Робота "Товариство Кальницький бурякоцукровий завод"

Про матеріал
Робота "Товариство Кальницький бурякоцукровий завод" для використання у роботі вчителями історії так керівниками гуртків з патріотичного виховання. В даній роботі висвітлюється будівництво та робота першого в Липовецькому повіті цукрового заводу в 1857 році.
Перегляд файлу

 

 

Товариство

Кальницький бурякоцукровий завод

 

D:\МАЛ  3.JPEG

 

 

Кальницька ЗОШ І-ІІІст.

ім. Ярослава Івашкевича

 

Військово-патріотичний клуб «Джура»

Керівник  педагог-організатор

Андрієнко С.М.

2021 рік

 

 

Товариство

Кальницький бурякоцукровий завод

1858 -1922р.р.

Вінницька область

Іллінецький район

село Кальник

вулиці Леніна-Калашника

В 1858 році побудований перший цукровий завод в Липовецькому повіті.

   У 40-х – 50-х роках 19 століття в Кальнику діяла винокурня .

Пізніше в 1857 році на місці винокурні розпочато будівництво першого в Липовецькому повіті цукрового заводу, з цегли виготовленої на місцевому заводі. заснованого Фрідріхом Мельхіоровичем Єнні.

D:\МАЛ  3.JPEG

Ф.М.Єнні, будучи директором цукрового і рафінадного заводу графа Браницького у Вільшанці, ознайомившись з кліматичними і ґрунтовими умовами Липовецького повіту, створив у Кальнику перше в Південній Русі акціонерне товариство із п’яти осіб.

Засновниками Товариства були  швейцарський громадянин Ф.М.Єнні, барон Густав Карлович Таубе, бельгійський підданий Олександр Гало і французькі піддані Іван Олександрович Буйсу і Феофіл Сорб’є.

    «8 березня 1857 року Товариство заорендувало в селі Кальник частку землі у графа Володимира Потоцького, кожний засновник вніс по 20 тисяч рублів і на ці скромні кошти приступили до спорудження першого цукрового заводу в Липовецькому повіті»

В осінь 1858 року завод почав діяти. Майже всі засновники були техніки, із них Сорб’є обіймав посаду директора  заводу, а Гало, володіючи знаменитими в той час машинобудівними заводами в Парижі і Брюсселі , поставляв машини і різні апарати і, дякуючи цьому,завод був зразу ж був обладнаний за всіма вимогами часу. Завод був паровий,сокодобування здійснювалось пресами. За перші роки свого функціонування завод показав небачені в той час результати як об’єму переробки буряка, так і виходу цукру, а в кінцевому результаті – одержані прибутки, який за останні шість років склав 633373 руб.

        Ф.М.Єнні, бажаючи повністю забезпечити майбутність підприємства, скористався увагою підприємців до своєї улюбленої справи і приступив до здійснення давно задуманого плану – поставити це підприємство як Товариство на пайовій основі.

Вироблений устав Товариства був затверджений в найвищих інстанціях 29 жовтня 1865 року, і перші загальні збори Кальницького Товариства відбулися 28 липня 1866 року.

Товариство, прийнявши таким чином в 1866 році завод від засновників, продовжило свої дії, закінчило виробництво в 1865-66 роках на свій рахунок і стало повним і самостійним господарем підприємства.

         До 1870 року в діяльності заводу нічого, щоб заслуговувало увагу, не відбулося. Одначе на загальних зборах 8 лютого1870 року вирішено було замінити старий спосіб добування соку за допомогою пресів на новий –шляхом дифузії Роберта, вдосконаленої Шульцом, в той час ще мало розповсюдженої в техніці цукровиробництва в Росії.

Установка дифузії принесла суттєву користь під час першого виробництва(зменшили кількість робочих – на 120 чоловік, збільшився вихід цукру).

        Будівництво заводу посприяло відкриттю у селі лікарні  на 12 ліжок на лікування хворих у 1858-1872рр. витрачено близько 1600 рублів, появі медичного персоналу, покращенню фінансування одно/двокласного міністерського сільського училища.

           В 1875 році виповнилося 10 років існування  Товариства, справи  якого велись вельми  вдало.

      28 серпня 1883 року святкувався ювілей з нагоди 25-річчя існування заводу. В цей день було видано двом старшим робітникам – токарю Хихловському і столяру Шаманському по 1000 рублів кожному.

          В кінці 80-х років Правління Товариства проявило турботу щодо знешкодження стічних заводських вод. А в 1893 році була проведена спускна канава із заводу на поля на протязі більш однієї верстви. Дякуючи цим заходам всі стічні води всмоктувались в землю і вже не доходили до річки Сіб. В 1995 році  було прочищено канаву стічних вод (вона пролягає під дорогою  Іллінці-Дашів , при в’їзді в село)

E:\img814.jpg

 

28 серпня1883р. святкування  25-річчя заснування заводу

       В 1894-95 рр. Завод впроваджує нові технології по відбілюванню цукру і  досягає очікуваних результатів. В цей же час при заводі напружено працює селекційна лабораторія по виведенню високоврожайних і цукристих буряків.

        Кальницький завод із своїх коштів надавав допомогу в заснування інших товариств.

Будучи піонером в цукрово-промисловій діяльності, на Кальницькому  цукровому заводі багато молодих техніків набували практичні і технічні знання.

E:\DSC036+++70.JPG

1878рік. Адміністрація і робітники бурякоцукрового заводу

   Бухгалтером на заводі працював Болеслав Івашкевич ( батько відомого польського письменника Ярослава  Івашкевича).  Замолоду зазнав переслідувань з боку царизму. Ще будучи студентом Київського університету (де, до речі, навчався разом із Тадеєм Рильським), він 1863 року брав участь у студентських заворушеннях, після яких опинився під арештом і кілька місяців провів у в'язниці. Ясна річ, з університету бунтівника виключили, і після тривалих поневірянь та випадкових заробітків доля нарешті занесла його на Поділля, де він обійняв скромну посаду бухгалтера на цукроварні в селі Кальник. Там 20 лютого 1894 року у нього і народився наймолодший син Ярослав.

      Для місцевого населення Товариство влаштувало за свій рахунок міністерське однокласне училище і пожертвувало йому 500 рублів. Існувала заводська лікарня в якій надавалась безкоштовна медична допомога не тільки заводським робітникам, а й всьому місцевому населенню. Так як  завод жертвував гроші і матеріали на будівництво нової церкви в селі Купчинці, а також на обнову місцевого храму в Кальнику.

      В довідковому виданні на 1906 р. зазначалось, що Кальницький цукровий завод мав тимчасову контору в м. Києві на вул. “Мал. Благовіщенській”, де відвідувачів та клієнтів приймав від 10 до 12 год. дня директор правління Єнні Гаврило Гаврилович. До управління входили Єнні Фрідріх Фрідріхович – директор Кам’яногірського цукрового заводу Товариства “Соб”. Він проживав у Кальнику і був власником 1705 дес. землі в с. Копіївці та д. Кам’яногірці. Гаврило Гаврилович Єнні “заробляв гроші”, будучи також інженером черкаського цукрового заводу.Того ж року в Кальнику, крім цукрового, діяв цегляний завод, на якому працювало 6 робітників. які випалили 260000 цеглин. При цукровому заводі була лікарня на 12 ліжок, бакалія і мануфактура М. Д. Шлаїна.

          Напередодні Першої світової війни в Кальнику проживало 2653 мешканці, частина яких працювала на цукровому заводі, директором якого був Юлій Людвігович Ганц. Завод виробляв 357000 пудів цукру на рік. В селі діяло 2-класне приходське училище, яке у 1910 р. отримало нове цегляне приміщення, побудоване через дорогу від старого, яким завідував Улизько Гаврило Самсонович, бакалія Шлаїна Ківи Меєровича, винна лавка № 613, сільський банк. Священицьку службу відправляв Лещенецький Віктор Петрович.

          У наступні три роки (1910, 1912 та 1913) відбулися зміни у фінансуванні, по 1950 руб. виділяла щорічно казна, 342 або 350 руб. -сільська громада і по 800 руб. Кальницький цукровий завод. У ці роки училище відвідували 439 хлопчаків та 141 дівчат. У 1914 р. на утримання училища держава відпускала 1900 руб., селяни - 350 руб., Товариство Кальницького цукрового заводу - 800 руб. і земство -100 руб.. У цьому році до училища ходило 167 хлопців та 80 дівчат.

         При заводі був побудований театр, в якому виступали з виставами та концертами як визначні майстри сцени, що запрошувалися сюди, так і місцеві аматори.

      В 1920 році цукровий завод було націоналізовано радянською владою. Та недовго залишалося існувати заводу. В червні 1922 року він згорів.  В 1923  році правління  Цукротресту СРСР прийняло постанову про «знищення 13 цукрозаводів, які прийшли в непридатність…» А 26 березня 1924 року було складено «Акт передачи сгоревшего Кальницкого  завода  Ильинецкому  сахкомбинату с экономиями Кошланы и Жаданы». На території  колишньої кальницької цукроварні  розташовані сільськогосподарське підприємство «СТОВ Славутич» та Кальницьке підприємство «СП Апромаш» . В приміщені  прохідної цукроварні  розміщена  пошта. Тривалий час в конторі цукроварні побудованій у 1870 році, були розташовані сільська рада та шість квартир кальничан, які нажаль згоріли 4 лютого 2014 року. Зберігся житловий  будинок 1896 року,  в якому по цей день проживають кальничани.

       На сьогоднішній день залишилися деякі приміщення:

C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\SAM_0420.JPG

Дизельний цех. Розташований  на території «СП Агромаш»

C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\SAM_0418.JPG

Кузня Кальницької цукроварні. Розташована  на території «СП Агромаш»

C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\SAM_0419.JPG

Залишки стіни майстерні Кальницької цукроварні

Розташована на території «СП Агромаш»

 

D:\SAM_0100.JPG

Житловий будинок. 1896р. Побудований для працівників бурякоцукрового заводу

 

 

D:\SAM_0109.JPG

Прохідна  бурякоцукрового заводу.

 

 

Література  та  джерела

1.Г.Г.Єнні «Краткая записка о деятельности  Кальниксакаго Свеклосахарного Завода современи его основанія 1858-189 5/6 годъ»  1896р.

2.Мацько В.В. дослідник історії с.Кальник «Історія с.Кальник».2005р.

3.Казьмірчук М.,Казьмірчук Г.« Село Кальник»Том4 Книга 2  2012р.

4. .Антонович В. Б. «Археологическая карта Киевской губернии.»- М., 1895.- 159 с.

5. Вовненко А.М.  «Дослідження історії села»2008р.

6. І.Д.Бабенко «Іллінеччина  в глибині століть і в наш час» 2001р.

7. Віктор Сокол «Під Кальницьким небом». 2002р.

8.Фото – Піддубчак П.Г.2015р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Венжик Неля Арсенівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Штовбонько Антоніна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Виховна робота
Додано
16 січня 2021
Переглядів
616
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку