ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ з теми
Спочатку опрацюйте матеріали лекції!!!
ЧАСТИНА І. Практична робота
РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Уважно прочитайте історичні джерела та виконайте завдання, використовуючи матеріал лекції та цитати даного джерела.
І раптом на сцену піднялася худорлява людина. Оголосили, що слово надається Івану Дзюбі. Зал помітно хитнувся... Приєднавшись до попередніх виступів щодо оцінки фільму, Дзюба несподівано для присутніх, зокрема для мене, повідомив, що, на жаль, свято від фільму потьмарюється арештами серед української інтелігенції у Львові та інших містах України. Це повідомлення викликало шок. Принишкли актори, заціпенів зал.
Хтось із адміністраторів підбіг до Дзюби, почав забирати мікрофон, підштовхуючи Дзюбу до краю сцени. «Це провокація!» — почулися вигуки, а Дзюба на краю сцени, мало не падаючи з неї в зал, продовжував щось говорити. Зал захвилювався.
І тут залунав новий голос, я глянув разом з усіма праворуч від сцени й побачив Василя Стуса. Це говорив він. Закликав глядачів на знак протесту проти арештів піднятися зі своїх місць. Очі Василя горіли. Під його поглядом люди почали спочатку несміливо, а потім сміливіше вставати, відтак сідати, коли він звертався до інших, і знову вставати...
Промайнула думка, що сеанс зірвано, але в цей час мікрофонний голос попросив почати перегляд фільму. Світло в залі погасло. З темряви востаннє долинуло Василеве «Я вам розповім про Леніна», перекрите голосом гучномовця; сеанс розпочався.
«...Українська група сприяння ставить за мету:
Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини. Домагатися, щоб цей міжнародний правовий документ став основним у відносинах поміж особою і державою. ...ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на терені України Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсінською нарадою. З цією ж метою група сприяння (здійснюватиме такі види діяльності (ред..)): а) приймає письмові скарги про порушення прав людини і робить усе необхідне, щоб ознайомити з ними уряди, які підписали Гельсінські угоди, а також світову громадськість...; ...в) вивчає факти порушення прав людини стосовно українців, котрі живуть в інших республіках, щоб надати тим фактам широкого оприлюднення.»
Документ А. «До 1972 р. Василь Стус хоч і переслідуваний, а був ще на рідній українській землі. Але в січні того року його таки заарештували. Сьомого вересня 1972 р. Стуса, обвинуваченого в “антирадянській агітації й пропаганді”, Київський обласний суд засудив до п’яти років у виправно-трудових колоніях і до трьох років заслання.
Протягом відбування свого покарання він був об’єктом багаторазових жорстоких кар і знущань. В останні місяці В. Стуса, зокрема, жорстоко переслідували. В літі 1976 р. у нього забрали всі його творчі надбання - власні вірші і переклади поезій, написані під час перебування в концтаборі. Його офіційно повідомили (прочитали йому акти) про знищення цих творів (разом не менше як 600 поезій). Строк ув’язнення В. Стуса кінчається на початку 1977 р. Далі, згідно з присудом, йому залишається ще три роки заслання. В. Стус - важко хворий.
Згадує Василь Стус і свій поворот на Україну в серпні 1979 р. після закінчення терміну його заслання. Приїхав до Києва, щоб довідатись про переслідування членів і близьких до Гельсінської групи. На брутальність відповів по-своєму: “Бачачи, що Група фактично лишилася напризволяще... вступив до неї, бо просто не міг інакше...” На думку Василя Стуса, хтось мусив же стати “горлом обурення і протесту” на Великій Україні...
Недовго пробув на так званій волі Василь Стус. Мусив працювати на тяжкій роботі, не за фахом. Писав вірші, дописував до інформаційних бюлетенів Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Аж ось 14 травня 1980 р. Василя Стуса знову заарештував КДБ. А в грудні засудили на десять років табору особливого режиму і п’ять років заслання. Засудили і відвезли до пермського табору 36-1... Адміністрація користувалась правом повного свавілля. Без актів і без повідомлень відбиралось все. В’язні, як ствердив Василь Стус, втратили всяке право належати собі, не кажучи про те, щоб мати свої книги, зошити, записи...» (український радіожурналіст, кореспондент українського відділу «Голосу Америки» у Вашингтоні Микола Француженко).» В.Стус загинув в ув’язненні…
Добумент Б.
Зі спогадів Л. Лук’яненка про становище в'язнів у виправно-трудовій колони суворого режиму для засуджених за «особливо небезпечні державні злочини» в с. Кучино Пермської області (РРФСР):
«- Фашисти-и-и! - обурено кричав Стус, ідучи по коридору від кабінету начальника до камери. - Фашисти-и-и!
- Що сталося, пане Василю? - спитав я пізніше.
- Уже півроку не маю ні від кого листів. Дружина часто пише, а вони не пропускають. І мої листи усі ріжуть. Півроку не можу й слова передати. Конфіскували й червневий. Хотів ударити телеграму до дружини, що писати нічого не дають і заткнули геть чисто рота. Викликав Долматов. Кричить:
- Наклепуєте! Ніхто вам рота не затикає!
- Як не затикає? - питаю. - Ви ж півроку не пропускаєте жодного листа!
- Не пишіть націоналізму і тоді пропускатимемо.
- У чому ж ви бачите націоналізм?
- Ви самі добре знаєте, у чому націоналізм.
- У телеграмах теж націоналізм?
- У телеграмах наклеп на нашу радянську дійсність.
- Але ж правда, що ви півроку не пропускаєте моїх листів до дружини.
- Ні, неправда. Це ви самі не хочете, щоб ваші листи дійшли, й тому так пишете.
- Я не пишу ніякої неправди!
- Ви добре знаєте, що можна писати, а чого не можна.
- Та я вже й так вихолостив листи до повної порожнечі.
- Але й те, що в них залишилося, - націоналізм та наклепи.
- Для вас націоналізм у самій уже українській мові.
- Пишіть по-російському.
- Тоді пропускатимете?
- Тоді пропускатимемо.
- А з наклепами?
- Тоді їх меншатиме.
- То ви хочете, щоб я перестав бути собою?
- Я хочу, щоб ви стали радянською людиною...»
!!! Завдання до обох документів - А і Б
ЧАСТИНА ІІ. Комплексні завдання
Перед виконанням пригадайте матеріал відповідної лекції!!!
Заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод
Вихід у самвидаві праці І. Дзюби
Інтернаціоналізм чи русифікація?
Друга хвиля арештів українських дисидентів
Вихід першого номера часопису «Український вісник».
А. Б.
В.
Г.
Д.
Ліни Костенко
В. Симоненко
М. Руденко
М. Стельмах
Г. Тютюнник
О. Гончар
«Край неба»
«Лебеді материнства».
«Правда і кривда»
поема «Хрест»
«Тронка»
«Нескореність»
12. Хто є автором твору мистецтва нижче, назва і дата створення?
А. Б.