Робота МАН з психології "Психологічні особливості ставлення підлітків до смерті в умовах війни"

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської облдержадміністрації

Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад

«Мала академія наук учнівської молоді»

Відділення філософії та суспільствознавства

Секція: психологія

Психологічні особливості ставлення підлітків до смерті в умовах війни

   Роботу виконала:

   Сундук Єлизавета Григорівна,

   ліцеїстка 9-В класу  ОЗО “Білогородського

   ліцею №1” Білогородської сільської ради

   Бучанського району Київської області

   Науковий керівник:

   Шпитальна Ірина Анатоліївна,

   практичний психолог ОЗО “Білогородського

   ліцею №1” Білогородської сільської ради

   Бучанського району Київської області

с. Білогородка - 2023

ЗМІСТ

          ВСТУП…………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗУМІННЯ СМЕРТІ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ               7

1.   Поняття про смерть під час війни в сучасній науці ...............7

Висновки до розділу ....................................10

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО СМЕРТІ В УМОВАХ ВІЙНИ              11

2.1. Організація дослідження та обґрунтування вибору діагностичних методик               11

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження .............13

2.3. Практичні рекомендації підліткам зі збереження психічного здоров’я під час війни               16

Висновки до розділу ....................................18

ВИСНОВКИ..........................................20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................22

ДОДАТКИ ..........................................23

ВСТУП

     Актуальність дослідження. Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням випадків суїцидальної поведінки підлітків. Війна впливає на всіх, хто живе в Україні. І у дорослих, і у підлітків, вона посилює стрес, переживання за життя та здоров'я, страх через невизначеність майбутнього. Найбільша зміна в житті молоді через війну – відчуття страху за життя та здоров'я. Підлітки переймаються за рідних та близьких, які несуть військову службу, тривожаться під час вибухів та сирен, відчувають обмеження через комендантську годину та нестабільну безпекову ситуацію. У наші часи тема самогубства дуже актуальна.

Самогубство - це є глобальна проблема сьогодення, яка потребує уваги не тільки в Україні, а і в інших країнах і суспільстві загалом, адже часто причиною смертності серед населення є неблагополуччя у сім’ї. Якщо враховувати статистику за 2019 рік, Україна за кількістю самогубств посідає 14 місце у світі, з цього можна зробити висновок: щогодини одна людина стає ближчою до смерті. Наша держава терміново потребує методів профілактики та вирішення даної трагедії.

        Підлітковий вік вважається найскладнішим етапом в житті людини, який характеризується фізіологічними  та психологічними змінами. У цей період психіка не є емоційно зрілою. Враховуючи ці фактори, суїцидальна поведінка розглядається як, так звана особлива реакція на стресову або кризову ситуацію. Підлітки вибирають закінчити життя суїцидом, тому що вважають це найпростішим виходом із важких ситуацій.

Серед дослідників проблематику перехідного або підліткового віку вивчали Г. Абрамова, О. Забабуріна, Н. Фоменко, Т. Попова, В. Кошкаров та ін. Зазначимо, що засоби масової інформації є одним з найвпливовіших чинників на особистість підлітка.

Друга причина смертності у віковій групі від 15 до 29 років, є якраз таки самогубство. Статистика суїцидальної поведінки має просто жахливі та колосальні цифри. Майже 85% підлітків мали думки про те, щоб покінчити з життям власноруч.

Зазвичай підлітки, які мають думки про смерть зовсім не хочуть помирати, просто вони вважають, що це «хороший спосіб» привернути до себе увагу, точніше - це крик про допомогу, яка необхідна дитині.

У 80% випадків поштовхом до суїциду є неблагополучні відносини з батьками або прості непорозуміння. За сімейними причинами молодь йде на суїцид в 46,9% випадків, через непорозуміння з однолітками і через нерозділене кохання- в 13,6%.

Також наразі українські підлітки переживають складні часи пов’язані з війною між росією та Україною. Військові дії теж впливають на психологічний стан не тільки підлітків, а і дорослих та сформованих людей. Реакція на небезпеку, страх - це те, що неможливо обійти стороною в даній ситуації. Війна дуже негативно впливає на психіку молоді, одним з наслідків є помітне погіршення психологічної стійкості, іншими словами емоційної врівноваженості, а також підготовленості швидко та ефективно діяти в екстремальних життєвих умовах.

Новітня психологія розвивається в тому напрямку, щоб молодь та підлітки мали змогу знайти реальні шляхи, як діяти в небезпечному для життя середовищі.

Об’єкт: ставлення до смерті в умовах війни.

Предмет: сутність особливостей ставлення молоді до смерті в умовах війни.

Мета: теоретично обґрунтувати та дослідити психологічні особливості ставлення молоді до смерті в умовах війни.

Завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми ставлення молоді до смерті в умовах війти.

2. Провести дослідження психологічних факторів ставлення підлітків до смерті.

3. Здійснити аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.

4. Запропонувати практичні рекомендації з профілактики суїцидів.

Для реалізації поставлених завдань було застосовано методи дослідження:

. теоретичні: аналіз літератури, систематизація , узагальнення отриманих результатів, формування висновків.

. емпіричні: тестування, опитування, з метою вивчення психологічних особливостей ставлення молоді до смерті в умовах війни.

Практична значимість дослідження:

Результати дослідження можуть бути використані у роботі практичного психолога, соціального педагога, класного керівника з просвітницькою метою та при розробці профілактичних заходів.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗУМІННЯ СМЕРТІ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

1.           Поняття про смерть під час війни в сучасній науці

Різке збільшення кількості смертей у період війни не може не відбитися не психологічному сприйнятті  молодих  людей.  Смерть  є  припинення,  зупинка  всіх  біологічних  та  фізіологічних  процесів  в  організмі  людини.  Смерть  має двоякий початок: з одного боку, це – біологічне явище,  що  пояснюється  рядом  природних  факторів.  Але  смерть  водночас  є  і  неминучим  наслідком  війни,  що  впливає  на  людину,  адже розвиток  суспільства  і  сприйняття  феномену смерті взаємопов'язані, мають специфічні риси, властиві лише їм зараз і в цих умовах. Смерть і страх її можуть формувати у молодих людей закони та правила, визначати специфіку поглядів і ставлення до неї.

