Робота з обдарованими учнями

Про матеріал

Підручник для роботи з обдарованими дітьми, різноманітні анкети і тести. В сучасний період становлення нових суспільних відносин в Україні зростає попит на обдаровану особистість, яка нестандартно мислить, наділену працездатністю, на нового типу інтелігенцію, здібну не тільки відродити національні традиції, але й вивести нашу освіту й культуру із кризового стану, привести їх у відповідність до сучасності.

Перегляд файлу

Костянецький навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітній заклад І ступеня – дошкільний навчальний заклад»

Дубенського райому Рівненської області

Репіцька Іванна Володимирівна

Робота з обдарованими учнями

українська мова 3 клас

$F:\unnamed (1).jpg$

2020 р.

ВСТУП

В сучасний період становлення нових суспільних відносин в Україні зростає попит на обдаровану особистість, яка нестандартно мислить, наділену працездатністю, на нового типу інтелігенцію, здібну не тільки відродити національні традиції, але й вивести нашу освіту й культуру із кризового стану, привести їх у відповідність до сучасності.

Нині стає життєвою необхідністю організація роботи з обдарованими дітьми, необхідність відбору найздібніших для сприйняття й переробки інформації дітей.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті з цього приводу зазначає, що система освіти має забезпечувати «розвиток у дітей і молоді творчих здібностей, підтримку обдарованих дітей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості».

Вчителі початкової ланки якраз і покликані розв'язувати проблему підготовки якісного рівня випускника навчального закладу І ступеня, а також виховувати громадянина - людину з усвідомленням своїх прав і обов'язків, яка дотримується норм і правил. В умовах впровадження особистісно орієнтованої педагогіки в навчально-виховний процес останнє завдання стає найважливішим.

Для розвитку обдарованості вчителі початкових класів повинні застосовувати інноваційні технології, оригінальні виховні ідеї, форми й методи позаурочної роботи, нестандартні підходи в управлінні навчально-виховним процесом. Зважаючи нате, що навчально-виховний процес орієнтований на розвиток обдарованості, здібностей учнів, подолання відчуження між вихователями і вихованцями, використання інноваційних технологій доцільне насамперед в процесі виховання учнів.

Адже, як зазначала видатний педагог Софія Русова, «учитель, який передає дитині лише знання, - це ремісник, той, хто виховує характер, - справжній митець своєї справи».

Вивчення творчих здібностей дитини — важлива проблема сучасної педагогічної науки. «Здатність до творчості, — відзначав академік В.О. Енгельгард, — це найвищий дар, яким нагородила природа людину на нескінченно тривалому шляху її еволюційного розвитку». Як не дивно, але цей найвищий дар довгий час ігнорувався нашою системою освіти: всі школярі вивчали одні й ті самі предмети за однаковими програмами, підручниками, була відсутня диференціація навчання залежно від нахилів та здібностей дитини. Не зверталась увага на виток творчого потенціалу школярів: уроки, як правило, присвячувались засвоєнню готових знань та вмінь, а ось як застосувати їх у нестандартних ситуаціях, відкривати щось нове — цьому не вчили.

Вчитель початкових класів не просто навчає, він формує світосприйняття й світорозуміння, світогляд і волю, поняття моральності і краси; формує духовно-інтелектуальну творчу особистість адаптовану до нових умов, всебічно розвинену, соціально зрілу. Тому використання інновацій в навчально-виховному процесі - проблема важлива, а водночас і складна. На думку В.О.Сухомлинського «справжньої людини не можна виховати, стелячи перед нею гладеньку, рівну доріжку». Тому одним із завдань педагогів на сучасному етапі у процесі виховання, є: так організувати виховну роботу, щоб вихованець досягнув бажаного виховного результату, подолавши ряд труднощів.

Дітей з високим творчим потенціалом необхідно вчасно виявити й, не обминувши сензитивного періоду розвитку, забезпечити належні умови для розвитку кожної особистості з урахуванням її здібностей та інтересів.

Учителі, не підготовлені до роботи з обдарованими дітьми, як правило байдужі до їхніх проблем, бо не можуть їх зрозуміти. Часом вороже ставлення непідготовлених вчителів до обдарованих дітей зумовлюється тим, що вони створюють певну загрозу вчительському авторитету. Починає виправдовуватися твердження: «Дорослі — інквізитори дитячої обдарованості».

Тому розв'язання складної проблеми роботи з обдарованими дітьми слід починати з підготовки педагогічних кадрів, розробки адаптованих до умов України програм виявлення та розвитку обдарованих дітей. Це комплексні програми пошуку, відбору, підтримки та розвитку обдарованих дітей, матеріали з досвіду роботи вчителів, індивідуальні плани для обдарованих учнів тощо.

Стратегії успішної роботи з обдарованими дітьм

У Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» серед пріоритетних напрямів реформування шкільної освіти визначено: «...своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей», а також «...удосконалення навчально-виховного процесу в шкільних закладах з урахуванням особистих якостей, стану здоров'я, природних за-

датків дитини».

У «Концепції виховання творчої особистості» визначено необхідність узгодження творчої діяльності з віком дитини, що сприяє розвитку інтелектуальних здібностей та максимальному розвитку критичності та культури мислення молодого покоління. Одним із основних завдань загальної середньої освіти є реалізація цільової Програми педагогічної підтримки творчо обдаро-ваної молоді, що надає можливість створити загальнонаціональну систему виявлення, відбору та педагогічної підтримки обдарованої молоді.

На необхідності виявлення і розвитку творчих здібностей молодшого школяра наголошено в Типових навчальних планах початкової школи, Державному стандарті початкової загальної освіти, програмах для середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи).

Творча діяльність дозволяє повною мірою розкрити природні здібності, знайти своє місце в житті, ставити значущу мету і досягати її. Ранній початок занять із розвитку творчих здібностей робить все подальше навчання в школі та вищому навчальному закладі усвідомленим, вибір фахового шляху — невипадковим, виявляє потребу в творчій і дослідницький роботі.

2. Сутність паняття «Обдарованість дитини»

Не робіть висновок про здібності за легкістю засвоєння.

Успішніше і далі йде той, хто в муках перемагає себе і труднощі.

Любов до пізнання — ось головне мірило.

Антуан де Сент-Екзюпері

У тлумачних словниках поняття: «здібний», «обдарований», «талановитий» уживаються як синоніми, що відображують рівень прояву здібностей. Отже, установлюючи складові обдарованості, необхідно основним уважати поняття здібність. М. Б. Ten лов визначає три ознаки цього поняття.

