Робота на конкурс «Класний керівник року» «Впровадження інноваційних технологій при формуванні життєвих компетентностей молодшого школяра»

Управління освіти Миколаївської міської ради

Науково – методичний центр

Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 29

 

 

Робота на конкурс

«Класний керівник 2018 року»

 

«Впровадження інноваційних технологій при формуванні життєвих  компетентностей молодшого школяра»

 

                                              Робота учасника конкурсу

                                                Кухаренко Ірини Георгіївни

                                                  Класного керівника 3-Б класу

 

Миколаїв – 2018

 

 

Зміст роботи

І. Знайомство.

 

ІІ. Основна частина

1.                   Передмова.
2.                   Актуальність вибраної теми.
3.                   Опис системи виховної роботи 
4.                   Опис власного педагогічного досвіду

 

ІІІ. Висновки

  ІV. Література

 

V. Додатки

1. Батьківські збори тренінг «Почуйте серцем голос вашої дитини»

2. Родинне свято «Зі святом весни, любі матусі!»

3.Урок – проект з природознавства у2 класі «Птахи – наші друзі»

4. Позакласний захід  народознавче свято« Український вінок –

      символ нації»

5. Тренінгове заняття з  розвитку емоційного інтелекту.

 

VІ.Про нас пишуть

 

VІІ.Фоторепортаж

 

 

 

 

 

Знайомство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Прізвище, ім’я та по батькові: Кухаренко Ірина Георгіївна
2.     Освіта:вища
3.     Спеціальність за дипломом: вчитель початкових класів
4.     Місце роботи: Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29 Миколаївської міської ради Миколаївської області
5.     Адреса закладу: вул. Ватутіні, 124, тел.:25-23-30
6.     Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 25 років
7.     Стаж роботи класоводом: 21 рік
8.     Кваліфікаційна категорія: вища
9.     Проблема тема: «Впровадження інноваційних технологій при формуванні життєвих  компетентностей молодшого школяра»
10. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються: Емпатія, технологія «Емпатійного спілкування»,проектна технологія, технологія творчого колективного виховання, креативне мислення.

11.       Педагогічне кредо: "Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні в житті всього того, що знаєш".

ПЕРЕДМОВА

 

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політич-ному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері вихо-вання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина Укра-їни: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сього-нішній день.

Сенсом життя окремої людини і людської спільноти в цілому є передусім продовження людського роду. Ось чому в центрідіяльностісуспільствамає бути людина, їїфізичний і духовнийрозвиток.

Український філософ-письменник Г. С. Сковорода звертаючись до батьків, писав: "Головне виховання є:

1) благо родити;

2) зберегти пташеняті молоде здоров'я;

3) навчити вдячності"

Невипадково древньогрецький філософ Протагор проголосив: "Людина — міра всіх речей".

У житті людства немає більш важливого завдання, як забезпечення достойного виховання підростаючого покоління. Треба усвідомлювати, що виховання люди ни — найбільш складна і відповідальна діяльність. Вона стосується не тільки батьків і професійних вихователів, а й кожної людини. По-перше, виховання ґрунтується на принципах систематичності та послідовності. Тут ніколи не буває стану завершеності. Людина впродовж свого життя перебуває під впли вом виховання. По-друге, процесвиховання не обмежується впливом лише професійних вихователів в освітньо-виховних закладах, а здійснюється "на кожному квадратному метрі" життєдіяльності суспільства. Воно відбувається безпосередньо в родині, дитячих дошкільних установах, у загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, на виробництві, в державних  інституціях, у громадських і релігійних організаціях тощо.

Виховання  духовно зрілої особистості, для  якої поняття  добра,  справед- ливості,  совісті,  обов’язку набули непохитності,  стали власними ціннісними орієнтирами, є головною метою сучасної освіти.

Однак досягнення її  –  справа  надзвичайно  складна.  Вона  вимагає передусім глибокого теоретичного осмислення.  Сучасний виховний процес,  інтенсивно сприймаючи імпульси гуманітарної культури, якісно змінюється.

Відбувається справжнє олюднення всіх компонентів сходження підростаючої особистості до смисло-ціннісних вершин людства. 

  

Актуальність вибраної теми

Проблема  формування  життєвих  компетентностей  є  однією  з  найважливіших  проблем, які  постали  перед  людством  у  XXI  столітті.  Наявність  у  людини  цих  здатностей  у  всі  часи зумовлювала успішність у суспільному житті, особливо зараз. Зміни у суспільстві призвели до змін у вимогах до особистості, її життєвих компетентностей.

У добу інформаційного  суспільства життєві компетентності полягають  у спроможності діяти  у  швидко змінюваному  середовищі,  у  здатності  управляти  всіма  процесами  змін.

Незворотність  та  сила  впливу  нового  суспільства  на  життєдіяльність  людини обумовлює пошук засобів подолання негативних наслідків, які впливають на здоров'я та психіку людини.

Серед таких засобів, що дозволяють змінити життя учнів у  школі і допомогти  виховати громадян,  які  зможуть  продуктивно  працювати  в  нових  соціальних  умовах,  є  перехід відтрадиційного навчання учнів до формування життєвих компетентностей, які повинна мати сучасна людина.

 

"Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими ." (О.Уайльд)

 

Опис досвіду  роботи

Із перших років роботи класним керівником я намагалася зрозуміти, як адаптувати дитину до життя в суспільстві, щоб вона зрозуміла й осмислила своє життя, навчилася розв’язувати щоденні життєві завдання, як виховати цілісну особистість, яка володіє не лише знаннями, професіоналізмом, високим моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідальних ситуаціях, застосовувати знання і брати на себе відповідальність за таку діяльність.

Сутність мого досвіду полягає у створенні умов для творчої самореалізації учнів через розвиток їх здібностей, так як найголовнішим завданням сучасної школи є підготовка майбутнього фахівця до життя й професійної діяльності у високорозвиненому комунікаційному середовищі, забезпечення формування у підростаючого покоління нових знань та вмінь, способів діяльності. Людина у ХХІ столітті повинна мати винахідливе мислення, знаходити шляхи вирішення проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною до прийняття рішень, мати високу працездатність.

Одним із основних завдань своєї виховної роботи вбачаю у створенні дружнього  класного  колективу  —  це,  перш  за все,  спільна  творчість  і  самовіддана  діяльність  класного керівника та дітей.

Як навчитися бути «класним» керівником в усіх значеннях цього слова?

Варто звернути увагу на те, що класному керівникові зараз дуже нелегко. У складний час масштабних політичних і  соціально-економічних  перетворень  в  українському  суспільстві важко вести цілеспрямовану та ефективну виховну роботу з учнями. В епоху змін учителеві дуже важливо стати на правильну громадянську і педагогічну позицію, вірно визначити  цільові  орієнтири  у  своєму  житті  й педагогічній діяльності, не помилитися у виборі життєвих принципів і напрямків подальшого особистісного розвитку.

Тому вважаю, що моє завдання, як   педагога полягає  у  створенні атмосфери  турботи  і  підтримки учнів,  яка  сприяла  б  розвитку  їхніх  можливостей,  задовольняла  їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби.

 

Для  того,  щоб  освітнє  середовище  сприяло  самореалізації  кожного  учня, виховну роботу  спрямовую на те, щоб школяр міг:

•                 розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;
•                 поповнити знання в сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання;
•                 розвивати спроможність приймати самостійні рішення;
•                 навчитися радіти навчанню й поважати освіту;
•                 розвинути свій емоційний інтелект;
•                 отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;
•                 розвинути  самосвідомість  як  самостійної  особистості,  так   і    члена колективу;
•                 зберегти і зміцнити моральне, духовне, фізичне і психічне здоров’я.

У своїй педагогічній роботі з дітьми завжди пам’ятаю, що поганих дітей немає, треба знайти ключик до їхнього внутрішнього світу.

Сучасні діти... Які вони ?

Питання про мету виховання - питання про те, якою повинна бути людина майбутнього. Якими ж головними рисами характеризується громадянин сучасної України як ідеал нової людини і, отже, як ідеал виховання?

Вважаю, що найголовніша риса такої людини – її всебічний розвиток, що охоплює всі істотні та нерозривно пов'язані між собою людські властивості: інтелектуальні, моральні, трудові, фізичні, естетичні(в їх найвищому вираженні). Держава передбачає забезпечення повного добробуту і вільного всебічного розвитку всіх членів суспільства через вільний розвиток кожного громадянина Батьківщини :розширення реальних можливостей для застосування громадянами своїх творчих сил, здібностей і обдаровань, для всебічного розвитку особи.

Головна ідея моєї педагогічної діяльності – під час виховної роботи через впровадження інноваційних технологій підготувати учнів до взаємодії з соці -альним середовищем, сформувати в них основні навички і якості загальнолюд- ського характеру, збагатити досвід емоційно-оцінної діяльності, вчити учнів відстоювати власну позицію, робити самостійний вибір і вирі шувати проблемні ситуації, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і визначати особистісні цілі,  сприятливі для сучасного і подальшого життя.

Головною метою мого досвіду є розвиток життєвих компетентностей через застосування інноваційнихтехнологій під час виховного процесу. Під час впровадження інноваційних виховних технологій необхідно створити такі умови, щоб кожна дитина почувала себе так комфортно, незалежно від її індивідуальних психофізичних особливостей, здібностей і нахилів.

У центрі уваги необхідно поставити фізичне, психічне й моральне здоров’я учнів. Використовуючи знання з психології необхідно створити умови для того, щоб у дитини виникло внутрішнє бажання творити себе, а це, як відомо, показник найвищого рівня виховання.