 Під час невизначеності, переживання болю, страху та тривожності постають важливі думки щодо життя та смерті, подальшого життя, ставлення цілей, можливості рухатися далі  - це дуже впливає на розуміння підлітками самої смерті. Незважаючи на різнобарвність і широту сенсу життя, яскравість і різноманітність, уявлення про нього змінюються на різних етапах  індивідуального життєвого циклу. Найчутливіші у цьому плані підлітки й молодь:  вони  особливо  часто  переймаються  питанням про сенс життя, перевіряють та формують основу для своєї оцінки. Людина в юності та в період ранньої дорослості має велику потребу інтегрувати різні прояви свого «Я» – вона відчуває і переживає можливість цього як напрямок  перебігу  життя.  Але  для  здійснення інтеграції потрібна сила та енергія, які дозволить подолати протиріччя різних проявів життя, а також глобальне протиріччя – присутність смерті у житті [6].

 Життєві позиції та ставлення до життєвих подій змінюються в межах коротких відрізків життя під впливом ситуацій. Події чи ситуації, які  змушують  різко  переоцінювати  ставлення до  життя,  що  породжують  почуття  безглуздості подальшого існування, – це кризові ситуації. Не виняток – війна. Молоді люди, яким довелося пройти через війну, завжди відчувають себе старшими  і  дорослішими  за  своїх  ровесників, які були в безпеці.

 Фізичне тіло людини функціонує та змінюється за фізіологічними законами, але психологічна  смерть, очевидно,  дуже    впливає  на фізичний  стан  організму:  зникає  блиск  очей, мова стає невиразною, рухи мляві і нечіткі, міміка обличчя невиразна, волосся та шкіра теж зазнають незворотних змін. Сприйняття молодою людиною такого стану іншої людини однозначно пригнічує. У психологічній літературі, присвяченій проблемам  розвитку  особистості,  описані  типові ознаки поведінки та реакції підлітків, молоді на смерть: «я не знаю» – реакція на зміну ситуації та  неоднозначність  сприйняття,  вибору,  ухвалення  рішення.  «Мені  байдуже»  –  реакція  на необхідність прояву себе (власної концепції «Я») та концепції іншої людини. «Від мене нічого не залежить» – реакція молоді на необхідність активних дій. «Мені сказали, я зробив» – правило організації життя [5].

 Відчуття смерті дитячим підсвідомим викликає почуття страху. Страх – одна з найбільш таємничих та суперечливих емоцій. Реєстр людських страхів досить великий. Іноді він проявляється в ледь вловимому,  невиразному  страху-занепокоєнні,  а  часом у вигляді тваринного жаху, відчуття неминучого настання, зокрема – смерті у час війни [1].

 Дуже часто трапляється таке, що дитина не розуміє, чого саме вона боїться звідки виникають невідомі почуття страху. Війна провокує страх, а той — бажання покінчити з життям. Смерть — це частина війни, як би боляче від цього не було. Та життя в умовах воєнного стану закінчується не лише від ворожих "прильотів" або ж бойових дій на лінії фронту. Дехто не витримує всього, що відбувається в країні, родині та в собі, і скоює суїцид.

 Суїцидальні думки можуть бути у людей, які переживали чи переживають психотравмуючу подію або ж перебувають у стані депресії та інших важких психічних станах. Ця тема практично табуйована в українському суспільстві, саме тому вкрай необхідно відкрито говорити про те, як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки та що робити родичам і близьким людей у таких станах.

 Сьогодні Україна увійшла до країн із високим рівнем суїцидальної активності (понад 20 самогубств на 100 тис. населення). Суїцид не можна вивчати за межами контексту соціального оточення конкретної людини. Обов’язково враховувати актуальні проблеми, цілі й прагнення інших. Важливо зрозуміти не тільки переживання суїцидального індивіда, а й емоційний клімат сім’ї [4].

Максимум суїцидальної активності серед молоді припадає на юнацький вік. Суїцидальна поведінка – думки, наміри, висловлювання, погрози щодo замахів на самогубство. У спеціальній літературі розрізняють демонстративну суїцидальну поведінку, яка використовується з метою привернути до себе увагу, (здебільшого особистостями з демонстративною та істероїдною акцентуаціями); афективну суїцидальну поведінку, яка виникає на піку афекту; справжню суїцидальну поведінку – обміркований, спланований і часто завершений суїцидальний намір, який частіше здійснюють особистості з шизоїдною акцентуацією. Основний фактор, який сприяє спробам суїциду – це відносини з батьками (70% випадків). Далі йдуть труднощі, пов’язані зі школою, і проблеми взаємовідносин з друзями, здебільшого протилежної статі [2].

 Самогубство прийнято розглядати в рамках комплексної проблеми суїцидальної поведінки, яка охоплює суїцидальні думки, суїцидальні приготування, суїцидальні наміри, суїцидальні спроби та власне акт суїциду. Суїцидальна поведінка – різні форми активності, що направляються уявленнями про позбавлення себе життя як засобу розв’язання особової кризи в умовах конфліктної ситуації [3].

 Суїцид – «заразне» явище, на нього може виникнути мода, особливо тоді, коли з життя йдуть кращі, тобто ті, кого поважають (смерть слідом за кумиром). Люди, які «грають в смерть», обирають порівняно безпечні способи замаху, а то і вживають заходи для свого врятування – залишають незамкненими двері квартири, просять сусідів або самі викликають швидку.

Висновки до розділу 1

 Отже, підсумовуючи перший розділ нашого дослідження, ми визначили важливі думки про ставлення до смерті в умовах війни та, як відчуття страху смерті впливає на негативні думки підлітків та спонукає їх до до самогубства.

