою матеріальну й духовну самобутність. У ній розгадана й нерозгадана природа нації, її духу, стремлінь і своє пізнання та відтворення світу ідей.

Мова для будь-якого народу стає ніби другою природою, то органічно оточує його, живе з ним всюди й завжди, без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Мова стає ніби тією субстанцією, що породжує народ, націю; створилась мова – створюється народ. Як великим нещастям обертається нищення природи, неповага до неї, відмова від її пошанування – так і катастрофічно боляче б'є по народові, нації зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері. І якщо ми нарешті зрозуміли, що треба берегти природу, то давно треба зрозуміти, що й екологія мови – це екологія наших душ, нас як розумних істот, а не просто як живих мешканців Землі. Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва.

Мова – основа культури нації, найбільший її скарб, і відбирати її в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в їх творчому існуванні.

Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все-таки вистояла. (Г. Нудьга)

 

 

 

 

Підсумкова контрольна робота

Варіант 2

1. Знайдіть зайве слово в кожному рядку, попередньо з’ясувавши принцип групування слів. Наприклад, рядок любов, пристань, зелень, грань, осінь згрупований за принципом виникнення явища подовження у формі орудного відмінка однини в усіх словах( пристанню, зеленню, гранню, осінню), окрім любов-любов'ю.

  1.                                  Проживання, проживати, прожити, прожиток, прожитковий.
  2.                                  Молоко, вишня, болото, дельта, качка.
  3.                                  Надземний, кукурудза, дзьоб, дзеркало, дзиґа.
  4.                                  Гопак, гонор, група, гума, гра.
  5.                                  Відзначити, вугільний, господарка, гребелька, читання.
  6.                                  Вигода, брати, на березі, лікарський, ведмежа.
  7.                                  Проїзд, ненависть, совість, злість, контраст.
  8.                                  Безмежжя, віконниця, патронник, примирення, осереддя.
  9.                                  Беззубий, возз’єднання, віддалення, бовваніти, роззявити.
  10.                              Галичина, козаччина, панщина, кріпаччина, Угорщина.
  11.                              Воджу, пишу, кручу, бряжчу, малюю.
  12.                              Піч, овес, сосна, паровоз, хід .

Перелік тем з розділу «Фонетика», за якими згруповані слова у рядках: співвідношення вимови і значення схожих слів української та російської мов; розташування слів за алфавітом; слова з подвійним наголосом; слова з літерою Ґ; зміна лексичного значення при зміні наголосу; виникнення явища спрощення приголосних при словотворенні; подвоєння приголосних при утворенні нових слів; розрізнення африкати [дз] і звукосполучення [д][з]; подвоєння приголосних в іншомовних словах; розрізнення явищ подовження і подвоєння приголосних; наявність чергування приголосних при словотворенні; чергування голосних при словозміні; чергування приголосних при словозміні.

 

2. Кожний рядок містить одне слово, в якому допущена помилка. Запишіть це слово правильно і занесіть до таблиці відповідей.

  1.                                  Бриніти, кошиня, козак, грибний.
  2.                                  Хозяйський, перевірка, мисливець, озеречко.
  3.                                  Чистота, бородьба, рибалчин, вільно.
  4.                                  Волосся, сопілці, букварь, флюс.
  5.                                  Льотчик, ожиледь, бджола, кар’єра.
  6.                                  Лаборанський, ліщина, пам'ять, яєчний.
  7.                                  Невмирущий, вельможа, шіснадцять, орлиний.
  8.                                  Шаллю, лляний, сміливістю, статтей.
  9.                                  Неодмінно, целюліт, чересплічник, акорд.
  10.                              Примудрий, щит, дисидент, зійти.

 

3. Дайте відповідь на запитання-жарти.

1. Чим відрізняється місце, де ростуть кавуни й дині, від високої вежі?

2. Чи можна один з днів тижня зробити дуже примхливим?

3. Яке слово складається із семи однакових букв? _

4. Як перетворити буквосполучення кш, хщ, тщ в іменники, а вд, вз, пч, тч – у дієслова?

5. Є в яблуці і сливі, а в саду немає; є в картоплі та цибулі, а в городі немає.

6. Як написати у трьох клітинках «мерзла вода»?

7. Чим закінчується день?

8. Що знаходиться посеред землі?

9. За яким приголосним сховано велике, просторе приміщення? 10. У якому слові перші два склади місять заперечення, останній – ствердження, а разом – знову заперечення?

11. Прочитайте запис: ві3ло, пер6, 7я, оби2, 3буна, ві3на, 100ляр, При5.

12. Як, не змінюючи жодної букви, перетворити іменник ведмежá у прикметник?

13. Що ми чуємо в кінці перерви і на початку уроку?

14. Під час грози ви спостерігаєте блискавку і грім. А що ви чуєте між ними?

 

4. Текст для контрольного опрацювання

Прочитайте текст і виконайте наступні завдання:

  1.                         Запишіть перше речення четвертого абзацу фонетичною транскрипцією.
  2.                         Знайдіть у тексті і випишіть слова:
  1.                         в яких зустрічається подовження приголосних (5 прикладів);
  2.                         в яких зустрічається подвоєння приголосних;
  3.                         в яких відбулося спрощення приголосних;
  4.                         в яких відбулося чергування приголосних при словозміні та додаванні суфіксів;
  5.                         в яких відбулося або можливе чергування голосного [і] з [о] або [е];
  6.                         в яких відбуваються фонетичні зміни при вимові приголосних (3 приклади);
  7.                         в яких наголос припадає на перший склад (5 прикладів), на другий склад (5 прикладів);
  8.                         в яких кількість звуків не відповідає кількості букв (5 прикладів);
  9.                         правопис яких перевіряється наголосом (5 прикладів).

 

ВЕРБА

Ще довкола сніги біліють, але, як тільки сонце на весну поверне і трохи потепліє, одразу ж на верболозах біля річок, ставків і на узліссях з'являються ніжні пухнасті котики. Це верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами, що невдовзі оновлююча пора повсюдного зелен-квіту. Таке буває в лютому, а інколи навіть у січні. Цвіт верби - прекрасне і зворушливе диво природи.

Пухнасті вербові котики - вражаючий символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наше серце, їх дарують коханим. "Зацвіла верба -прийшла весна", - кажуть у народі. Вербового квіту ждуть, як і самої весни, завжди з нетерпінням.

Верба - одне з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших в народі. Здавна супроводжує вона людські поселення і оселі. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги. І в цьому наші предки бачили безпосередню господарську доцільність. Верби укріплюють береги, стримують зсуви, а в Україні колись такими поширеними були тини з верболозу, а то й вербовий живопліт. Для цього досить було вбити в землю вербовий кілок або прутик.

Верболози молодою ніжною зеленню першими милують наше око, коли інші дерева, чорні й голі, іще від зимової сплячки не пробудилися. Перший взяток з вербових сережок беруть бджоли.

Народна мудрість давно завважила: де ростуть верби, там чисті джерела води. З давніх-давен криниці переважно копали під вербою. Верби над ставом - традиційна прикмета українського села. "Де срібліє вербиця - там здорова водиця". Річ у тім, що верба - природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбільшки з долоню, - у відро з водою. Це дезінфікує воду, поліпшує смакові якості, надаючи їй "вербового духу", що його утворюють смолисті речовини.                                         

Підсумкова контрольна робота

Варіант 3

1. Знайдіть зайве слово в кожному рядку, попередньо з’ясувавши принцип групування слів. Наприклад, рядок любов, пристань, зелень, грань, осінь згрупований за принципом виникнення явища подовження у формі орудного відмінка однини в усіх словах( пристанню, зеленню, гранню, осінню), окрім любов-любов'ю.