 

Важко навчити учнів переносити способи вирішення навчальних ситуацій на життєві, використовуючи при цьому універсальні навички моделювання, аналізу, синтезу, узагальнення, щоб учні могли швидко адаптуватись у самостійному житті, цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та  організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки.

 

 

 

 

У своїй роботі

      керуюсь основними     використовую такі технології

принципами виховання      

 

Мій досвід роботи, як класного керівника–21рік. І я б хотіла розповісти про результати впровадження більш цікавих, як на мене, технологій виховання. А саме: проектна технологія і технологія творчого, коллективного виховання, технологія підвищення емоційного інтелекту учнів.

Критеріями педагогічної культури, як на мене, безперечно є визнання особистісних пріоритетів та інтересів дитини; усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях.

За інноваційним потенціалом досвід моєї роботи є комбінаторно-моделювальним. На основі творчого поєднання ідей народної педагогіки, родинної педагогіки, філософсько-дидактичної спадщини видатних педагогів: В.Сухомлинського, Г.Сковороди, К.Ушинського, Ш.Амонашвілі, Я.Корчака, С.Русової — створена виховна система групи, спрямована на розвиток життє- вої компетен­тності дитини через участь усіх учасників педагогічної взаємодії (діти — батьки — педагоги) на принципах співдіяльності й співтворчості ді- тей і дорослих та створенні виховного простору життєдіяльності учнівського колективу, кожної дитини.

Одним із важливих напрямів своєї роботи вважаю створення максимально комфортних  умов для творчого розвитку кожної особистості, її індивідуальних здібностей, а також задоволення її потреб та запитів. Для створення умов життєдіяльності дитячого колективу, який сприяє моральному, фізичному, психологічному зростанню особистості, розвитку її життєвої компетентності, працюю над:

Для української ментальності характерним є прагнення зробити дитину щасливою в родин­ному, професійному, громадському та державному житті, тобто в життєтворчості. Отож, свою виховну діяльність спрямовую на співдіяльність дітей, їхніх сімей та дорослих із формуванням таких життєвих компетентностей, які нададуть кожному учневі можливість обрати свій шлях у житті, забезпечать комфортне життя в соціумі.

Цілі моєї виховної діяльності: виховування та розвиток вільної, талано-

- витої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, яка

 готова до творчої праці та моральної, етичної поведінки у суспільстві.

Головні завдання виховної роботи:

• здійснення спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних умов для формування його особистості, морального та духовного розвитку;
• організація співпраці усіх виховуючих дорослих;
• виховання доброго відношення до життя, до оточуючих, уміння знаходити у ньому радість та бажання творити добро;
• створювати умови для збереження та зміцнення здоров’я;
• допомагати учням та їх батькам знаходити шлях до серця один одного, не губити  душевний контакт та віру у близьких людей;
• стимулювати зацікавленість до розвитку творчих,інтелектуальних та фізичних можливостей та здібностей у кожному вихованці.

Форми та методи виховної роботи

Пізнавальна діяльність:

     —  усні журнали;   

     — класний лекторій;

     —  екскурсії;

     — конкурси, турніри, олімпіади;

      —   навчальна конференція тощо.

 

                  Художньо-естетична

                           діяльність:

      — концерти самодіяльності;

      — виставки;

     — свята, тематичні години;

     — години поезії, музики, пісні;

    —   художні конкурси;               

      —   театральні вистави.

 

 

 

       

 

 

 Опираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі.

        Колективні форми: поїздки  у музеї, історичні місця, суспільно вагомі проекти, художньо-естетична діяльність, участь у  шкільних та міських конкурсах, класних та шкільних святах,  спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС) (випуск газети, колажів, свято-презентація, усний журнал та інше), школа етикету, виставка-конкурс, колективне ігрове спілкування, екскурсія, спортивна олімпіада.

     Активні та групові форми: моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри, тренінги, «мозковий штурм», вправи та ігри на розвиток емоційного інтелекту.

     Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками.

      1.Ціннісне ставлення вихованців до себе.

Для цього я проводжу бесіди  та тренінги за темами: "Яка людина заслуговує  на  повагу інших", "Ким бути і яким бути",  "Світ моїх захоп­лень",  "Фізична краса не постійна, а духовна – вічна”, "Мій ідеал",  "Бережи честь змолоду",  "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг".  Тренінги "Кроки до успіху","Сам собі вихователь".

2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

Для досягнення поставленої мети ми з учнями приймаємо участь в шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проводжу бесіди та години спілкування: “Мої обов’язки в сім'ї”, "Світлофор ввічливості", "Чарівні слова відкривають серця", "Людське життя як найвища цінність», «Ризики  в Інтернеті», « Школа гарної поведінки», «Умій слухати», «Відкриваємо скриньку добрих справ», «Яким має бути добро на Землі?». «Пвізнай, прийми і руку протягни!».

3. Ціннісне ставлення до праці.

Цими кроками є участь у чергуванні по класу рейд «Чистий клас», операції «Збережемо книгу», «Збережи меблі», прибирання та благоустрій  пришкільної території. Мною проводяться бесіди на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», участь в акції «Зробимо зеленим свій клас», «Бджілка мала, та й та працює» , бесіда «Коли я виросту», година спілкування «Місто веселих майстрів», «Знайомимося з професіями» .

4.     Ціннісне ставлення до природи.

Учні із задоволенням приймають участь у акціях « Збережемо чистим довкілля», «Чистий клас». Подорож «Екологічна стежка». Свято «Зустріч пернатих друзів». Найбільш талановиті у малюванні учні щорічно приймають участь у конкурсі малюнку. Проводяться бесіди, екологічні вікторини: "Уроки Чорнобиля","Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!"

5.     Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Стимулом для цього, я вважаю, є відвідування художнього  музеїв, театрів. Це  участь класу у конкурсах знавців рідної мови, на кращого читця. Випуск тематичних стінгазет до шкільних та народних свят: «Абетка мистецтва», « Малюємо разом», «Як фарбами передати настрій», «Ліпимо казку».

6.      Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Проводяться години спілкування «Ми - українці», «У країні рідної мови». Бесіди "Я - громадянин і патріот дер­жави", "Символи моєї держави", "Видатні люди мого краю; конкурси малюнків «Моя рідна Україна», «Та земля мила, де мати народила».

 

 

Підсумовуючи, можу сказати, що  формула успіху учнів у кожного вчителя різна. На мою думку, це залежить не лише від форм і методів, які ми застосовуємо у своїй роботі. Напевно, не останню роль в цьому відіграє і сама особистість класного керівника. Для того, щоб наші діти досягли успіху, ми ніколи не повинні зупинятися на досягнутому, постійно бути в творчому пошуку, займатися самовдосконаленням.

 А головне – це те, що я ЛЮБЛЮ своїх учнів, свою роботу.

Тому з впевненістю можу сказати:

ВСЕ ЩО РОБИТЬСЯ З ЛЮБОВ’Ю, ПРИРЕЧЕНО НА УСПІХ!

 

 

 

 

 

 

 

Опис власного педагогічного досвіду

У 2016-2017 н.р. наша школа стала учасником Всеукраїнського проекту «Розвиток соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу», метою якого є поєднання зусиль батьків, педагогів та громадськості для сприяння створенню комфортного та безпечного освітнього середовища для дітей в соціокультурному просторі.

У час реформ та докорінних змін у освіті, важливу роль має співпраця учнів, вчителя та батьків у розбудові Нової української школи.

Протягом двох років я зі своїми учнями та батьками реалізовували різноманітні ініціативи, що були спрямовані на згуртування всіх учасників навчально-виховного процесу у школі. Результати цієї роботи висвітлювались на сайті школи, у групі «Батьківські спілкування», соціальної мережі Фейсбук. Зусиллями батьків  класу створена і продуктивно діє група в вайбері «Батьківське спілкування 3-Б класу».

Моя виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Я проводжу різноманітну роботу з колективом учнів, співпрацюю з учителями, які викладають в моєму класі, з батьками та громадськістю. Щойно приступивши до своїх обов’язків я поставила перед собою ряд завдань, це, перш за все:

1. Створення умов для формування особистості кожного учня.

2. Виховання компетентної особистості.

3. Формування класного колективу, дружного, згуртованого, творчого.

4. Формування морально – ціннісних поглядів учнів.

5. Організація всіх видів діяльності, які допомогли б розкритися особистостям в моєму класі.

6. При моделюванні виховної системи в класі я спиралася на загальні ознаки трактування поняття "виховання" (Виховання – цілеспрямована дія на вихованця, що носить соціальну спрямованість; створення умов для засвоєння дитиною певних норм стосунків; засвоєння людиною комплексу соціальних норм.)

З метою розвитку соціальної згуртованості та створенню комфортного,

безпечного освітнього середовища для учнів в соціокультурному просторі

було проведено такі заходи:

«Посвята в першокласники», перший урок «Це Наше – і це Твоє»,                                «Всесвітній день вишиванки», «Свято зустрічі весни», участь у конкурсі «Новорічні та Різдвяні сувеніри». Акції:  «Подушечки для воїнів АТО», «Збір трав для воїнів АТО», «Вишитий рушник для воїнів АТО», пошиття ладанок для наших захисників, екскурсія до лісу «Екологічними стежками», година спілкування «Всесвітній День Гідності», зустріч змагання між учнями 3-4 класу «Подорож океаном комп’ютерних наук», участь у конкурсі «Українські суве ніри» (І місце у міському етапі в 2016р., 2017рю, 2018р.), Проект «Птахи – наші друзі», екскусія «Станція юних натуралістів», Великодня виставка «Чарівний світ писанки». Акція спільно  батьками «Озеленення  шкільного подвір’я» та ін.

Після проведення аналізу виконаної роботи по даному проекту я відмітила кращу результативність, згуртованість в роботі з своїми учнями та більшу активність, зацікавленість батьків життям класу і школи.

       Вважаю, якщо класний керівник не прагне зацікавити школярів, залучити їх до творчої активної діяльності, такий класний керівник «працює сам для себе».

Тому і форми проведення виховних годин та заходів  добираю такі, які б ефективно впливали на емоції, свідомість учнів, пробуджуючи в них інтерес та мотивацію, самостійність мислення та дій. Саме за таких умов можна досягти високих результатів.

Тому не зупиняючись на досягнутому почала використовувати інноваційну технологію «Емпатійного спілкування».

Слово «емпатія» все частіше з’являється в лексиконі вчених і бізнес лідерів, експертів в галузі освіти і політичних активістів. Емпатія – це не просто спосіб розширити межі нашого морального всесвіту. Згідно з новими дослідженнями, це звичка, яку ми можемо розвивати, щоб поліпшити якість власного життя.

Що ж таке емпатія? Емпатія – це розвиток емоційного інтелекту . Це можли- вість стати на місце іншого, щоб зрозуміти його почуття і думки та використовувати отримані знання під час взаємодії з цією людиною. Цим емпатія відрізняється від доброти і жалю. Емпатія не керується золотим правилом: «Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе». Як зауважив Джордж Бернард Шоу: «Не роби іншим того, чого бажаєш самому собі. Раптом, у них інший смак?»  Емпатія – це саме те, що допомогає виявити ці смаки. Гарна новина полягає в тому, що емпатії можна навчитися.

Для розвитку емоційного інтелекту в своїх учнів створюю інтерактивні зони для вивчення і розуміння власних емоцій та почуттів: «Світлофорик настрою» (учні на протязі дня показують свій настрій, а вчитель або однокласники можуть поцікавитись чому саме такий настрій в учня, що його засмутило чи навпаки порадувало), «Парасолька Позитиву»  (авторське. Учні пишуть записки з компліментами та гарними побажаннями, пропозиціями і кладуть в кишеньку квіточки, що прикріплена до парасольки,

«Емоційний термометр» (учні кольором відмічають свій настрій настрій),  ігри «Похвали себе сам», «А я такий», «Комплімент», «Подарунок від янгола», «Піца», «Відобрази емоції»; це також «Коло вибору» за допомогою якого учні вчаться робити свій вибір, передбачуючи і аналізуючи можливі наслідки та ін. (див. додаток)

          

 

                            

 

В своїй роботі з учнями використовую картки для визначе- ння сильних рис характеру та чеснот  (за книгою проф. Мартіна Селігмана та проф. Кріса Пітерсона «Сильні риси характеру та чесноти. Довідник та класифікація.» і брошури «Ненасильницьке спілкування».  (див. додаток)

         

 

 

 

Також технологію «Емпатійного спілкування» використовую і в роботі з батьками. Це проведення спільних заходів,родинних свят, батьківських зборів, тренін гів, індивідуальних зустрічей, анкетування, вправ на визначення почуттів та емоцій у дітей та батьків. Навчаємось разом як діяти в тих чи інших життєвих обставинах.

        

     

 Результатом роботи є:
• усвідомлення учнями своєї значущості;
• розвиток системного мислення, вміння ставити і вирішувати проблеми;
• вміння добувати інформацію і працювати з нею;
• вміння будувати стосунки з учасниками спілкування, працювати в групі;
• вміння реалізувати себе в різних видах діяльності і досягати конкретних цілей.
 

 

Висновки

Таким чином, виховна система класу охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочну діяльність дітей, різноманітну діяльність і спілкування за межами школи, вплив соціально-природного, предметно-естетичного середовища. І основна роль у цьому належить класному керівникові.

Духовну моральну особистість не можна виховати без вчителя-наставника, тобто без людини, яка є поводирем для дітей та молоді у світі духовності. І головним завданням класного керівника вважаю виховання громадянина України, патріота своєї держави, який зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.
«У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити», - говорив Сократ. Тож буду намагатися створювати максимально сприятливі умови для того, щоб кожен учень мого класу міг максимально розкрити свої здібності і таланти.
Вважаю, що ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана з утвердженням таких суспільно значущих цінностей, як свобода вибору, творчий підхід, життєвий досвід, проектна діяльність учнів.
Компетентісний підхід у моїй роботі класного керівника орієнтований на розвиток особи, створює потребу в саморозвитку учнів, умови для повноцінного, компетентного розвитку тих, хто навчає і тих хто навчається
«Освіта XXI століття - це освіта для людини XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.».
Перспектива досліджуваної теми полягає в розробці моделі формування життєвих компетенцій як невід'ємної складової випускника сучасної школи.

Отже, підсумовуючи досвід моєї роботи, можна виділити такі його основні аспекти:

Рівень актуальності висвітленого досвіду підтверджується культурою поведінки моїх вихованців, умінням знайти своє вагоме місце в учнівському колективі, інтелігентно відстоювати свої позиції, шукати шляхи компромісу в життєво важливих питаннях, брати участь у житті суспільства, допомагати тим, хто поряд. Ці вироблені уміння, навички та моральні принципи, на мою думку, стануть хорошим дороговказом у підготовці до самостійного життя моїх вихованців. Розглядаючи результативність виховної роботи слід зазначити, що в порівнянні за останній рік спостерігається зростання показників рівня вихованості вихованців:

Я щоранку заходжу в клас

На дитячих обличчях - усміх.

Що я варта діти, без вас?

Ви - натхнення моє, мій успіх.

За плечима - минулі роки,

Але й досвід прийшов з літами.

Що я варта без вас, дітлахи?

Я безмежно люблю вас, я з вами.

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу в клас,

Я - вихователь, виховувать мушу!

 

…Завершується звичайний робочий день. Подумки охоплюю, що відбулося, й перебуваючи у задумливому стані, замислююся про майбутній день, гадаючи, що на мене чекає завтра. В уяві постають посмішки учнів, які з роками стають рідними… І відходить утома, і серце завмирає від солодкого щему...

 

Література

1. Закон України «Про освіту»

2. Конституція України.

3. Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початковій школі. Тернопіль. Мандрівець. 2010

4. Дубяга А. Основні компетентності учнів загальноосвітньої школи. Дослідження рівня розвитку // Психолог. – 2009. - № 45. – С. 26-28.

5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Харків. Вид. група. Основа. 2011

6. Зіновієва Т. Формування ключових компетентностей учнів / Т. Зінов´єва // Директор школи. – 2005. - № 42. – С.19 – 21, № 43. – С. 24 – 26

7. Колеснікова А. Соціальна компетентність як фактор здоров’я учня // Психолог. – 2008. - № 21. – С.22-24.

8. Кравцова М.С. Довідник класного керівника в запитаннях та відповідях/ авт. – упорядник М.С. Кравцова. – Х.: Веста: В-во «Ранок», 2007. – 384 с.

 9. Кондрашова, Л.В., Лаврентьєва, О.О., Зеленкова, Н.І. Методика організації виховної роботи в сучасній школі: навчальний посібник / Л.В.Кондрашова, О.О.Лаврентьєва, Н.І.Зеленкова. – Кривий Ріг : КДПУ, 2008 – 187 с.

10. Нечвод Л.І. Виховна робота в школі. / Л.І. Нечвод – Х. Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007.- 112с.

11. Організація виховної роботи у класі. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160с

12. Рибальченко І. М. Вас призначено класним керівником./ І.М. Рибальченко – Х. : Вид. група «Онова», 2007. – 192с.              

13. «Учитель початкової школи», 2015, № 8, с. 3-7. 

14. Формування соціальної компетентності учня в умовах сучасної освіти України. Частина І./ Автор – укладач В.А. Савчук. – Луцьк: ВІППО, 2012.              

15.  http://teacher.at.ua

16. http://www.mon.gov.ua

17. http://klasnaocinka.com.ua

ДОДАТКИ

Додаток 1

  

Мета: ознайомити батьків з особливостями впливу стилю спілкування в сім’ї на емоційне благополуччя дітей; формувати вміння аналізувати свої виховні впливи на дитину та їх наслідки, сприяти конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною; розвивати уміння членів сім’ї взаємодіяти у спілкуванні та поведінці; зміцнювати та зберігати родинні відносини.

Обладнання: свічка, писанки, дерево з листочками, ручки, кольорові олівці, фломастери, маркери, ватман, кольоровий папір, склянка з водою, сіль, перець, грудка землі, смужки-побажання, скринька.

Хід заняття

Привітання учасників                       

Вправа «Привітання»                           

Добрий вечір, рідний наш дім!              

Добрий вечір батькам усім!

Доброго вечора класу прекрасному!

Станемо разом ми у коло –

Скільки друзів – глянь навколо!

Руку дружби протягну.

З другом сварку не почну.

Будемо всі дружно жити.

Рідний дім наш звеселяти!

Обговорення правил групи

Мета: спрямувати увагу учасників на дотримання правил роботи тренінгової групи.

Вчитель. Для того щоб наше заняття пройшло організовано та продуктивно, нам необхідно дотримуватися певних правил спілкування.

• Добровільна участь у виконанні вправ і завдань.
• Говорити лише про себе, свої переживання.
• Не критикувати, бути позитивним.
• Один говорить, усі слухають.
• Обговорювати дію, а не особу.

Отже, з правилами групи ви ознайомились. Якщо хтось із ними не згоден, можна запропонувати свої правила.

Вправа «Чарівна свічка»

Мета: дати учасникам можливість краще познайомитися, проявити індивідуальність та створити теплий психологічний мікроклімат, що сприяє вільному, ефективному спілкуванню учасників заняття.

Вчитель. Перед вами на столі стоїть чарівна свічка. Учасники заняття, тримаючи по черзі свічку, називають своє ім’я та коротко розповідають про себе, відповідаючи на запитання: «Який я маю настрій?». Свічку передаємо  доти, доки всі учасники не розкажуть про себе.

Запитання: що було приємніше: говорити чи слухати розповіді?

Очікування «Дерево пізнання»

Мета: виявити проблеми й труднощі, які трапляються в сімейному вихованні дитини; з’ясувати очікування та сподівання учасників від заняття (розуміння, спілкування, знань).

Вчитель. Шановні батьки! Кожен із вас прийшов на заняття зі своїми сподіваннями. Будь ласка, відшукайте на столах писанки. На них запишіть свої очікування.

Пропоную вам озвучити ваші сподівання та наклеїти на дерево пізнання.

Вправа «Образ щасливої дитини»

Мета: створити модель емоційно – благополучної дитини; поглибити знання про роль батьківського спілкування у вихованні дітей.

Шановні батьки! Зараз, будь ласка, на аркуші запишіть в чому відчуває радість моя дитина?!»

(Батьки по черзі зачитують написане.)

Висновки. Так в чому ж найголовніша радість наших дітей?! (Радість спілкування з родиною) Завдяки цій вправі ми з’ясували, що дитина в щасливій родині впевнена в собі, цілеспрямована, високодуховна, має позитивну емоційну стабільність, проявляє повагу до себе.

Перегляд відео «Сім помилок у спілкуванні з дитиною»

Сьогодні я хочу познайомити Вас з однією притчею.
Притча: За день до свого народження дитина запитала у Бога: «Я не знаю, для чого йду в цей світ, що я там буду робити?» Господь відповів:- Я подарую тобі янгола, який завжди буде рядом із тобою. Він усе тобі пояснить.
- Але як я зрозумію його, я ж зовсім не знаю його мови?
- Янгол буде вчити тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від бід. Твій янгол навчить тебе жити. –А як звуть мого янгола? –Не важливо, як його звуть. Ти будеш звати його «мама»
Вчитель: А й справді матуся для своєї дитини і янгол і подружка, і лікар, і порадник, і вчитель, і співрозмовник. В нашій групі є і зовсім молоді матусі і трішки старші. Але я впевнена, що ви всі дуже любите своїх діточок .Як маленьке немовля у світ двері відчиняє , то дарують йому слово . Слово це – його ім’я. Підростає немовлятко, чи дівчатко, чи хлоп’я, разом з ним іде це слово, слово це – його ім’я. Зараз я пропоную вам пригадати, як ви називаєте вдома свою дитину пестливо і записати це на паперовому метелику, а потім кожна з вас розмістить свого метелика на «квітковому полі»
(батьки виконують завдання)
Вчитель:  зараз почитаємо які діти живуть у нашому класі.  (вихователь читає «метеликів» )

- Тож бережіть своїх дітей!

Вчитель: Шановні батьки, пам’ятайте: ваша дитина – дар, який потрібно розвивати і формувати. Саме від вас залежить те, яким стане цей подарунок долі. І я також буду допомагати вам виховувати ваших діток щасливими, розумними та здоровими.
Вправа «Портрет моєї дитини»
А зараз пропоную намалювати портрети ваших дітей. А як це просто зробити я вам підкажу. Ліву руку стисніть в кулак та прикладіть її до аркушу паперу. Обведіть її олівцем. Вийшло лице. Намалюйте очі, ніс, губи, брови. Не забудьте про колір очей вашої дитини. Потім домалюйте волосся та вушка. Ось, портрет готовий. Обережно вирізаємо і приклеюємо на нашу з вами картину. (Батьки виконують завдання під існю «Бережіть своїх дітей»)

Слухання пісні «Бережіть своїх дітей»

Рухлива гра «Малюємо цифрами»

Мета: зняти напруження через рухову активність.

Вихователь. Пропоную вам намалювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1 – носом; 2 – правим плечем; 3 – лівим плечем; 4 – правою ногою; 5 – лівою ногою; 6 – ліктем правої руки; 7 – ліктем лівої руки; 8 – правою ногою; 9 – лівою ногою.

Гра «Метафорические карти. Аниби слов»

Мета: підвищити настрій учасникам заняття, оптимізувати відносини між батьками й дітьми. Зясувати, що саме турбує найбільше батьків.

(Витягнути по 5 слів і скласти з ними казку, вірш тощо)

Перегляд соціального реклами «О внимании родителей детям»

А так як наближаються Великодні свята ми з вами виготовимо своїми руками подарунок «Великодні писанки» (Робота у групах. Батьки разом на ватманах виконують аплікаційну роботу і підписують слова звертання, побажання своїм діточкам.)

    

 

Процедура прощання     

    

Мета: емоційне завершення тренінгу.

Вихователь. Шановні учасники! Прошу стати в коло, візьміться за руки і промовте: «Хай сьогодні нам щастить, хай нам завтра пощастить, хай усім завжди щастить!» Поаплодуйте один одному і самим собі.

 

Додаток 2

Мета: Розширити й поглибити знання учнів про значення матері в житті людини, формувати у дітей культуру почуттів, виховувати в них повагу та любов до матері, бережливе ставлення до неї, розвивати смислову, образну пам'ять, вміння узагальнювати. зміцнення сімейних відносин через творчу діяльність учнів.

Форма: концертно – конкурсна програма.

Задачі:

1.       стратегічні: відношення до матері, як до найдорожчої людини в житті;

2.       тактичні: а) емоційного стимулювання: почуття любові, поваги, ніжності до матері, відповідальності;  б) направленої мотивації: усвідомлення значущості матері; формування мотивів як переконань, що мати - людина, яку ми маємо цінувати, оберігати та поважати; в) цілепокладання: усвідомлення дітьми мети цього заходу, як формування уміння оцінити роль матері у житті людини, проявити до неї бережне відношення г) пізнавальні: формування знання про роль і значимість матері, про функції матері. д) адаптивні: уміння формувати відповідні відношення до матері: бережність, безкорисливість, ввічливість.

Місце проведення: класна кімната.

Обладнання: ПК, мультимедійні презентації «Мамина наука» та «Привітання з 8 березня»,  відеофільмом «Наші матусі – найкращі»;  вірші та пісні про матір,  виставка малюнків “Моя мама”, плакат “Зі святом, дорогі мами”, плакат з букетом квітів, об'ємні квіти, вишитий рушник.

Хід свята:

(звучить музика) (ФОН № 1)

Ведуча:  Дорогі матусі, бабусі. Сьогодні березень ласкавою посмішкою запросив Вас до цього святкового залу, щоб привітати вас з Міждународним жіночим днем. Щастя Вам, здоров’я, усяких гараздів бажають Вам ось ці «весняні чудові квіточки – ваші дітки».

ПІСНЯ «8 Березня»

(ФОН № 1)Закрий очі і прислухайся,

І ти почуєш мамин голос

Він живе в тобі теплий, знайомий, рідний.

Його не сплутаєш ні з яким іншим.

Ставши дорослим завжди пам’ятаєш

Мамині руки, мамині очі, мамин голос.

Як дітей згадаєш недаремно,

То не раз змахнеш краплинку поту

Що ж прислів’я мовить не даремно

«Хто не мав дітей – не мав клопоту».

А зростуть, то скільки дум у неньки

І тривог за їхнє кожне діло

Голова боліла від маленьких –

Від дорослих серце заболіло.

Але за ті клопоти – тривоги,

Бо хіба зі щастям їх зрівняти,

Як дитя, зіп’явшися на ноги,

Перший крок ступає по кімнаті.

Як почуєш ти у перше «Мамо».

Як до школи приведеш за руку,

Як уже одержиш СМСку

«Мамочко, вітаю із онуком».

Знать, вона твої продовжить роки.

Добре дати світові людину,

І людині дати світ широкий.

Ведуча:  Саме Вам, найріднішим, найдорожчим, наймилішим, Вам дорогі жінки, матері, присвячується ця зустріч.(виступ дітей)

 

 Моя мама, мов сонце привітна,

Тепла, ніжна, мов пана-весна.

Як хмаринка в блакитному небі

Легкоплинна, прозора, ясна.

 Я люблю рідну маму, як квітку,

Бо красива  у мене вона

Мов барвінок гнучка і пахуча.

Хода в неї така молода.

 Прокидаюсь я в ранці до школи,

Та не спить уже ненька моя.

Вона гладить мене по голівці

Як маленьке пухке котеня.

 Мама – бджілка – політка невтомна.

Працьовита, трудяща вона.

Її голос дзвінкий і приємний,

В серці радістю, щастям луна.

 Мам шануйте, життя їм не псуйте

Ніжну радість щоденно несіть.

А на старість любов’ю зігрійте

І сердечним теплом обійміть.

Ведуча:  Людина починається з колискової, з голосу материнської пісні над колискою. Послухайте, як наші мами співали своїм маленьким діткам.

Конкурс «Мамина колискова». ( виконання колискових пісень)

Ведуча:  В народній мудрості дуже часто згадують матір: « Рідна ненька – сива ластівка», «зіронька рання», «зоря вечірня».