 Підлітки змушені адаптуватися  до  умов  війни  та  змін,  які  вона диктує, і водночас змушені по-іншому ставитися до власного життя, життя близьких, по-іншому сприймати смерть у буденному світі, який змінився і став небезпечним. Звісно, на розуміння феномена смерті впливає особистий досвід. До нього можна віднести наявність у молодої людини померлих родичів, знайомих, друзів, а також можливу присутність  в  оточенні  смертельно  хворих  людей. Змінюється сприйняття феномену й у тому випадку, якщо молода особа сама перебувала чи перебуває під загрозою щодо власного життя. Усі перелічені особливості впливають на формування ставлення до смерті у свідомості молодої людини. Не зіткнувшись, окрім деяких винятків, зі смертю особисто, вона спочатку вбирає це ставлення з  культури,  сім'ї,  релігії,  суспільства,  а  потім, в  умовах  війни  і  постійної  небезпеки,  формує свій власний погляд. Молодіжне середовище швидко реагує на зміну настроїв щодо різних явищ та фактів. Тема ставлення до смерті в умовах війни починає активно  аналізуватися  дослідниками,  знаходить відгук у суспільстві, і не лише у молодіжному середовищі. 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО СМЕРТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

2.1. Організація дослідження та обґрунтування вибору діагностичних

методик.

Психологічні особливості ставлення підлітків до смерті під час війни обумовлюються переживанням різних негативних емоційних станів. Також велику роль відіграє те, наскільки підліток може переносити стресові події і який має рівень стресостійкості. Діти наразі вразлива верства населення, діти наше майбутнє, те, що закладає суспільство в молоде покоління, відобразить нашу культуру через віки. Аналізуючи наукову літературу ми бачимо, що на позитивне або негативне ставлення до смерті можуть впливати різні емоційні стани, такі як тривожні розлади, та ставлення до подій.

Розглядаючи думки відомих психологів щодо ставлення підлітків до смерті під час війни ми провели дослідження,  що розкриває психологічні особливості ставлення підлітків до смерті під час війни, та використали методики, які дають змогу дослідити ризики до суїцидальної поведінки та дізнатись рівень відчуття тривоги, підвищену психологічну активність, прагнення до лідерства через застосування сили до інших людей, ступінь розчарування, яке виникає через реальні або уявні перешкоди, що заважають досягненню мети, а також ускладнення у змінах діяльності за умови, що такі зміни насправді потрібні. Також використали методики, що дають можливість дізнатися про ставлення до смерті та дозволяють дізнатись рівень стресостійкості підлітка, де саме він бере ресурси, що його наповнює у важкі хвилини.

Отож, метою нашого емпіричного дослідження є – визначення рівня ризику суїцидальної поведінки, ставлення до смерті та вміння регулювати свій емоційний стан під час стресу в умовах війни. Ми виокремили найважливіші причини психологічного впливу та підібрали методики згідно теми нашої роботи.

 На першому етапі нашого дослідження ми розглядали питання ризику до суїцидальної поведінки підлітків, а саме рівні тривожності, фрустрації, агресії, ригідності.

Другим етапом є визначення ставлення підлітків до смерті і  життя.

Третій етап: визначення рівня стресостійкості та уміння підлітків наповнювати себе ресурсом.

Для обробки отриманих первинних емпіричних даних на всіх етапах дослідження застосовувалися якісний аналіз та контент-аналіз відповідей респондентів.

Отже, для виявлення ризику у підлітків до суїцидальної поведінки ми використали «Методику визначення схильності до суїцидальної поведінки» (М.Горська). Дана методика дає змогу визначити особливості психічних станів за чотирма шкалами: тривожність; фрустрація; агресивність; ригідність. Ця методика дає змогу оцінити психічні стани опитуваних, бо містить 40 тверджень, які описують різні психічні стани. Досліджуваним запропоновано оцінити свої психічні стани за останній місяць. Якщо психічний стан проявлявся зрідка, то відповідь оцінюється в 1 бал, якщо часто, то в 2 бали, коли зовсім не спостерігався такий стан, то він оцінюється в 0 балів. Тестування ділиться на чотири блоки, кожен з яких містить запитання для оцінки тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Час проходження тестування не обмежується. Обробка результатів здійснюються шляхом підрахування суми балів за кожен блок питань: I-й блок 1,5,9,13,17,21,25,29,33,37 запитання – визначає тривожність; II-й блок 2,6,10,14,18,22,26,30,34,38 запитання описує фрустрацію; III–й блок 3,7,11,15,19,23,27,31,35,39 запитання характеризує агресивність; IV–й блок 4,8,12,16,20,24,28,32,36,40 запитання визначає ригідність  [8]

Наступна методика дає змогу дізнатись про ставлення підлітка до життя та смерті, визначити свої сильні і слабкі сторони. Асоціативний тест «Подорож» дає змогу отримати чіткі зрізи емоційних станів підлітків, як свідомих так і несвідомих. Дана методика розділена на 10 підрозділів. В першому підрозділі розкривається сприймання підлітком життя і його руху по ньому, другий підрозділ дає зрозуміти, як дитина сприймає нові події у житті, третій – сприйняття інших людей, четвертий - перешкоди і як їх сприймає підліток, у п’ятому – розкриваються речі, які мають важливе значення в житті, шосте – накопичені знання, навички та вміння, а також підсвідоме, те, що погано усвідомлюється, сьоме – метафора смерті, восьме – приховані страхи, дев’яте – ставлення до родичів, десятий підрозділ визначає мрії дитини [7].

Третя методика визначає рівень резильєнтності та дає змогу зрозуміти звідки підлітки беруть ресурси, чим наповнюють своє життя. Для цього ми використали «Опитувальник резильєнтності», який має 27 запитань, відповіді оцінюються за чотирибальною шкалою: повністю відповідає – 4 бали, частково відповідає – 3, важко сказати – 2, частково не відповідає – 1, повністю не відповідає – 0. Всі 27 питань групуються у 5 субшкал: підтримка сім’ї,  оптимізм, цілеспрямованість, екстраверсія, здоров’я [9].

