Робота з батьками з теми "Моральне виховання дітей дошкільного віку"
Робота з батьками "Моральне виховання дітей дошкільного віку" . документ містить консультації, анкети, словничок термінів, перелік художньої літератури для читання дітям
СУТНІСТЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Сучасний стан розвитку нашого суспільства висуває нові вимоги до системи освіти й виховання дошкільника.
Виховання - це прилучення дитини до світу духовності й культури рідного народу, його національного буття. Сутність морального виховання полягає у формуванні моральної позиції, ціннісних орієнтацій, інтересів і потреб особистості. Специфіка морального виховання залежить від особливостей моралі як форми суспільної свідомості.
Моральне виховання - основа виховання особистості.
Дошкільний вік - початковий період становлення особистості. У цей час закладаються основи характеру людини, засвоюються моральні норми поведінки. У цей період відбувається стрімкий фізичний і психічний розвиток дитини, початкове формування якостей, які роблять її людиною.
Протягом дошкільного дитинства є кілька вузлових моментів, що пов’язані з появою якісно нових рівнів морального розвитку.
Моральний розвиток - рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної поведінки.
Перші уроки моралі дитина засвоює у сім’ї, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості тощо. У процесі морального розвитку протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується особистість, система мотивів поведінки. Знання моральних норм є етапом морального удосконалення. Механізмом перетворення моральних норм на суб’єктивну моральність є моральні почуття - стійкі переживання у свідомості дитини, суб’єктивне ставлення до себе, явищ суспільного буття, до інших людей.
У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання більш тісно пов’язуються з почуттям обов’язку. Дитина цього віку здатна усвідомлювати моральну сутність своєї поведінки. За висловом Л.С. Виготського, виникають внутрішні моральні інстанції, коли дитина прагне до поведінки згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для навколишніх і себе. У старших дошкільників почуття сорому поєднується з почуттям власної гідності й стає стійким: «Не слід погано чинити не тому, що покарають, а тому, що за це буде соромно». Дитині соромно, коли принижують її гідність. Щоб уникнути сорому, докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, які викликають осуд. Почуття обов’язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці. Однак у цьому віці воно властиве ще не всім дітям.
Процес взаємодії між педагогічними впливами і розвитком особистості відбувається через сприймання й усвідомлення моральних вимог, їх оцінку і перевірку досвідом. Моральна поведінка означає єдність мотиву і дії. Мотив спонукає до певної дії, надає поведінці особистісного змісту. Отже, у центрі батьківської уваги мають бути не тільки вчинки дитини, а й їх мотиви. Варто постійно пояснювати своїй дитині, чому саме так треба чинити, а не інакше, допомагати їй побачити причинність різних дій і наслідків. Дитячу діяльність слід спрямовувати на доброчинність, турботу про інших. Таким чином, моральне становлення старшого дошкільника передбачає формування в нього системи домінуючих мотивів, що відповідають моральним нормам суспільства і визначають його взаємини з оточуючими людьми.
У старшому дошкільному віці продовжується цілеспрямований процес залучення дитини до моральних цінностей суспільства. Успішність цього процесу залежить від єдності моральної свідомості й поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини. Знання основних особливостей морального розвитку дітей допомагає правильно організувати процес морального виховання, спрямувати його на досягнення цієї мети.
Пам’ятка для батьків
(конкретизація завдань морального виховання)
I. Формування моральної свідомості
(уявлень про моральні норми):
- формування уявлень про мораль;
- формування уявлень про добро і зло;
- закріплення суджень про те, що добре і що погано;
- учити оцінювати вчинки;
- обирати адекватну ситуації форму поведінки;
- усвідомлювати свої дії.
II. Розвиток навичок моральної поведінки:
- формування навичок культурної поведінки;
- виховання поваги до оточуючих (дорослих і дітей);
- виховання самостійності;
- розвиток культури спілкування;
- виховання юного джентельмена
(належне ставлення до дівчаток, жінок)
і юної леді (належне ставлення до хлопчиків);
- розвиток здатності до самооцінки і корекції поведінки
(за допомогою дорослих);
- формування негативного ставлення до проявів брехні, боягузтва, ліні, жорстокості тощо.
III. Виховання моральних почуттів:
- здатність помічати стан іншої людини і відповідно реагувати (радість, гнів, жалість, співчуття, каяття тощо);
- формування уявлення про чоловічу і жіночу роль у сім’ї, відносини поколінь;
- виховання любові, поваги до членів сім’ї, дійові прояви любові (увага, допомога, догляд);
формування здатності приносити радість іншим людям (батькам, вихователям, друзям);
виховання почуття любові й бережного ставлення до природи.
Методи морального виховання
I. Методи формування моральної свідомості: переконання, пояс-нення, навіювання, етичні бесіди.
II. Методи формування моральної поведінки: практичне залучен¬ня дитини до виконання конкретних правил поведінки, показ і пояс¬нення, приклад поведінки дорослих, оволодіння моральними нормами у спільній діяльності, вправляння у моральній поведінці, створення си¬туацій морального вибору.
III. Методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки: приклад інших, педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини, колек¬тивна оцінка поведінки, вчинків дитини, схвалення моральних вчинків дитини, заохочення дитини до моральних вчинків, засудження негідних вчинків дитини.
Результат морального виховання старшого дошкільника
1. Володіння навичками моральної поведінки.
2. Готовність до сприймання соціальної інформації.
3. Бажання робити добрі вчинки.
4. Відкритість до світу людей як потреба особистості.
5. Позитивне ставлення до вимог дорослих.
6. Використання своїх зростаючих можливостей в набутті належних звичок.
БАТЬКИ - УЧАСНИКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Настав час говорити про професійне батьківство і професійну підготовку до виконання функцій батька і матері. Але не секрет, що є методики, які допомагають людині зробити кар’єру, досягти успіхів та визнання, зайняти певне місце у суспільстві. Та найголовніше завдання свого життя - виховати гідну, вільну, щасливу людину.
Ідеал родинного щастя в українській народній педагогіці яскраво висловив великий наш поет І.П. Котляревський: «Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люде, блаженна сторона...»
За характером готовності до морального виховання дітей батьків можна поділити на такі групи:
а) педагогічно підготовлені до морального виховання дітей старшого дошкільного віку; вони готові виховувати своїх власних дітей, взаємодіяти з вихователями;
б) частково готові до морального виховання старшого дошкільника; вони усвідомлюють значущість співробітництва дошкільного навчального закладу з сім’єю;
в) педагогічно безпорадні, не готові до виховання власних дітей, во-лодіють елементарними знаннями з психолого-педагогічних дисциплін; відсутня мотивація до взаємодії з вихователями.
У визначенні поняття готовності дослідники йдуть різними шляхами: одні акцентують увагу на його структурних складових, інші - на його сутності. Хоча і ті, й інші схиляються до того, що воно складне та інтегроване за своїм змістом.
У науковій літературі є декілька підходів у визначенні структурних складових готовності:
а) готовність як сукупність знань, умінь, навичок (Н.В. Кузьміна, Л.В. Кондрашова, В.О. Моляко, В.О. Сластьонін, О.І. Щербаков);
б) готовність як функціональний стан (H.H. Букіна, Ф.О. Генов, ОТ. Ковальов, Л.М. Лавров, М.Д. Левітов, А.Ф. Ліненко);
в) готовність як складне особистісне утворення (М.І. Дяченко, Л.О. Кандибович, Ю.З. Гільбух );
г) готовність як синтез властивостей особистості (В.О. Крутецький).