По-перше, здібності — це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої...

По-друге, здібності — це не будь-які індивідуальні особливості взагалі, а такі, що стосуються успішного виконання якої-небудь діяльності або багатьох діяльностей...

По-третє, поняття здібність не визначає ті знання, навички або вміння, що вже вироблені в конкретної людини.

На думку О. Я. Савченко, обдарованість — це сукупність задатків особистості як передумова розвитку її здібностей до певних видів діяльності.

Талант — це певна природна якість, що демонструє особливі здібності. Обдарованість — це стан таланту, ступінь прояву таланту. У психологічному словнику М. 3. Д'яченка, JI. О. Кандиновича талант трактується як природна обдарованість і видатні здібності до якої-небудь діяльності.

Якими чинниками визначається талановитість, обдарованість дитини?

Відповідно до теорії психологічної науки, чинниками, за якими здійснюється психічний розвиток дитини, є:

• природні передумови;

• соціальні умови життя;

• система саморозвитку.

Дослідження свідчать, що генетично обумовлений компонент (дар) значною мірою визначає як кінцевий результат, так і темп розвитку. З моменту народження цей генетичний дар під впливом середовища перетворюється на єдину лінію розвитку. Реальна обдарованість залежить не тільки від задатків, але й від того, у якому середовищі зростала дитина, який отримала розвиток, як сама піклувалась про розвиток свого потенціалу.

Реальна обдарованість — не просто статичний божий чи генетичний дар. Обдарованість існує лише в динаміці, у розвитку, а тому постійно змінюється. Отже, необхідно зауважити, що обдарованість — лише потенціал, який може сприяти успіху, а може й не реалізуватись.

На сьогодні досить актуальним є поняття «творча особистість». Більшість авторів відзначають, що творчо обдарована особистість — це людина, якій притаманні певні якості, здібності, особливості психічних процесів, завдяки яким її діяльність відзначається новизною, неповторністю, для якої потреба в творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності — характернішим. Творча особистість — це творчо активна особистість, яка справ-ді не боїться конфліктів із собою та навколишньою дійсністю. Характерними рисами творчої особистості є сміливість у розв'язанні проблеми, багата уява, без якої неможливе генерування оригінальної ідеї, завзяття в довершенні наміченого, незважаючи на можливі конфлікти з колегами і навіть із суспільною думкою.

Риси творчої особистості:

• готовність до ризику;

• імпульсивність, оригінальність та незалежність суджень;

• нерівномірність успіхів у навчальних предметах;

• почуття гумору та схильність до жарту;

• небажання сприймати щось на віру, критичний погляд на такі

речі, що немовби повинні стати «священними»;

• сміливість уяви та думки.

Обдаровані люди характеризується наполегливістю, надзвичайно розвиненою працьовитістю, глибоким і стійким інтересом до певної діяльності.

До найпопулярніших моделей обдарованості належить концепція, розроблена американським ученим Джозефом Рензулі. Згідно з цією концепцією, обдарованість — це не просто високий коефіцієнт інтелекту чи висока креативність, це поєднання трьох основних характеристик: інтелектуальних здібностей, креативності та наполегливості.

Джозеф Рензулі пропонує вважати обдарованими не тільки тих, хто за всіма трьома параметрами перевищує ровесників, а навіть тих, хто демонструє високий рівень хоча б за одним із них. Таким чином, контингент обдарованих значно розширюється.

Визначають два основні типи обдарованості:

• загальна (розумова);

• спеціальна (соціальна, моторна, практична, художня).

3. Виявлення обдарованих учнів та організація роботи з ними

Питання виявлення і розвитку обдарованості завжди було в центрі уваги педагогічної теорії і практики, але сьогодні проблема обдарованості перейшла на якісно новий рівень, бо тепер її спільно розробляють і представники науки і педагоги-практики.

Незважаючи на численний перелік наукових праць із цієї проблеми, на сучасному етапі не існує досконалих методів виявлення тієї чи іншої обдарованості учня, бо дуже складно ідентифікувати унікальні особливості кожної дитини. Тому загальноосвітні навчальні заклади на основі досягнень психолого-педагогічної науки та педагогічного досвіду розробляють власні технології роботи з обдарованими дітьми, успішно реалізовуючи при цьому програму роботи з обдарованими дітьми, головною метою якої є відпрацювання, упровадження ефективних методичних засобів і технологій пошуку, навчання, виховання, самовдосконалення здібних і обдарованих дітей, створення умов для гармонійного розвитку особистості.

Комплексні програми (обласна, регіональні, навчальних закладів) «Обдаровані діти» реалізуються і в Рівненській області, основними напрямками якої є:

• удосконалення навчальних планів, програм, іншої науково-методичної продукції, що розроблені на автодидактичних засадах і забезпечують розквіт творчої особистості;

• розробка широкої мережі психолого-педагогічних семінарів, тренінгів для вчителів, учнів та їх батьків;

• проведення досліджень з проблем обдарованості, що забезпечують
підготовку відповідних психолого-педагогічних рекомендацій та ін.

Тобто, виявлення, навчання та виховання обдарованих дітей розглядається педагогічними колективами як діяльна, довготривала програма з урахуванням досвіду різноманітних методів і форм роботи (олімпіади, конкурси, видавнича діяльність). Повага до обдарованої особистості та сприяння її розвитку є головним імпульсом діяльності як загальноосвітніх шкіл, так і гімназій, ліцеїв, колегіумів.

Основним підходом у пошуку юних обдаровань варто визнати комплекс
заходів медичних, фізіологічних, психологічних, педагогічних, спрямованих на
вирішення цих завдань сім'єю і школою. Важливо використовувати різноманітні
методики виявлення інтересів і здібностей дітей та спостереження за їхніми
успіхами. Вивчення проблеми обдарованості показало, що більшість попередніх
досліджень були зосереджені на концепції інтелекту у визначенні
обдарованості. Проте, аналіз останніх досліджень засвідчив, що обдарована
поведінка може бути розвинена у тих, хто не обов'язково має високі показники у
стандартних тестах. . '

Виявлення обдарованості залежить від багатьох факторів, тому необхідно використовувати усі можливості джерела інформації про дитину. Тільки після їх співставлення можна робити якісь висновки. В стандартних життєвих ситуаціях в якості джерел можна використовувати розповіді, зауваження, судження вчителів, батьків, однолітків та друзів, а також результати різноманітних тестів. ,

Пошук та розвиток обдарованості потрібно починати якомога раніше. Дослідження, які проводив Б.Нікітін з 1400 дітьми віком від 3,5 до 17 років показало: чим раніше пробуджуються творчі здібності, тим вищого рівня розвитку вони досягають; чим пізніше - тим важче їх розвивати.

Сучасна наука твердить, що виявити обдарованість можна завдяки застосуванню взаємодоповнювальних способів. Розглянемо деякі з них.

По-перше, це метод спостереження як спосіб виявлення обдарованих
дітей. При цьому методі систематично і цілеспрямовано сприймаються
різноманітні вияви психологічних особливостей обдарованості. Він найбільш
застосовується на уроках із різних предметів, і його якісні результати можуть
бути достатньо обгрунтованими лише за умови регулярності, довготривалості та
багаторазовості відповідних спостережень.

По-друге, це констатація певного рівня досягнутих дитиною успіхів щодо тієї чи іншої сфери діяльності. Констатація конкретних успіхів та способів їх досягнення дає змогу встановити, до якого саме типу обдарованості належить конкретна дитина.

Третій спосіб - виявлення обдарованих дітей за участю експертів, тобто людей, які добре знають досліджувану дитину, мають можливість взаємодіяти з нею в найрізноманітніших ситуаціях. Це застосування методу експертних оцінок. Так, за описовими характеристиками обдарованості М.Б.Карне учнів оцінюють: сам учень, батьки, педагог-куратор, а психолог порівнює ці дані з результатами проведених відповідних психодіагностичних методик.

Четвертий спосіб - проведення відповідних тестових діагностувань, які мають стандартизований характер і забезпечують отримання результатів на основі єдиних критеріїв і норм. Використовуючи єдині спеціалізовані тести креативності, тести інтелекту та тести мотивації, є можливість досліджувати обдарованість дітей. Практичному психологу пропонується зараз великий вибір психологічного інструментарію, за допомогою якого визначаються особливості здібностей конкретної дитини. Оптимальними апробованими методиками, які виправдовують себе у шкільній практиці є: методи тестових досліджень інтелекту Фурмана, ШТРР, тест структури інтелекту Амтхауера, тест прогресивних матриць Равена, тест творчого мислення Торренса, тест Гільфорда та низка інших.

Утім, часто показники тестів на вивчення інтелекту не можуть виявити обдарованість дитини, особливо коли мова іде за творчу обдарованість. Ці тести потрібно доповнювати комплексом спостережень, аналізів, анкетувань тощо. На думку Д. Рензуллі, тести працюють для деяких людей на протязі певного часу і висновки правдиві тільки для частини перевіреного колективу, а у гіршому випадку, не вірні ні для кого. Як результат - немає змоги визначити багато обдарованих особистостей.

Цікавими є дослідження дитячого мислення швейцарським психологом
Жаном Піаже. З допомогою колективних анкет-незакінчених фраз вчений
виявляє схильність дітей до логічного мислення, завдяки чому визначає рівень
обдарованості дитини. ,

Виявлення обдарованих дітей повинне носити системний характер.

Найбільш об'єктивним видом пошуку і виявлення обдарованості є оптимальне поєднання єдиної та комплексної системи оцінювання обдарованості. Під системою єдиної оцінки розуміють традиційну систему за якою дитина повинна набрати певну кількість балів.

Комплексна система - це методики багатомірної оцінки для визначення широкого спектру обдарувань дитини.

В основу об'єктивної оцінки обдарованості обов'язково треба покласти,
дані, отримані за допомогою двох різновидів її вивчення - дискретного та
неперервного. Дискретне вивчення здійснюється на початку навчання в школі,
після закінчення (4^го, 9^го, 11^го) класів, а також у критичні вікові періоди.
Неперервне передбачає постійне одержання відомостей про обдарованість
дитини, із власних спостережень та від батьків, педагогів, працівників
позашкільних закладів.

Відповідно до концептуальної моделі виявлення обдарованих дітей у загальноосвітній школі І ступеня за основу береться тільки комплексна оцінка. При цьому стандартизовані методи та критеріально-орієнтовані тести використовуються як дискретний тип вивчення, а у неперервному типі - шкала оцінок та контрольні записи спостережень. У першу чергу увага приділяється виявленню загальної обдарованості, оскільки саме вона с пріоритетною у дітей цього вікового періоду.

Досить оригінально на фоні цієї проблеми є Еріксонівська теорія
психосоціологічного розвитку, за якої її автор визначив вісім стадій
пов'язаних з розвитком особи і переживанням відповідно стадіям криз.
Успішне подолання криз з допомогою батьків, педагогів повинно
завершитись проявом обдарованості.

Якщо Еріксон був правий, що успішне вирішення психосоціологічних криз, які він виділив, завершиться обдарованими дітьми, які живуть з почуттям надії, майбутнього, мети, компетентністю, відданістю, любов'ю, піклуванням, мудрістю і уявою, то з добре доглянутих зерен ми отримаємо справді обдаровані сходи.

Надзвичайно актуальною проблемою у визначенні обдарованості дитини є роль і об'єктивність педагога.

             Проведені дослідження свідчать, що педагоги першочергову увагу
надають продуктивності мислення дитини, яка напряму не пов'язана з
творчим мисленням.   Що стосується основних характеристик креативності
(гнучкість, оригінальність), то рівень їх розвитку     педагоги як правило оцінюють не адекватно. Більш адекватно оцінюють педагоги увагу і пам'ять,
які є допоміжними для аналітико-синтетичного мислення.

Це пояснюється, як певною непідготовленістю педагогів до .виявленій дитячої обдарованості, так і прорахунками навчально-виховного процесу в цілому.

Виникає запитання - Чому важливо знати чи обдарована ваша дитина? А тому, що усі діти заслуговують, щоб прожити щасливо. Обдаровані мають
спрагу знань і справедливо, щоб ця потреба була визнана якомога раніше, Щоб
батьки і викладачі могли дати їм можливості розвинути свої таланти.

Дуже легко знищити впевненість у собі кожної дитини, коли вона здібна і талановита. Дуже важливо шукати показники, які б вказали, що складна, нещасна або пригнічена дитина приховала талант, В.М.Онацький виділяє три етапи роботи із обдарованими дітьми.

На першому етапі виявлення обдарованих дітей враховуються відомості від батьків і педагогів про високі успіхи у будь-якій діяльності дитини. Можуть бути використані також результати групових тестувань, соціологічних опитувань, що дозволять окреслити коло дітей для більш поглиблених індивідуальних досліджень.

На другому (діагностичному) етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу й особливостей нервово-психічного статусу дитини психологом, і вчителем. З огляду на результати першого етапу можливе обстеження дітей за допомогою набору психологічних тестів залежно від переваги того чи іншого варіанту потенційних можливостей. Якщо переважає інтелектуальна сфера, то дитина відрізняється гостротою мислення, кмітливістю.. У цих випадках використовується методика Амтхауера – «Тест структури інтелекту», що дає змогу визначити базові когнітивні і мовні параметри у обдарованих дітей.

У дітей, обдарованих у сфері академічних досягнень, найбільш розвинутими можуть бути окремі здібності: мова і література, математика або природознавство. Тому завдання психолога - не тільки визначити рівень загального інтелектуального розвитку дитини, а й оцінити тип "мислення, для чого може бути використаний Стенфордський тест досягнень.

Для визначення творчих здібностей дітей із творчим і продуктивним
мисленням, які відрізняються незалежністю, розкутістю поведінки, здатністю
продукувати оригінальні ідеї, знаходити нестандартне рішення, винахідливістю,
використовується «фігурна форма тесту творчого мислення Торренса», «Тести
віддалених асоціацій» Медника, вербальний тест творчого мислення "Незвичне
використовування" І. Каверіної та ін.

Якщо ж у дитини переважають художні здібності й вона з раннього віку виявляє схильність до малювання або музики, психологічне тестування тут повинне бути спрямоване на оцінку ступеня емоційної стійкості, оскільки ці діти часто відрізняються від інших високою вразливістю і вимагають
індивідуального психологічного підходу з боку педагогів. Обдарованість у руховій сфері виявляються у високому ступені психомоторних реакцій, спритності, значній фізичній силі розвиткові рухових навичок (біг, стрибки). Діагностика обдарованості в цій сфері проводиться методикою визначення зорово-моторної координації — «Тест творчих здібностей у дії та русі» Торренса.

Чимало дітей виявляють високий ступінь обдарованості не в одній сфері, а в декількох. Завдання педагогів і психологів - не тільки виявити таку поліобдарованість, а й удосконалювати, розвивати її.

На третьому етапі роботи з обдарованими дітьми основну роль мають
виконувати педагоги, завдання яких - формування і поглиблення дитячих
здібностей.

Реалізується ця вимога за допомогою широкого спектра педагогічних прийомів - авторські програми, індивідуальні заняття, консультації, спецкурси. Слід пам'ятати, що обдаровані діти набагато швидше своїх однолітків проходять початкові рівні соціальної адаптації, їм властиві слухняність і зразкова поведінка, орієнтована на одержання позитивної оцінки дорослих.

Здавалося б, обдарованим дітям буде легше вчитися ї адаптуватися в шкільному середовищі. Однак у школі та в сім'ї у обдарованих дітей виникає чимало ускладнень і проблем, які повинні знати педагоги-вихователі.

Дослідник Л.Холлінгоурт виділяє такі проблеми обдарованих дітей:

Ворожість до школи. Таке ставлення часто має місце через те, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованих дітей. Порушення в поведінці можуть бути тому, що навчальний план не відповідає їхнім здібностям, адже він може бути заниженим.

Ігрові інтереси. Обдарованим дітям подобаються складні ігри і не цікаві ті, якими захоплюються їхні однолітки. Внаслідок цього обдарована дитина може опинитися в ізоляції.

Конформність. Відкидаючи стандартні вимоги, обдаровані діти не схильні до конформізму, особливо, якщо ці стандарти не збігаються з їхніми інтересами.

Заглиблення у філософські проблеми. Для, обдарованих дітей характерним є замислення над такими явищами як космос, смерть, природа, життя людей, релігійні вірування і філософські проблеми.

Невідповідність між фізичним, інтелектуальним, і соціальним розвитком. Обдаровані діти часто прагнуть спілкуватись з дітьми старшого віку. Через це їм часом важко ставати лідерами.

Прагнення до досконалості. Для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості. Звідси - відчуття незадоволеності, власної неадекватності і занижена самооцінка як результат прагнення до вищого.

4. Поради педагогічному працівникові

Учителеві для роботи з обдарованими дітьми необхідно мати певні якості:

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від решти дітей ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості спричиняє роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність — зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей — звісно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що здебільшого обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

5. Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе, як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

1. Етапи та форми роботи з обдарованими учнями

ЕТАПИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

ПІДГОТОВЧИЙ

Виявлення обдарованих учнів
Складання діагностичних карт
Розроблення нормативних документів, навчальних програм роботи з обдарованими учнями.

ОСНОВНИЙ (ПРАКТИЧНИЙ).

Упровадження інтерактивних методів навчання( проблемно – дослідницьких, проектних, модульних),що розвивають у учнів творче й дослідницьке мислення).
Активна участь у інтелектуальних і творчих конкурсах.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Аналіз досягнутих результатів
Співвідношення результатів реалізації програми з поставленою метою й завданнями.
Визначення перспектив і шляхів подальшої роботи з обдарованими учнями.

ФОРМИ РОБОТИ УЧИТЕЛЯ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

Розв’язання нестандартних завдань на уроках та у позаурочний час.
Індивідуальна і диференційована робота.
Ділові ігри, інтерактивні методи навчання.
Участь у конкурсах різних рівнів.
Участь у предметних олімпіадах.
Участь у захисті науково – дослідних робіт МАН.

2. Тест визначення ступеня сформованості творчих здібностей

Для визначення рівня сформованості творчих здібностей потрібно уважно прочитати наведені нижче пункти і проти кожного з них поставити слово "так", якщо твердження збігається з думкою про себе, або "ні", якщо не збігається. (Додаток 1)

Інструкція з обробки даних анкетування: номери запитань анкети записуються у вигляді двох стовпчиків

У першому стовпчику за кожну відповідь "так" ставиться два бали, у другому 2 бали ставляться за відповідь "ні". Результати додаються. Ступінь сформованості творчих здібностей визначається так:

3 1 11 12

$F:\risunok29.jpg$ 5 2 13 14

8 4 15 17

9 6 16 18

10 7 19 20

Якщо набрано від

40 до 32 балів, то цей рівень дуже високий,

32-26 - високий,

26-12 - середній,

2-6 - низький,

6-0 - дуже низький.

3. Анкета щодо визначення здібностей учнів

(за методикою американських вчених Хаана та Кафа)

Мета: виявлення спеціальних здібностей.

Вік: діти різного віку

Анкета призначена для вчителя. Вона складається з VIII блоків кожен з яких визначає певні здібності:

І. Інтелектуальні здібності.

ІІ. Художні здібності.

ІІІ. Музичний талант.

IV. Здібності до занять науковою працею.

V. Літературна обдарованість.

VI. Артистичний талант.

VII. Технічні здібності.

VIII. Здібності до спорту.

Нижче перелічені вісім галузей, в яких людина може проявити свої таланти, і наведені їх характеристики. Дайте оцінку в балах (за п'ятибальною системою) кожній із зазначених характеристик. Якщо якась характеристика притаманна вашій дитині в найвищому ступені, ставте 5 балів, якщо вона вища за середню - 4 і так далі. Оцінка 2 бали – найнижча (додато 2).

Складіть бали за всіма характеристиками усередині кожної з восьми «галузей» таланта. Загальну кількість набраних балів усередині однієї галузі (наприклад, «інтелектуальна здібність») поділіть на кількість питань (в цій галузі їх 12) і отримане число запишіть у зошит.

Середні результати за всіма галузями порівняйте поміж собою. Виділіть три-чотири найвищі показники. І, орієнтуючись на них, намагайтеся створювати умови для розвитку помічених здібностей дитини.

І. Інтелектуальні здібності

1. Ваша дитина набуває нових знань дуже швидко і все легко схоплює.

2. Має почуття «здорового глузду» і використовує знання в практичних, повсякденних ситуаціях.

3. Вміє розмірковувати, ясно мислить, не плутається в думках. Добре встановлює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком, розуміє недоказане, здогадується про те, що часто не висловлюється дорослими, але мається на увазі. Схоплює причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки.

4. Швидко, без спеціального заучування, запам'ятовує прочитане або прослухане, не витрачає багато часу на повторення того, що треба запам'ятати.

5. Багато знає про такі події і проблеми, про які її однолітки не знають і не здогадуються.

6. Багатий словниковий запас, використовує нові слова, легко виражає свою думку.

7. Любить читати книги, які звичайно читають діти, старші від неї на рік-два.

8. Розв'язує складні задачі, що потребують розумового зусилля.

9. Задає дорослим дуже багато питань. Має різнобічні інтереси.

10. Випереджає своїх однолітків у навчанні на рік-два. Часто сумує на уроках, тому що навчальний матеріал вже добре відомий з книг, журналів, розповідей дорослих.

11. Оригінальне мислить і пропонує несподівані відповіді, рішення.

12. Ваша дитина спостережлива, сприйнятлива, швидко реагує на все нове й несподіване.

II. Художні здібності

1. Малюнки і картини відрізняються різноманітністю сюжетів.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва. Стає вдумливою і дуже серйозною, коли бачить гарну картину, незвичну скульптуру, красиво і художньо виконану річ, слухає музику.

3. Оригінальна у виборі сюжету (в малюнку, творі, опису якоїсь події), створює оригінальні композиції (з квітів, малюнків, каміння, марок, листівок і т.ін.).

4. Завжди готова використати якийсь новий матеріал для виготовлення іграшки, картини, малюнка, композиції, у створенні дитячих будиночків на ігровій площадці, в роботі ножицями, клеєм.

5. Коли має вільний час, із задоволенням малює, ліпить, створює композиції, які мають художнє призначення (прикраси для дому, одягу і т. ін.).

6. Використовує малюнок або ліплення для того, щоб виразити свої почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Може дати свою власну оцінку і намагається відтворити те, що їй сподобалось в своєму власному малюнку або створеній іграшці, скульптурі.

8. Любить працювати з клеєм, пластиліном, глиною для того, щоб зображувати події або речі в трьох вимірах і в просторі.

ІІІ. Музичний талант

1. Відгукується дуже швидко й легко на ритм і мелодії.

2. Гарно співає.

3. У гру на інструменті, в пісню або танець вкладає багато енергії та почуттів.

4. Любить музичні записи. Прагне піти на концерт чи туди, де можна слухати музику.

5. Любить співати разом з іншими так, щоб виходило злагоджено і гарно.

6. У співі або музиці виражає свої почуття, стан.

7. Створює оригінальні, свої власні мелодії.

8. Добре грає на якомусь інструменті.

IV. Здібності до занять науковою працею

1. Висловлює думку ясно і точно (усно чи письмово).

2. Читає книжки, статті, науково-популярні видання з випередженням своїх однолітків на рік-два.

3. Має вищу за середню здібність у розумінні абстрактних понять, у встановленні узагальнень.

4. Гарна «моторна» координація, особливо між зоровим сприйняттям і рукою (добре фіксує те, що бачить, і чітко записує те, що чує).

5. Після уроків любить читати науково-популярну літературу. Це їй завдає більше задоволення, ніж читання художньої літератури.

6. Не засмучується, якщо її проект чи задум не підтриманий вчителем або батьками або якщо її «експеримент» не вдався.

7. Намагається з'ясувати причини і сенс подій.

8. Приділяє багато часу створенню власних «проектів» (конструюванню радіоприймача, побудові телескопа, летального апарата, збиранню колекції і т.ін.).

9. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто замислюється над цим.

V. Літературне обдарування

1. Може легко «побудувати» оповідання, починаючи від зав'язки сюжету і закінчуючи розв'язанням якогось конфлікту,

2. Вигадує щось нове і незвичайне, коли розповідає про вже знайоме і відоме всім.

3. Дотримується тільки необхідних деталей в оповіданнях про події, відкидає все несуттєве, залишає головне, найбільш характерне.

4. Вміє дотримуватися вибраного сюжету, не втрачає головну думку, коли про щось розповідає.

5. Добирає в своїх оповіданнях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їх переживання і почуття.

6. Вміє ввести в оповідання важливі для розуміння подій деталі, про які йде мова (що зазвичай не вміють робити її однолітки), і в той же час не пропускає основної сюжетної лінії.

7. Залюбки пише оповідання або вірші.

8. Зображує в оповіданнях своїх героїв яскраво, передає їх почуття і настрої, характер.

VI. Артистичний талант

1. Легко входить в роль іншого персонажу, людини тощо.

2. Цікавиться акторською грою.