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Дослідження ми проводили з учнями 9 класів ОЗО «Білогородського ліцею №1». Загалом у дослідження взяли участь 71 ліцеїст у віці 14-15 років. Опитування було анонімним, підлітки не вказували стать або окремий клас.

Отже, за даними «Методики визначення схильності до суїцидальної поведінки» М.Горська (див. дод. А) ми виявили, що підлітки мають різні показники рівня тривожності, фрустрації, агресії та ригідності (таблиця 1.1). Так по шкалі тривожність виявилось, що дуже високий показник мають 2 ліцеїсти, високий мають 9 ліцеїстів, середній – 36 ліцеїстів, низький - 24 ліцеїсти. Це каже про те, що більшість учнів мають середній рівень відчуття тривожності;

по шкалі фрустрації ми маємо такі показники: дуже високий – 5 ліцеїстів, високий - 9 ліцеїстів, середній – 21 ліцеїст, низький – 36 ліцеїстів. Це говорить про те, що ступінь розчарування, яке виникає через реальні або уявні перешкоди, що заважають досягненню мети, знаходиться на низькому рівні;

 по шкалі агресія ми бачимо, що дуже високий рівень мають 2 ліцеїста, високий рівень мають 5 ліцеїстів, на середньому рівні 29 ліцеїстів, на низькому – 35 ліцеїстів. Це говорить про те, що ліцеїсти мають низьку проявленість підвищеної психологічної активності та прагнення до лідерства через застосування сили до інших людей;

по шкалі ригідності маємо такі бали: дуже високий рівень – 5 ліцеїстів, високий рівень мають – 8 ліцеїстів, на середньому рівні 19 ліцеїстів, на низькому – 39 ліцеїстів. Це каже про те, що ліцеїсти мають низький рівень ускладнення у зміні визначеної суб’єктом діяльності за умов, що така перебудова справді потрібна.

Таблиця 1.1. Результати дослідження Методики визначення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська)

 За даними асоціативного тесту «Подорож» (див.дод.Б) ми виявили ставлення підлітків до життя та смерті, сприйняття інших людей та ставлення до перешкод. В першому підрозділі про сприймання підлітком життя і його рух по ньому 10 (14,1%) учнів вказали негативне сприймання, туманність, невідомість, другий підрозділ дає зрозуміти, як дитина сприймає нові події у житті тут у 5 (7%) учнів негативне сприймання, третій – сприйняття інших людей – 3 (4,2%) негативні, четвертий – перешкоди і як їх сприймає підліток – 6 (8,5%) негативні, у п’ятому – розкриваються речі, які мають важливе значення в житті, – 4 (5,6%) байдуже ставлення, шосте – накопичені знання, навички та вміння – 5 (7%) негативне ставлення, а також підсвідоме, те, що погано усвідомлюється, - 18 (25,4%) негативне, сьоме – метафора смерті – 19  (26,8%) учнів не сприймають, восьме – приховані страхи 18 (15,5%) учнів мають високе відчуття страху, дев’яте – відношення до родичів- 5 (7%) негативне, десятий підрозділ визначає мрії дитини – 2 (2,8%) негативні.

 Щодо висновку третьої методики «Опитувальник резильєнтності»  (див.дод.В), виявили такі показники: підтримку сім’ї більшістю балів обрали 19 ліцеїстів (27%); оптимізм обрали більшістю балів 12 ліцеїстів (17%); ціленаправленість - 22 ліцеїсти (31%); екстраверсія – 9 ліцеїстів (12 %); здоров’я – 9 ліцеїстів (13%) (діаграма 1.1.)

Діаграма 1.1.

 Загалом ми можемо зробити висновок, що більшість учнів налаштовані позитивно до життя не зважаючи на умови військового стану в країні, спираючись на методики дослідження ми маємо такі результати: більшість учнів 9 класів мають низький рівень схильності до суїцидальних проявів – 76%, але є ліцеїсти, які мають середній (15%) та високий (9%) ступінь схильності до суїциду. Щодо ставлення до життя та смерті в умовах війни 69% ліцеїстів смерть сприймають, як страх, самотність і не бажання сприймати цей стан, як такий, 21% сприймає, як природнє явище, що цього не уникнути та 10% - сприймають смерть спокійно, як можливість відпочити від усіх, побути на самоті. Більшість ліцеїстів мають середній ступінь резильєнтності (32%), високий рівень мають (40%) ліцеїста і (8%) мають низький рівень. (Гістограма 1.1.)

 Можна сказати, що більшість ліцеїстів ставлять цілі на майбутнє, мають підтримку з боку сім’ї та друзів, ставляться з оптимізмом до майбутнього і теперішнього, але є учні, які потребують особливої уваги та підтримки з боку родини, друзів, шкільного колективу, залучення до волонтерських заходів.

Гістограма 1.1.

2.3. Практичні рекомендації підліткам зі збереження психічного здоров’я під час війни

Досліджуючи психологічні особливості ставлення підлітків до смерті під час війни, ми розробили ряд профілактичних заходів для підлітків для регулювання рівня резильєнтності. Кожен з нас, залежно від обставин, відчуває цілу низку негативних емоцій різної інтенсивності.

 Перші – страх і паніка, особливо для тих, хто опинився в місцях активного конфлікту. Ситуація дійсно небезпечна, і немає жодної психологічної методики, яка б дозволила почуватися спокійно в таких обставинах. Не намагайтеся перестати боятися. Чим інтенсивніше ви виражаєте свої емоції, тим швидше вони відступлять. Це як хвиля. На піку відчуттів плачте, кричіть, тупайте ногами, стрибайте, стискайте кулаки, дихайте глибоко. Як тільки почне відпускати - ляжте в позу ембріона, обійміть ніжки і побудьте так деякий час. Пити воду. Ці дії допоможуть вам знову почати діяти та мислити раціонально. Адже саме адекватність дій може врятувати вам життя.              

