Робота з батьками дітей з ООП

Робота з батьками дітей з ООП

Одним з найважливіших складників освітнього процесу в інклю­зивному освітньому середовищі є організація роботи з батьками здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Без тісного та систематичного зв’язку з родиною неможливо досягти успішного результату.

Ефективність роботи команди психолого-педагогічного супроводу та успішність розвитку дитини із особливими освітніми потребами безпосередньо залежить від порозуміння між членами команди та зосередження на загальній меті. Батьки дитини з особливими освітніми потребами є постійними учасниками команди супроводу та мають право обирати форму навчання й заклад освіти для своєї дитини, виражати свою думку щодо подальшого розвитку та напрямів корекційно-розвивальної роботи.

Для успішної реалізації інклюзивного навчання надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими освітніми потребами.

Робота з батьками полягає в:

- встановленні контакту та створенні довірливих відносин;

- залученні батьків дітей з особливими освітніми потребами до колективу інших батьків;

- взаємодії та обмін досвідом та інформацією з батьками стосовно навчання, виховання та розвитку дітей;

- залученні батьків до участі в розробленні індивідуальної програми розвитку, індивідуальних навчальних планів, в освітній процес загалом, зокрема в позакласні заходи;

- налагодженні співпраці з членами психолого-педагогічно­го супроводу;

- розробленні з іншими спеціалістами загальних рекомен­дацій стосовно особливостей розвитку дитини, перебігу корекційного та освітнього процесу.

Працюючи в інклюзивному класі, головна мета – допомогти батькам відчути підтримку, повірити в себе та у власні сили. Намагатися максимально відчувати та розуміти потре­би батьків, оскільки деяким зручно спілкуватися в письмовій формі, а декому потрібні тільки особисті зустрічі.

Форми організації роботи з батьками дітей з ООП на рівні закладу освіти:

Бесіди. Вони можуть бути як колективні, так й індивіду­альні. Звісно, кожна з них має свої переваги та недоліки. Як показує власний досвід, індивідуальні бесіди є більш ефективними, тому що під час особистого спілкування батьки більш відкриті, упевнені та комунікабельні. Вони не соромляться щось розповісти або запитати. Колективні бесіди також мають свої переваги. Вони дозволяють батькам обмінюватися досвідом, що є дуже важливим.

Консультації. Найкращим є індивідуальне консультуван­ня кожного з батьків, яке ставить за мету інформування батьків щодо психологічного розвитку їхньої дитини.

Батьківські збори. Можна використовувати такі форми, як тренінги, круглі столи, збори-ігри. Якщо взяти до уваги збори у форматі «круглого столу», можна зробити вис­новки, що під час таких зустрічей батьки задоволені, бо мають можливість обмінюватись досвідом, надавати один одному підтримку, і це дає батькам відчуття того, що вони не сам на сам зі своєю проблемою. Дуже ціка­вою формою батьківських зборів є тренінги, у процесі яких вирішується багато завдань. Участь у тренінгах учить батьків вирішувати конфліктні ситуації та деякі особисті проблеми з дитиною. Батьки вчаться ефектив­но взаємодіяти з дітьми. Вони усвідомлюють та інколи навіть змінюють свою батьківську позицію. Завдяки тренінгам знімається почуття провини та підвищується самооцінка учасників.

На рівні з формами взаємодії хотілося б виділити окремі поради для ефективної співпраці з батьками.

™ Надаємо батькам інформацію про те, що відбувається в класі, а саме, що зробила їхня дитина, що в неї вийшло, а над чим треба працювати, що саме вивчається в класі, для того щоб батьки в будь-який момент змогли допомогти дитині. Як показує практика, це дуже ефек­тивно та результативно.

™ Даємо батькам приклади для домашньої роботи. Це слід робити для того, щоб батьки завжди могли допомогти, а в дітей з особливими освітніми потребами можуть вини­кати труднощі, тому батьки завжди мають «бути в темі».

™ Наголошуємо батькам про успіхи дитини. Успіх дітей – це успіх батьків, тому беремо собі за правило робити 2–3 фото успішно виконаного завдання або просто на­писати декілька приємних слів. Це дуже мотивує як дітей, так і батьків.

У жодному разі не приховуємо від батьків поганих но­вин або неприємностей. Батьки повинні знати, що від­бувається в школі, які труднощі є в їхніх дітей. І найго­ловніший момент, це те, що не просто наголошуємо на проблемі, а пояснюємо, як ми збираємося уникнути та подолати її.

Працюючи в інклюзивному класі, учителі повинні розуміти, що співпраця з батьками є ключовим елементом в створенні середовища, у якому діти будуть почувати себе щасливими та захищеними. І саме в такому середовищі вчителі та батьки повинні співпра­цювати для надання найкращої допомоги дітям у навчанні.