3. Змінює тональність і передачу голосу, коли удає іншу . людину.

4. Розуміє і зображує конфліктну ситуацію, коли має •* можливість розіграти якусь драматичну сценку.

5. Передає почуття за допомогою міміки, жестів, рухів.

6. Намагається викликати емоційні реакції в інших людях, коли про щось із захопленням розповідає.

7.З неймовірною легкістю драматизує, передає почуття й емоційні переживання.

8. Пластична і відкрита до всього нового, «не зациклюється» на старому. Не любить вже випробувані варіанти, завжди перевіряє ідею, що виникла, і тільки після «експериментальної» перевірки може від неї відмовитися.

VII. Технічні здібності

1. Добре виконує усякі завдання з ручної праці.

2. Цікавиться механізмами і машинами.

3. У світ її захоплень входить конструювання машин, приладів, моделей потягів, радіоприймачів.

4. Може легко відремонтувати зіпсовані прилади, використати старі деталі для створення нових поробок, іграшок.

5. Розуміє причини «примх» механізмів, любить загадкові поломки.

6. Любить малювати кріплення механізмів.

7. Читає журнали і статті про створення нових приладів і машин.

VIII Спортивні здібності

1. Енергійна. Складає враження дитини, яка потребує більшого об'єму фізичних рухів, щоб відчувати себе щасливою.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно виграє в якій-небудь спортивній грі.

4. Бігає швидше за всіх у класі.

5. Рухається легко і граціозно, краще за інших, координована в рухах.

6. Любить ходити в походи, грати на відкритих спортивних майданчиках.

4. Розвиток обдарованої дитини в початковій школі

Вступ до школи є критичним періодом для шестирічної дити-

ни, адже для успішного розв'язання проблеми необхідна психолого-

педагогічна підтримка дітей.

Мета: забезпечити психолого-педагогічну підготовку вчителів

початкової школи до навчальної та виховної роботи з обдаровани-

ми дітьми.

Реалізація:

• протягом першого року навчання виявити рівень творчих мож-

ливостей, особистісні властивості, спеціальні інтереси та нахи-

ли дитини;

• розробити спеціальні навчальні матеріали для розвитку обдаро-

ваної дитини в початковій школі, що забезпечують закріплення

й розвиток творчої обдарованості та спеціальних здібностей;

• визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самови-

раження обдарованої дитини;

• сприяти прояву і реалізації широкого спектру захоплень ди-

тини;

• спільно з батьками підтримувати обдаровану дитину в реаліза-

ції інтересів у школі та сім'ї;

• проводити різноманітні заняття для розвитку творчої обдарова-

ності дитини.

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1. І етап Міжнардного конкурсу з української мови ім. П.Яцика.

1. Написати новорічне вітання своїй вчительці.(5б.)

2. Поділи слова для переносу(5б.)

Гайок, від’їжджає, гудзик, сойка.

3. До поданих слів дібрати слова, близькі за значенням (5б.)

ввічливий -_________________________________

копиця -_________________________________

жара -_________________________________

хуртовина -_________________________________

4. Записати якомога більше слів ознак до поданих слів, скласти і записати одне речення, використавши одне із них:

зима –_______________________________________

риби –______________________________________ (5б.)

5. З поданих слів склади речення, підкресли головні члени. В іменниках познач закінчення.

Іній, дерева, вранці, сріблястий, на, з’явитися. (5б.)

6. Перевір текст, виправ помилки і запиши його правильно. Добери заголовок.(5б.)

Пришла зема. Випав сніх. Зимля вкрилася білим покревалом. Дирева і кущі одяглися в лехкі снігові шуби. Багато птахів жеве взимовому лісі.

2. Готуємось до олімпіади з української мови

З клас

1. Визнач кількість звуків і літер у словах:

а) їжак;

б) ящірка.

(а) їжак — 5 зв., 4 л.; б) ящірка — 8 зв., 6 л.)

2. Переклади українською мовою.

Жизнь —

Кустарник —

Дубрава —

Уголь —

Опушка —

(,Жизнь — життя, кустарник — чагарник, дубрава — діброва, уголь — вугілля, опушка — узлісся)

3. Із поданих слів склади прислів'я і запиши його. Не, того, роби, нікому, що, не, тобі, мило. (Не роби нікому того, що тобі не мило.)

4. Склади із окремих слів речення таким чином, щоб підмет стояв на початку речення. Підкресли підмет і присудок.

На, звила, кущі, пташка, гніздо.

В, дзюрчить, канавках, вода.

(Пташка звила гніздо на кущі. Вода дзюрчить в канавках.)

5. Визнач кількість звуків і літер у словах:

а) заєць;

б) мільярд.

(а) заєць — 5 зв., 5 л.; б) мільярд — 7 зв., 7 л.)

7. Продовж прислів'я.

З добрим здружись,... (З добрим здружись, а лихих стережись.)

Пташка красна пір'ям,... (Пташка красна пір'ям, а людина — знанням.)

8. Склади текст. Добери заголовок.

Як тільки спаде надвечір'я, солов'ї тут змагаються співочим хистом.

Зійди у травні на Тарасову гору.

І слухають цю солов'їну хвалу Кобзареві Дніпро, українське широке поле і вся Україна. І тебе зачарують співом солов'ї. З кожного гаю лине своя полум'яна пісня.

Особливості роботи з обдарованими дітьми 67

(Варіанти заголовків: «Солов'ї», «Тарасові солов'ї», «Навесні».

СОЛОВ'Ї

Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують співом солов'ї. Як тільки спаде надвечір'я, солов'ї тут змагаються співочим хистом. З кожного гаю лине своя полум'яна пісня. І слухають цю солов'їну хвалу Кобзареві Дніпро, українське широке поле і вся Україна.)

9. До слів — назв предметів добери слова — назви ознак.

Осінь —

Слово —

(Осінь — золота, тепла, щедра. Слово — влучне, приємне,

дужнє.)

10. Відгадай слово.

Перший звук у цьому слові — приголосний, моя пара [з].

Другий звук — у вимові наближається до [е].

Наступний звук — приголосний, він є у слові пісня.

Голосний вказує на попередній м'який приголосний, він є у слові біль.

Приголосний, що завжди м'який.

(Синій)

11. Запиши слова у два стовпчики: споріднені слова і слова у різних граматичних формах.

Білий, білого, побілка, білизна, білому, білити, біленький, білим.

Білий побілка

білого білизна

білому білити

білим біленький

12. Миколка припустився помилок у своїх записах. Виправ їх і запиши слова правильно.

Бирези, шчедрий, зкинути, бесстрашний, лотчик, мор'як, льє,сидит, библіотека.

(Берези, щедрий, скинути, безстрашний, льотчик, моряк, ллє,сидить, бібліотека)

13. Прочитай. Запиши речення таким чином, щоб вийшов текст. Добери заголовок.

Мурашка хотіла напитись води. Вона кинула їй гілку. Набігла хвиля. Мурашка мало не втопилась. Мурашка вилізла на гілку і врятувалась. Голубка побачила це.

68 Робота з обдарованими дітьми

МУРАШКА І ГОЛУБКА

Мурашка хотіла напитись води. Набігла хвиля. Мурашка мало не втопилась. Голубка побачила це. Вона кинула їй гілку. Мурашка вилізла на гілку і врятувалась.)

14. Випиши слова, ужиті в переносному значенні.

Підморозило. Тоненька крига засклила річку й озеро. Це зима прийшла. Ходить вона по долинах і горах. Тихо ступає у великих валянках. Скрізь чарівну картину домальовує.

(Засклила, прийшла, ходить, ступає, домальовує)

15. Перебудуй розповідне речення у питальне.

Липень — найтепліший серед літніх місяців.

(Який місяць найтепліший серед літніх місяців?)

16. Устав пропущені літери.

Мамо, настала в_сна,

Квітне в_рба запашна.

Річка в долині с_ніє.

Мамо, настала в ена.

(Мамо, настала весна,

Квітне верба запашна.

Річка в долині синіє.

Мамо, настала весна.)

17. У наведених словах познач корінь.

Лимонад, лимон, лимонний;

лисичка, лисиця, лис;

лікарня, лікар, ліки, лікувати.

(Лимонад, лимон, лимонний. ^Лисичка, лисиця, лис. "Лікарня,

лікар, ліки, лікувати.)

18. Знайди і визнач в реченні основу, установи зв'язок слів.

Тихо розцвітають жоржини в саду.

(Тихорозцвітають жоржини в саду.

Жоржини (що роблять?) розцвітають;

розцвітають (як?) тихо;

розцвітають (де?) у саду.)

19. Упізнай слово за діями, ознаками.

Упав, покотився, підскочив, закотився...

Вірний, чесний, надійний...

(М'яч. Друг)

20. Яке речення відповідає запропонованій схемі?

• • • - • • • • •?

1) Де живуть зайчата?

2) Хто оселився в дуплі?

3) Куди відлітають пташки восени?

3. Завдання з зошита для роботи з обдарованими учнями

1.Прочитайте.Знайдіть другу частину речень в другій колонці

Сьогоднішньої роботи	той повинен менше спати.
З пшона й дурень	дорога протоптана.
До доброї криниці	а розум ще далі.
Хто хоче більше знати,	на завтра не залишай.
Око бачить далеко,	каші зварить.

Як називаються такі вислови? Поясніть ,як ви зрозуміли їх значення.

Коли і з якою метою людина вживає прислів’я та приказки у своєму мовленні?

2. Поділіть слова на склади і запишіть їх,показавши поділ на склади рисочками.Порівняйте кількість складів та голосних звуків.

Урок, осінь, Рая, єнот, іній, сію, Оля.

3.Визначте наголошений склад в кожному слові.Згрупуйте за змістом подані слова парами.Запишіть.

Чудовий, людина, ліс, рідне, розумна, місто.

4. Прочитай.Знайди і підкресли антоніми.Вивчи вірш.

Край дороги одним одна

День і ніч шумить сосна.

Втихни ,сосонко, засни,

Хай тобі присняться сни.

5. Вставити пропущені голосні та записати перевірні слова.

Підійшла л__сичка (_____________) бл____зенько

(__________________).Ч____рвоненькі (_______________)

нам___стинки (_______________) нанизались на ст___бли-

нки (________________).У в___сокому (_______________)

з__леному (_______________) просі жив Цвіркун.Не п__ро

пише,а розум.

6. Прочитайте.Простежте за чергуванням у коренях слів.В яких словах чергування відбулося завдяки зміні слова,а в яких-завдяки добору споріднених слів?

Школа-шкільний,

Село-сільський,

Вечір-вечори,

Нога-на нозі-ніжка,

Рука-у руці-ручка,

Вухо –у вусі –вушко.

7. Утворіть за допомогою п рефіксів з-,с- нові слова.

Їхати- ________________,

Ходити -_____________________,

Лити -_______________________,

Клеїти -______________________,

Шити -_______________________,

Єднати -______________________.

8. Відгадай мовні загадки. Утвори іменники .

1.Префікс від слова посадка

Корінь від слова двірник

Закінчення від слова земля.

2. Префікс від слова під’їзд

Корінь від слова сніжок

Суфікси від слів затишний,котик

Закінчення від слова риби.

3. Корінь від слова теплий

Суфікс від слова столиця

Закінчення від слова зоря.

9. Прочитай. Випиши дієслова. Спиши друге речення.підкресли головні члени речення. До виділених слів добери спільнокореневі слова.

День у квітні довше сонцем квітне.

Сніг розтав на вигрітій землі.

Малюки на ручаї блакитні

Паперові носять кораблі.

Вилітають бджоли неспокійні

За найпершим взятком у бори.

І несуть в сади нові шпаківні

В день птахів турботні школярі.

10. За поданими запитаннями склади оповідання, підкресли дієслова, визнач час.

1.Яка пора року наступає після зими?

2.Якими стають день і ніч?

3.Хто повертається до нас із теплих країв?

4.Чим вкриваються поля?

5.Що з’являється на деревах?

Що роблять люди навесні на городі?

11. Допиши.

Відступ у новому рядку тексту називають_____________

Текст може бути поділений на три основні частини:

12. Напиши до тексту план, який складався б із запитань. Зберігай послідовність подій.

У В’єтнамі є ластівчині острови.На скелях цих островів ластівки будують свої гнізда.

Гнізда ці складаються з цілющих речовин,мають багато вітамінів.

Люди збирають ластівчині гнізда. Вони споживають ц ігнізда в їжу і виготовляють з них цілющі ліки.

13.Випиши тільки іменники.

Даремно, гопак, ліворуч, математика, Моцарт, вона, кафе, коридор, свої, сани, влітку, цілий, дзвінко, телефон, дощить, зима, скарб, вісім, таксі, вокзал, Дніпро, мабуть, Гнатюк, чудово, какаду, злий, вітер.

Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєш ім'я та прізвище відомої української художниці.

14. Випиши спочатку ті іменники, які відповідають на питання хто?, а потім ті, які відповідають на питання що?

Рекорд, гість, орел, лікар, оборона, Сімферополь, олень, Довженко, німець, освіта, наука, інженер, йорж, акація, Дніпро, командир, учень, Україна, рекордсмен, морква, циркач, інспектор, півень, цемент, іній.

Ключ. З перших букв виписаних слів прочитаєш прислів'я.

15.Спочатку випиши іменники, які мають лише форму однини, а потім ті, які мають лише форму множини.

Золото, одяг, терези, просо, віра, оплески, дрова, хитрощі, взуття, залізо, ясла, іній, молоко, одяг, ворота, санчата, здоров'я, борошно, двері, вила, штанці.

Ключ. З виділених букв виписаних слів складеш прислів'я.

16. Випиши іменники чоловічого роду.

Лють, біль, дріжджі, кров, пароль, водій, путь, трикотаж, шампунь, ступінь, степ, мить, подорож, табель, міраж, живопис, нежить, ртуть, Дніпро, кришталь.

17. Випиши іменники зі словосполучень у такому порядку: 1) які мають закінчення -й або -і; 2) які мають закінчення -а або -я.

Два (ніж), три (апельсин), чотири (зошит), три (училище), півтора (гранат), тридцять три (експонат), чотири (лимон), третина (огірок), два (рядно), дві третини (бак), два (екзамен), два (наймит), два (озерце), чотири (число), чотири (огірок), три (місяць), півтора (кілограм), півтора (уривок).

Ключ. З перших букв іменників прочитаєш назву вірша Лесі Українки.

18. Випиши іменники зі словосполучень у такому порядку: 1) які мають закінчення -сі або -і; 2) які мають закінчення -а або -я.

Півтора (зошит), два (раз), чотири (оберемок), півтори (зміна), півтора (день), три (місяць), третина (рукав), дві з половиною (октава), дві третини (умивальник), півтора (грам), третина (олівець), два (вагон), двадцять два (ананас), півтора (місяць).

$F:\0987(1).jpg$

ВИСНОВКИ

Перехід до нових форм суспільних відносин вимагає модернізації всієї системи освіти. Це пов'язано із появою нових типів й видів освітніх закладів, педагогічні колективи яких ведуть активні пошуки нових технологій організації навчально-виховного процесу та управління ним.

Головною метою діяльності навчальних закладів є створення умов для навчання, розвитку, виховання обдарованої молоді, й залучення її до різного роду творчих робіт, для ефективного формування освіченості та духовності майбутнього громадянина нашої держави. Навчально-виховний процес у навчальних закладах різних типів здійснюється за різними формами і поєднується з науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною роботою. Поряд з традиційними методами і формами широко використовуються й педагогічні інновації.

Особливості обдарованих дітей викликають необхідність підвищення
обізнаності педагогічного колективу із формами і методами розвитку творчості,
із сутністю нових навчальних і виховних технологій та їх можливостями впливу
на дитину. Пошук шляхів оптимізації науково-методичної роботи із
педагогічними кадрами вимагає насамперед організації діяльності
колективу з питань підвищення професійного рівня на діагностичній основі з
урахуванням потреб кожного педагога.

Отож, педагоги, які працюють з обдарованими дітьми, повинні мати стійку соціальну і моральну установку, доброзичливість у ставленні до учнів і навколишніх; особливо високі вимоги мають ставитись до їх культурних знань і до манери поведінки. На кожному уроці приділяти увагу обдарованим дітям, використовувати завдання творчого характеру. Систематична та послідовна робота в цьому напрямку обов’язково принесе свої результати.

ДОДАТОК 1

№ п/п	Твердження	Так	Ні
1.	Як правило, я легко пристосовуюсь до людей, ідей і умов
2.	Мені подобається розв'язувати типові, стандартні задачі
3.	Мені здається, що я з більшим бажанням створював би чи конструював нове, ніж поліпшував чи удосконалював старе
4.	У більшості випадків я дію самостійно, без допомоги та підказок друзів чи старших
5.	Звичайно я обачливий, коли маю справу з колективом
6.	Ніколи не намагаюся змінити взаємостосунки з товаришами
7.	Нерідко я стримувався від висування ідей, пропозицій, хоча мав їх
8.	Мені часто вдається знайти нестандартні, оригінальні розв'язки задач
9.	Мені подобається, коли відбувається швидка зміна різних видів діяльності
10.	Для мене характерне прагнення реалізувати одночасно кілька ідей, вирішувати разом кілька проблем
11.	Нерідко я вступаю в суперечку з ровесниками або старшими
12.	Як правило, я легко згоджуюсь і підкоряюсь колективній думці
13.	У мене часто виникають оригінальні ідеї
14.	Мені подобається виконувати роботу за розробленим планом, схемою, інструкцією
15.	Я завжди охоче поширюю, пропагую нові ідеї
16.	Я буду виконувати роботу по-новому, хоча знаю, що мене можуть не зрозуміти товариші, старші
17.	Я звичайно працюю без суттєвих змін, відхилень від рекомендацій, що дають учителі, батьки
18.	Мені нерідко доводилось виправдовувати свої дії інструкціями, правилами, рекомендаціями, авторитетами
19.	Мені подобається виконувати завдання дослідницького характеру
20.	Я завжди відстоюю свою точку зору

ДОДАТОК 2

*І. ВІДОМОСТІ ПРО УЧНЯ:*
*1. ПІБ учня (повністю)*
*2. Дата народження*
*3. Клас*
*4. Домашня адреса*
*5. Контактні телефони/ email*
*ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ:*
*1. ПІБ батька, місце роботи, посада*

*2. ПІБ матері, місце роботи, посада*
*ІІІ. Напрямок розвитку здібностей*
	*ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ* *ХУДОЖНІ ЗДІБНОСТІ* *МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ* *ЛІТЕРАТУРНІ ЗДІБНОСТІ* *АРТИСТИЧНІ ЗДІБНОСТІ* *ТЕХНІЧНІ ЗДІБНОСТІ* *СПОРТИВНІ ЗДІБНОСТІ*
*ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ УЧАСТІ В КОНКУРСАХ, ТУРНІРАХ, ОЛІМПІАДАХ, ЗМАГАННЯХ:*