 Деякі люди відчувають сором, за те, що вони в безпеці чи за кордоном.  Але в цьому випадку не замикайтеся в собі, шукайте однодумців, одноліток зі схожою ситуацією і об'єднуйтесь з ними. Можна брати участь в антивоєнних акціях, можна волонтерити, жертвувати на потреби армії чи цивільних, допомагати біженцям. Це також дуже важливі дії під час війни. Турбота - це дуже цілюща річ.

 Друга емоція - гнів. Усі відчувають глибоку ненависть до агресора. Цю емоцію неможливо передати тому, хто її викликав. Через це ми можемо виражати гнів на близьких. Ми можемо проявляти агресію щодо до незнайомців або випадкових людей поруч. Але вони цього не заслуговують. Для нашої психіки дуже важливо не стримувати гнів. Натомість спробуйте вивільнити його через предмети. Побити подушку, розбити склянку, розповісти комусь або написати найзліші думки на аркуші паперу, детально і без цензури. Потім спаліть його або порвіть на шматки.

Психологічна стійкість - це пошук ресурсу в будь-яких доступних джерелах:

 В єдності та взаємопідтримці. Будьте разом у ці важкі часи. Зрозумійте тих хто поруч, своїх близьких, дорослих, батьків, зрозумійте, що їм теж важко але разом ми подолаємо всі негаразди. Почуття причетності, відданості та турботи надає життю глибшого сенсу. Спілкуйтеся та допомагайте своїм найкращим внеском. Або просто обійняти близьких у хвилини відчаю. Дуже важливо, щоб біля вас була людина, з якою ви зможете обговорити свій день.

У вірі. Це дає впевненість, що добро завжди переможе.

У дисципліні піклуватися про себе. Так, це полягає в рішучості піклуватися про себе, навіть у часи невизначеності. Перш за все, це стосується відпочинку та сну. Обов’язково тримайте тіло в теплі. Про їжу, яка забезпечить відновлення та сили. Припиніть слухати новини навіть на день-два. Уміння швидко звертати увагу на важливі речі дасть енергію для подальшої витримки.

У проханні підтримки та допомоги. Пам’ятайте, що звернення за допомогою (в тому числі до професійної психологічної допомоги) — це не ознака слабкості, це турбота про власне фізичне та психічне здоров’я, яке нам знадобиться, коли все закінчиться.

Чого не варто робити?

Приховувати свої почуття. Емоції нікуди не діваються і мають властивість накопичуватися. Стримуючи себе, ви можете досягти їх критичної маси і ввійти в неконтрольований афективний стан. Це небезпечно для вашого психічного здоров'я.

Приймати рішення на піку емоцій. Більшість людей шкодують про такі рішення. Подумайте перед тим, як щось сказати або зробити, порадьтесь з дорослими.

Постійно аналізувати новини. Не намагайтеся прояснити можливі майбутні сценарії. Відволікайтеся на речі, які ви можете контролювати, наприклад, на речі, які вас фізично оточують.

Вживати алкоголь або сильні заспокійливі засоби. Це речовини, які можуть на короткий час притупити свідомість і знизити чутливість, але, як тільки вони почнуть виводитися з організму, ви відчуєте прямо протилежний ефект - ще більше занепокоєння і дратівливості.

Підтримувати песимістичний настрій. Думки на зразок «це кінець», «все пройшло», «буде тільки гірше». Пам’ятайте, поки ви живі, є надія на краще завтра! Найвищою людською цінністю є життя. Все інше – другорядне.

Висновки до розділу 2

 Отже, почуття безпеки є основною потребою в житті людини. Це основа здорової психіки. В умовах надзвичайного стану через російську агресію в Україні це відчуття було знижено. Люди страждають від фізичних погроз, інформаційних атак, втрати будинків і рідних. Діти страждають від тривоги та страху через те, що багато з них навіть не можуть зрозуміти.

Коли людина стикається з такими стресовими обставинами, її тіло переходить у режим виживання. Усі системи налаштовуються на протидію загрозам. Ніхто не знає заздалегідь, як вони поводитимуться та почуватимуться в цих екстремальних умовах.

• Проте в тій чи іншій мірі кожна людина відчуває такі симптоми:
• Повна або часткова втрата здатності логічно і послідовно мислити
• Важко аналізувати та приймати обґрунтовані рішення
• Ступор або нав'язливі рухи
• Загострена увага і реакція
• Напружені м'язи, які неможливо розслабити,
• Втрата апетиту, іноді на тривалий час

Є три примітивні реакції на стрес: бій, втеча, завмирання.

Якщо стрес короткочасний, він не завдає істотної шкоди ні фізичному, ні психічному здоров'ю. Однак під час війни, коли ми колективно, серйозно та постійно травмовані, дуже важко зберегти своє психічне здоров’я, тому вкрай важливим є особиста психологічна стійкість.

Психологічна стійкість – це здатність людини адаптуватися перед обличчям травми, загроз, трагедії чи значного стресу. Здатність зберегти або відновити свою цілісність, рівновагу, впевненість у собі, знайти життєво важливий ресурс і бажання робити все, що необхідно для життя.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи роботу, ми можемо сказати, що основним  напрямком  усвідомлення  опанування страху смерті в молоді в умовах війни є, насамперед,  регуляція  рівня  цього  страху.  Він може  здійснюватися  за  допомогою  осмислення  –  надання  певного  сенсу  ситуації,  формування у широких соціальних мотивів (любов до близьких; віра в Бога, справедливість, перемогу; ненависть до ворога; почуття обов’язку тощо). Осмислена діяльність «бере гору» над страхом смерті рівно настільки, наскільки його це потрібно, щоб зберегти сенс життєдіяльності в умовах війни.