  1.                                               Читальний, читанка, читати, прочитати, читець.
  2.                                               Язик, диктант, план, поле, дуб.
  3.                                               Джура, ґандж, походжати, віджати, джаз.
  4.                                               Горілка, гаразд, підгрупа, мамалига, гребля.
  5.                                               Відзначити, вугільний, господарка, гребелька, читання.
  6.                                               Вигода, брати, на березі, лікарський, ведмежа.
  7.                                               Ненависть, злість, зап’ястя, щастя, радість.
  8.                                               Відданість, віддзеркалення, беззуб΄я, з’єднання, винний.
  9.                                               Проміння, молоддю, цвіллю, сумішшю, сонний.
  10.                                          Руссо, Калькутта, Мадонна, Джонні, Міссурі.

Перелік тем з розділу «Фонетика», за якими згруповані слова у рядках: співвідношення вимови і значення схожих слів української та російської мов; розташування слів за алфавітом; слова з подвійним наголосом; слова з літерою Ґ; зміна лексичного значення при зміні наголосу; виникнення явища спрощення приголосних при словотворенні; подвоєння приголосних при утворенні нових слів; розрізнення африкати [дж] і звукосполучення [д][ж]; подвоєння приголосних в іншомовних словах; розрізнення явищ подовження і подвоєння приголосних; наявність чергування приголосних при словотворенні; чергування голосних при словозміні; чергування приголосних при словозміні.

 

2. Кожний рядок містить одне слово, в якому допущена помилка. Запишіть це слово правильно.

  1.                                               Валіза, обличча, відпочинок, смієшся.
  2.                                               Племіниця, хімік, невільник, сталевар.
  3.                                               Справедливий, сьогодні, свитина, ремисло.
  4.                                               Левада, перидавати, озеречко, сизіє.
  5.                                               Місити, колючки, шорох, велосипед.
  6.                                               Чесний, сердце, кукурудзяний, сироватка.
  7.                                               Застрілити, профессія, печу, чорний.
  8.                                               Журавель, вошчаний, прихильник, панщина.
  9.                                               Пустиня, кривавий, техніка, мистетство.
  10.                                          Хвіст, баштаник, ганьба, боягузтво.

 

3. Дайте відповідь на запитання-жарти.

1. Чи можна один з днів тижня зробити дуже примхливим?

2. Як написати у трьох клітинках «мерзла вода»?

3. Чим закінчується день?

4. Що знаходиться посеред землі?

5.Як, не змінюючи жодної букви, перетворити іменник ведмежá у прикметник?

6. Що ми чуємо в кінці перерви і на початку уроку?

7. Як із звичайного горщика з квіткою зробити квітчастий трав’яний килим?

8. Як перетворити кімнатну настільну гру в дуже велике число?

9. Які сто приголосних можуть зупинити рух транспорту, пішоходів?

10. Є в річці та озері, а у воді немає; є в гарбузі та в огірку, а в дині немає.

11. Який алфавіт містить шість букв?

12. Що стоїть посеред Києва?

13. Яке слово твердить, що воно – дитяча хвороба?

14. Яка частина ноги містить сотню елементів танцю?

 

4.Заповніть клітини кросворду, і у виділених вертикальних рядках прочитаєте букви, які позначають дзвінкі та глухі звуки української мови. Злиті звуки дж і дз пишіть в одній клітинці. Глухий ф не має парного дзвінкого.

1

 

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

4

 

 

 

5

 

 

 

6

 

 

 

7

 

 

 

8

 

 

 

9

 

 

 

10

 

 

 

11

 

 

 

12

 

 

 

13

 

 

 

14

 

 

 

15

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

1. Помилка, недолік. 2. Стіжок із 60 снопів. 3. Гірська порода, що містить у собі метали. 4. Умовна позначка музичного звука. 5. Нижня кінцівка. 6. Старовинне знаряддя для оранки. 7. Невелика рогата жуйна тварина. 8. Знаряддя для косіння трави. 9. Широка дерев’яна посудина, в якій готують тісто на хліб. 10. Невеличкий гризун сірого кольору. 11. Завірюха. 12. Речовини для лікування; медикаменти. 13. Велика муха, що живиться кров’ю тварин. 14. Обличчя. 15. 1-а особа однини від дієслова ходити. 16. 1-а особа однини від дієслова летіти. 17. Кабіна для вертикального переміщення людей або вантажів.