Стосовно готовності батьків до виконання виховної функції важливою умовою є сукупність вищевказаних ознак. На стан готовності батьків та якість виконання ними виховної функції впливають конкретні умови, в яких функнціонує сім’я, і завдання, зокрема морального виховання, які стоять перед батьками як вихователями. У переліку цих умов особливе місце належить:
- стану здоров’я і фізичному самопочуттю батьків;
- особистому досвіду;
- самооцінці власної підготовки з проблем морального виховання старшого дошкільника;
- умінню регулювати рівень свого стану готовності;
- умінню критично оцінювати результати своєї виховної діяльності тощо.
Отже, готовність батьків до морального виховання дітей структурно передбачає:
- позитивне ставлення до дитини і різних видів її діяльності, пов’язаних із доглядом і моральним вихованням;
- адекватні до педагогічних вимог здібності та особистісні якості;
- необхідні знання, уміння, навички з проблем морального вихо-вання дітей;
- потреби, спонуки, інтереси та їх втілення у практичну діяльність з морального виховання дитини у сім’ї.
Таким чином, готовність до морального виховання дитини - це інтегрована єдність особистісних якостей та умов їхньої реалізації у виховному процесі. Але виховний процес - процес двосторонній, тому що його учасниками є і батьки, і діти. А тому є всі підстави визначити готовність батьків до морального виховання дитини як інтегровану єдність особистісних моральних якостей і батьків, і дітей та умов їхньої реалізації у виховному процесі.
Особистість - цілісність вроджених і набутих психічних властивостей, що характеризують індивіда, роблять його унікальним. Темперамент людини належить до вроджених властивостей, а характер - до набутих. Відмінності в темпераментах не мають етичного значення, відмінності в характері засвідчують рівень моральної вихованості. Темперамент людини незмінний, а характер формується особистими переживаннями, риси характеру зумовлюють поведінку. Характер виконує функцію відбору ідей та цінностей.
Характер дитини - це зліпок із рис характеру батьків. Він формується і розвивається, наче відповідь на їхній характер. Спостерігаючи за поведінкою батьків, дитина вчиться творити добро, виявляти любов і симпатію до інших людей, вчиться бути працьовитою і скромною, чесною і справедливою, щедрою, ввічливою, витриманою, принциповою. Батьки є першими вихователями людського співіснування, адже пристосовуючись до умов сім’ї, дитина набуває характеру, який у подальшому дасть змогу їй пристосуватися до суспільного життя.
Темперамент і характер утворюють комплекс неповторних особистісних якостей, у комбінації яких завжди є домінуючі риси, і морального розвитку, що робить кожну особистість унікальною. У цілеспрямованій взаємодії батька і дитини чи матері і дитини утворюється інтегрована єдність особистісних якостей суб’єктів взаємодії. Саме це відбувається у виховному процесі сімейного морального виховання, яке передбачає готовність батьків до виконання виховних функцій морального розвитку дитини. Спілкування, взаємодія вихователів і батьків, з одного боку, та дорослих і дітей, з іншого, - це особливий світ, яскравий та багатогранний. Зусилля вихователів мають бути спрямовані на допомогу батькам у вирішенні різноманітних ситуацій та проблем, в яких діє чи перебуває дитина. Керуючись науковими доробками вчених з питань морального виховання та результатами наших спостережень, вважаємо за доцільне надавати батькам конкретні поради:
- не думайте, що дитина ще дуже мала, виховання починається з колиски;
- помилку виправляйте не гнівами та криками, а поясненнями та прикладами;
- думки та ідеї прищеплюються переконаннями;
- сімейні чвари дуже турбують та нервують дитину; не робіть вигляду, що не помічаєте її пустощів;
- зайва суворість так само шкодить, як і надмірна доброзичливість;
- діти надають більшого значення вашим вчинкам, аніж словам;
- в присутності дітей ніколи не критикуйте інших;
- ніколи не принижуйте дитину;
- якщо дали слово, то маєте його дотриматися;
- будьте другом своїй дитині, дайте їй зрозуміти, що цінуєте її;
- у жодному разі не обманюйте дітей, бо дитина, зрозумівши, що ви їй кажете неправду, сприйматиме це як норму і часто робитиме це саме;
- враховуйте, коли можна вимагати виконання обов’язкового роз-порядження, щоб не викликати труднощів, конфліктів;
- привчайте дитину складати іграшки, одягатись, використовуючи ігрові прийоми.
Анкети (для батьків)
Шановні батьки!
Дошкільний навчальний заклад проводить опитування, яке допоможе виявити ставлення батьків до проблем морального виховання старших дошкільників. Просимо Вас відповісти на наші запитання. Будь ласка, намагайтеся відповідати відверто.
Інструкція
Уважно прочитайте запитання, вказані в анкеті. Виберіть ту відповідь, яка найбільш чітко виражає Вашу думку та підкресліть її. Якщо жодна відповідь Вас не влаштовує, то напишіть свою.
1 Анкета змішаного типу № 1
1. Чи стежите Ви за статтями в журналах, програмами по радіо і на телебаченні, присвяченими темам морального виховання?
а) так; б) ні.
2. Що заважає пред’являти єдині вимоги до дитини? (Напишіть).
3. Якій системі виховання Ви віддаєте перевагу?
а) авторитарній (вимагаєте від дитини беззаперечної слухняності)]
б) демократичній (сприймаєте дитину як самостійного співучасника);
в) ліберальній
(дозволяєте дитині займатися своїми справами поруч з Вами).
4. Чи правильно, на Вашу думку, виховуєте дитину? (Напишіть).
5. Що хвилює Вас у моральному вихованні дитини?
(Напишіть).
6. Які риси характеру Ви хотіли б сформувати у сина (дочки)? (Напишіть).
7. Чи караєте ви дитину? Якщо так, то в якій формі? (Напишіть).
8. Як заохочуєте дитину? (Напишіть).
9. Що для сина (доньки) важливіше?
а) схвалення дорослого;
б) самоствердження.
10. Чи вважаєте Ви, що оточення - один з факторів, який суттєво впливає на моральне виховання дитини?
а) так; б) ні.
11. Що не подобається Вам у моральній поведінці Вашої дитини? (Напишіть).
12. Чи є чуйною Ваша дитина?
а) завжди до всіх, без винятку;
б) періодично і вибірково;
в) ніколи, «глуха» до переживань і потреб інших».
Анкета змішаного типу № 2 Виявлення виховних можливостей батьків
1. Прізвище, ім’я, по батькові матері, батька.
2. Освіта; вища, середня, початкова. (Підкресліть).
3. Дата народження. (Напишіть).
2. Хто в сім’ї безпосередньо виховує дитину?
а) мати;
б) батько;
в) бабуся;
г) дідусь;
д) тітка;
е) дядько;
є) брат;
ж) сестра;
з) сусіди.
3. Що заважає Вам виховувати сина, доньку?
а) немає часу;
б) недостатньо освіти;
в) недостатньо педагогічних знань;
г) вважаєте, що виховувати повинен дошкільний навчальний заклад.
4. Чи знайомі Ви з друзями своєї дитини?
а) так; б) ні.
5. Які моральні якості характеру своєї дитини вважаєте позитивними, а які - негативними? (Напишіть).
6. Які методи виховання, на Ваш погляд, найбільш ефективні? (Напишіть).
7. Чи добре знаєте свою дитину?
а) так; б) ні.
Анкета закритого типу № 1
1. Чи вважаєте Ви необхідним удосконалення форм співробітництва педагогів дошкільного навчального закладу і батьків?
а) так; б) ні.
2. У якій формі співробітництва Ви хотіли б взяти участь? Підкресліть потрібний пункт:
а) батьківські збори у нетрадиційній формі за участю дітей;
б) диспути;
в) бесіди;
г) перегляд відеокасет із записами занять моральної спрямованості з дітьми.
3. Які знання покладено в основу взаємин дітей?
