Робота " Цілющі джерела Рахівщини"

 

 

 

 

Цілющі джерела Рахівщини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.

 

 

 

Дослідницька група «Натуралссаєнс» складається з трьох учасників:

 

1.Тетинюк Ольга Юріївна -учениця 11 клас,8 листопада 2000 року народження, захоплюється вивченням історії.

 

2.Гривчук Яна Миколаївна –учениця 11 класу,2 липня 2001 року народження,захоплюється вивченням іноземних мов.

 

3.Дребота Марина Миколаївна –учениця 11 класу,8 червня 2001 року народження,захоплюється вивченням  природничих наук.

 

Керівник групи «Натуралссаєнс»:                                                          Федірцан Людмила Олександрівна – вчитель біології  ( 0974065196)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………3

Розділ І. Огляд літератури …………………………………......................6

Розділ ІІ. Методика та об’єкти дослідження ………...……………….... 8

Розділ ІІІ. Результати досліджень………………………………………  9

3.1. Розташування мінеральних джерел Закарпатської області………  9

3.2. Класифікація мінеральних джерел………………………………..  11

3.3. Визначення вмісту мікроелементів, тривалий дефіцит або

надлишок яких веде до порушення обміну речовин і захворювань...  14

Висновки………………………………………………………………... 16

Список використаних джерел ……………………………………….... 17

Додатки ………………………………………………………………… 18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Вступ

Рахівський район є найбільш високогірним і займає найбільшу територію серед адміністративних районів Закарпатської області, знаходячись на її крайньому сході. Загальна площа району становить 189210 га.  Він вирізняється від інших регіонів України своїми неповторними природними об'єктами, високогірними хребтами Чорногірського, Мармароського та Свидовецького масивів і частиною Горган, які утворюють багато ущелин та малих річок. Візитною карткою району є Чорногірський масив з найвищою вершиною України – горою Говерлою, яка піднімається над рівнем моря на 2061м. Поряд височать ще 5 карпатських двотисячників – Петрос, Ребра, Бребенескул, Піп-Іван, Гутин-Томнатик. Гірські схили вкриті віковічними пралісами, де виразно домінують хвойні породи. Тут бере початок одна з найбільших притоків Дунаю – річка Тиса. Напроти Чорногори, в південному напрямку, знаходяться Рахівські гори – відроги Мармароського кристалічного масиву з найвищою вершиною г. Піп-Іван Мармароський (1940м н.р.м.). Масив складений древніми кристалічними породами: гнейсами, слюдяними і кварцовими сланцями тощо. Геологічна будова обумовлює унікальний рельєф цієї території, якій властиві глибокі міжгірні долини, льодовикові цирки, численні скелясті гребені та вершини. Недаремно цей нетиповий куточок Українських Карпат називають Гуцульськими Альпами. Чорногірська зона з великою кількістю лусок представлена крейдовими та палеогеновими відкладами.

В межах району середньорічна температура повітря становить +6.5°С. Річна сума опадів коливається в межах 1200-1500 мм. У цілому ж клімат сприятливий для багатої лісової та субальпійської рослинності, а наявність значної кількості  мінеральних джерел робить цей регіон одним із найперспективніших для розвитку туризму та активного відпочинку в усі пори року.

 

4

Загалом у Рахівському районі обліковано понад 90 мінеральних джерел різного хімічного складу та дебіту. Здебільшого це вуглекислі гідрокарбонатні, зрідка сірководневі води з невеликим дебітом, які використовуються населенням для пиття. Ті з них, які розташовані у селітебній зоні, або близько від неї і, відповідно, є найбільш уживані – на сьогоднішній день є достатньо вивчені. Інші, більш віддалені, наразі активно вивчаються науковими співробітниками КБЗ. Джерела з потужним дебітом добре вивчені, а деякі з них переведені у розряд родовищ, зокрема родовище «Гірська Тиса», мінеральна вода якого має рідкісний хімічний склад. Особлива бальнеологічна цінність води цього родовища визначена наявністю в ній толерантних кількостей арсенікуму (миш’яку). На базі цього родовища працює санаторій «Гірська Тиса», де оздоровлюється від 250 до 300 людей щоденно із самих різних частин України та закордону.