 

5. Текст для контрольного опрацювання

Прочитайте текст і виконайте наступні завдання:

  1.                         Запишіть третє речення третього абзацу фонетичною транскрипцією.
  2.                         Знайдіть у тексті і випишіть слова:
  1.                         в яких зустрічається подовження приголосних;
  2.                         в яких зустрічається подвоєння приголосних;
  3.                         в яких відбулося спрощення приголосних;
  4.                         в яких відбулося чергування приголосних при словозміні та додаванні суфіксів у порівнянні з початковою формою;
  5.                         в яких відбулося або можливе чергування голосних [і], [о], [е];
  6.                         в яких відбуваються фонетичні зміни при вимові приголосних (3 приклади);
  7.                         в яких наголос припадає на перший склад (5 прикладів), на другий склад (5 прикладів);
  8.                         в яких кількість звуків не відповідає кількості букв (5 прикладів);
  9.                         правопис яких перевіряється наголосом (5 прикладів).

 

Хліб на столі

За всіх часів і у всіх народів було найбільшою святістю, коли лежав хліб на столі. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і навпаки, коли він зникав, - неодмінно приходило лихо.

Нині вже мало хто з молодших вміє випікати хліб. Відходить в історію, призабувається це давнє ремесло, хоч порівняно недавно кожна сільська господиня готувала в хатній печі ні з чим не зрівнянні духмяні паляниці.

З давніх часів батьки привчали дітей своїх до традицій берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювався покласти її догори. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури.

Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина - йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу - і мати ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату - неодмінно приходили з книшем. Дорогих гостей також зустрічали хлібом-сіллю...

Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким запахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив його, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він - совість наша - буде в хаті, як диво, лежатиме прикритий вишитим рушником, свіжий та святий. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а відтак, якщо черствіють душі, неодмінно зачерствіє хліб - наша совість. Це одвічне, як життя, мірило має бути нашим гаслом, нашою молитовністю не на сьогодні і не на завтра - крізь усе життя.                            (В. Скуратівський)

 

 

 

Запитання для самоперевірки

  1.   Скільки букв налічує сучасний український алфавіт? Розкажіть його напам’ять.
  2.   Назвіть ознаки, за якими український алфавіт відрізняється від російського.
  3.   Перерахуйте властиві тільки українській мові звуки і звукосполучення.
  4.   Назвіть основні вимоги до написання слів фонетичною транскрипцією.
  5.   У яких випадках пишуть звукосполучення ЙО, ЬО?
  6.   Яки ви знаєте правила поділу слів на склади?
  7.   Які склади називається відкритими? закритими?
  8.   Назвіть основні групи приголосних звуків.
  9.   Якими характеристиками визначається наголос в українській мові?
  10. Яка відмінність у правописі префіксів роз-, без- в українській та російській мовах? Наведіть приклади.
  11. Коли пишемо префікс с- в українській мові?
  12. Як ви розумієте поняття „чергування звуків”?
  13.  Як чергується е – и; о – а; о, е – і? Наведіть приклади.
  14.  Коли чергується о з е після шиплячих та й?
  15.  Які найпоширеніші чергування приголосних в українській мові ви знаєте?
  16.  Які зміни відбуваються при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)?
  17.  Чи є відхилення від закономірностей чергування приголосних в українській мові?
  18.  Що таке збіг однакових приголосних? Наведіть приклади.
  19.  Що ми називаємо подовженням приголосних?
  20.  Назвіть основні випадки змін приголосних при вимові та відображення їх на письмі.
  21. Назвіть випадки, коли зміни приголосних у вимові на письмі не зберігаються.
  22. Що таке спрощення в групах приголосних? Коли воно відбувається?
  23.  Назвіть українські слова-винятки, в яких спрощення в групах приголосних не відбувається?
  24. Що ви знаєте про подвоєння приголосних у загальних назвах іншомовного походження?

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Іванішина Галина Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
14 квітня 2020
Переглядів
4017
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку