Робота в парах на уроках фізичної культури

Робота в парах на уроках фізичної культури

Виходячи зі специфіки діяльності навчальний предмет фізична культура є «обділеним» у можливості використання багатьох  форм і методів роботи. Використання  деяких відомих і практикуючих форм роботи на інших предметах  не є доцільним під час проведення занять з фізичної культури і зачасту призводить до зниження щільності уроку та втрати інтересу у дітей до занять. Відповідно погіршується емоційний мікроклімат на уроці.

Різновидом форм роботи в малих групах є робота в парах. Ця форма часто використовується в організації уроку з фізичної культури і є   однією з найцікавіших для дітей.  Для вчителя це безкінечне поле для творчості, для учнів – цікаві і різноманітні завдання, позитивний мікроклімат, можливість порівнювати, оцінювати, допомагати, підтримувати, приймати рішення, робити висновки.

При роботі в парах можна виділити такі  напрямки:

• Технічно - тактичний (вдосконалення вивчених елементів (виконання вправ в ускладнених умовах), виправлення помилок (можливість самому помітити і акцентувати увагу на помилку в тому чи іншому елементі чи дії), вивчення та відпрацювання тактичних елементів спортивних ігор (вправа «дзеркало», схема «захисник - нападник», навчальна гра 1х1, 2х2 і т д.), підвищення щільності занять (кожна дитина на початку отримує завдання  на частину або весь урок)
• Розвивальний (стимулює до відповідального виконання поставлених задач і потреби показати якомога кращий результат(діти прикладають максимум зусиль для виконання задач), покращує розвиток фізичних якостей (як і в першому напрямку діти виконують вправи в ускладнених умовах, партнери – одне ціле));
• Психо - емоційний (можливість контролю(за напарником) та потреба в самоконтролі (щоб не отримати зауваження від товариша), забезпечення позитивного мікроклімату (діти розуміють значимість кожного із них і відповідальність не лише за свої дії, а і за дії партнера), сприяння розвитку морально - вольових якостей (взаємодопомоги, взаємопідтримки,  поваги до суперника та партнера, принципів чесної боротьби )).

Діти середнього і старшого шкільного віку з радістю беруть на себе відповідальність за однокласника. Наприклад за учнем який за якихось причин не засвоїв навчальний матеріал на достатньому рівні на певний період закріплюється  більш сильний учень і пара отримує  завдання (наприклад  покращити результат з підтягування у висі). В кінці зазначеного терміну обов’язково перевірити і оцінити результат роботи учнів. 

Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Вправи в парах , як і будь які інші, розподіляють на статичні та динамічні:

1) динамічні фізичні вправи. При їх виконанні м’язи працюють в ізотонічному режимі періоди скорочення м’язових волокон чергуються з періодами їх розслаблення. Це такі динамічні рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, супінація, пронація та колові рухи.

2) статичні фізичні вправи. При їх виконанні м’язи працюють в

ізометричному режимі. Це такі вправи, під час яких м’язи напружуються,

але не змінюють своєї довжини. Ці вправи розвивають силу м’язів, збільшують тонус судин, покращують трафіку тканин.

За час моєї роботи в школі я систематизувала і визначила вправи,  найбільше подобаються дітям різного шкільного віку.  На уроці рекомендовано використовувати 10-12 загальнорозвивальних вправ для різних груп м’язів, акцентуючи увагу на тих групах, що отримають максимальне навантаження на даному занятті.