Загалом Карпати є геохімічною провінцією з підвищеною концентрацією важких металів . На нестачу чи надлишок вмісту важких металів та інших токсичних елементів в ґрунтах, водах, рослинах території КБЗ та прилеглих територій як антропогенної, так і природної генези вказують дослідження проведені науковими співробітниками КБЗ в 2009–2015 роках .

Актуальність теми. Так як головне надходження мікроелементів до організму людини відбувається в природних умовах з питними водами . Особливе значення має вивчення закономірностей розподілу в них важких металів, літію, фтору, миш’яку, йоду та інших хімічних елементів.

Мета роботи:дослідити та вивчити мінеральні джерела Рахівського району. Виявити  повний хімічний аналіз вод , які різняться за хімічним складом, мінералізацією, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, напрямком використання.

Об ‘єкт дослідження : цілющі джерела Рахівщини.

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

Розділ І

Огляд літератури

      Значні запаси лікувальних мінеральних вод Закарпаття, а також сприятливі кліматичні умови, є основою нинішнього розвитку бальнеологіч- них і кліматичних курортів області Загалом у межах Рахівського адміністративного району обліковано біля сотні мінеральних джерел різного хімічного складу та дебіту. Майже третина з них знаходиться в межах території КБЗ. Здебільшого це вуглекислі гідрокарбонатні, зрідка сірководневі води з невеликим дебітом, які використовуються населенням для пиття. Ті з них, які розташовані у селітебнійзоні, або близько віднеї і, відповідно, є найбільш уживаними – на сьогоднішній день є достатньо вивчені. Інші, більш віддалені, наразі активно вивчаються науковими співробітниками КБЗ,Одеського Інституту курортології ,Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України , тощо.

Нами було досліджено, що у межах території КБЗ наявні різноманітні за своїм хімічним складом мінеральні лікувальні води, інші лікувальні засоби – лікувальні торфи, глини, тощо. На прилеглих до КБЗ територіях вже існують санаторно-курортні заклади, які користуються місцевими природними лікувальними ресурсами. Зокрема родовище «Гірська Тиса», мінеральна вода якого має рідкісний хімічний склад. Особлива бальнеологічна цінність води цього родовища визначена наявністю в ній толерантних кількостей арсенікуму (миш’яку) . На базі цього родовища працює санаторій «Гірська Тиса», де оздоровлюється до трьох сотень людей щоденно із самих різних частин України та закордону.

Частина вищенаведених ресурсів попередньо вивчена і описана. Зокрема науковими співробітниками КБЗ спільно з спеціалістами Укр НДІ медреабілітації та курортології (м.Одеса) було обстежено та відібрано для

7

Стаціонарних досліджень проби підземних вод 10 джерел.   Повний хімічний аналіз проведений в Українському державному центрі стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів вказує, що вміст нормованих компонентів та сполук значно нижчий за гранично допустимі концентрації, які регламентуються ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні. Технічні умови” та ГСТУ 42.10-02-96 “Води мінеральні лікувальні. Технічні умови”, що свідчить про відсутність антропогенного забруднення і перспективність використання даних мінеральних вод у лікувальних цілях залежно від їх мінералізації та хімічного складу ( табл. 1, 2. Додаток В. Г ).

На території досліджень(рис.2 . Додаток. Б) було проведено визначення еколого-геохімічних особливостей мінеральних вод, які використовуються населенням як питні та лікувальні. Для досягнення мети було визначено вміст мікроелементів, тривалий дефіцит або надлишок яких веде до порушення обміну речовин і захворювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКА ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єктом дослідження визначені цілющі джерела Рахівського району, їх сучасне використання та визначення перспективних ключових позицій і подальшого споживання. Для досягнення мети потрібно визначити приблизний вміст мікроелементів, тривалий дефіцит або надлишок яких веде до порушення обміну речовин і захворювань.

    Визначення важких металів у воді проводилось на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115 та «Сатурн 3»; Li -визначали на приладі ПАЖ-1 методом емісійноїполум’яної фотометрії; нітрати та фтор, хлор – методом потенціометрії. Аналітичні дослідження виконано в лабораторії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України та Українському державному центрі стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів.

     Результати та їх обговорення. Було проведено дослідження десяти джерел, які знаходяться на території КБЗ та більше тридцяти джерел, які знаходяться на суміжних з КБЗ територіях та  використовуються населенням і відвідувачами для пиття.Із джерел відібрано воду на визначення: NO₃^-, pH, Eh, Ni, Zn, Fe, Li, Со, Сu та інші елементи.

       Нашою маленькою дослідницькою групою була визначена температура води у джерелах, яка сягала - 6 - 11⁰С.

 

 

 

 

9

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІЖЕНЬ

3.1. Розташувань мінеральних джерел Закарпатської області

     Розміщення мінеральних вод Закарпаття пов'язане з його геоструктурними особливостями та історією геологічного розвитку(рис. 1. Додаток А ). В його межах наявні дві крупні гідрохімічні провінції:

1. вуглекислих вод областей молодих магматичних і термометаморфічних процесів;
2. азотних, азотно-метанових і метанових вод артезіанських басейнів. Для кожної з них характерні певні типии мінеральних вод хімічного та газового складу.

      Вихідними для формування різних типів мінеральних були морські води древніх басейнів седиментації (седиментогенні) й атмосферні, надходження яких у водомісткі горизонти відбувається і тепер (інфільтрогенні води). Частина мінеральних вод утворилась при змішуванні двох основних генетичних типів підземних мінеральних вод. Накладеними процесами перетворення та метаморфізації вод стали вилуговування водомістких порід, збагачення термометаморфічною вуглекислотою, біогенними газами, сульфідами, мікрокомпонентами та їх концентрація. Все це зумовило утворення широкої гами мінеральних вод різних типів.

       Основні бальнеологічні ресурси складають вуглекислі мінеральні води різних типів 9-ти основних родовищ мінеральних вод - Рахівське, Кобилецько-Полянське, Гірсько-Тисянське, Попитник, Говерлянське, Білинське, Богданське, Косівське, Кваснівецьке. Загалом  визначено 149 водопроявів (38 свердловин та 104 джерела).

Переважають вуглекислі мінеральні води двох груп
     Перша ― гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, у газовому складі яких

10

переважає значна кількість вуглекислоти з домішками сірководню. Характерним також є аномально високий вміст миш´яку, брому, амонію. Практично всі миш'яковисті води є і залізистими. 
     Друга група Рахівських мінвод ― вуглекислі мало мінералізовані гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, магнієві мінеральні води (нарзани), більша частина з яких – залізисті.
       Найбільш дослідженим є Квасівське родовище. Але його запаси мінеральної води використовуваються лише на десять відсотків. В решті населених пунктів родовища мінеральної води ще слабо вивчені. Майже всю воду поверхневих мінеральних джерел сьогодні використовують як питну і мінеральну.     
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

3.2. Класифікація мінеральних джерел

Усі проаналізовані мінеральні джерела Рахівського району різняться за хімічним складом, мінералізацією, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, напрямком використання. 

До слабомінералізованих вод без специфічних компонентів та властивостей відносяться води джерел на ділянках м. Рахів (урочище Підділ), Кевелівського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) –дж. № 1, с. Кваси (дж. № 1). Загальна мінералізація вод становить від 0,12 г/дм³ до 0,24 г/дм³. Води холодні – 7,0 - 11,0^оС. Значення рН коливаються від 5,2 до 7,4. Більшою частиною слабомінералізовані води слабокислої реакції.

В газовому складі підземних вод в незначній кількості, як правило, присутні діоксид вуглецю – до 10,0 мг/дм³, кисень – до 10,0 мг/дм³.

Щодо співвідношення основних аніонів та катіонів – води гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні різного катіонного складу.Біологічно активні компоненти та сполуки – йод, бром, радон, залізо, кремній, бор, валовий органічний вуглець лікувальних концентрацій у досліджуваних водах не досягають.

За нормованими компонентами та сполуками слабомінералізовані води відповідають вимогам чинних нормативів щодо вод питних мінеральних природних столових.

Таким чином, результати досліджень групи слабомінералізованих вод без специфічних компонентів та властивостей свідчать про відсутність антропогенного забруднення та можливість їх використання в рекреаційних цілях.

Досить широким спектром в межах КБЗ визначено води, щодо яких можливо прогнозувати лікувальні властивості при внутрішньому, або зовнішньому застосуванні, а саме:

             

 

12

- маломінералізована вода джерела Кевелівського ПНДВ (дж.№2), з хлоридно-гідрокарбонатно натрієво-кальцієвим іонно-сольовим складом без специфічних компонентів та властивостей;

              - вуглекислі води з підвищеним вмістом заліза ділянки Кевелівського ПНДВ (дж. № 3);

              - вуглекислі борні води джерел м. Рахів ( урочищ Красне Плесо, Підділ), с. Луги (ур.Говерла);

               - борні води джерел с. Луги (ур. Підменчулом), с. Кваси (колодязь). Слід зазначити, що польові фізико-хімічні дослідження борних вод не виконувались, але наявність газовиділення свідчить, що води містять і діоксид вуглецю.

Практично всі досліджувані води, що містять у своєму складі біологічно активні компоненти та сполуки, відносяться до вод малої мінералізації (до 5,0 г/дм³). Найбільш мінералізовані води зафіксовано на ділянці с. Кваси (8,7 г/дм³). За температурою – холодні (Т 8,0-10,0 ⁰С), за активною реакцією – слабокислі (рН 6,0-6,4).

Згідно отриманих результатів досліджень (табл.2. Додаток. Г) вміст нормованих компонентів та сполук значно нижчий за гранично допустимі концентрації, які регламентуються ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні. Технічні умови” та ГСТУ 42.10-02-96 “Води мінеральні лікувальні. Технічні умови”, що свідчить про відсутність антропогенного забруднення і перспективність використання даних мінеральних вод у лікувальних цілях залежно від їх мінералізації та хімічного складу.

Не дивлячись на значну кількість мінеральних джерел в межах Рахівщини загалом та території КБЗ зокрема, їх подальше існування та використання в значній мірі залежить від кількості прісних вод та техногенного впливу на довкілля. Тому, всякий вплив людини – вирубування лісів, меліорація, використання штучних добрив, хімічних засобів боротьби з шкідниками лісів та лук, може призвести до порушення природної рівноваги. Подальше

13

дослідження підземних вод дасть можливість говорити про зміни їх фізико-хімічного складу в часі і прогнозувати використання цих вод в лікувальних та рекреаційних цілях.

14

3.3. Визначення вмісту мікроелементів, тривалий дефіцит або надлишок яких веде до порушення обміну речовин і захворювань

 Головне надходження мікроелементів до організму людини відбувається в природних умовах з питними водами ,особливе значення має вивчення закономірностей розподілу важких металів, літію, фтору, миш’яку, йоду та інших хімічних елементів у різних типах питних та мінеральних вод.

Безумовно, головним джерелом надходження важких металів та ін. елементів у підземні води відбувається за рахунок «вилуговування» з гірських порід, що збагачені важкими металами. Що стосується літію, фтору, йоду, миш’яку та ряду інших елементів, то їх надходження у природні води відбувається з глибинних гідро-геохімічних зон в районах тектонічної активізації. Це було добре показано на прикладі вивчення закономірностей розподілу фтору у питних водах України та їх вплив на ендемічні захворювання.

Разом з тим, проведені попередньо гідро геохімічні дослідження  мінеральних джерел , які знаходяться на суміжних до КБЗ територіях та використовуються населенням для пиття (рис. 2 Додаток Б). вказують на підвищення вмісту відносно ГДК для деяких елементів - Li, As, NO3.