« У моєї мами очі – як криниченьки,

А над ними дві хмариноньки – брівоньки.

А уста троянд пелюсточки.

А як усміхнеться – мов вітається

І стає на душі хоч сон колиши».

У народі казали: «Хто не має пам’яті, той не має серця», «Хто матір забуває, тому гірко в житті буває».

(привітання учнів)

Пісня «Мама, мамочка».

 

Любі мами, з вашим святом

Вас вітають всі малята!

Ми Вас, мами, зустрічаєм

І віршами, і піснями.

Ми Вас дуже всіх кохаєм,

Наші рідні мами!

 

 З днем 8 березня, зі святом весняним,

С першими квітами в цей весняний час,

Мами наші любі, мами наші милі,

Ми вітаємо Вас.

 Кажуть що на світі

Сонце найясніше,

Та всміхнеться мама

І стає тепліше.

 Кажуть, що без сонця,

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами є щасливі діти?

Я до неї серцем любо пригорнуся

Хай сіяє сонце, як моя мамуся!

 

 Дозвольте сьогодні

Усім побажати багато хороших

І сонячних літ.

Бабусям і мамам,

Сестричкам в це свято

Подарувати весь сонячний світ.

 

 Ти всіх світліша наша ненько!

Моя ти квіточка біленька,

Моя маленька й неозора,

Моя ти втіха і опора,

Моя небесна і земна

Моя, як білий світ, єдина

Як білий світ, як білий квіт,

З якого створюються світ!

 Привіт тобі, кохана нене,

У цей великий день!

Прийми вінок бажань від мене

І низочку пісень.

Конкурс «Хто швидше нагодує матусю» (Конкурс з печивом).

Пісня про маму « Мамонтёнок»

Ведучий:   Мама. Це прекрасне слово, яке промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все вміють.

У мами найвірніше і найчуйніше серце – у ньому ніколи не згасає любов. І скільки не було б нам років – 20, 30 чи 50 нам завжди потрібна мама, її увага, її погляд. Про матір складено багато віршів, її оспівують у піснях. (вірші)

 Хто більше із усіх

Любить нас, дітей малих?

Хто про нас найбільше дбає?

Хто нас щиро доглядає?

Хто, скажи маленький брате?

Всі: мама.

 Хто готує їсти нам,

Хоч не раз не їсть і сам?

Хто нас чеше і вмиває,

В чисте плаття зодягає?

Хто із вас це буде знати?

Всі: мати

 Хто як щось у вас болить,

Цілу ніченьку не спить?

Хто найкращу каску скаже,

Як дитина спати ляже?

Хто співає їй злегенька?

Всі: ненька

 Хто до школи в перший раз

Відпровадив з дому нас?

Хто нам книжку дав у руки,

Заохотив до науки

Вчив трудитись, працювати?

Всі: мати

 Браття, сестрички мої?

Не забудьмо ж спів її,

Нашу матір звеличаймо,

Шану – дяку їй віддаймо!

Конкурс « Як я знаю свою дитину»

Пісня «Мені сорочку мати вишивала»

   

Ведучий:  На великому материнському терпінні тримається земля наша. Царство матері – це  царство ніжності, витонченості і терпіння.

Вклоняємося нашим матерям за те, що в щоденних спільних домашніх турботах вони так жодного разу, мабуть, і не відчули щастя й радості земного блага. За все це ми завжди в довічній спокуті перед ними. Єдине, що в змозі пообіцяти їм, пронести образ в серці, поки воно битиметься, а перестане – востаннє промовити єдине, світле і святе слово «Мама».

Презентація – привітання «Мамина наука»  (привітання учнів)

 Все починається з мами

Якщо говорити між нами

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо

Найперші легенькі сніжинки,

І сяюча диво-ялинка!

Від мами – і літери, і слово,

І зроблена разом обнова

Якщо говорити між нами

То все починається з мами!

 Ми сьогодні з дідусем

В ліс на розвідку ідем

Може квіточку весняну

Пощастити знайти для мами?

Або ж гілочку вербички

Гарну зріжу для сестрички.

Подарунок для бабусі

Пошукати теж візьмуся.

Ну і клопоту багато

Маєм вдвох ми перед святом!

Пісня – жарт «Семечки»

  

Вірш «Я таткові заздрю"

ТАНЕЦЬ «Ми маленькі зірочки»

  

Вірш «МАТУСИН ДЕНЬ»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ « Привітання з 8 березня».

Пісня «Квіти для мами»

Ведучий:  Наша зустріч завершується, бажаємо вам усім:

Хай щастя поселиться у вашій родині,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує

Повага та спокій усюди панує. (Вручення учнями подаруків своїм мамам та бабусям) До побачення! До нових зустрічей!

 

 

Додаток 3

 

 

(Птах року України – 2016!)
Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі та житті людини; довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів; З’ясувати який птах являється птахом 2016 року в Україні та відомості про нього; виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення до природи.
Обладнання: ілюстрації зимуючих птахів, дитячі малюнки, пташині годівнички, виставка книг про птахів, записи «голоси» птахів, презентації про повзика, відеоматеріали, газети «Екскурсія до лісу» та «Зимуючі та перелітні птахи», нагороди для пошукових груп, деревце з птахами, пташині годівнички.
                                                         Хід уроку:

І. Організаційний момент

1. Психоформула

Вч.

Поглянь, дитино, все довкола

Так щиро посміхається тобі:

І сонце, й небо, ліс, і поле…

Ти теж у відповідь їм посміхнись.

Ти привітайся з днем чудовим,

З деревами, пташками, і небом голубим,

І знай: усе це є природа,

Її люби, примножуй, бережи.

А девізом нашого уроку будуть такі слова:

Девіз уроку: Скажи мені – і я забуду,

                        Покажи мені – і я запам’ятаю,

 Дай мені діяти самому – і я навчуся…

  2. Постановка проблемного питання.

- Скажіть, діти, чи є в природи голос?

- Одним із співучих голосів природи – є голос птахів.

IІ. Повідомленя теми і мети уроку.

Учитель. Діти, пригадайте нашу екскурсію до лісу.

• Кого ми там зустріли?

• Прислухайтесь. Що це? (Звучать голоси пташок.)
• А яких саме пташок ми там побачили?  (Звернення до газети «Екскурсія до лісу»)
• Яка пора року на вулицях нашого міста? (Голоси птахів стихають.)
  — Чому вони стихли? Що сталося? Куди поділися пташки? Чому?
  — Чи всі пташки відлетіли в теплі краї?
  — Діти, пригадайте, яких птахів ви знаєте? (Лелеку, перепілку, шпака...) А ще? (Соловейка,журавля...)
• А горлицю, дрозда, мухоловку не забули? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки на Україні їх 360 видів! А всього на Землі 8600.

    Сьогодні ми продовжимо говорити  про птахів, дізнаємось багато цікавого про них, а також навчимося охороняти їх. Протягом 6 тижнів ми працювали над проектом:«Птахи – наші друзі». І ось саме сьогодні наших пернатих друзів я і запросила на наше чарівне деревце! Вони теж хочуть послухати, що саме ви про них довідалися?!

  Про свої здобутки звітуватимуть наші учні та батьки, які працювали за напрямками: «Журналісти», «Дослідники», «Розвідники - репортери», «Волонтери».

- Тож, давайте не гаяти часу і скоріше братись за роботу.

Надаємо слово «,Журналістам» - «Зимуючі та перелітні птахи України».

ІІІ. Презентація проекту 

1.Звіт групи «Журналісти»

а) Представлення газети –    «Зимуючі та перелітні птахи України».

1 уч.   Наша група підібрала матеріал про зимуючих та перелітних птахів нашої місцевості.

2 уч. Ми дізналися, що:
 

Скоро зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто.

3 уч.Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі.

4 уч.  Птахам важко пережити скорочений світловий день. Залишившись 6 годин без їжі вони гинуть.

5 уч.Тому взимку у птахів залишається одна надія — на людину. Які ж з птахів залишаються зимувати у нас?

 (Представлення Газети «Зимуючі та перелітні птахи України».)

(Зимуючі: дятел; синичка;  горобець;  сойка;  повзик;  сорока; ворона; сова; голуб;  глухар, тетерук, куріпка;  зимородок і т. д.

Перелітні: чиж; щиглик; шишкар; снігур; омелюх; чечітки; вівсянки)

ВІКТОРИНА «НАЗВИ  ПТАХА»
Учитель. А зараз ми проведемо віршовану вікторину, з якої дізнаємося як ви запам’ятали  зимуючих птахів.
На землі білосніжна корона,
Біле все, лише чорна... (ворона).
Вже безлисте гілля, наче палка,
А на ньому сидить сонна... (галка).
На тополі високо-високо
Стрекотить білобока... (сорока).
От було б менше снігу, якби
Були б ситі усі... (голуби).
А ось тут на малім деревці,
Ніби кульки сидять... (горобці).
Все замерзло, немає водички.
Між гілками літають... (синички).
В пору цю їсти пташечка хоче,
Он на дереві дятел... (стукоче).
З-під кори добуває личинки,
Все ж їда для малої... (пташинки)

Все поснуло: жук, муха, комар,
А в ялинах — господар... (шишкар).
З шишок від добуває зернятка,
Будуть ситі його... (пташенятка).
Десь здалеку доноситься стук,
То горіха роздовбує... (крук).
Ліс шумить і хурделиця ойка,
Між гілками з'явилася... (сойка).

На берізці на гіллі вгорі
Кольорові сидять... (снігурі).

А омелюхів зграйка ось тут
Горобину червону... (клюють).

В теплий край ці пташки не літають,
Зиму тут вони всі... (зустрічають).
Над усе вони люблять свій край,
То ж пташині ти... (допомагай).
2.  Звіт групи «Дослідники».

   

Вч. Ми часто чуємо, що природу слід охороняти, бо багато птахів зникли або знаходяться на межі зникнення. У зникненні птахів винні люди: їх місце існування знищується в результаті вирубки лісів, осушення боліт і будівництва. Птахи, що потребують охорони та захисту, занесені до Червоної книги України.

- Що таке Червона книга?

- А які саме птахи занесені до неї нам про це розкаже  група «Дослідники».

Тож давайте уважно послухаємо.

1уч. Ми зібрати матеріал  про деяких птахів, які занесені до Червоної книги та зробили книгу - розгортку, яку пропонуємо зараз переглянути.

2 уч. У Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

(Перегляд  книги – розгортки).

До нашої Червоної книги ми занесли таких птахів: …

3 уч. Ми маємо пам'ятати про це і бережливо ставитися до цих рідкісних птахів.

4 уч. Все на землі, все треба берегти,

І звіра, птаха, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо врешті ти лише її частина.

5 уч. Отже, основне завдання людини – не знищувати, а вивчати природу,

розумно користуватися її благами і охороняти!

Фізкультхвилинка

А зараз я вам пропоную перетворитися на птахів і трішки політати.

Крильця пташки розправляють,

Їх до сонця піднімають.

Потім можна політати

І комашок поганяти.

На галявину злетілись,

Там зерна вони наїлись.

Потім знову полетіли,

У гніздечко хутко сіли.

3) Звіт групи «Розвідники - репортери»

Вч. Щороку проходить  природоохоронна акція “Птах року”. Тому наша 3 група з'ясовувала, який птах 2016 року в Україні.

1 уч. Ми спочатку провели відео репортаж  взявши інтерв’ю в учителів нашої школи та в бібліотекаря.

2 уч. Перегляньте цей відео репортаж.

(Перегляд відео)

Вч.  Отже учні нашого класу  з'ясували, що птахом 2016 року в Україні є … – повзик. І підготували презентацію про нього.

(Перегляд презентації)

Ось така вона пташка 2016 року! І саме Про повзика склала вірша бабуся нашого учня Мигачова Михайла. Прослухайте його. (слухання вірша)

Вч. А ще я пропоную вам переглянути відео про ПОВЗИКА.

(Перегляд відео)

4) Звіт групи «Волонтери»

Вч.  Про охорону птахів дбає не тільки держава, а й учні нашого класу. Дітки намалювали малюнки «Допомога птахам взимку» і представили їх на нашому вернісажі. (Розгляд малюнків).
А також рразом з батьками зробили ось такі чудові годівнички, які ми прилаштуємо на деревах і будемо підгодовувати пташок взимку. Про те як саме це робити і повідомить група «Волонтери» .

1 уч.Для вас ми всіх розкажемо

Розповідь незвичну,

Круту, екологічну

Як зберегти природу

І захистить птахів!
2-й учень
А пташкам маленьким де їсти узяти,
Як снігом весь світ замело?
В них лапки маленькі.
Як сніг розгрібати?
Як знати, де зерня було?
3-й учень
Тепер нам пора про пташину подбати,
Від голоду уберегти.
Для неї годівнички малі змайструвати
І крихти туди принести.
4-й учень
Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,
І нам не страшні холоди.
А крихтами хліба ми пташку спасемо
Від голоду і від біди.

Презентація книги

5 уч. А ще ми разом з батьками виготовили ось таку книжечку, яку можуть переглянути всі охочі. В ній зібрано вірші про пташок, їхні фото, майстер – клас по виготовленю креативних годівничок, пам'ятка «Як підгодовувати птахів», народні прикмети «Пташиний барометр», чим можна підгодовувати птахів, а чим ні!

Вч. А якого корму потребують пташки?
1-й учень. Синичкам можна давати різну крупу, насіння соняшника і гарбуза, а також свіже несолене сало.
2-й учень. Для інших пташок згодяться пшоно, крихти білого хліба і каша, а також дрібно нарі¬зані яблука.
3-й учень. А ще можна покласти в годівничку і різне насіння з квітів та трав.
4-й учень. Що б ви туди не насипали, не забувайте, що годівнички до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму знову.
5-й учень. Зате навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок. Його не вразить ані попелиця, ані гусінь, ані інші шкідники, адже пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.
Вч. Я дуже вдячна всім за вашу роботу і хочу нагородити на згадку кожного  емблемою на якій зображено птаха 2016 року – повзика!

ІV. Закріплення та застосування набутих знань.

Метод «Прес».

Закінчуючи наш урок я хочу вас, діти, запитати:

а) Чи потрібно допомога пташкам?

«Я вважаю, що…»

«…тому, що…»

б) Для чого назви деяких птахів, занесені до Червоної книги?

«Я вважаю, що…»

«…тому, що…»

2. Робота в групах. Створення дерева «Допомога птахам».

Виходячи з вище сказаного слід зазначити, що птахів слід охороняти,

навесні розвішувати шпаківні, узимку виготовляти годівниці, не руйнувати гнізда, не здіймати галасу в місцях гніздування, не полювати на птахів.

І зараз, я пропоную вам створити дерево «Допомога птахам». Для цього пропоную об’єднатися у групи.

(До стовбура дерева діти чіпляють листочки з малюнками, що вони зробили, або будуть робити, щоб захистити птахів).

VІ. Підведення підсумку

(Висловлення вражень учнів від уроку – проекту).

 Гра «Мікрофон»

- Підіб’ємо підсумок нашої роботи, закінчивши речення :

1. Мені цікаво було дізнатися про …

2. Після уроку я обов’язково прочитаю 

3. Найбільшим відкриттям для мене було …

- Ви гарно підготувалися до уроку, зібрали багато цікавого матеріалу і гарно його представили.

 Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, стежити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться!
«Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа» - писав відомий нідерландський натураліст Ніколас Тінберген. Незвичайне поряд і не треба для цього кудись летіти. Треба тільки захотіти зустрітись з ним.І для цього в нас є всі можливості.

 

Додаток 4

Мета: познайомити учнів з головним убором – українським віночком, його значенням в обрядах, віруваннях, житті людей; розповісти про символічне значення рослин; розвивати дослідницькі навички, творчу уяву дітей; виховувати любов й повагу до українського слова, до рідної землі, свого народу, бережливе ставлення до всього живого.

Обладнання: квіти для віночка, стрічки, мультимедійна презентація. плакат «Український віночок», картини, малюнки, зразки українського національного костюма, вишиті серветки.

Хід свята 

Ведучий: Шановні діти, батьки, гості!

Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.
Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої.
- А що буде, коли сплести квітку до квітки?
- Ну звичайно ж віночок!

     Сьогодні  ми зібралися на свято. Його тема – наш український віночок. І це, як ви розумієте, не випадково. Дуже багато народних звичаїв, обрядів, ритуалів, повір’їв пов’язані саме з вінком. Він – невід’ємна частина українського національного одягу. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, український віночок був одвічним символом добра і надії. Це не тількиприкраса, це таємничий “знахар душі”. І сьогодні чимало цікавого розкажуть нам діти про цей український символ. А що ж таке вінок і які вінки бувають?

Учень: Сплетемо вінок український сьогодні

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку та жита, із м’яти, нагідок,

З жоржини, чебрецю та вербени.

Ведучий:

   Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий, його одягали на переможців. Терновий вінок  завжди був символом страждання. А є ще віночок український, він символізує молодість і кохання, може визначити долю. /Слайд 1/

Пісня «Сонячний віночок»

Історія виникнення українського віночка.

Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічується 77 видів. Український  віночок – це символ молодості, кохання, що визначають долю дівчини.

Вінок із квітів – свідоцтво дівочості. Молодиця та покритка не мають права надягати на голову вінок. Наречена носить вінок з барвінку – символ прощання з дівоцтвом. Якщо на неї гляне нелюб, вінок в’яне, якщо коханий – розцвітає. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка щось символізувала. Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках, де відшукати той рецепт, за яким квіти замочували у рослинних соках аби довший час були свіжими.

       Тепер віночки рідко плетуть з живих квітів, добирають їх зі штучних. Проте і до цих віночків треба ставитись з повагою. Дівчину завжди по віночку впізнають:                                   

Хто вміє віночок вити –

Той вміє життя любити.

Який вінок – такий голосок.

 

       І сором був тій дівчині, в якої стрічки пов’язано недбайливо або не по порядку. В'язати стрічки теж треба вміти і символи їх знати.

        Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників, лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров’я.

         Вінком покривали молоду на весіллі, щоб засвідчив її чистоту й охороняв від нечистої сили. Такий вінок обов’язково переплітали барвінком – символом тривалого кохання. На Буковині ще й досі під фату нареченій кладуть віночок сплетений з барвінку.

          Дівчата, вплітаючи у вінок мак, одночасно прив’язували до нього червону стрічку – символ печалі і магічності. Люди вірили у силу стрічок. Стрічки – обереги волосся від чужих очей, відмірювалися вони по довжині дівочої коси і відрізались трохи нижче коси , щоб її сховати.

          Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима , одежею. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди просили її стати за доньку. А дівчина за таку увагу дарувала тим людям стрічку з віночка, чи вишиту хустку, в якій носила насіння любистку.

Ведучий: Перший для трирічної дівчинки віночок плела мама. Намочувала його в росах при сході сонця. Сім днів купала в росах, а тоді клала до скрині. У   віночок вплітала незабудки, чорнобривці, барвінок, ромашки. Кожна квітка, вважалося, лікувала дитину, або в чомусь їй допомагала. Чорнобривці рятували від головного болю, незабудки й барвінок розвивали зір, ромашка заспокоювала серце. /Слайд 2/

/Дівчата плетуть віночок на дошці/

1-а дівчина: - Я хочу вплести до віночка деревій. /Слайд 3/

Він посяде в ньому най по чесніше місце. Ці дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Коли квіти відцвітають, вітер розносить насіння далеко – далеко. Та хоч би де не росла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до віночка як символ нескореності.

2-а дівчина: А я вплету до віночка ромашку. /Слайд 4/ За віком вона наймолодша у вінку і дає людям не тільки здоров’я, а й доброту та ніжність.

3-я дівчина: А я вплету до віночка ружу. В народі кажуть, що колись Ружа була дуже вродливою дівчиною. Як і сестри її – Мальва і Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. /Слайд 5/ 

     Розповідає легенда.

/ Виходять три дівчинки в костюмах мальви, ружі та півонії, та хлопчик – у костюмі вітру/

Автор: Жили собі три сестри, які лікували людей. Проте допомагали вони лише тим людям, які не вчинили нікому зла. Ось одного разу постукав до хати хтось.

Мальва: Хто там?

Вітер: А чи тут живуть дівчата красуні, які всіх лікують?

Ружа: Тут. А хто ти будеш?

Вітер: Вітер я. зимовий Вітер.

Півонія: То заходь. На що скаржишся?

Вітер: Сили втрачаю. Не можу з морозом змагатися.

Мальва: А чи добре серце маєш?

Вітер: А що таке серце?

Ружа: Чи зробив ти щось добре людям?

Вітер: А що таке робити доброго?

/Дівчата перезирнулися/

Мальва: Ми не можемо лікувати твою хворобу. Ми лікуємо лише добрих людей.

Автор: Розсердився Вітер, дмухнув на сестер, і впали вони замороженими квітами. А навесні висадили їх люди під вікном ті біля криниці. З того часу милують вони всіх своєю вродою.

    Відтоді це символи віри, надії й любові.

1-а дівчина: А здогадайтесь яку квітку я вплету у віночок.

На городі тичка, а на тичці капличка,

Без вікон, без верха, а в ній людей без числа.  (Мак) /Слайд 6/

   Так, дійсно, це мак. Він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинної вбитої людини. Тим – то мак вплітають у вінки, ті, в кого хтось із рідних загинув на війні.

Пісня «Маки червоні» Н. Май

2-а дівчина: У повному віночку сусідять любисток і волошка. /Слайд 7/

 Їх використовують, миючи волосся, купаючи діток. Ними освіжають домівки. Це символи людської відданості, вміння бути корисним.

   Хлопчик і дівчинка (Любисток і Волошка) розповідають легенду.

Колись давно в Україні жили два птахи: Любисток і Волошок. А що були вони дуже гарні, то люди виловили їх. Залишилась у гущавині лісу одна пара птахів, і жили вони дуже дружно, і всі ставили їх за приклад, бажаючи такої злагоди й відданості, як у Любистка та Волошка. І коли померли ці птахи, то проросли двома пахучими квіточками.

3-я дівчина: А скажіть яку рослину я вплітатиму у віночок.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.  (Калина) /Слайд 8/

      Так, звичайно це символ краси дівочої вроди, символ України – калина. 4-а дівчина: А я вплету у віночок вусики хмелю – символу гнучкості і розуму. Ця рослина здавна улюблена в нашому народі. Вона оспівана в піснях та легендах. /Слайд 9/

Ведучий: У чотири роки дівчатам плели інший вінок. Кінчики всіх пелюсток розсікали. Доплітали безсмертник, листочки яблуні.

    А всього у повному українському віночку дванадцять квіток, і кожна з них є своєрідним лікарем і оберегом.

5-я дівчина: Плету вінок на голівку,

На чорненькі коси.

Аби врода не зав’яла,

Вмиюся у росах.

Барвіночок – тонкі гільця,

Заплітаю вас у вінця.

    Вплітаю у віночок барвінок. /Слайд 10/ 

Це дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

Ведучий: А звідки походить ця квітка, про це розповідає давня легенда.

  Хлопчик /Барвінок/

    Жили колись чоловік з жінкою і був у них синок – одинак  на ім’я Бар. Ось виріс він і став дуже гарним парубком. Покохав він дівчину на ім’я Вінка. А Бара покохала ще одна дівчина, у якої мати була відьма. Хотіла вона причарувати хлопця, та ніякі чари не допомогли їй. Бар та Вінка мали одружитися. І ось в день весілля ішли вони до церкви, щоб взяти шлюб. Раптом з’явилася зла відьма, окропила їх якимось відваром і проголосила прокляття. За мить на місці, де стояли молодята, нікого не було. Впала Барова матінка на те місце і скропила землю слізьми. Сталося диво: зазеленіли дрібні листочки, уквітчані голубим цвітом. А назвали його Барвінком. З того часу тягнеться він до людських осель, до батьківських могил. А дівчата вплітають його у свій весільний вінок.

1-а дівчина: А я вплету у віночок безсмертник. /Слайд 11/ Безсмертник – символ здоров’я. Він лікує дуже багато хвороб, хоч на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка, хоч і скромна на вигляд, потрібна людям.

Про це і розповідає давня легенда. «Легенда про квіти»

/Виходять усі квіти: Мальва, Ружа, Півонія, Любисток, Волошка, Ромашка, Барвінок та Безсмертник/

Усі. Хто це? (Схоплюються з місць.)

Русалка польова

Відгадайте! Не людина, та жива
Й на людину схожа.
Дім мій — поле, луг, трава...
Хто вгадати може?

Усі. Русалка....

Русалка

Так, з легенди я прийшла, що віки в народі.
Я завжди в полях жила, вільно на природі.
Я навідуюсь в казки і в оповідання.
До дітей я завжди йду радо, без вагання.
Я вам зла не причиню, нащо лоскотати?
Я на святечко прийшла й хочу вас спитати.
Що то за такі стрічки, що на вітрі в’ються?
До вінка прив’язані й гарні, аж сміються...

Учениця

Сядь, Русалко, коло нас, ми тобі розкажемо,
І віночок сплетемо ще й стрічки прив’яжемо.

Русалка сідає коло дітей .

Дівчинка.

Посередині прив’яжемо коричневу стрічку — це символ землі-матінки, нашої годувальниці. По обидва боки від неї — жовті стрічки — це символ сонечка нашого гарячого, яке всьому дає світло і тепло.За ними йдуть зелені стрічки, бо це символ молодості і краси, спокою в природі. За ними прив’язують сині стрічки — символ неба і води, ще вони додають людям сили і здоров’я.За синіми прив’язують оранжеві стрічки, бо цей колір символізує наш святий хліб насущний. Ще зав’язують у вінок дві фіолетові стрічки, як символ мудрості, бо треба в світ іти мудрою людиною. А за ними — малинові, щоб щирими зростали дівчатка, адже вони сім’ї своєї годувальницями будуть. Рожеву стрічку в’язали, щоб у кожної з них достаток був у домі.

Вчитель: І останніми були білі стрічки, але на кожній з них вишивали або малювали золотом чи сріблом сонце і місяць,

Вважалося, що стрічки захищали волосся від сторонніх очей і довжиною стрічки були для кожної дівчинки різні, бо вимірювалися довжиною волосся, щоб його сховати під ними.

7 дівчинка. А тепер ми даруємо тобі, Русалонько, наш віночок — дівочий оберіг на згадку про нашу зустріч у чарівній казці. Хай нагадує він тобі про нас, а ти будеш кожної весни брати з нього кольори і прикрашати нашу рідну землю чарівними квітами, щоб наша рідна Україна цвіла, немов у вінку. А люди ніколи не забували тисячолітніх традицій свого народу.

Русалка

Я дякую вам, діти, дуже щиро
За подарунки й радість спілкування.
Бажаю всім тепла, любові й миру
І виконаю ваші всі бажання.
Я заквітчаю всі поля весною,
Щоб Україна вбралася квітками.
Я заквітчаю нашу Україну,
Хай щира пісня весело лунає.

Учень

Традиції і звичаї народні
Ми вивчимо, щоб більше в світі знати.
Дізналися багато ми сьогодні,
Бо хочемо знання хороші мати.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Учитель

Щасливі ми, як є у нас родина,
Як є сім’я, а в ній любов, тепло.
В гармонії тоді зростатиме дитина,
І пам’ятатиме, що в серце залягло:
І ласку мамину, батьківське тверде слово.
І мудрість вікову, що тут живе.
Й традиції засвояться чудово,
І казки дух, що по кутках пливе.
Батьківське щастя — у синах і в дочках,
На цьому і стоїть наш білий світ.

ТАНЕЦЬ КВІТІВ

Ведучий: От і завершується наше свято. Ми дізналися багато нового й цікавого, побачили з якою пошаною наш народ ставиться до кожної рослини, сплели гарний український віночок.

/Виходить дівчина з віночком у руках/

Мені все говорить щовечора ненька,

Що я українка, мов квітка пишненька!

І ось я віночок сплела в цю хвилину,

Щоб ним уквітчати свою Україну.

Дівчина:

Це я, Україна, зібрала діток.

На нашому святі сплели ми вінок.

Стрічок я наткала, я квіти зростила,

Як плести віночок – то  я вас навчила.