(Підкресліть потрібний пункт):
а) життєвий досвід;
б) сімейні традиції;
в) читання спеціальної педагогічної літератури;
г) поради знайомих;
д) поради вихователя;
е) власний досвід батьківсько-дитячих взаємин;
є) ніколи над цим не замислювався (-лась).
4. Які моральні якості намагаєтеся виховувати у дітей? Підкресліть потрібний пункт:
а) повагу до старших;
б) працелюбство;
в) чесність;
г) чуйність;
д) хоробрість;
е) доброту;
є) ввічливість.
5. Як Ви залучаєте дітей до засвоєння загальнолюдських моральних якостей? Підкресліть потрібний пункт:
а) звертаю їхню увагу на відповідні програми на телебаченні;
б) розповідаю з пам’яті перекази, легенди, наголошуючи на моральній позиції літературних героїв;
в) вивчаю прислів’я, приказки морального спрямування.
г) аналізую приклад дорослих, ровесників.
6. Чи вчите своїх дітей розрізняти такі поняття, як добро і зло?
а) так; б) ні.
7. Чи є Ви однодумцями з чоловіком (дружиною) у моральному вихованні власних дітей?
а) так; б) ні.
8. Чи караєте Ви дитину лише тоді, коли це цілком виправдано і необхідно?
а) так; б) ні.
9. Чи вважаєте провину Вашої дитини результатом упущення Вами якихось моментів у моральному вихованні?
а) так; б) ні.
Анкета закритого типу № 2
1. Які методи у виховній роботі використовуєте найчастіше?
а) особистий приклад;
б) вимогу;
в) переконання;
г) покарання;
д) заохочення.
2. Чи дотримуєтеся в сім’ї єдності вимог до дитини?
а) так; б) ні; в) іноді.
3. Які види заохочень використовуєте у вихованні?
а) схвалення доброго вчинку всією сім’єю;
б) похвала;
в) купівля дитині нової книжки, іграшки.
4. Чи застосовуєте фізичні покарання?
а) так; б) ні; в) іноді.
5. Чи мають обрані Вами засоби впливу на дитину позитивний результат?
а) так;
б) ні;
в) не завжди.
6. Чи довіряє дитина Вам свої секрети?
а) так;
б) ні;
в) іноді.
7. Чи намагаєтеся Ви контролювати власну поведінку заради виховання дитини?
а) так; б) ні;
в) не завжди.
8. Чи поважаєте Ви дитину як особистість?
а) так; б) ні.
Анкета відкритого типу
1. Які моральні якості намагаєтеся виховати у своїх дітей?
(Напишіть).
2. Які книги про моральне виховання Ви прочитали дітям?
(Напишіть ).
3. Які питання морального виховання Вас цікавлять? (Напишіть).
4. Які моральні норми, на Вашу думку, старший дошкільник повинен засвоїти? (Напишіть).
5. Як навчаєте свою дитину правил моральної поведінки?
(Напишіть).
6. Які завдання морального виховання дітей старшого дошкільного віку вважаєте основними? (Напишіть).
7. Чи піддаються діти Вашому виховному впливу? (Напишіть).
8. Якої допомоги потребуєте у моральному вихованні своєї дитини? (Напишіть).
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «СЕКРЕТИ ВИХОВАНОСТІ»
Анкета для батьків
1. Якими навичками культури поведінки володіє Ваша дитина?
2. Чи вміє Ваша дитина говорити ввічливі слова? Як Ви цього до-магаєтеся?
3. ІЦо, на Вашу думку, є головним у вихованні навичок культурної поведінки і хороших манер?
4. На які запитання Ви хочете отримати відповідь на зборах?
Пам’ятка «Азбука ввічливості»
Ваша дитина буде ввічливою і вихованою, якщо Ви, шановні батьки:
а) ніколи не ображаєте сина чи доньку, не кричите на дитину, не говорите грубих слів, фізично не наказуєте;
б) не робите постійних зауважень через дрібниці;
в) висуваєте до дитини єдині вимоги;
г) не забуваєте говорити дитині: «Доброго ранку», «Приємних снів», «Дякую за допомогу» тощо.
д) поважаєте гідність дитини, не говорите: «Тобі ще рано», «Ти цього не розумієш» тощо;
е) правила культури поведінки виховуєте систематично, а не час від часу.
План проведення зборів
1. Стисло, але при цьому емоційно вихователь повідомляє тему зборів. Бажано використати музичний фон.
2. Прослуховування магнітофонного запису «Відповіді дітей на запитання»:
Які слова ввічливості ви знаєте?
- Кого називають ввічливою людиною?
- А себе ви вважаєте вічливими? Чому?
- Чому ввічливі слова називаються чарівними?
3. Круглий стіл «Формування культури поведінки у дітей».
Зачитування відповідей батьків на запитання анкети: якими навичками культури поведінки володіє ваша дитина?
Обговорення запитань
- Що є головним у вихованні хороших манер?
- Чи потрібно дітей вправляти у навичках культурної поведінки?
Яким чином?
- Чи користуються успіхом у моральному вихованні такі методи,
як бесіди, покарання?
- Як навчити дітей говорити чарівні слова привітно, з посмішкою?
4. Виступ методиста «Про дітей і їхні досягнення» (стисло про на-слідки тематичної перевірки з рекомендаціями для вихователів і батьків).
5. Робота з пам’ятками. Батькам пропонується прочитати тексти пам’яток, виділити ті пункти і поради, які вони використовують і дають позитивні результати (батьки обмінюються досвідом).
6. Проведення конкурсу «Давайте говорити один одному комплі-менти». Батьки і діти по черзі передають один одному іграшку-ляльку і говорять компліменти (наприклад: «Ти сьогодні надзвичайно красива», «В тебе чудова зачіска», «Яка гарна у тебе сукня» тощо).
7. Організація конкурсу малюнків спільно з батьками на тему: «Чарівне місто ввічливості».
8. Заходить бабуся в українському вбранні, приносить гостинці: рум’яні колобочки. Пропонує пограти в гру «Будь ласка». Коли бабуся говорить слово «будь ласка» - потрібно виконувати завдання, а коли не скаже, то не виконувати:
Будь ласка, встаньте;
- потанцюйте;
- будь ласка, поплескайте в долоні;
- присядьте;
- будь ласка, підійдіть до мене;
- підніміть руки;
- будь ласка, пригощайтеся колобками!
Бабуся пригощає дорослих і дітей.
Вихователь: Діти, скоштувавши смачних, казкових колобків, ви за-жди будьте добрими, чуйними, ввічливчими, ніжними, лагідними, а Вам, шановні батьки, нехай колобки надають сили й терпіння у вихованні власних дітей.
ЗРАЗОК ЗУСТРІЧІ ЗА «КРУГЛИМ СТОЛОМ»
Тема. Сучасний етикет і виховання культури поведінки у старших дошкільників.
Мета. Допомогти батькам проникнути в суть проблеми, розібратися в технології її вирішення і вибрати правильний шлях виховного впливу на дитину спільно з дошкільним навчальним закладом.
Підготовка:
1) попередити батьків про дату, час зустрічі, повідомити тему;
2) підготувати приміщення (оформити інтер’єр, створити затишок, спокійне світло, тиху музику);
3) підібрати педагогічні ситуації та задачі;
4) зробити відеозагшс життя дітей у дошкільному навчальному закладі;
5) запросити професіоналів (завідуючу, методиста, психолога).
План проведення зустрічі за «круглим столом»
1. Повідомлення теми.
2. Обговорення проблеми:
- сутність і моральні основи сучасного етикету;
- зміст поняття «культура поведінки»;
формування у дітей культурно-гігієнічних навичок і звичок;
- правила культури спілкування;
- правила культури діяльності;
- методи та прийоми формування культури поведінки у дітей.
3. Вирішення педагогічних завдань і ситуацій.
4. Перегляд та обговорення відеокасет «Дотримання столового етикету під час обіду в дошкільному навчальному закладі», «Етика спіл-кування та культури поведінки дітей під час гри».
5. Підсумок та рекомендації батькам.
ЗРАЗОК ПЛАНУ ЗУСТРІЧІ НА ПЕДАГОГІЧНИХ «ПОСИДЕНЬКАХ»: «АЗИ ВИХОВАНОСТІ»
1. Повідомлення ведучого на тему: «Сутність морального виховання та його місце у сімейному та суспільному дошкільному вихованні».
2. «Круглий стіл» «Значення моральних цінностей у вихованні старілих дошкільників».
3. Конкурс серед дітей і батьків «Народна мудрість про моральні якості».
4. Презентація ширмочки «Нам цікаво разом».
5. Педагогічні задачі та їх вирішення.
6. Виставка й огляд педагогічної та дитячої літератури.
ЗРАЗОК ДІЛОВОЇ ГРИ: «КРУГЛИЙ СТІЛ» «СПІЛКУВАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ І БАТЬКІВ З ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ»
Мета. Відпрацьовувати навики створення і демонстрації свого іміджу, уміння виступати перед аудиторією, виявляти педагогічний такт, уміння співпрацювати.
Завдання
1. Формувати якості особистості як лідера.
2. Сприяти вихованню керівника.
Ролі:
а) організатор;
б) вихователі;
в) завідуюча;
г) методист (старший вихователь);
д) батьки;
е) рецензенти.
Правила
1. Не боятися, а робити спроби виражати свою думку так чи інакше.
2. Не сміятися над невдачами інших.
3. Разом шукати вихід з безвихідного становища.
План ділової гри
1. Повідомлення теми гри організатором.
2. Розподіл ролей.
3. Визначення ігрових дій.
4. Намітити проблеми для обговорення: типові варіанти ставлення батьків до вихователів; вплив батьків на моральні почуття й мотиви поведінки старших дошкільників.
5. Власне гра. Участь в обговоренні беруть «батьки», «вихователі», «завідуюча», «методист».
6. Обговорення гри: визначення позитивних дій і вчинків.
7. Здійснення критичного аналізу гри рецензентами, обгрунтування висновків, зауважень.
8. Підбиття підсумку організатором: Для успіху будь-якої справи необхідна хороша належна й активна участь всіх учасників. У професійній діяльності велике значення має професіоналізм: уміння переконувати батьків, викликати у них довіру, виявляти педагогічний такт.
ЗРАЗОК ТЕМАТИЧНОЇ ІІЕДАГОГЧНОЇ ГАЗЕТИ МОРАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ: «АЗБУКА МОРАЛІ»
I. Назва першої сторінки «Говорять діти», орієнтовні рубрики:
- «Батьки очима дітей»;
- «Для чого говорять спасибі»;
- «Народна мудрість про моральні якості»;
- Конкурс дитячих малюнків на тему:
«Добро і зло», «Байдужість і чуйність».
II. Назва другої сторінки «Роздуми батьків», орієнтовні рубрики:
- «Сімейні традиції і моральне виховання дошкільників»;
- «Світ захоплень сім’ї»;
- «Методи заохочення і покарання»;
- «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?»
III. Назва третьої сторінки «Поради батькам», орієнтовні рубрики: «Дитина це особистість»;
- «Які Ви батьки?» (тест)',
- «Мистецтво хвалити»;
- Вирішуємо педагогічні задачі.
IV. Назва четвертої сторінки «Нам цікаво разом», орієнтовні рубрики: «Вісті із художніх майстерень: «Господарочка», «Моє ремесло»;
- «Наші свята»;
- «Цирк для всіх».
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Взаємини між батьками в сім’ї та їх вплив на моральне виховання дітей старшого дошкільного віку.
2. Взаємодія дошкільного навчального закладу і сім’ї у формуванні моральних почуттів дітей старшого дошкільного віку.
3. Виховання чуйності й доброти.
4. Вплив авторитету та особистого прикладу батьків на формування культури поведінки дітей.
5. Діяльність - основний засіб морального виховання дітей.
6. Механізми моральної регуляції поведінки дошкільника.
7. Педагогічні основи морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у виховному процесі як фактор розвитку особистості старшого дошкільника.
8. Причини порушень внутрішньосімейних взаємин і їхній вплив на рівень моральної свідомості дітей.
9. Проблеми морального виховання старших дошкільників у сім’ї.
10. Труднощі й помилки батьків у формуванні морально-ціннісних взаємин з дітьми.
Зразок плану лекції № 1
Тема. Взаємини між батьками в сім’ї та їх вплив на моральне виховання дітей старшого дошкільного віку.
1. Стосунки між батьками основа сімейних взаємин та їх роль у формуванні моральної свідомості особистості дошкільника.
2. Виховний потенціал стилю взаємин між батьками (авторитарний, демократичний, кофліктний).
3. Психолого-педагогічні вимоги до батьків як вихователів.
Зразок плану лекції № З
Тема. Виховання чуйності й доброти.
1. Дитинство - природна школа доброти.
2. Роль сім’ї у вихованні в дітей почуття чуйності й доброти.
3. Типові помилки батьків.
4. Джерела доброти.
Психологічні малюнки (автор - Н. Білоусова. Чернігівський дер-жавний педагогічний університет імені Тараса Шевченка)
Добро і зло
1. «Намалюйте» разом з дітьми словесний портрет доброї та злої людини. Скажімо, такий: «Добра людина виявляє любов і повагу до людей. Вона ділиться книжками, ласощами, іграшками з друзями та іншими близькими людьми. Виявляє любов і дбайливе ставлення до довкілля».
2. Розфарбуйте злого чаклуна та його парасольку, заснувши під якою можна побачити недобрі сни; доброго чаклуна і парасольку, заснувши під якою, можна побачити добрі сни.
Байдужість і чуйність
«Намалюйте» разом із дітьми словесні портрети чуйної та байдужої людини. Наприклад: «Чуйна людина - та, яка уважно ставиться до радощів і горя інших людей, яка не тільки співчуває та співпереживає, а й допомагає. Байдужа - та, яка не помічає потреб та почуттів інших».
НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ «ЩО ЧИТАТИ ДІТЯМ?»
Оповідання
1. Алексеев Г. «Хороші звичаї».
2. Артюхова А.«Важкий вечір».
3. Буцень О. «Маленькі помічниці».
4. Висоцька О. «Їжак».
5. Воронкова Л. «Таня вибирає ялинку».
6. Іваненко О. «Великі очі», «Чудесна квітка», Чарівні зерна».
7. Іванов В. «Найкраща ласка».
8. Кошова О. «Мій син».
9. Ладиженець В. «Хороші звичаї».
10. Мамин-Сибіряк Д. «Казка про хороброго зайця».
11. Маршак С. «Якщо ви ввічливі», «Друзі-товариші».
12. Маяковський В. «Що погано, а що добре».
13. Носов М. «Огірки», «Гірка», «Ріпка».
14. Осєєва В. «На березі річки», «Погано», «Просто бабуся»,
«Сині листочки», «Сини», «Три товариші», «Чарівне слово».
15. Пермяк Е. «Найстрашніше», «Надійна людина».
16. Разумовська М. «Дімка-санітар».
17. Росін В. «Для кого голки в їжака».
18. Сагдулла Ш. «Куди робота ховається».
19. Сухомлинський В. «Іменинний пиріг», «Камінь».
20. Сєрова Н. «Негарна історія».
21. Толстой Л. «Кісточка», «Кошеня».
22. Ткач Д. «Хоробрий Сашко».
Вірші
1. Аким Я. «Друг».
2. Александрова 3. «Хлопчик загубився».
3. Алексеев Г. «Чарівні слова».
4. Бичко В. «Добрі слова».
5. Воронько П. «Ніколи не хвались».
6. ІІогорєловський С. «Ввічливий».
7. Стеценко М. «Апельсинка».
Прислів’я для роботи з батьками
1. Дитина - мов порожня посудина: що в неї увіллєш, те й держить.
2. Діти - найбільша радість у світі.
3. З молодого, як з воску, що хочеш, те виліпиш.
4. Любо й ненці, як дитина в честі.
5. Молодість і мудрість не сідають на однім стільці.
6. Не вчи дитину штурханцями, а хорошими манерами.
7. Недоспи, недоїж, а дитину потіш.
8. Не кричи, а ліпше навчи.
9. Не навчив батько, не навчить і дядько.
10. Не ті батьки, що иа світ привели, а ті, що в люди вивели.
11. Не послухаєш батька-матері, то навчить тебе лиха година.
12. Не розуміє молодий старого, аж доки сам не постаріє.
13. Не роками старість гарна, а ділами.
14. По татку й дитятко.
15. Потурай малому, то як виросте, буде тебе на старість бити.
16. Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
17. Син хоч мій, але розум має свій.
18. Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.
19. У добрих батьків добрі й діти.
20. Учи дітей не страшкою, а ласкою.
21. Які мама й татко, таке й дитятко.
22. Які ми самі, такі й наші діти.
Оповідання на морально-етичні теми В.О. Сухомлинського
Для чого говорять «спасибі»?
Лісовою дорогою ішли двоє - хлопчик і дідусь. Було жарко, захотілось їм пити.
Подорожні підійшли до струмка. Тихо дзюрчала вода. Вони схилились, напились.
Спасибі тобі, струмок, - сказав дідусь. Хлопчик засміявся.
- Ви навіщо сказали «спасибі»? - запитав він дідуся. - Адже струмок неживий, не почує Ваших слів, не зрозуміє Вашої вдячності.
- Це так. Якби напився вовк, він би «спасибі» не сказав. А ми не вовки, ми люди. Чи не знаєш ти, для чого говорять «спасибі» ? Подумай, кому це потрібне слово.
Образливе слово
Син одного разу розсердився і згарячу сказав Матері образливе слово. Заплакала Мати. Похопився Син, жаль стало йому Матері. Ночі не спить, не дає йому спокою совість: адже він образив Матір.
Минати роки. Син-школяр став дорослою людиною. Прийшов час їхати в далекий край. Вклонився Син Матері і говорить:
- Простіть мене, Мамо, за образливе слово.
- Прощаю, - сказала Мати і зітхнула.
- Забудьте, Мамо, про те, що я сказав образливе слово...
Задумалась Мати, засумувала. На її очах з’явились сльози. Говорить вона Синові:
- Хочу забути, Сину, але не можу. Рана від колючки заживає, і сліду не залишається. А рана від слова заживає та глибокий слід лишає.
Півень і сонце
Дрімає Півень на сідалі. Прокинеться, солодко позіхне й знову задрімає. А на зорі завжди співає: ку-ку-рі-ку! Прокидаються кури й худоба.
Півень і каже:
- Ба, як проспівав - і ранок настав. Якби не я, то й не розвиднілося
б. А так-таки.
Так повторювалося багато разів. Та ось Півень розгнівався на людей - мало йому дали зерняток. Потім подумав: «Влаштую ж я вам. Не проспіваю
вранці - і не зійде сонечко. Що ви будете робити?»
Прийшла ніч. Посміхається уві сні Півень сам до себе, зловтішається: «Ось буде вам біда». Прийшов час співати, а Півень мовчить. Заплющив очі та спить. Прокидається, і бачить: сонце яскраво світить. Кури повставали із сідала. Соромно стало Півневі.
А серце тобі нічого не наказало?
Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книги і сів за стіл. Чекає обіду.
- А тата відвезли в лікарню, - каже мати. Занедужав батько.
Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. А син незворушний, спокійний. Мати великими очима дивилася на Андрія.
- А нам завтра до лісу йти, - каже Андрій. - Завтра ж неділя. Учи-телька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.
- Та й куди ж ти підеш завтра?
- До лісу... як наказала вчителька.
- А серце тобі нічого не наказало? - спитала мати й заплакала.
У кого - радість, а в кого горе
П’ятикласники зібралися їхати на екскурсію до Канева. Раділи діти: багато побачать нового, цікавого. Побувають на могилі Тараса Шевченка.
Збиралася їхати й Галя. Приходить Галя до школи заплакана.
- Чого це ти така сумна? - питають товариші.
- Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.
Тяжко стало на душі в дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе? І вирішили вони: почекаємо, доки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію. Минуло три тижні. Мама дівчинки одужала - і весь клас поїхав на екскурсію.
Коли в тебе радість, у іншої людини може бути горе.
Розуміти чуже горе - це велика краса.
Сива волосинка
Маленький хлопчик Михайлик побачик у косі матері три сиві волосинки.
- Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки.
Мама усміхнулася і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.
- Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у Вашій косі чотири сиві волосинки, а було три... Чого це посивіла ще одна волосинка?
- Від болю, - відповіла мама. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...
- А від чого у Вас боліло серце?
- Пам’ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вінко, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, а волосинка посивіла.
Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо запитав:
- Мамо, а як на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?
Вирішення педагогічних задач та ситуацій дітьми
Соціально-моральні задачі на розвиток співпереживання
(автор - канд. пед. наук В. Маршицька. Ін-т проблем виховання АН України)
І
Рано-вранці дівчинка Оля разом з матусею поспішати до дитячого садка. Біля дороги вона побачила ромашку і їй захотілось порадувати свою маму, подарувати цю гарну квітку. Оля простягла руку, щоб зірвати ромашку, та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в краплинці відбивалося сонечко, і блакитне небо, й висока тополя. Задивилася дівчинка на краплинку роси й не зірвала квітку.
А як би вчинив ти на місці Олі? Може, Олі мало було однієї квітки, бо вона хотіла подарувати букет?
II
Василько з Андрієм гралися на подвір’ї біля будинку. У кожного був іграшковий автомобіль. Вони перевозили пісок, щоб прокласти дорогу. Хлоп’ята захопилися грою, та раптом Василько помітив, що в піску щось ворушиться. Він покликав Андрійка. Хлопчики побачили жука, який, мабуть, упав з дерева і лежав, присипаний піском. Хлопчики обережно розгребли пісок і визволили жука з «полону».
Що б зробив за такої ситуації ти?
III
Володя часто ходив до лісу, який зачаровував його своєю красою. Але те, що побачив у лісі сьогодні, дуже засмутило його. Молода берізка обливалася слізьми. Чиясь безжальна рука заради смачного соку глибоко
поранила кору деревця.
Володя покликав Юрка, і вони разом замазали глиною та перев’язали рану. Потім хлопці з тривогою чекали, коли ж з’являться листочки. Минув тиждень, увесь ліс зазеленів, а гілочки берізки почорніли.
Як ти гадаєш, чому берізка не зазеленіла?
Соціально-моральні логічні задачі, що передбачають аналіз чужих та власних дій, поведінки, вчинків (автор – канд.пед. наук В. Маршицька. Ін-т проблем виховання АНУкраїни)
1
Сергійко йшов стежкою до саду. А назустріч йому вибіг чорний кудлатий пес. Сергійко злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно, мабуть, теж злякалося і просило у хлопчика захисту.
Стоїть Сергійко, дивиться на кошеня. А воно позирає на нього й жалібно нявчить. Хлопчикові стало соромно. Він узяв кошеня на руки.
Чому Сергійкові стало соромно?
II
Собака сердито гавкав. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке каченя. Трохи осторонь стояли двоє хлопчиків і спостерігали, що ж буде далі.
Дорогою йшла жінка. Вона прогнала собаку і сердито гукнула до хлопчиків: «Як вам не соромно!» А чого соромитися ? Ми нічого не зробили, - здивувалися ті.
Чому жінка насварила хлопчиків?
Моделювання та програвання педагогічних ситуацій. Моральні задачі
І
«Ви бачите дівчинку, яка загубила іграшку і плаче. Відтворіть ситуацію так, як би вчинила байдужа і як би вчинила людина чуйна».
II
«Ваш друг прийшов до дитсадка, і в нього похмурий вигляд. Якими будуть ваші дії?»
III
«Ваш товариш упав і забився, йому боляче. Що ви зробите і скажете?»
IV
Максимко і Маринка гралися на вулиці в бадмінтон. Маринка побігла за воланчиком, посковзнулася і впала в калюжу. Що мав зроби¬ти Максимко? Як би вчинили Ви?
V
У старшій групі захворіла дівчинка, вона лежала вдома і нікуди не виходила цілих півроку. Як повинні були діяти діти цієї групи?
VI
У груповій кімнаті вихователь розмовляє з дітьми. До кімнати за-ходить хлопчик.
Роман. Привіт! Ой, я, бачу, спізнився! Про що ви тут розмовляєте?
Вихователь. Так, ти спізнився. Ми говоримо про ввічливість.
Роман. О-о-о! А я ввічливий!
Вихователь. Якщо ти ввічливий, то ти й вітатися вмієш.
Роман. Авжеж! Я ж сказав: «Привіт». Отже, я ввічливий.
Запитання до дітей: Діти, чи Роман сказав правильно? А як треба чемно вітатися? Чи можна говорити при зустрічі «Привіт»? А як можна привітатися на відстані? А хто має вітатися перший, коли хлопчик чи дівчинка вітаються з дорослими?
Правильна відповідь: «Привіт» можна говорити лише своїм друзям. З дорослими першими повинні вітатися діти. На відстані вітаються так: можна вклонитись, кивнути головою чи легко махнути рукою.
Використання п’єс моральної спрямованості задля формування у дітей власного негативного ставлення до порушення норм моралі
Мета. Вчити дітей правильно оцінювати вчинки. Розвивати увагу, мислення, здатність співпереживати. Виховувати почуття справедливості.
Матеріал: короткі п’єси з характерними типовими ситуаціями, що виникають у взаєминах дітей у дошкільному навчальному закладі.
Використання. Можна застосовувати як на занятті на морально- етичні теми, так і в будь-який зручний час протягом дня.
Хід. Вихователь показує дітям п’єсу. Діти уважно слухають і дивляться. Потім обговорюють, вихователь учить аналізувати проблемні ситуації. Діти самостійно програють п’єси, використовуючи свої слова, свої зауваження, свої переконання.
Підсумок підводить вихователь. Взаємини як між ляльками, так і між дітьми потрібно вирішувати словами, битися не можна («рукам волі не давати»).
Рекомендовані п’єси: «Чужий кубик», «Нова сукня».
П’єса «Чужий кубик»
Декорації. Будинок і гараж з кубиків. Ляльки: Петрик, Миколка, Сергійко.
Петрик: Кубика для даху не вистачає! Де його взяти? (Озирається). У стіні його будинка якраз такий кубик, як мені потрібно. Зараз дістану (валить будинок).
Миколка: Ти навіщо повалив мій будинок?
Петрик: Мені такий кубик потрібно.
Миколка: Але ж він мені також потрібен, я його раніше взяв.
Петрик: А мені однаково! Якщо мені потрібно, то я його беру
(продовжує будувати).
Миколка: Але ж ти повалив мій новий будинок!
Петрик: Подумаєш, твій будинок!
Миколка (плаче): Такий гарний був будинок.
Сергійко: Чому ти плачеш?
Миколка (показуючи в сторону Петрика): Йому захотілось взяти кубик із стіни, і повалив мій будинок.
Сергійко: Нічого, ми зараз побудуємо новий, великий, ще більший, п’ятиповерховий. У мене багато кубиків, цеглинок, брусків (будують).
Петрик (підходить): Я теж хочу з вами гратись.
Миколка і Сергійко (разом): Але ми з тобою не хочемо. Валити твій гараж не будем, але в гру тебе не приймемо. Іди від нас!
П’єса «Нова сукня»
Декорації. Групове приміщення. Ляльки: Настя в красивій сукні, 'Ганя, Оля, Іра та інші діти.
Діти (обступили ляльку Настю): Ой, яка красива сукня! Хто тобі її купив?
Настя: Мені мама пошила. Вона в мене все вміє! Погляньте, бусами навіть розшила!
Іра (сама до себе): Так заздрісно, що всі хвалять її сукню! Ось зараз замащу їй сукню, і ніхто не буде хвалити (навмисно забруднює Насті сукню ),
Настя (плаче): Навіщо ти так зробила ? Що ж тепер мені робити?
Іра: Будеш ходити в брудній сукні, і всі будуть сміятись з тебе.
Таня: Давай виперемо, і буде як нова (змивають водою). Ой, яка красива, чистенька! (Озираючись до Іри). А ти іди від нас. Ми з тобою гратись не будемо!
Дидактичні ігри на моральну тематику
«Що погано, а що добре»
Мета. Вчити диференціювати такі поняття як «добро» і «зло». Розвивати моральну свідомість. Виховувати налаштованість на вчинки відповідно до норм моралі.
Хід
Вихователь: «Якщо я буду називати дії, що означають допомогу дітям, ви плескаєте в долоні; а якщо я буду називати дії, що спричиняють зло іншим дітям, ви стоїте з опущеними руками донизу».
1. Допомога дітям:
заступитися: за дівчаток; за новенького;
- дістати: м’яч, що упав за тин, у кропиву; допомогти новенькому: знайти рушничок; показати,
де лежать іграшки.
- показати іншій дитині: як скласти підйомний кран з конструктора; як «ходять» шашки;
- допомогти малому: погодувати; витерти бруд; підняти його з підлоги, коли той упав; перенести через калюжу;
- підклеїти: книгу, коробку від настільної гри.
2. Спричинення зла іншим дітям:
вщіпнути за руку малюка, однолітка, маму;
- укусити за руку, за вухо;
- забруднити фарбою;
- облитти водою;
- зробити підніжку;
- смикнути за косу дівчинку;
- штовхнути в яму, в калюжу, в сніг, просто так;
- навмисно ламати чужу будівлю, побудовану з кубиків; посуд; рвати книгу, малюнок;
- ховати чужу книгу, іграшку, шапку;
- закидати чужу шапку на дерево;
- закидати чужу іграшку за тин;
- закривати в спальні іншу дитину;
- стягувати ковдру;
- приймати стільчика, щоб інший упав.
«Що буде, якщо...»
Мета. Вчити дітей знаходити різноманітні варіанти вирішення моральної поведінки. Розвивати моральні почуття. Виховувати бажання робити добрі вчинки.
1 варіант гри
Хід
Вихователь. Що буде, якщо:
- псувати книги, картинки;
- стрибати ногами по дивану;
- класти котлети на скатертину;
- кидати каменем у кішку, собаку;
- смикати кішку за хвіст;
- розтоптати мурашку, метелика;
- витягати риб з акваріума.
2 варіант гри
Хід
Вихователь. Що треба зробити, коли побачив:
- голодну кішку;
- голодного собачку;
- засохлі квіти;
- брудну пташину клітку;
- зламану машинку;
- розкидані іграшки;
- порвану книгу..