Слід зауважити, що всі ці джерела знаходяться в зоні впливу тектонічних порушень (розломів) і, як показали аналітичні дослідження , некондиційний вміст деяких токсичних елементів (Fe, Li), який перевищує ГДК в сотні разів унеможливлює їх споживання як питних кожного дня і перетворює цю територію на зону екологічного ризику Зокрема для Li (ГДК 0,03 мг/дм³): вміст у всіх досліджуваних джерелах перевищує значення ГДК. Наприклад, джерела № 14, 16 (м. Рахів) вміщують 2,02, 2,66 мг/дм³- вода використовується населенням, як питна. Джерела № 27, 28, 30 (н.п.Кваси) вміщують 1,3; 2,8; 8,6 мг/дм³літію (перевищення ГДК у останньому джерелі

15

складає 286 разів), і тому їх виключно потрібно використовувати для бальнеологічних цілей (мінеральніванни).

Для As (ГДК 0,05 мг/дм³): середній вміст у досліджуваних водах складає 0,0007 мг/дм³, але у джерелах № 27-30 вміст 0,8 – 1,5 мг/дм³ (перевищення ГДК в 30 разів). Води використовуються для бальнеологічних цілей (мінеральні ванни). Безумовно ці води, за умови рекомендацій та контролю з боку медичних спеціалістів, можуть використовуватись як лікувальні, коли людина одержує недостатню кількість того чи іншого елемента і може поповнити цю кількість елементів при лікуванні.

При побудові кореляційних таблиць та діаграми ( Додаток Г )  встановлено високу (0,7) сумісність Li і As, що може бути показником глибинного походження елементів, що ще раз підтверджує про наявність в зоні розташування цих джерел тектонічного розлому.

Для NO3 (ГДК 45,0 мг/дм³): середній вміст складає 6,2 мг/дм³, але у джерелі №30 вміст підвищений – 65,0 мг/дм³. Загалом, вміст нітратів дуже малий і територія досліджень не підпадає під вплив техногенних навантажень. Джерело № 30 (мінеральна свердловина глибиною 6-8м) знаходиться на території власної садиби і потребу є додаткових досліджень щодо забруднення нітратами.

 

 

 

16

Висновки

      Таким чином, результати досліджень групи слабомінералізованих вод без специфічних компонентів та властивостей свідчать про відсутність антропогенного забруднення та можливість їх використання в рекреаційних цілях.

Досить широким спектром в межах КБЗ визначено води, щодо яких можливо прогнозувати лікувальні властивості при внутрішньому, або зовнішньому застосуванні, а саме:

              - маломінералізована вода джерела Кевелівського ПНДВ (дж.№2), з хлоридно-гідрокарбонатно натрієво-кальцієвим іонно-сольовим складом без специфічних компонентів та властивостей;

              - вуглекислі води з підвищеним вмістом заліза ділянки Кевелівського ПНДВ (дж. № 3);

              - вуглекислі борні води джерел м. Рахів ( урочищ Красне Плесо, Підділ), с. Луги (ур.Говерла);

               - борні води джерел с. Луги (ур. Підменчулом), с. Кваси (колодязь). Слід зазначити, що польові фізико-хімічні дослідження борних вод не виконувались, але наявність газовиділення свідчить, що води містять і діоксид вуглецю.

 

 

 

 

 

 

 

 

17

Список використаних джерел

1.      Билак С.П. Минеральные воды Закарпатья. – Львов.: Изд. при ЛГУ издательского объединения “Вища школа”, 1986. – 162 с.
2.      Жовинський Є.Я., Крюченко Н.О., Папарига П.С. Геохіміяоб’єктівдовкілляКарпатськогобіосферногозаповідника / Є.Я. Жовинський, Н.О. Крюченко, П.С. Папарига. // Інститутгеохімії, мінералогії та рудоутворенняімені М.П. Семененка НАН України. – К., 2012. – 100с.(Монографія).
3.      Матеріализвітуобстеженьмінджерел, пелоїдів (лікувальних глин) та р. Тиси (ур.Підділ). Укр. НДІ мед реабілітації та курортології. Українськийдержавний центр стандартизації і контролю якостіприродних і преформованихзасобів. Одеса, 2006. – 27 с.
4.      Папарига П.С., Піпаш Л.І., Веклюк А.В., Андрійчук Н.Ф. Рекреаційнийпотенціалпідземних вод Рахівщини / П.С Папарига // Матеріалиміжнародноїнауково-практичноїконференції «Менеджмент рекреаційно-туристичноїдіяльності у національних парках заходу України», Яворівський НПП Збірникметодичнихматеріалів з питаньрекреаційно-туристичноїдіяльності на територіях природно-заповідного фонду.: - Київ – 2011. – С. 168-173.
5.      Папарига П.С., Піпаш Л.І.,Сухарюк Д.Д. Рекреаційнийпотенціалпідземних вод Чорногори // Екотуризм і сталийрозвиток у Карпатах // МатеріалиМіжнародноїнауково-практичноїконференції (Рахів, 10-12 жовтня 2007 року).– 2007.– С. 235 -240.
6.      Папарига П.С. Мікроелементи в питних водах Рахів-Тисинськоїтектонічноїзони та їхвплив на здоров’янаселення / П.С.Папарига // НАН України.Інститутгеохімії, мінералогії та рудоутворення. Збірникнауковихпраць «Геохімія та рудоутворення». – Київ – 2012- №31-32.– С. 159-163.

18

Додаток А

Рис. 1. ОсновнімінеральніджерелаЗакарпатськоїобласті

Додаток Б

 

Рис. 2. Схема розташуванняводопунктів. 1 – водопункти та їхномери, 2 – Рахівсько-Тисинськийрозлом.

 

ДодатоВ

Таблиця 1. Результати гідрохімічних досліджень найбільш уживаних підземних вод Рахівщини

№		Водопункт	Місце розташування	Мінералізація, г/дм3	Основні  іони, екв.%	рН	Т, 0 С	Специфічні компоненти, мг/дм3	Напрямок використання
	1. Слабкомінералізовані  без специфічних компонентів та властивостей
1		джерело №2	урочище Підділ, м. Рахів	0,12	HCO3 67  SO4 20  Cl 12 Са 49 Mg 31 (Na+K) 20	6,6	10,0	-	рекреаційне
2		джерело №1	Кевелівське ПНДВ	0,21	HCO3 78  SO4 18  Cl 4 Са 67  (Na+K) 18 Mg 15	7,4	7,0	-	рекреаційне
3		джерело №1	с. Кваси	0,24	HCO3 66  SO4 20  Cl 14 Са 47  (Na+K) 37 Mg 16	5,2	11,0	-	рекреаційне
2. Маломінералізовані  без специфічних компонентів та властивостей
4		джерело №2	Кевелівське ПНДВ	1,77	Cl 78  HCO3 21  SO4 1 (Na+K) 83  Са 12  Mg 5	7,4	9,5	-	лікувальне застосування
3. Вуглекислі  з  підвищеним вмістом заліза
5		джерело №3	Кевелівське ПНДВ, кв. №3	1,25	HCO3 96 Cl 3 Са 60 (Na+K) 29 Mg 10	6,2	9,2	СО2 - 1940 Fe – 8,4	лікувальне застосування
4. Вуглекислі  борні
6		джерело №1	урочище Красне Плесо,  м. Рахів	2,25	HCO3 75  Cl 23  SO4 1 (Na+K) 49  Са 43  Mg 8	6,0	8,2	СО2 -1787 Н3ВО3-100	лікувальне застосування
7		джерело №1	урочище Підділ, м. Рахів	4,35	HCO3 64  Cl 35  SO4 1 (Na+K) 71  Са 23  Mg 6	6,3	10,0	СО2 -1406 Н3ВО3-223	лікувальне використання
8		джерело №1	урочище Говерла с. Луги	4,24	HCO3 72  Cl 27  SO4 1 (Na+K) 56  Са 29  Mg15	6,1	9,0	СО2 -1425 Н3ВО3-161	лікувальне використання
5. Борні
9		джерело №2	Урочище Підменчулом,  с. Луги	3,48	HCO3 66  Cl 34 (Na+K) 63  Са 33  Mg 4	6,0	-	Н3ВО3-160	лікувальне застосування
10		колодязь	с. Кваси	8,76	Cl 68  HCO3 31  SO4 1 (Na+K) 86  Са 10  Mg 3	6,3	-	Н3ВО3-242	лікувальне застосування

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

 

Діаграма 1.Найбільш уживаних підземних вод Рахівщини

Додаток Д

Таблиця 2. Вміст нормованих компонентів та сполук в підземних водах, мг/дм³ [5]

 

№ п/п

Найменування водопункту

Нітрати

Нітрити

Миш'як

Свинець

Цинк

Селен

Уран, nх10-3

Кадмій

Мідь

Ванадій

Ртуть

Хром

Стронцій

Радій пх10-9

Фтор

Феноли

Вало-вий орган. вуглець

1.Слабкомінералізовані води без специфічних компонентів та властивостей

1.	дж. №2 ур. Підділ, м. Рахів	1,6	<0,008	<0,005	0,0006	0,0081	<0,010	<2,0			0,00003	0,0014	0,0248	<0,001	0,0014	0,78	< 1,1	0,09	<0,001	2,7
2.	дж.№1Кевелівське ПНДВ	8,2	<0,008	<0.005	0.0006	0.0081	<0,010	<2,0			0,00003	0,0021	0,0327	<0,001	0,0010	0,10	< 1,1	0,09	<0.001	3,0
3.	дж. № 1 с. Кваси	2,3	<0,008	<0.005	0.00003	0.0148	<0,010	<2,0			0,00003	0,0026	0,0345	<0,001	0,0015	0,10	1,63	0,47	<0.001	3,0
ГДК за  ДСТУ 878-93 (для  столових вод)		50,0	2,0	0,05	0,1	5,0	0,05	1,8х103			0,01	1,0	0,4	0,005	0,5	7,0	5,0х107	1,5	<0.001	5,0
2.Маломінералізовані води без специфічних компонентів та властивостей
4.	дж. № 2 Кевелівське ПНДВ	<0,34	<0,008	<0.005	0,0016	0,0041	0,010		<2,0	0,00012		0,0196	0,0077	0,001	0,0010	0,30	< 1,1	1,42	<0,001	3,8
3. Вуглекислі води з підвищеним вмістом заліза
5	дж. №3 Кевелівське ПНДВ, кв.3	<0,34	<0,008	<0.005	0,0006	0,0121	0,010		<2,0	0,00006		0,0026	0,0039	0,001	0,0010	0,04	< 1,1	0,09	0,001	3,3
4. Вуглекислі  борні
6	дж. №1 м. Рахів, ур. Красне Плесо	<0,34	<0,008	<0.005	0,0006	0,0164	0,010		<2,0	0,00003		0,0104	0,033	0,001	0,0010	0,18	< 1,1	0,29	0,001	3,0
7	дж. №1 м. Рахів, ур. Підділ	<0,34	<0,008	<0.005	0,0006	0,0081	0,010		<2,0	0,00003		0,0014	0,0248	0,001	0,0014	0,78	< 1,1	< 0,1	0,001	2,7
8	дж. №1 с. Луги, ур. Говерла	<0,34	<0,008	0,0234	0,0058	0,0007	0,010		<2,0	0,00094		0,0056	0,0039	0,001	0,0056	3,18	< 1,1	0,1	0,001	-
5. Борні
9	дж. №2 с. Луги ур. Підменчулом	<0,34	<0,008	-	-	-	-		-	-		-	-	-	-	-	-	-	-	-
10	Колодязь, с.Кваси	0,9	1,4	-	-	-	-		-	-		-	-	-	-	5,02	-	-	-	-
ГДК за  ДСТУ 878-93 (для лікувально- столових вод)		50,0	2,0	1,5	0,1	5,0	0,05		1,8	0,01		1,0	0,4	0,02	0,5	25,0	5,0х107	10,0	0,1	30,0