 Перше розуміння смерті приходить до людини у підлітковому віці, а разом з ним приходить і  страх:  одні  підлітки  починають  турбуватися, розмірковуючи  про  смерть,  дехто  навіть  подумує  про  самогубство;  інші  стають  зухвалими, глумляться над смертю, співають пісні, що висміюють  її,  дивляться  фільми  жахів. Деякі  підлітки  кидають  виклик  смерті,  йдучи на бездумний ризик. Пізніше, у міру дорослішання, роздуми людини з цієї теми складаються в певну систему, знаходять хоч і не завжди завершений, але вже статичний вигляд. Проте за умов війни ставлення до смерті та її причин суттєво відрізняється від того, яке було в мирний час.

Наша робота охоплює теоретичний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей ставлення молоді до смерті в умовах війни. Виходячи з основних завдань, що були перед нами поставлені на початку роботи, ми прийшли до таких висновків:

1. Теоретичний аналіз показав, що суїцидальна поведінка є складним психологічним явищем, що охоплює зовнішню і внутрішню форми, а суїцид розглядається як кінцевий результат, що призводить до смерті. Також розглядали думки вчених щодо ставлення до смерті під час війни.

 2. Щоб визначити психологічні особливості ставлення до смерті перед нами постала низка завдань: - дослідити рівень схильності до суїцидальної поведінки; - виявити ставлення підлітків до життя та смерті, сприйняття інших людей та ставлення до перешкод; - з’ясувати, як впливає рівень резильєнтності на ставлення підлітків до смерті.

Вони стали причиною для обрання нами психодіагностичного інструментарію, що складався з 3 методик: методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки М.В. Горської, асоціативний тест “Подорож”, “Опитувальник резильєнтності”. Ми встановили, що більшість досліджуваних мають низьку та середню схильність до суїцидальної поведінки, низький ступінь негативного ставлення до подій свого життя, ставлять цілі та мають підтримку з боку сім’ї, ставляться з оптимізмом до подій, що оточують.

3. Аналіз та інтерпретація результатів дозволила нам сказати про те, що існує прямий, значущий зв’язок між показниками рівня суїцидальної поведінки та рівня стресостійкості підлітків, їх реакції на середовище, що оточує. Надалі отримані дані результати дали можливість розробити та надати практичні рекомендації підліткам відносно підвищення впевненості в собі, роботи зі стресовими ситуаціями та з емоціями, негативними переживаннями, а також – батькам, вчителям і психологам з метою профілактики виникнення суїцидальної схильності. Емоційний стан підлітків є дуже важливим, а нехтування ним призводить до негативних наслідків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алещенко В.І. Військова психологія: ретроспективний аналіз та подальший розвиток. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2015. No 2. С. 46–53
2. Самойлов А. М. Класифікація типів девіантної поведінки Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - 2013. - Вип. 36. С. 43-48.
3. Знаковська Н. М. Проблеми девіантної поведінки в сучасному українському молодіжному середовищі. Соціологія. 2014. №6 (110). С. 90-95
4. Зубрицька-Макота І. В., Христук О. Л. Суїцид як крайня форма психологічного неприйняття себе: допомога психологу діагностувати проблему. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. №1. С. 13-21
5. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. К.: Педагогічна думка, 2016. 219 с.
6. Ellis L., Wahab E.A. (2013) Religiosity and fear of death: A theory-oriented review of the empirical literature. Review of Religious Research, vol. 55, no. 1, рp. 149–189
7. Асоціативний тест «Подорож» URL: https://dytpsyholog.com/2015/05/11/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6/
8. Методика визначення схильності до суїцидальної поведінки (М.В.Горська) URL: https://psi-school-one.at.ua/load/dopolnitelnoe_menju/diagnostichniji_material/metodika_viznachennja_skhilnosti_do_sujicidalnoji_povedinki_m_gorska/6-1-0-50
9. Опитувальник резильєнтності URL: https://www.childrenandwar.org/measures

                                                                                                                  ДОДАТОК А

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ (М. Горська)

Мета: виявлення схильності індивіда до суїцидальної поведінки.

Форма проведення: індивідуальна чи групова.

Час: 30-45 хв.

Вік: із 14 років.

Інструкція досліджуваному. Зараз вам зачитають твердження, навпроти кожного з них ставте оцінку за таким принципом: якщо твердження вам підходить - то 2, якщо не зовсім підходить - 1, якщо зовсім не підходить — 0.

Бланк опитувальиика

1. Я часто невпевнений у своїх силах.

2. Нерідко мені здається безвихідним становище, з якого можна було б знайти вихід.

3. Я часто залишаю за собою останнє слово.

4. Мені важко змінювати свої звички.

5. Я часто червонію через дрібниці.

6. Неприємності мене часто засмучують, і я впадаю у розпач.

7. Нерідко в розмові я перериваю співрозмовника.

8. Мені важко переключитися з однієї справи на іншу.

9. Я часто прокидаюся вночі.

10. При великих неприємностях я беру провину на себе.

11. Мене легко роздратувати.

12. Я дуже обережний у зміні свого життя.

13. Я легко впадаю у розпач.

14. Нещастя і невдачі нічого мене не вчать.

15. Мені доводиться часто робити зауваження іншим.

16. У суперечці мене важко переконати.

17. Я переймаюся навіть через уявні неприємності.

18. Я часто відмовляюся від боротьби тому, що вважаю її марною.

19. Я хочу бути авторитетом для оточення.

20. Нерідко не полишають думки, яких слід було б позбутися.

21. Мене лякають труднощі, з якими зіткнуся в житті.

22. Нерідко почуваюся беззахисним.

23. У будь-якій справі я не задовольняюся малим, а хочу досягти максимального успіху.

24. Я легко зближуюся з людьми.

25. Я часто звертаю увагу на свої недоліки.

26. Інколи у мене буває пригнічений настрій.

27. Мені важко стримувати себе, коли я гніваюсь.

28. Я дуже хвилююсь, якщо в моєму житті несподівано щось змінюється.

29. Мене легко переконати.

30. Я відчуваю розгубленість, коли у мене виникають труднощі.

31. Мені більше подобається керувати, а не підкорятися.

32. Нерідко я виявляю упертість.

33. Мене хвилює стан мого здоров'я.

34. У скрутні хвилини я іноді поводжуся, як дитина.

35. У мене різка жестикуляція.

36. Я неохоче йду на ризик.

37. Я важко витримую очікування чогось.

38. Я думаю, що ніколи не зможу виправити своїх недоліків.

39. Я - мстивий.

40. Мене засмучують навіть незначні порушення моїх планів.

Обробка результатів

I. Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.

II. Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.

ІІІ Шкала агресії: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.

ІV Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Інтерпретація результатів

Для кожної групи можлива кількість балів від 0 до 20, де «0» визначається як невиявлений прояв цієї характеристики.

І. Шкала тривожності - визначає рівень здатності індивіда до відчуття тривоги:

0-7 балів - низький рівень тривожності;

8-11 балів - середній рівень тривожності;

12-16 балів - високий рівень тривожності;

17 балів і більше - дуже високий рівень тривожності.

II.Шкала фрустрації — виявляє ступінь розчарування, яке виникає через реальні або уявні перешкоди, що заважають досягненню мети:

0-7 балів - низький рівень фрустрації; 8-9 балів - середній рівень фрустрації; 10-15 балів - високий рівень фрустрації;

16 балів і більше - дуже високий рівень фрустрації.

III.Шкала агресії — виявляє підвищену психологічну активність, прагнення до лідерства через застосування сили до інших людей. Для суїцидентів допускається зниження агресивності

від 10 до 0:

0—10 балів — низький рівень агресивності; 11—12 балів — середній рівень агресивності; 13—16 балів — високий рівень агресивності;

17 і більше — дуже високий рівень агресивності.

IV. Шкала ригідності - ускладненняу зміні визначеної суб'єктом діяльності за умов, що така перебудова справді потрібна. Для осіб із суїцидальною поведінкою — 13 балів і вище:

0-10 балів — низький рівень ригідності;

11-12 балів — середній рівень ригідності;

13-16 балів — високий рівень ригідності;

17 балів і більше — дуже високий рівень ригідності.

                                                                                                                   ДОДАТОК Б

Тест ПОДОРОЖ

Цей асоціативний тест настільки правдивий і популярний, що багато психологів використовують його як діагностичний метод, а багато хто – як цікаву гру.

Можна використати цей тест в якості казки-подорож зі своїми дітьми. Можна одночасно грати і вдвох, і всією родиною. Молодші діти просто із задоволенням пограють в “уявлялки”. Дорослі та старші діти (кому 12 років і більше), дізнавшись розшифровку кожної асоціації, отримають підгрунтя для роздумiв про себе і світ, а ви отримаєте досить-таки чіткий зріз їх емоційного стану, причому як свідомого, так і несвідомого.

Спочатку пройдіть цей тест самі, а потім, якось ввечері, сядьте поряд з дитиною і запропонуйте їй “подорож”. Нехай вона закриє очі і уявить, що ви йдете по лісу. М’яко і дбайливо задавайте запитання, не перебивайте, але стежте за тим, щоб ваші запитання не містили “підказки” і не нав’язували дитині поведінку (наприклад, слово “перейти” має менше емоційне забарвлення, ніж слово “подолати”; “опинитися” – менше , ніж “досягти”, і т. д.). Слухайте все, що дитина хоче розповісти, і мотайте на вус. Будете читати відповіді – тоді розмотаєте.

Уяви/уявіть собі …

1. Ти йдеш по лісу. Який це ліс? Яка пора року? Сонячно чи вітерець? Ти один або з кимось? Що ти робиш?

2. Ти виходиш на галявину і бачиш джерело. Ти до нього підійдеш? Будеш пити воду?

3. Раптом на галявину вискакує тварина. Яка вона? Що вона робить? А ти що робиш?

4. Ти йдеш далі, попереду – річка. Яка? Як ти будеш перебиратися на інший берег?

5. Ти опинився на іншій стороні – і бачиш будинок. Який це будинок? Хочеться тобі туди йти? Ти підходиш до будинку, прямо до дверей. Опиши двері. На дверях табличка, як вона виглядає? На ній написано твоє ім’я – прочитай “напис”.

6. Ти заходиш в будинок. Озирнись навколо і опиши, що ти бачиш. У яку кімнату ти підеш спочатку? Опиши її. Які ще кімнати в будинку? Ти підеш в підвал? Опиши підвал. Що там лежить чи хто там живе? Опиши горище. А там хто чи що? Що ти там робиш?

7. Одна з кімнат у будинку – абсолютно біла. У ній немає вікон, ніяких виїмок на стінах. Коли ти потрапив туди, двері зачинилися. Що ти будеш робити? Що ти відчуваєш?

8. Ти виходиш з дому з іншого боку і йдеш по стежці. Попереду тебе – паркан. Як ти опинишся на тому боці?

9. Близько дороги, по якій ти йдеш, є нора. Як ти поведеш себе?

10. Нарешті стежка виводить тебе до моря. Над морем літають чайки. Далеко вони чи близько? Як вони поводяться?

11. У морі ти бачиш корабель. Який він? Як далеко він від берега? Ти будеш до нього добиратися?

От і все, твоя подорож щасливо закінчилася. Ти повертаєшся додому відпочилим, посвіжівшим і радісним. Не поспішаючи відкривай очі. Скажи, тобі сподобалося?

 Зазвичай така подорож освіжає і обнадіює. А ще дає дитині (та й дорослому) відчуття, що хтось дуже сильний і добрий веде його по життю за ручку, допомагає, спрямовує і не дасть пропасти ні в якому разі.

Давайте тепер придивимося до розшифровки асоціацій. У тесті дано ключові символи, якими оперує підсвідомість більшості людей. Можливо, щось особисто ви або ваша дитина сприймаєте не так, як усі, але саме тому в тесті є “дублюючі” ситуації й образи, щоб картина була більш чіткою.

Отже, ліс і прогулянка лісом символізують те, як людина сприймає саме життя і свій рух по ньому. Погодьтеся, велика різниця – вийшла дитина гуляти або загубилася в лісі. Зверніть увагу на сам ліс – наскільки дитині там комфортно, світло, цікаво. Точно так само важливо подивитися на те, яким бачить дитина будинок здалеку. Світлим або темним, симпатичним або відштовхуючим. Можливо, таким вона бачить своє життя в сім’ї. Зверніть увагу, якщо якусь деталь будинку людина виділяє особливо – дах з дірками, відкритi чи замкнені (навіть забитi дошками) вхідні двері.

Джерело – це сприйняття всього нового, що приносить вам життя. Якщо дитина бачить захаращене, забите недопалками джерело, то швидше за все вона не звикла чекати від життя милостей. Так само і тварина – це те, як бачить інших людей ваша дитина. Зверніть увагу, це страшний ведмідь або пухнаста білка, хто першим йде на контакт – він сам або дитина чекає, поки підійдуть?

Або малюк взагалі маскується, щоб його не побачили? Теж досить показово.

Річка і стіна – це символи перешкод. Як людина долає їх в тесті, такими ж вона бачить перешкоди в житті. Є люди, які взагалі бояться увійти в воду, є ті, хто трощить стіну, є й такі, кому вже готові і човник з веслом, і драбинка з підтримкою. Зверніть на цей пункт увагу, якщо в ньому з’явилися крайності – “підірву на фіг” або “повернусь і піду”.

Те, на що в будинку звертає увагу людина, – значущі речі. Хтось відразу йде на кухню, для нього там сенс і центр будинку. Хтось відразу помічає дитячу. Варто звернути увагу, якщо при описі якась кімната не з’являється взагалі, це означає, що якусь сферу життя або якусь людину дитина ігнорує несвідомо. Наприклад, кімнату брата або зал, де зазвичай збирається вся родина. Можливо, тут щось не так – наприклад, дитині в цей період життя потрібно усамітнитися і подумати, а не “тусуватися” з усіма. До речі, зверніть увагу на загальний опис будинку – тісно, просторо, темно, пахне чимось смачним або навпаки.

Особливу увагу варто приділити горищу і підвалу. Горище – це всі знання, навички та вміння, які ми отримуємо в процесі навчання в школі або в університеті, не важливо. Добре, коли воно уявляється акуратним, коли все розкладено по поличках. Або там живуть веселі коти чи добрі птиці. Але дуже у багатьох воно захаращене або запилене. А можливо, ваша дитина настільки перевчилася, що взагалі не захоче туди йти.

Підвал – це всi підсвідомі або такi, що погано усвiдомлюються устремління, знання, бажання і навички, які у людини є. Якщо людина охоче лізе в підвал і з задоволенням там знаходиться – то, швидше за все, підсвідомі страхи сильно не турбують. Якщо вона боїться йти в підвал і бачить його брудним, небезпечним, то, швидше за все, дитину турбують якісь невиражені страхи. До речі, те ж саме стосується нори. Якщо дитина легко проходить повз або лізе в нору “покричати”, подивитися, хто звідти вилізе, то, швидше за все, прихованих страхів небагато.

Біла кімната, позбавлена будь-яких виступів, – це метафора смерті. Не очікували? Але підсвідомість мислить так. Подивіться, як поводиться там людина. Б’ється в істериці? Упокорюється? Плаче? Чекає допомоги? Рідко хто почуває себе добре в такій кімнаті, але тут варто звернути увагу на ступінь інтенсивності переживань. Чим емоційніше реакція, тим болючіше ця тема для дитини зараз.

Чайки біля моря – це, як не дивно, родичі. Перевірте себе, подивіться, наскільки нав’язлива поведінка пташок. Оцініть “рівень шуму”, який вони створюють. Схоже на правду?

Ну і нарешті, корабель – це заповітна мрія. Подивіться, наскільки чітко дитина бачить деталі корабля, це покаже, наскільки чітко дитина уявляє собі, чого вона хоче. Якщо це піратський корабель – теж нічого, романтика. А от якщо це розбитий кістяк корабля, подивіться, які розчарування зараз гнітять дитину.

Ще один критерій – чи може дитина до корабля добратися. Не біда, якщо ще не може і бачить взагалі “Корабель з червоними вітрилами”. У дитини ще багато років на те, щоб зрозуміти себе і світ навколо. Погано, якщо вона говорить про корабель з сумом або відразу описує перешкоди – немає човна, щоб дістатися, немає бажання. Таке нерідко буває у підлітків, але не лякайтеся, це вікове “бачення світу”, воно проходить, з вiком людина починає краще себе розуміти.

Нагадаємо ще раз, що відповіді, які вас стурбували, – ще не привід записувати себе або дитину в розряд “неблагополучних”, це всього лише зліпок нинішнього стану свідомості і підсвідомості. Але на якісь спірні моменти варто звернути увагу і враховувати їх в подальшому.

Автори: Заряна i Нiна Некрасовi

Advertisements

                                                                                                                   ДОДАТОК В

Опитувальник резильєнтності

Інструкція: Якою мірою наведені нижче твердження характеризують тебе як людину? Навпроти кожного з пунктів постав галочку у квадратику, який, на твою думку, найбільше підходить.

Дякуємо за участь в опитуванні!

Опитувальник резильєнтності: інтерпретація результатів

Шкала складається із 27 пунктів, що оцінюються за чотирибальною шкалою:  

•        Повністю відповідає = 4
•        Частково  відповідає = 3
•        Важко сказати = 2
•        Частково не відповідає = 1
•        Повністю не відповідає = 0 

Ці пункти групуються у 5 субшкал:

•        Підтримка сім'ї – сума або усереднене значення пунктів 3,5,11,15,18,23
•        Оптимізм – сума або усереднене значення пунктів 1,6,12,19,24,26
•        Цілеспрямованість – сума або усереднене значення пунктів 2,8,13,20,25,27
•        Екстраверсія – сума або усереднене значення пунктів 7,9,14,16,21
•        Здоров'я – сума або усереднене значення пунктів 4,10,17,22