І квітку до квітки, і стрічку до стрічки –

Віночок сплели ви собі невеличкий.

Тепер починайте скоріш виростати:

Вінок і мені, Україні, сплітати.

Квітки, наче луки, стрічки, - наче ріки –

Вінок Україні потрібен великий!

 Пісня «Український віночок»

 

  Додаток 5

  Мета: ознайомити учнів з позитивними й негативними емоціями; вчити дітей керувати своїми емоціями з метою зміцнення свого здоров’я, справлятися в умінні шукати вихід із ситуацій, що засмучують;  розвивати емоційну сферу, логічне мислення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати бажання мати і примножувати позитивні емоції, розпізнавати свої почуття  під час спілкування з іншими людьми.

Вікова категорія: молодший шкільний вік.

 Емоційний розвиток є важливим фактором для повноцінного розвитку дитини, збереження її психологічного здоров’я адаптації до соціального світу і готовність її до шкільного навчання.

Саме молодший шкільний вік з його емоційною чуйністю до подій, що відбуваються, чуттєвою забарвленістю сприйняття, уяви, розумової та фізичної діяльності, безпосередністю і відвертістю вираження своїх чуттєвих переживань, є сензитивним для впливу на розвиток і формування емоційного інтелекту.   

                          ХІД ЗАНЯТТЯ

Вправа  на  знайомство

Попросіть  дітей по черзі назвати своє ім’я та підняти  смайлик,  який  відповідає  їхньому  настрою. Запропонуйте 2–3 дітям розповісти, чому в них гарний чи поганий настрій.

Правила роботи

Запропонуйте групі прийняти правила роботи і спілкування під час тренінгу.

1. Говорити по черзі.

2. Бути лаконічним.

3. Бути доброзичливим.

4. Бути толерантним.

5. Говорити від себе.

Вступне слово

На сьогоднішньому занятті ми помандруємо до країни емоцій, в якій розглянемо наші відчуття, переживання та їх значення для нашого здоров’я. Будемо вчитись розпізнавати свої почуття та висловлювати їх. Це нам потрібно, щоб не принести шкоди своєму здоров’ю та здоров’ю оточуючих.  

При навчанні читанню вивчають спочатку літери, при навчанні грі на музичному інструменті вчать ноти. А ми будемо сьогодні вчитися мистецтву спілкування. Для цього треба володіти емоційною азбукою.    

Інформаційне повідомлення

ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до всього того, що вона   пізнає й робить, до того, що її оточує.

ЕМОЦІЇ – це безпосередня форма вираження почуттів, переживання, хвилювання.

Емоції супроводжують нас усе життя. В новонародженої дитини емоції охоплюють хвилювання через почуття голоду і мокрої пелюшки до спокою від близькості мами та її серцебиття, теплої, сухої пелюшки, почуття ситості. 

Учням вашого віку вже знайомі радість відкриттів, захоплення від подарунка, любов до рідних і близьких людей, насолода від перегляду мультфільмів.     

    Відомі також сум від розлуки з дорогими людьми, зневага до нечесних вчинків, навіть, на жаль, злість і страх.

    Тому емоції розділились на позитивні, які допомагають зберігти здоров’я (радість, захоплення) та негативні, які викликають поганий настрій (страх, злість, смуток, незадоволення, недовірливість) спричиняють різні захворювання. Ці емоції небезпечні для здоров’я. 

Вправа «Квітка емоцій та почуттів»

Психолог роздає дітям пелюстки ромашки на яких діти повинні продовжити  речення:

- я гніваюся, коли…

- я ображаюся, коли…

- я радію, коли…

- я сумую, коли…

- я відчуваю провину, коли…

- я дивуюся, коли…

   Далі діти зачитують свої речення та створюють  «Квітку емоцій та почуттів».

Гра «Різний настрій»    

Запропонуйте дітям зобразити руками, мімікою відповідний настрій.

Наш Сашко бува веселий,
коли друзі всі в оселі.
Наш Сашко бува сердитий,
коли лоб його набитий,
Наш Сашко сумний буває,
коли іграшки не має,
Наш Сашко, буває, плаче,
коли хтось відніме м’ячик.
Наш Сашко, бува, хитрує,
коли фокуси майструє,
А як його насварять –
він ображений стоїть.
Як незвичне щось побачить,
то дивується одначе.
А як чогось злякається –
у кущі ховається.

- Від чого буває весело?

- Від чого сумно? Страшно?

- Коли люди дивуються, сердяться?

- Коли почувають себе винними?

- Коли стомлюються?

- Коли у людини буває хитре обличчя?

Гра «Дзеркало»

Робота в парах.

Зараз один з пари буде демонструвати якусь емоцію. Сусід має її відобразити на своєму обличчі також. Ваше завдання: проспостерігати, як виглядає ваша емоція.

Скажіть, чи всі емоції виглядають гарно? Які так, які ні? Можемо зробити висновок, що прикрашають людину лише позитивні емоції.

Вправа «Тренуємо емоції»

Роздайте учням роздруковані  аркуші паперу з схематичними виразами облич людини у різних емоційних станах. За виразом обличчя, мімікою треба розпізнати емоційний стан людини, який відтворено під відповідним номером.

Вправа «Галерея емоцій»

Діти малюють асоціації, які у них виникають зі словами: РАДІСТЬ, СУМ, ГНІВ. Наприклад: сонечко – радість, хмаринка – сум, блискавка – гнів… Потім малюнки клеяться на ватман. Таким чином на ватмані паперу утворюється галерея емоцій.

Гра-розминка «Ми йдемо полювати на лева»

Учасники стають в коло один за одним. Психолог промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а всі повторюють за ним:

«Ми йдемо полювати на лева! (впевнений хід по колу).

Не боїмося нікого! (заперечу вальні рухи руками).

Ой, а це що? Це болото! Чав! Чав! Чав! (хід, високо піднімаючи коліна).

Ой, а це що? Це море! Буль! Буль! Буль! (імітація плавання)

Ой, а це що? Це поле! ТУП! ТУП! ТУП! (гучне тупотіння)

Ой, а це що? Такий великий, такий пухнастий, такий м’якенький (показують, який)

Ой, так це ж лев! (показують, як злякалися, далі рухи повторюються)

Побігли додому! Через, поля! ТУП! ТУП! ТУП!

Через моря! Буль! Буль! Буль!

Через болото! Чав! Чав! Чав!

Побігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! Які ми хоробрі (показують мімікою). Похвалимо себе (погладжують себе по голові).

Етюд «Тренуємо емоції»           

А зараз будемо тренувати свої  емоції.

Підведіться і станьте в півколо.

Пропонуємо дітям:

Уявіть себе  та насуптесь, як

осіння хмара,

сердита людина,

Уявіть себе та посміхніться, як

сонечко,

як хитра лисиця,

Уявіть себе  та позліться, як

два барани на мосту,

як людина, яку вдарили;

Уявіть себе та злякайтеся, як

дитина, яка загубилася в лісі,

заєць, що побачив вовка;

Заморіться, як

людина, яка піднімає щось важке.

Складання порад для покращення настрою

- Чи можна покращити свій настрій? Як саме?

- Зараз ми спробуємо з вами скласти поради, які допоможуть нам  зберегти своє 

здоров’я.

Намагатися пригадати щось приємне.

Перед дзеркалом зробити веселу гримасу.

Послухати музику.

Заспівати, станцювати.

Намалювати карикатуру.

Умитися – змити поганий настрій.

Проспівати своє ім'я в пестливій формі – Наталочка, Натуся.

Малювання настрою

- А давайте уявимо себе художниками і трохи пофантазуємо. Спробуємо уявити, якими кольорами може передаватися емоції…

За допомогою кольору можна передати свій настрій.

-  Якого кольору може бути гарний настрій, поганий?

-  Гарний настрій  переливається різними кольорами.

- На що може бути схожим гарний настрій? Пофантазуйте, поміркуйте.

(На салют, веселку, квітку, кольорові кульки, сонечко… )

Отже, головним помічником у роботі має стати колір.

Рефлексія

- Які емоції вам відомі? Які можемо назвати позитивними, а які – негативними?
- Що впливає на настрій? Якими способами можна покращити настрій? 
- Що потрібно робити, щоб створювати гарний настрій у рідних і знайомих? Яке  значення для здоров’я має гарний настрій?

  

 

 

 

 

Про нас пишуть

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фоторепортаж з місця подій

               

Поділ досвідом з учнями  3-А класу «Виготовлення ЛЕПБУКА»

 

 

 

                                                                     Відвідування виставки

                                                                                  «Мінерали світу»

Свято зустрічі весни

                                                                                                                      Участь у Великодній виставці                                                          Виступ до Дня вчителя                                           

                                                  

                                                                                   Участь батьків у Олімпійському тижні

               

         Майстер клас від батьків «Лялька мотанка»

Фоторепортаж з місця подій

АКЦІЯ ДЛЯ ВОЇНІВ АТО

Збір лікарських трав      

                                              Вишитий рушник            Подушечки обереги

 

 

День козацтва 

Участь у козацьких розвагах

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Участь у шкільному ярмарку            Виховний захід «Всесвітній

Ранкові зустрічі                                                                                                               День Гідності»                                                                             

 

 

 

Фоторепортаж з місця подій

ЕКСКУРСІЇ

Екскурсія на військову базу

 

 

 

 

 

До лісу

Народознавчий музей

 

Фоторепортаж з місця подій

 

Станція юних натуралістів

Страусина ферма

Родинне свято «Український вінок – символ нації»