«Встав необхідне ввічливе слово»
Мета. Учити користуватись ввічливими мовними формами: «добрий ранок», «до побачення», «будь ласка», «вибачте», «дякую». Розвивати моральну свідомість. Виховувати ввічливість.
Хід
Вихователь складає розповідь, а діти вставляють ввічливі слова: Вранці мама зайшла в кімнату до синочка і сказала:... (доброго ранку). Ростислав піднявся і відповів ... (доброго ранку). Вони зібралися і поїхали на гостини до тьоті Тані. Зайшовши в автобус, хлопчик почув гучну мову водія: «Заходьте ... («будь ласка») швидше». В автобусі Ростислав сів біля вікна. На зупинці зайшла старенька бабуся. Ростислав піднявся і сказав: «Сідайте ... («будь ласка»). Старенька з вдячністю відповіла: ... («дякую»). Коли виходив хлопчик з автобуса, ненавмисно штовхнув дівчинку і, щоб вона не образилась, Ростислав сказав:... («вибач, будь ласка»). Цілий день вони гостювали в тьоті Тані. Вона подарувала хлопчикові іграшку. Ростислав сказав: ... («дякую»). Збираючись додому, хлопчик сказав: ... («до побачення»)
ПРИСЛІВ’Я НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМАТИКУ
1. Віриий друг - то найбільший скарб.
2. Ввічливість дорожча за частування.
3. Ввічливих та лагідних скрізь шанують.
4. Ввічливий усім приємний.
5. Два брехуни однієї правди не скажуть.
6. Добре ім’я - найкраще багатство.
7. Добре роби добро й буде.
8. Добре слово краще за мед.
9. Доброму скрізь добре.
10. Добро завжди перемагає зло.
11. Друзі пізнаються в біді.
12. Друга шукай, а знайдеш бережи.
13. Другові завжди допомагай.
14. За добре слово грошей не платять, а скажеш - усім приємно.
15. Лагідне слово не важко мовить.
16. Лагідне слово наче день весняний.
17. Любиш кататися, люби і саночки возить.
18. Моя хата скраю.
19. На доброту відповідають добротою.
20. Не все те правда, що байка каже.
21. Не живи сам для себе, бо не вродився сам від себе.
22. Не одяг красить людину, а добрі справи.
23. Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже.
24. Одна правда пересилює сотню неправд.
25. Одне слово приємне, а наче сад цвіте.
26. Палець об палець не вдарив.
27. Рана гоїться, а лихе слово ні.
28. Світ не без добрих людей.
29. Свого «спасибі» не шкодуй, а чужого - не чекай.
30. Скільки ти сам зробив людям добра, стільки й тобі вернеться.
31. Слова щирого вітання дорожчі за частування.
32. Справжня людина як не смілива, то хоробра.
33. Тепле слово і в мороз зігріє.
34. Учись робити добро, воно - дорожче за золото.
35. Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.
36. Хто доброї ради не слухає, тому тяжко допомогги.
37. Хто людям добра бажає, той і сам собі мас.
38. Шануй людей, і тебе шануватимуть.
ПІСНЯ
Де згода в сімействі
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люде,
Блаженна сторона, їх Бог благословляє,
Добро їм посилає І з ними вік живе.
(І. Котляревський)
ВІРШІ
Доброта
Доброму скрізь добре! - мама так сказала.
Я її послухав і не зрозумів.
Мама пояснила, казку розказала,
Став я прислухатись до чарівних слів.
Зрозумів, нарешті, що добро творити
Треба щохвилини протягом всіх літ!
Це і є завдання кожної людини,
Бо вона приходить для добра у світ.
Всі прийшли на землю, щоб добро творити,
Щоб ростить старанно честі деревце.
Треба добрим бути, чесно завжди жити –
Ти ніколи в світі не забудь про це.
(II. Красоткіна)
Шана старшим
- Любі діти, - каже мати,
Треба старших шанувати,
І Господь усього світу.
Дасть прожити многі літа.
Пошануйте сивий волос,
І старенький тихий голос,
І до зморщок придивіться.
Станьте ближче й уклоніться.
Ходить світом доброта
Розступилась дрімота,
Ходить світом доброта.
Ані смутку, ні журби не знає.
Де природа золота,
Сіє спокій доброта.
А де люди — там серця єднає.
Доброта! Доброта!
Добротою день і ніч обіймає.
Доброта! Доброта!
Ходить світом доброта.
Розступилась дрімота,
Ходить світом доброта,
Не минає ні землі, ні суші.
Усміхніться доброті
Всі, хто є на цій землі,
Хай зігріє вам серця і душі!
(А. Житкевич)
Татова порада
Хлопчик вбіг із двору в хату
Й до тата голосно гука:
- А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
- Тож, правда, тату, я чутливий
і маю серце золоте?
Задумавсь тато на хвилину
і так сказав йому на те:
Коли тебе в тяжку годину
Людина виручить з біди,
Про це добро допоки віку
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердо
Ти зробиш сам добро колись,
Про це добро допоки віку
Мовчи й нікому не хвались!
Бабця спить
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
- Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньках вийду з хати,
Щоби їй не заважати.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить, бабця спить (В. Багірова)
Сестричка й братик
Є у мене люба лялька,
Хорошая дуже!
Може, в кого є ще краща,
Та мені байдуже.
Граюсь лялькою гарненько,
Гарно убираю;
Пограюся та ізнову її заховаю.
Л як дуже забажає
Братичок маленький,
Даю йому погратися –
Стане веселенький!
Таке втішне! Ось на ніжку
Мені примостилось:
І всі троє ми радієм,
Всім так любо-мило!
Прийдуть мама, попитають:
Добре доглядала?
- Скажу: «Як же ж, навіть ляльку
Гратися давала!»
(Олена ІІчілка)
Мамині настанови
Виростай, дитино, каже мати,
І розкриється весь світ тоді.
Зможеш легко труднощі долати,
Як повік не зрадиш доброті!
Пожалій мурашечку і
Полий ромашечку,
Кущик посади!
При потребі старшому, меншому і слабшому
Вмій допомогти!
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Авторитет - вплив особи у різних сферах життя, який оснований на знаннях, високих моральних якостях, досвіді.
Авторитет батьків - необхідна умова успішного виховання, що зу-мовлюється значущістю особистих якостей та життєвого досвіду батьків у очах дітей та ґрунтується на їх відповідальності за виховання власних дітей. Міцність батьківського авторитету залежить від єдності й послідовності вимог до дітей з боку дорослих членів сім’ї.
Активність - властивість особистості, яка виявляється в діяльному ініціативному ставленні до навколишнього світу й самого себе. Активність проявляється у спілкуванні.
Алгоритм - послідовність кроків у виконанні розумових дій під час розв’язування певної задачі.
Анкета - набір завдань, які підготовлені у вигляді опитувального листа
Анкетування засіб письмового опитування батьків за певною схемою. Мета анкетування - зібрати масовий матеріал для розв’язання певних педагогічних завдань, з’ясувати ціннісні орієнтації.
Батьківські збори - одна із основних форм зв’язку дошкільного навчального закладу із сім’ями дітей та пропаганди педагогічних знань серед батьків. Ефективність батьківських зборів залежить від багатьох факторів: вибору порядку денного, глибини змісту та форми його викладу, особливостей обговорення змісту.
Бесіда - це метод отримання інформації за допомогою вербальної комунікації у ході вільного діалогу між дослідником та піддослідним на тему моральної спрямованості.
Взаємодія - філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об’єктами, за якого кожний з об’єктів діє (впливає) на інші об’єкти, приводячи їх до зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об’єктів, що, в свою чергу, зумовлює зміну його стану.
Виховання - процес систематичного формування особистості дошкільника, прилучення дитини до світу духовності і культури рідного народу, його національного буття.
Вихователь - людина, яка систематично впливає на духовний і фізичний розвиток особистості з метою підготовки її до життя. У сім’ї - це батько і мати, члени родини; у дошкільному закладі, у школі - учитель.
Дискусія - одна з цікавих форм підвищення педагогічної культури, яка сприяє виробленню умінь всебічно аналізувати факти і явища; широке публічне обговорення якогось спірного питання.
Ділова гра - один з видів дидактичної гри, що проводиться переважно з дорослими людьми. Вона спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в процесі якого формується і вдосконалюється самоуправління поведінкою.
Діяльність - здатність людини вносити зміни в дійсність.
Доброзичливість - бажати добра іншому.
Довіра у вихованні - ставлення дорослих до дітей, яке ґрунтується на глибокій повазі й щирому переконанні, що кожна дитина має широкі можливості для розумового й морального виховання.
Дошкільне виховання - сімейне й суспільне виховання дітей дошкільного віку. Метою дошкільного виховання є всебічний розвиток дитини. Мета й завдання дошкільного виховання в дошкільних установах і в родині спільні. Нерозривний зв’язок між суспільним і сімейним вихованням, тісна взаємодія вихователів і батьків важлива умова ус¬піху у вихованні дітей.
Дошкільний вік - період дитинства від 3 до 6-7 років. Відзначається високою здатністю до навчання. Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра. Дошкільник дуже емоційний. В дошкільному віці зароджуються високі моральні, інтелектуальні почуття. Дошкільний вік є початком формування особистості: самооцінки, співпорядкування мотивів, засвоєння моральних норм і формування довільної поведінки.
Дошкільний навчальний заклад - заклад освіти й суспільного ви-ховання дітей раннього і дошкільного віку. Дошкільний навчальний заклад взаємодіє з закладами освіти (школа - дошкільний заклад). Свої завдання дошкільний навчальний заклад реалізує в тісній взаємодії з родиною.
Духовні цінності - витвори людського розуму, духу і творчої діяльності, зафіксовані в реальних здобутках і продуктах літератури, мистецтва, моралі, науки, культури тощо.
Завдання в дошкільному навчальному закладі - спосіб організації навчально-виховної роботи з дошкільниками. Завдання поступово ускладнюються з віком і розвитком дітей. Завдання дають можливість вести планомірну навчально-виховну роботу з дітьми, спираючись на їхні індивідуальні можливості та особливості.
Імідж - емоційно забарвлений образ когось або чогось.
Інтеграція - доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи.
Інтерв’ю - усне опитування.
Консультація - форма роботи педагогів з батьками, яка передбачає надання батькам необхідної допомоги з різних проблем сімейного виховання.
Куточки для батьків - форма наочної інформації для батьків та їх педагогічної просвіти.
Лекція - систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу. Головні вимоги до лекції: науковість, доступність, єдність форми й змісту, емоційність викладу.
Метод - спосіб досягнення мети, розв’язання конкретного завдання.
Методи виховання - найзагальніші способи вирішення виховних завдань і здійснення виховних взаємовпливів.
Мораль - одна із форм суспільної свідомості; система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Складовими моралі є моральна поведінка, моральні відносини, моральна свідомість.
Моральне виховання - основа виховання особистості, полягає в формуванні моральної свідомості, розвитку навичок моральної поведінки, формуванні моральних почуттів і якостей, моральної позиції, ціннісних орієнтацій, інтересів і потреб особистості.
Моральна поведінка - єдність мотиву і дії. Мотив спонукає до певної дії, надає поведінці особистісного змісту.
Моральні почуття - стійкі переживання у свідомості дитини, суб’єктивне ставлення до себе, явищ суспільного буття, до інших людей.
Моральний розвиток - результат морального виховання, зумовлений рівнем сформованості моральних почуттів та засвоєння уявлень про моральні норми поведінки.
Моральна свідомість - це формування уявлень про моральні норми.
Опитування - метод, який ґрунтується на взаємодії дослідника та опитуваного (респондента).
Особистість - конкретний людський індивід з індивідуально ви-явленими своєрідними фізичними, розумовими, морально-вольовими, емоційними властивостями та якостями. Особистість є об’єктом вивчення філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки.
Педагогічна взаємодія - взаємна активність дорослого і дитини у виховному процесі.
Педагогічна газета - форма залучення батьків до обміну та розпо-всюдження сімейного та суспільного виховання.
Педагогічні знання батьків - це їх уявлення про основні завдання та методи морального виховання старшого дошкільника; здатність вбачати в особі вихователя соратника, помічника, джерело знань.
Педагогічна культура батьків - це достатня психолого-педагогічна підготовленість до виховання дітей за умов сім’ї, вміння застосовувати якості вихователя в процесі сімейної життєдіяльності. Педагогічна культура батьків виявляється у розумінні та усвідомленні ними своєї відповідальності за виховання дітей, в оцінюванні їхньої поведін¬ки, у здійсненні продуктивних зв’язків з дошкільним навчальним закла¬дом, який спрямовує їхню виховну діяльність.
Педагогічний такт вихователя - це почуття міри у взаєминах з батьками та вихованцями, уміння знаходити найбільш доцільну, правильну й ефективну лінію поведінки.
Практикум - форма вироблення у батьків педагогічних умінь ви-ховувати дітей.
Респондент - це опитуваний.
Родинне виховання - одна з форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків та інших родичі в. Держава покладає на батьків обов’язок і відповідальність за виховання дітей, за створення в сім’ї умов для всебічного розвитку, формування моральної свідомості моральної поведінки і моральних почуттів.
Розвиток - процес кількісних і якісних змін в організмі під впливом зовнішніх і внутрішніх впливів.
Сім’я - це первинне середовище, в якому дитина опановує з допомогою батьків перші уроки моралі: норми порядності, доброти, працьовитості тощо. Є засобом збереження і передачі культурних та моральних цінностей від покоління до покоління.
Сімейна атмосфера - форма та умови співіснування батьків і дітей, інших членів сім’ї, що дають змогу певною мірою реалізувати функції сім’ї - відтворення та виховання нащадків, ведення господарства, організація дозвілля. Сімейна амосфера визначається ступенем взаємного розуміння, любові, поваги, підтримки, доброзичливості, допомоги, турботи, співпереживання і взаємовпливу, впливає на психічне і фізичне здоров’я членів сім’ї.
Сімейна атмосфера формується під впливом таких факторів: традиції сімейного спілкування, соціально-економічний рівень суспільства і його морально-психологічна атмосфера.
Спілкування - взаємодія людей, за умов якої здійснюється обмін думками, почуттями, переживаннями, способами поведінки, звичками тощо. Спілкування необхідна умова формування й розвитку особистості.
Спостереження - процес, що спрямований на конкретне вивчення оточення дитини, взаємин між батьками і дітьми. Мета - визначити засоби, форми і методи педагогічного впливу на дітей та батьків.
Старший дошкільний вік - період дитинства від від 5 до 7 років.
Стиль педагогічний - характерні риси педагогічної майстерності, які становлять досвід педагогів. Це певна манера педагогічних дій, притаманна кожному вихователю.
Тест - метод діагностики, який використовує певну систему завдань, що пропонується піддослідному. Мета - виявити наявні педагогічні знання, уміння і навички.
Формування особистості - це становлення людини як соціальної істоти внаслідок зовнішнього і внутрішнього впливу наїї розвиток; становлення як члена суспільства, громадянина держави.
Ціннісна орієнтація - вибіркове ставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, що виражається в її поведінці.
Чесність - моральна якість, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Виховання чесності тісно пов’язане з формуванням у дітей вміння говорити правду.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку